Рішення

від 03.12.2024 по справі 367/4019/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4019/24

Провадження №2/367/3835/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

за участі секретаря Музики Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Житло Сервіс», в інтересах якого діє адвокат Новіцька І.Л., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство зобмеженою відповідальністю«Укр ЖитлоСервіс»,в інтересахякого дієадвокат НовіцькаІ.Л.,звернулося досуду зпозовомдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.01.2017р. по 01.12.2023 р. включно, яка складається з боргу в розмірі 27239,81 грн., інфляційних збитків в розмірі 3528 грн. 13 коп., 3 % річних в розмірі 1232,60 грн.; витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позову представник позивача вказує, що відповідно до Акту №1 приймання-передачі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на обслуговування ТОВ «Укр Житло Сервіс» комісія у складі: від замовника: Замовник будівництва - ОСОБА_2 , від генеральної підрядної організації: директор ТОВ «Мотивспецбуд» - Геєць Г.М., головуючий інженер ТОВ «Мотивспецбуд» - Бровченко Н.Є., начальник дільниці ТОВ «Мотивспецбуд» - Поліщук В.С., головний бухгалтер ТОВ «Мотивспецбуд» - ОСОБА_3 , передали ТОВ «Укр Житло Сервіс» житловий комплекс по вул. Білокур, буд. 1 (1-а, 1-б) в м. Буча, Київської обл. разом з технічною документацією.

Зазначає, що відповідно до протоколу від 03 червня 2019 року зборів багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , було прийнято рішення щодо визначення управителя ТОВ «УКР ЖИТЛО СЕРВІС» та затверджено умови договору на обслуговування. Тим же протоколом затверджено розмір витрат на управління багатоквартирним будинком, управителем ТОВ «УКР ЖИТЛО СЕРВІС»: у сумі 6,41 грн. за 1 м2 на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ПДВ та прибутком для житлових приміщень; 6,67 грн. за 1 м2 на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ПДВ та прибутком для комерційних приміщень.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

01 січня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1а/116а про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Однак, в порушення визначеного грошового зобов`язання з оплати спожитих послуг, відповідач з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2023 не вносить позивачу плату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим утворився борг в сумі 26114,58 грн.

Представник звертає увагу, що позивач надавав відповідачу за Договором послуги у період з 01.01.2017 р. по 01.12.2023 р. включно. За цей період надання послуг, відповідач здійснив два платежі у загальній сумі 1151,11 грн. по оплаті даних послуг. Таким чином, станом на 25 квітня 2024 року за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2023 року заборгованість відповідача становить 27239,81 грн.

Зазначає, що станом на дату надання позову відповідач не здійснив оплату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком. Позивачем обов`язки по договору виконуються в повному обсязі, надаються послуги з управління багатоквартирним будинком належної якості, а відповідач отримує данні послуги. У результаті цього, за відповідачем виникла заборгованість по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.01.2017 року по 01.12.2023 року на загальну суму 27239,81 грн., на яку нараховувались: інфляційні збитки і розмірі 3528,13 грн. та 3 % річних в розмірі 1232,60 грн.

07 травня 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву було залишено без руху з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку для їх усунення. У відповідний строк позивач усунув виявлені недоліки.

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року за позовом було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи судом належним чином, шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками, як за зареєстрованим місцем проживання так і за адресою місцезнаходження нерухомого майна. Відзив на позов та клопотання від відповідача не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходили, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 08.11.2016 року комісія у складі: від замовника: замовник будівництва - ОСОБА_2 , від генеральної підрядної організації: директор ТОВ «Мотивспецбуд» - Геєць Г.М., головуючий інженер ТОВ «Мотивспецбуд» - Бровченко Н.Є., начальник дільниці ТОВ «Мотивспецбуд» - Поліщук В.С., головний бухгалтер ТОВ «Мотивспецбуд» - ОСОБА_3 , передали ТОВ «Укр Житло Сервіс» житловий комплекс по вул. Катерини Білокур, буд. 1 (1-а, 1-б) в м. Буча, Київської обл. разом з технічною документацією, що підтверджується копією акту №1 приймання-передачі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на обслуговування ТОВ «Укр Житло Сервіс».

Відповідно до протоколу від 03.06.2019 року зборів багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , було прийнято рішення щодо визначення управителя ТОВ «Укр Житло Сервіс» та затверджено умови договору на обслуговування. Також, затверджено розмір витрат на управління багатоквартирним будинком, управителем ТОВ «Укр Житло Сервіс»: у сумі 6,41 грн. за 1 м2 на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ПДВ та прибутком для житлових приміщень; 6,67 грн. за 1 м2 на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ПДВ та прибутком для комерційних приміщень, що підтверджується копією протоколу.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 347859422 від 25.09.2023, відповідач ОСОБА_1 євласником квартири АДРЕСА_3 .

01 січня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1а/116а про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що підтверджується копією договору.

Відповідно до п. 1 Договору, предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_2 , у квартирі або приміщенні № 116а, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 5 Договору, розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього договору визначається згідно квитанції за спожиті послуги.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 5 ч. 2. ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний, в тому числі оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги надаються безперебійно.

Положеннями ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно із п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Однак, як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків, в порушення визначеного грошового зобов`язання з оплати спожитих послуг, відповідач з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2023 не вносить позивачу плату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим утворився борг в сумі 26114,58 грн.

Разом з тим, на вказану суму заборгованості позивачем було нараховано інфляційні збитки та 3 % річних. Таким чином, станом на 25 квітня 2024 року, зальний розмір заборгованості відповідача за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2023 року становить 32000,54 грн., з яких: заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком - 27239,81 грн., інфляційні збитки - 3528 грн. 13 коп., 3 % річних - 1232,60 грн., що підтверджується розрахунком компенсації витрат з управління багатоквартирним будинком.

Також, в порядку досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу № 2302 від 31.12.2023 року про необхідність погашення наявної заборгованості, що підтверджується копією вказаної вимоги. Але на даний час заборгованість залишається не погашеною.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) висловлена наступна правова позиція: «ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. За змістом частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04.07.2018 (справа № 14-154цс18)».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

Ст. 137 ЦПК України детально описує порядок визначення та відшкодування вказаних витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини - заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

На підтвердження понесених судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано: копія договору про надання правничої допомоги № 33/23 від 09.10.2023 року; копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; а також наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести на правничу допомогу, що становить 3000,00 грн.

Таким чином, дослідивши, надані на підтвердження надання позивачу правової допомоги та її розміру, документи, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, про задоволення заявлених витрат на професійну правову допомогу, заявлену позивачем, у розмірі 3000 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 360, 525, 526, 530, 610 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 13, 20, 21, 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Житло Сервіс», в інтересах якого діє адвокат Новіцька І.Л., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Укр ЖитлоСервіс»(код ЄДРПОУ 40574255, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Амомова, буд. 4, кв. 1) заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.01.2017 р. по 01.12.2023 р. включно, яка складається з боргу в розмірі 27239,81 грн., інфляційних збитків в розмірі 3528 грн. 13 коп., 3 % річних в розмірі 1232,60 грн., що в загальному становить 32000 (тридцять дві тисячі) грн. 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Укр ЖитлоСервіс»(код ЄДРПОУ 40574255, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Амомова, буд. 4, кв. 1) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Укр ЖитлоСервіс»(код ЄДРПОУ 40574255, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Амомова, буд. 4, кв. 1) сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Копію рішення направити сторонам до відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю.В. Горбачова