Ухвала

від 04.12.2024 по справі 300/8813/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

"04" грудня 2024 р. справа № 300/8813/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження клопотання про зупинення провадження від 29.11.2024 у адміністративній справі за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про стягнення боргу в загальній сумі 628 116,00 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі по тексту також позивач, НКРЕКП, Регулятор) 18.11.2024 звернулася в суд з адміністративним позовом до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (надалі по тексту також відповідач, АТ "ОГС "Тисменицягаз") про стягнення боргу в загальній сумі 628 116,00 гривень.

Підставою звернення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із вказаним позовом є несплата АТ "ОГС "Тисменицягаз" зобов`язань з адміністративних штрафів, застосованих постановою №1332 від 17.07.2024, та пені в сумі 628 116,00 гривень.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 22.11.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача 29.11.2024 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 29.11.2024" надійшла заява про зупинення провадження у адміністративній справі, в якій останній зазначив, що у спірних правовідносинах обставина з приводу правомірності накладення штрафу (правомірність прийняття рішення НКРЕКП від 17.17.2024 за №1322) буде встановлена судовим рішенням у іншій справі №300/6638/24 та в разі задоволення позову відпаде підстава для задоволення позову у даній справі.

28.11.2024 від представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі №300/8813/24, в яких останній зазначив, що дія постанови №1322 від 17.07.2024 не зупинена, оскільки оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.

Позивач посилається на положення частини 3 статті 5 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах економіки та комунальних послугах", за змістом яких рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку, втім оскарження таких рішень не зупиняє їх виконання.

У зв`язку із вказаним відсутність судового рішення, яке набрало законної сили із висновками про правомірність/протиправність постанови №1322, підтверджує наявність підстав для задоволення позову та відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

Також, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Разом з тим, предметом розгляду даної справи є стягнення штрафу у розмірі 314 058,00 гривень накладеного постановою №1322 та нарахованої пені у розмірі 314 058,00 гривень, а не надання правової оцінки постанові №1322.

Правова дія чинної постанови №1322 вказують на те, що застосована сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»). Тобто наразі, постанова №1322 є діючою та не скасованою у судовому порядку, із урахуванням положення статті 5 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах економіки та комунальних послугах", а тому підлягає виконанню відповідачем.

Регулятор наголошує, що результати розгляду справи №300/8813/24 впливають на вжиття НКРЕКП заходів державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до повноважень, наданих коментованим Законом, та наповнення Державного бюджету України в умовах воєнного стану.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі №300/8813/24 та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом) та Автоматизованої системи діловодства Івано-Франківського окружного адміністративного суду, в провадженні суду перебуває адміністративна справа №300/6638/24.

Так, предметом позову у справі №300/6638/24 є визнання протиправним та скасування постанови від 17.07.2024 за №1322 "Про застосування санкцій до АТ "ОГС "Тисменицягаз" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу" Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про усунення порушень АТ "ОГС "Тисменицягаз" №200-р від 17.07.2024.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 5 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.

Разом з тим, на переконання суду, положення абзацу 2 частини 3 статті 5 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" потрібно застосовувати у системному зв`язку з іншими нормами цього Закону, а також положеннями Конституції України, зокрема, статтями 19 та 68.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 30 березня 2021 року у справі №380/1563/20, від 21 вересня 2021 року у справі №420/4649/19, від 1 лютого 2022 року у справі №280/8281/20, від 1 червня 2022 року у справі №620/5996/21 та від 5 липня 2022 року у справі №522/3740/20.

Частиною 9 статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Як вже встановлено судом АТ "ОГС "Тисменицягаз" звернулося до суду (справа №300/6638/24) з позовом про скасування постанови НКРЕКП від 17.07.2024 за №1322 "Про застосування санкцій до АТ "ОГС "Тисменицягаз" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу" у розмірі 314 058,00 гривень.

Відтак, у спірних правовідносинах обставина з приводу правомірності накладення штрафу (правомірності прийняття рішення НКРЕКП від 17.07.2024 за №1322) буде встановлена судовими рішеннями у справі №300/6638/24 та в разі задоволення позову відпаде підстава для задоволення позову у даній справі.

Аналіз положень статей 5, 13 та 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" свідчить про те, що постанова НКРЕКП не має сили виконавчого документа, а примусове виконання рішень НКРЕКП можливе лише за рішенням суду за зверненням останньої з відповідним позовом.

Враховуючи вищезазначене, АТ "ОГС "Тисменицягаз" мало право відмовитись від добровільного виконання постанови Регулятора від 17.07.2024 за №1322, якою було вирішено накласти на ліцензіата штраф, якщо між сторонами існує спір.

