Рішення

від 04.12.2024 по справі 300/5729/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. справа № 300/5729/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізькій області (далі відповідач), за змістом якого просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача про відмову у видачі судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у відставці ОСОБА_1 та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2024 у відповідності до вимог частини 2 статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: з 01.01.2021 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.; з 01.01.2022 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн., з 01.01.2023 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн., з 01.01.2024 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028,00 грн.;

- зобов`язати відповідача направити судді у відставці Мелітопольського міськрайонного суду управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом: на 01.01.2021 - виходячи з базового посадового окладу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, визначеного у відповідності до вимог частини 2 статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.; на 01.01.2022 - виходячи з базового посадового окладу судді Мелітопольського міськрайонного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.; на 01.01.2023 - виходячи з базового посадового окладу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, визначеного у відповідності до вимог частини 2 статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.; на 01.01.2024 - виходячи з базового посадового окладу судді Мелітопольського міськрайонного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є суддею у відставці та згідно з рішення пенсійного органу йому проведено перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання, виплата якого здійснюється з лютого 2016 року. Вказує, що відповідно до приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду визначається залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. На звернення позивача щодо видачі довідок станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 відповідачем зазначено, що розмір посадового окладу позивача з розрахунку прожиткового мінімуму визначено у розмірі 2102 грн., відповідно до положень Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік із застосуванням спеціального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, а не із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку позивача, вказані дії призвели до протиправного зменшення гарантованого законодавством розміру окладу судді та порушення прав позивача, так як розмір такої виплати встановлюється територіальним органом ПФУ саме на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видається відповідачем.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.22).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20.08.2024, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2021, 2022, 2023 та 2024 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді станом на 1 січня становить 2102 грн. Отже, законом про Державний бюджет запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, який станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 роки становить 2102 грн. З 2021 по 2024 роки суддівська винагорода (посадовий оклад) нараховується та виплачується, виходячи з розміру прожиткового мінімуму 2102 грн. у межах річного фонду суддівської винагороди, затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) Кошторисом на відповідний рік. Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», якою визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021, 2022, 2023 та 2024 року у розмірі 2102,00 грн, є чинною, не конституційною не визнавалася та не скасовувалася. З урахуванням викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.34-37).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши позовну заяву, відзив на позов та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.

ОСОБА_1 постановою Верховної ради України № 788-VIІІ від 12.11.2015 звільнений з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с.7).

З лютого 2016 року отримає довічне грошове утримання судді у відставці.

11.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (а.с.11).

Листом від 15.11.2023 за № 08-04/5138 Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області відмовило у видачі довідки, посилаючись на положення статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Також вказав, що діючим суддям міського суду нараховується суддівська винагорода із застосуванням прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнта 1,1 та 1,2, що встановлено частиною 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". На підставі зазначеного відповідач вважає, що відсутні правові підстави для видачі позивачу довідки для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму 2684,00 грн. (а.с.12).

12.06.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (а.с.13).

Листом від 12.07.2024 за № 08-04/4156 Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області відмовило у видачі довідки, посилаючись на положення статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Також вказав, що діючим суддям міського суду нараховується суддівська винагорода із застосуванням прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнта 1,1 та 1,2, що встановлено частиною 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". На підставі зазначеного відповідач вважає, що відсутні правові підстави для видачі позивачу довідки для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму 3028,00 грн. (а.с.14).

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

За приписами статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Як встановлено у статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Положеннями частини першої статті 135 Закону № 1402-VII1 обумовлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, шо передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 2 частини 4 статті 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду складає 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15 липня 1999 року № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон № 966-XIV).

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону № 966-XIV).

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Приписами статті 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб. (пункт 1 частини четвертої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Частинами п`ятою-восьмою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено умови виплати та розмір щомісячних доплат суддям, розмір яких встановлюється у процентному відношенні до посадового окладу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн., введено такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Такі ж норми щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн.) наявні й в Законах України «Про державний бюджет на 2022 рік» та «Про державний бюджет на 2023 рік», «Про державний бюджет на 2024 рік».

