Рішення

від 28.11.2024 по справі 619/2431/21

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 619/2431/21

Провадження № 2/535/58/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Плотник І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №619/2431/21 за позовом Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

24.05.2021 керівник Дергачівської окружної прокуратури Шевцова К.В., в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Харківської області, звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до відповідача про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднаної територіальної громади) Харківського району Харківської області земельної ділянки площею 0,0234 га (кадастровий номер 6322083002:00:000:0377) та земельної ділянки площею 0,2829 га (кадастровий номер 6322083002:00:000:0376).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Дергачівською окружною прокуратурою Харківської області під час вивчення додержання вимог земельного законодавства на території району встановлено, що на підставі рішення XXXVII сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 10.10.2008 надано ОСОБА_2 у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2829 га й площею 0,0234 га, кадастрові номери: 6322083002:00:000:0377; 6322083002:00:000:0376, та видано державні акти серії ЯЕ №492947 від 19.06.2009 й ЯЕ №492946 від 19.06.2009 на право власності на земельні ділянки, що зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №010969300188 та №010969300189. Разом з цим, окружною прокуратурою встановлено, шо питання про передачу у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 6322083002:00:000:0377, 6322083002:00:000:0376 ОСОБА_2 не розглядалися та не вирішувалися, відповідні рішення сільською радою не приймалися. Надалі на вищевказані земельні ділянки, на підставі договорів купівлі-продажу від 05.12.2017, зареєстровано право власності за ОСОБА_1 . Враховуючи, що Малоданилівська селищна рада (об`єднана територіальна громада), яка є власником спірної землі та якій належать права розпорядження нею відповідно до вимог ст. 122 ЗК України, не була стороною вищевказаних правочинів, згоду на відчуження земельної ділянки не надавала, відповідні земельні ділянки вибули з володіння власника не з його волі, іншим шляхом, а тому спірні земельні ділянки підлягають витребуванню у ОСОБА_1 як у добросовісного набувача.

На обґрунтування причин пропуску позовної давності прокурор зазначив, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлено в три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. Верховний Суд України у справі №3-224гс16 дійшов висновку, що вимоги прокурора є похідними від вимог державного органу, а тому перебіг строку позовної давності починається з часу, коли про порушення державних інтересів дізнався, або міг дізнатися орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій, а не прокурор. З огляду на те, що прокурору про вказані правопорушення стало відомо 16.01.2021, тобто після надходження інформації з архівного відділу Дергачівської районної державної адміністрації, а Малоданилівській селищній раді (об`єднаній територіальній громаді) з листа Дергачівської окружної прокуратури (від 18.03.2021 №57-108-34 вих-21), прокурор вважає, що строки позовної давності пропущений з поважних причин.

На обґрунтування підстав звернення до суду з позовом в інтересах органу місцевого самоврядування Малоданилівської селищної ради прокурор зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Рішенням Малоданилівської селищної ради І сесії VII скликання №8 від 15.11.2017 на виконання ст. 25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» та ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» розпочато процедуру реорганізації Черкасько-Лозівської сільської ради шляхом приєднання до Малоданилівської селищної ради. Згідно з п. 2 вказаного рішення Малоданилівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Черкасько-Лозівської сільської ради. Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 1 Регламенту Малоданилівської селищної ради, затвердженого рішенням Малоданилівської селищної ради ІІ сесії VII скликання № 5 від 01.12.2017, остання є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з депутатів і відповідно до закону представляє Малоданилівську селищну об`єднану територіальну громаду, й здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Малоданилівська селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду смт Мала Данилівка, сел. Караван, Лужок, Зайченки, Чайківка, Черкаська Лозова, селище Лісне, й здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в України» та іншими законами. Не зважаючи на сплив тривалого часу з моменту відчуження земельної ділянки, Малоданилівською селищною радою (об`єднаною територіальною громадою) заходи, спрямовані на повернення зазначеної земельної ділянки у власність держави, не вжито, що свідчить про її бездіяльність.

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 16.06.2021 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 37).

Відповідно до ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 15.07.2021 підготовче провадження у справі закрито (а.с. 43).

28.12.2021 представником відповідача адвокатом Козарем А.М., який діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1079162 від 03.12.2021, подано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 65-76).

Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та вважає, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, законодавством визначено інший орган, уповноважений від імені та в інтересах держави здійснювати контроль за дотриманням земельного законодавства у тому числі, під час прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування чи власність. Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). Держгеокадастр організовує та здійснює державний нагляд (контроль): дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель. Отже прокурором не доведена наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, що є порушення ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»: помилково визначено орган, який неналежно здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави; не надано належні та допустимі докази того, що ГУ Держгеокадастру в Харківській області не здійснює або не належним чином здійснює відповідні повноваження.