В контексті спірних правовідносин суд покликається на правові висновки, сформовані у постанові Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/4933/20 від 19.08.2022 , за змістом яких:

"57. З огляду на це, АТ "ОГС "Дніпрогаз" мало права відмовитись від добровільного виконання постанови Регулятора від 6 грудня 2019 року №2646, якою було вирішено накласти на ліцензіата штраф, якщо між сторонами існує спір.

58. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 9 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 12 грудня 2019 року у справі №640/19895/18, від 29 січня 2021 року у справі №520/10318/19 та від 4 травня 2022 року у справі №300/1079/20.

59. Стосовно доводів скаржника про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права з огляду на неналежне, на думку скаржника, вирішення заявленого НКРЕКП клопотання про зупинення провадження у цій справі до завершення розгляду справи №160/899/20, зокрема, до закінчення касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.

60. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

61. Наведена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 18 вересня 2018 року у справі №9901/314/19 та від 16 жовтня 2019 року у справі №800/330/17, та застосованим Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 грудня 2018 року у справі №815/2032/16, від 20 грудня 2018 року у справі №826/12123/16, від 31 січня 2019 року у справі №826/18648/14 та від 5 липня 2021 року у справі №160/9902/19.

62. Водночас колегія суддів звертає увагу, що пункт 3 частини 1 статті 236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

63. У справі, що розглядається, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року було задоволено клопотання АТ "ОСГ "Дніпрогаз" та зупинено провадження в адміністративній справі №160/4933/20 до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі №160/899/20, в якій АТ "ОСГ "Дніпрогаз" оскаржувалась постанова НКРЕКП від 6 грудня 2019 року №2646.";

"65. Оскільки справа №160/899/20 стосувалась правомірності постанови НКРЕКП від 6 грудня 2019 року №2646, на підставі якої Регулятор у справі, що розглядається, звернувся до суду з позовом про примусове стягнення суми штрафу з відповідача, колегія суддів доходить висновку, що прийняття рішення у цій справі було об`єктивно можливе лише після прийняття рішення у справі №160/899/20 та набрання ним законної сили.

66. У подальшому, після прийняття постанови Третім апеляційним адміністративним судом постанови від 15 квітня 2021 року, якою рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі №160/899/20 залишено без змін, Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 3 серпня 2021 року поновив провадження у справі №160/4933/20 та призначив її до розгляду.";

"76. Оскільки підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі була необхідність формулювання правового висновку щодо порядку застосування частини третьої статті 5 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в аспекті спірних правовідносин положення наведеної норми права слід розуміти так: суб`єкт господарювання зобов`язаний виконати рішення Регулятора у встановлений строк; у разі незгоди з таким рішенням суб`єкт господарювання має гарантоване право на його оскарження у судовому порядку, в тому числі, користуватися всіма процесуальними правами сторони у справі, передбаченими КАС України, проте, таке оскарження не зупиняє дії рішення Регулятора та не позбавляє останнього права на звернення до суду з позовом про примусове стягнення із суб`єкта господарювання добровільно несплаченої суми штрафу; рішення у справі, у якій оскаржується постанова Регулятора, зокрема, про накладення штрафу, набуває преюдиційного значення та, у разі скасування такої постанови судовим рішенням, що набуло законної сили, у суб`єкта господарювання не виникає обов`язку щодо сплати штрафу, накладеного цією постановою Регулятора.

77. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки постанова НКРЕКП від 6 грудня 2019 року №2646 скасована рішенням суду, що набрало законної сили, у відповідача відсутній обов`язок сплати, визначеної цією постановою суми штрафу та нарахованої пені.".

Відтак, справа №300/6638/24 та результати її розгляду мають вирішальне значення для розгляду справи №300/8813/24, оскільки саме в ході її розгляду буде остаточно встановлено правомірність/неправомірність постанови №1322 Регулятора, пунктом 2 резолютивної частини якої на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" накладено штраф, стягнення якого разом із пенею за несвоєчасну сплату такого штрафу стало предметом адміністративного позову у даній справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі в силу вимог частини 1 статті 236 КАС України є обов`язком суду, а не його правом.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного розгляду справи по суті позовних вимог, слід задовольнити клопотання представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про зупинення провадження у справі №300/8813/24 - до набрання законної сили рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/6638/24.

На підставі наведеного, керуючись статтями 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Зупинити провадження в адміністративній справі №300/8813/24, за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про стягнення боргу в загальній сумі 628 116,00 гривень, до набрання законної сили судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/6638/24.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається до безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Чуприна О.В.