Ухвала

від 02.12.2024 по справі 295/17124/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/17124/24

Категорія 7

2-о/295/321/24

УХВАЛА

Про залишення заяви без руху

02.12.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,

вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою, в якій просить оголосити його брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, померлим.

Ві обґрунтування заяви зазначено, що рідних у ОСОБА_2 , крім заявника, немає.

В серпні 2022 року ОСОБА_2 було призвано на військову службу до лав ЗСУ, з початку листопада 2022 втрачено зв`язок з останнім.

В середині 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено заявника, що його брат ОСОБА_2 зник безвісти.

Метою встановлення факту є оформлення заявником спадкових прав та отримання передбачених законодавством виплат, увіковічення пам`яті рідного брата.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено наступне.

В пункті третьому Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»№ 5від 31.03.1995року вказано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам заяви щодо її змісту.

На виконання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України у заяві має бути зазначено офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти заінтересованої особи, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номера засобів зв`язку заявника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Зазначених вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не виконано.

Крім цього, по батькові заявника зазначено як « ОСОБА_3 » в той час, коли згідно паспортних даних останнього вірним є « ОСОБА_4 ».

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Положення ст. 293 ЦПК України передбачають, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Крім того, положеннями вищезазначеної статті визначається певна категорія справ, що підлягають розгляду за правилами окремого провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Як вбачається зі змісту заявлених вимог, звернувшись із заявою в порядку окремого провадження до суду, заявник просив визнати брата - ОСОБА_2 , померлим.

Мета оголошення померлим належним чином не обґрунтована, в частині, які саме передбачені законодавством виплати має намір отримати заявник, та в зв"язку з чим не залучено до участі в справі відповідні органи, які мають здійснити дані виплати в якості зацікавлених осіб. Так само як і не залучено до участі в справі інших спадкоємців, а в разі їх відсутності відповідний орган місцевого самоврядування.

Крім того, заявником не обґрунтовано заяву з урахуванням положення частини другої статті 46 ЦК України, щодо встановлення факту смерті до спливу двох років закінчення на території України воєнних дій, з огляду і на те, що визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення всіх об`єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.

У зв`язку з наведеним, заявнику необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки та надати до суду заяву у новій редакції з копіями відповідно до кількості заінтересованих осіб, вказати та обґрунтувати мету оголошення особи померлою, а також необхідності до закінчення строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України звернутись в суд із такою заявою.

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду №755/11021/22, провадження № 61-7111сво23 від 31.05.2024 зазначено, що у нормі частини другої статті 46 ЦК України встановлено строк шляхом вказівки на його початок (день закінчення воєнних дій) та тривалість (два роки). Положенням другого речення цієї статті містить виняток із загального правила, яким надається право суду залежно від конкретних обставин скоротити цей строк. При цьому суд скорочує тривалість строку, але початок перебігу залишається незмінним - день закінчення воєнних дій. На таке тлумачення вказує словосполучення "цього строку", тобто того самого дворічного строку, початком якого є день закінчення воєнних дій.

Оскільки норми, що містяться у першому та другому реченнях частини другої статті 46 ЦК України перебувають у системно-логічному зв`язку, то немає підстав вважати, що в нормі другого речення частини другої статті 46 ЦК України є вказівка на будь-який інший юридичний факт, що визначає початок перебігу шестимісячного строку, що відрізняло б його від дворічного строку.

Отже, на думку колегії суддів, відлік шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має починатися саме з дня закінчення воєнних дій на території держави.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, строк усунення недоліків якої, не може перевищувати десяти днів з дня отримання (заявником) позивачем ухвали.

На підставі викладеного, суддя вважає за необхідне залишити без руху подану заяву та надати заявнику строк для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 315 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків, що не перевищує 7 (семи)днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву буде визнано неподаною та повернуто зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Чішман