Аналіз наведених положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дозволяє дійти висновку, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Всі інші складові суддівської винагороди розраховуються із посадового окладу судді.

Суд зазначає, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Натомість, Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», тобто цим законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

До 2021 року відповідачем для розрахунку базового розміру посадового окладу судді застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону № 1402-VIII.

Варто зазначити, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Суд зазначає, що зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, наведений у позовній заяві, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, тож відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Таким чином, оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 22.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 12.07.2023 у справі № 140/5481/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 13.09.2023 у справі №240/44080/21.

З наведених вище підстав суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Закону України про державний бюджет на відповідний рік в частині використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, при обчисленні суддівської винагороди.

Суд наголошує, що норма статті 130 Конституції України дає підстави для висновку, що для цієї групи правовідносин у сфері організації судової влади (йдеться про суддівську винагороду) закон про судоустрій є спеціальним законом, відповідно він має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами не лише змістовний, але й певною мірою ієрархічний. Щодо останнього, то мається на увазі те, що позаяк Конституція України, відповідно до її статті 8, має найвищу юридичну силу, наявність в її тексті прямої вказівки на спосіб визначення суддівської винагороди слугує безапеляційним способом подолання будь-яких протиріч у правовому регулюванні правовідносин на кшталт тих, з яких виник цей спір, на користь спеціального закону (про судоустрій).

Крім того, норми Конституції України є нормами прямої дії, а отже, при вирішенні спору суд може застосовувати їх безпосередньо, особливо тоді, коли закон чи інший нормативно-правовий акт їм суперечить (частина четверта статті 7 КАС України).

Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку з чим при складанні довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач мав керуватися виключно Законом України "Про судоустрій та статус суддів", при цьому застосування абзацу п`ятого статті 7 Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік прямо суперечить статті 130 Конституції України.

Отже, видаючи довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода має бути розрахована на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та з розрахунку встановленого: статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.; статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн., статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн., статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Проте, як встановлено судом, відповідач не видав позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці із застосуванням величини прожиткового мінімуму за відповідний рік.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що дії Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізькій області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб є протиправними.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області видати ОСОБА_1 довідку, за формою, визначеною Додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" - 2684,00 грн., на 01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" - 3028,00 грн.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.

Щодо позовної вимоги в частині видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 та на 01.01.2022, суд вказує на таке.

Судом за змістом заяв від 11.10.2023 та 12.06.2024 встановлено, що ОСОБА_1 звертався до відповідача із проханням надати довідку станом на 01.01.2023, виходячи з базового посадового окладу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, визначеного у відповідності до вимог частини 2 статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" та станом на 01.01.2024, виходячи з базового посадового окладу судді Мелітопольського міськрайонного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік» (а.с.11,13).

Відповідно до змісту листа Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізькій області від 15.11.2023 за № 08-04/5138 (а.с.12) та листа Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізькій області від 12.07.2024 за № 08-04/4156 позивача повідомлено про відсутність підстав для надання довідок про суддівську винагороду для щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 2023 рік та станом на 2024 рік.

Тобто, суд зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на видачу відповідачем довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та станом на 01.01.2024.

Відповідно питання щодо видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022 на момент звернення ОСОБА_1 з даним позовом не було спірним, оскільки позивач не ініціював питання щодо видачі таких довідок, внаслідок чого, спору зі вказаними позовними вимогами не існувало.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізькій області щодо не видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та на 01.01.2024 із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн., з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн..

Зобов`язати Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 26316700, проспект Соборний, 168, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) довідку, за формою, визначеною Додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" - 2684,00 грн.

Зобов`язати Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 26316700, проспект Соборний, 168, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) довідку, за формою, визначеною Додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" - 3028,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 26316700, проспект Соборний, 168, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.