Рішення

від 04.12.2024 по справі 300/7593/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. справа № 300/7593/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Поліс» про стягнення податкового боргу у розмірі 266961,57 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Поліс» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 266961,57 грн.

Адміністративний позов мотивований наявністю у відповідача податкового зобов`язання на загальну суму 266961,57 грн в результаті самостійно задекларованих ним сум, що зумовлене несплатою у встановлені Податковим кодексом України строки таких зобов`язань, а саме: із земельного податку на суму 253252,86 грн, податку на прибуток приватних підприємств на суму 806,12 грн, що утворився в результаті несплати пені та податку на додану вартість на суму 12902,59 грн щодо несплати фінансових (штрафних) санкцій та пені. Позивач зазначає, що сума податкових зобов`язань набула статусу податкового боргу. З часу надіслання податкової вимоги податковий борг повністю не погашався, тому вимога є дійсною.Відтак, позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 07.10.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадженняіз позначкою "судова повістка" направлена відповідачу зайого юридичною адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 3-5, 90) та вручена відповідачу 14.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.89).

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався.

Згідно з частиною 6статті 162 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить довирішення за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимогстатті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Поліс» зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області та є платником земельного податку з юридичних осіб, податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану варість.

Як вбачається з матеріалів справи,податковий борг відповідача становить 266961,57 грн, який утворився, зокрема, внаслідок несплати:

- земельного податку з юридичних осіб на суму 253252,86 грн, а саме за основним зобов`язанням - 173093,69 грн згідно з податковою декларацією за 2021 рік, поданою 29.01.2021 на суму 43860,85 грн, податковою лекларацією за 2022 рік, поданою 01.02.2022 на суму 48246,93 грн, податковою декларацією за 2023 рік, поданою 07.02.2023 на суму 55484,64 грн, уточнюючим розрахунком до податкової декларації за 2024 рік, поданим 07.03.2024 на суму 58312,72 грн, фінансовими (штрафними) санкціями на суму 15552,45 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення №0/15127/0407 від 24.06.2024 та пенею на суму 64606,72 грн;

- з податку на прибуток приватних підприємств на суму 806,12 грн, який виник в результаті несплати пені, шо нарахована відповідно до ст. 129 ПК України;

- з податку на додану вартість на суму 12902,59 грн, яких виник в результаті несплати фінансових (штрафних) санкцій на суму 3911,52 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням №0/15123/0407 від 26.06.2024, та пені на суму 8991,07 грн.

Органом ДПСбуло сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 667 від 31.10.2011 (а.с.7).

Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу,сума податкового боргу в загальному розмірі 266961,57 грндобровільно не сплачена, позивач просить стягнути таку заборгованість з відповідача.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

З урахуванням вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України для визначення правової норми, яку слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні цієї справи слід керуватися нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно достатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюєПодатковий кодекс України(далі-ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту6.1 статті 6 ПК Україниподатком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цьогоКодексу.

Згідно з підпунктом16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК Україниплатник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 45.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

У відповідності до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст. 31 ПК України).

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п.54.1 ст.54 Кодексу платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пп.270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК Україниоб`єктами оподаткування платою за землю є:об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до п.269.1 ст. 269 ПК Україниплатниками плати за землю є: платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);. землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Пунктом287.1. ст. 287 ПК Українивизначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п.286.2 ст. 286 ПК Україниплатники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За приписами пункту 287.3 статі 287 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи встановлено, ТОВ ВКФ «Поліс» самостійно подано податкову декларацію за 2021 рік від 29.01.2021, якою самостійно узгоджено річну суму до сплати в розмірі 43860,85 грн (щомісячно 3655,07 грн), податкову декларацію за 2022 рік від 01.02.2022, якою самостійно визначено річну суму до сплати в розмірі 48246,93 грн (щомісячно 4020,58 грн), податкову декларацію за 2023 рік від 07.02.2023, якою самостійно узгоджено річну суму до сплати в розмірі 55484,64 грн (щомісячно 4623,72 грн) та уточнюючий розрахунок до податкової декларації за 2024 рік від 07.03.2024, яким обчислено річну суму до сплати в розмірі 58312,72 грн (щомісячно 4859,39 грн) (а.с. 8-16).

Станом на час розгляду справи, основне зобов`язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 173093,69 грн (з урахуванням часткової сплати), визначене ТОВ ВКФ «Поліс» з урахуванням приписів Податкового кодексу України у податкових деклараціях за 2021 - 2024 роки, залишається не погашеним відповідачем в повному обсязі, що суперечить нормам п. 287.3 статі 287 ПК України.

Також до відповідача застосовані фінансові (штрафні) санкції на суму 15552,45 грн згідно з податковим повідомленням - рішеннням від 24.06.2024 № 0/15127/0407 (а.с.17) за несвоєчасну сплату (затримку) платником самостійно визначених сум грошових зобов`язань за платежем земельний податок з юридичних осіб за період з 01.03.2016 по 05.06.2024 в розмірі 155523,70 грн, що підтверджується актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 05.06.2024 №10838/09-19-04-07/13660821. (а.с. 20-23).

Згідно з пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, відповідачу нарахована пеня в сумі 64606,72 грн, яка обчислена згідно зі ст. 129 ПК України відповідно до Розрахунку по земельному податку з юридичних осіб з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хроботи (COVID-19) (а.с.34-47)..

Згідно з Розрахунками пені з податку на прибуток та податку на додану вартість (а.с. 50-52, 70-82) відповідачу нараховано пеню на суму 806,12 грн та 8991,07 грн відповідно.

За приписами ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

-при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

-при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

-при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

-при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно з п.57.1 ст.57 Кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначеній у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації.

У відповідності до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до акту про результати перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 05.06.2024 № 10839/09-19-04-07-14/13660821 встановлено факт порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з податку на додану вартість, що суперечить вимогаи п.57.1 ст.57, п. 203.2 ст. 203 ПК України, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0/15123/0407 від 24.06.2024 (а.с.53-59).

Відповідно до підпункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Платник податку несе відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановлену Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Відповідачем не надано до суду доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень - рішень. Тож, оскільки ППР зі сплати штрафних санкцій не оскаржені платником податків, тому грошове зобов`язання з ПДВ та земельного податку, нараховане контролюючим органом відповідно до наведених ППР, є узгодженим.

У відповідності до пункту59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 даної статтіПодаткового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту59.1. статті 59 Податкового кодексу Українинадіслано відповідачу податкову вимогу форми"Ю" №667 від 31.10.2011, яка отримана 31.10.2011, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці податкової вимоги (а.с.7).

Згідно з пунктом14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.

Згідно з п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 06.09.2024, витягом з інтегрованої картки платника податку.

Наявність заборгованості відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення суду.

Відповідно до підпункту20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом95.1 статті 95 Податкового кодексу Українивстановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом95.3 статті 95 Податкового кодексу Українистягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг на загальну суму 266961,57 грнвідповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводипозивача, ТОВ ВКФ "Поліс" не надано, тому суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, відтак, позов слід задовольнити.

Відповідно до частини 2статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинялися, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю «виробничо-комерційної фірми «Поліс» (код ЄДРПОУ 13660821, вул. Героїв Бреста, буд. 2Б, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) та за рахунок готівки, що йому належить, податковий борг в розмірі 266961,57 грн (двісті шістдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят одну гривню п`ятдесят сім копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.