Крім того, представник відповідача вважає, що прокурором пропущений строк позовної давності. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до суду звернувся прокурор в інтересах відповідного органу (підприємства), то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права довідався або міг довідатись саме позивач. Доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду недостатньо, позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Рішенням ХХХVІІ сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 10.10.2008 надано ОСОБА_3 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки площею 0,2829 га та площею 0,0234 га. На виконання вказаного рішення ОСОБА_3 видано державні акти серії ЯЕ №492947 від 19.06.2009 та ЯЕ №492946 від 19.06.2009 на право власності на земельні ділянки площею 0,2829 га та площею 0,0234 га, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №010969300188 та №010969300189. Представник відповідача вважає, що держава, в особі спеціально створених органів державної влади знала про те, що відбулась незаконна передача у приватну власність земельної ділянки, однак уповноважені державою органи не вчинили покладених на них законом обов`язків щодо усунення вказаних порушень протягом позовної давності. Отже строк позовної давності в межах якого, відповідно до статей 256, 257 ЦК України, позивач мав право звернутися до суду сплинув.

12.01.2022 керівником Дергачівської окружної прокуратури Шевцовою К.В. 12.01.2022 подано відповідь на відзив (а.с. 106-117).

На обґрунтування для представництва прокуратурою інтересів органу місцевого самоврядування в суді як підставу вказав ст. 131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 56 ЦПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої при встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що порушення або загрозу порушення «інтересів держави» існує якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у земельних правовідносинах діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи ці повноваження, вказані органи вступають у правовідносини з юридичними та фізичними особами. Дергачівською окружною прокуратурою Харківської області під час вивчення додержання вимог земельного законодавства на території району встановлено факт вилучення з порушенням земельного законодавства земельних ділянок та передачу їх приватну власність без належних на те законодавчих підстав, що порушує інтереси держави в особі Малоданилівської селищної ради. Незважаючи на сплив тривалого часу з моменту відчуження земельної ділянки, Малоданилівською селищною радою (об`єднаною територіальною громадою) заходи, спрямовані на повернення зазначеної земельної ділянки у власність держави, не вжито, що свідчить про бездіяльність, а тому у прокурора існували всі обґрунтовані підстави для звернення до суду з зазначеною позовною заявою. На обґрунтування поважності причин пропуску позовної давності прокурор наводить доводи, зазначені в позовній заяві. Щодо наявності у відповідача усіх документів на земельні ділянки прокурор зазначає, що органом місцевого самоврядування відповідні рішення про передачу ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,0234 га та 0,2829 га, з кадастровими номерами: 6322083002:00:000:0377, 6322083002:00:000:0376, не приймалися. Окрім того, ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.11.2021 звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, та закрито стосовно нього кримінальне провадження №42020220000000377 від 29.07.2020. Вказаною ухвалою встановлено, що ОСОБА_4 будучи службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника влади, а також обіймала в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з метою набуття останніми права власності на земельні ділянки, всупереч передбаченого законодавством України порядку передачі в приватну власність громадян земельних ділянок, достовірно знаючи, що на сесії Черкасько-Лозівської сільської ради зазначене питання не розглядалося та розглядатися не могло у зв`язку із місцерозташуванням земельних ділянок за межами населеного пункту, позитивне рішення сільською радою з даного питання не приймалося, у порушення вимог ст. 26, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 116, ст. 118 Земельного кодексу України, зловживаючи своїм службовим становищем, виготовив, підписав та завірив печаткою Черкасько-Лозівської сільської ради вищезазначене рішення сесії Черкасько-Лозівської сільської ради та державні акти на право власності на земельні ділянки, на підставі якого з державної власності на користь фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , безоплатно вибули земельні ділянки, загальна вартість яких 1531896 грн. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, прокурор вважає, що відповідачем порушено строк подачі відзиву на позовну заяву, встановлений до 01 липня 2021 року. Оскільки клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу відзиву відповідачем на позовну заяву, заявлено не було -відзив на позовну заяву ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду. Враховуючи наведене просить суд залишити відзив на позовну заяву поданий ОСОБА_1 без розгляду.

02.02.2022 представником відповідача, адвокатом Козарь А.Л. подано заперечення на відповідь на відзив, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що надані позивачем аргументи є необґрунтованими (а.с. 118-135).

Щодо процесуальної дієздатності прокуратури представник відповідача зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами. При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті.

Щодо пропущеного строку позовної давності представник відповідача вказує, що підвідомчі органи, які наділені повноваженнями на перевірку законності отримання у власність вказаної земельної ділянки знали про факт надання ОСОБА_2 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок, які в подальшому відчужено на підставі договорів купівлі продажу на відповідні земельні ділянки добросовісному набувачу ОСОБА_1 упродовж усього строку позовної давності. Факт правомірності одержання земельної ділянки громадянкою ОСОБА_2 підтверджується висновком про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 для ведення індивідуального садівництва від 03.06.2008, актом погодження меж земельної ділянки від 2008 року та висновком про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 29.08.2008, копій яких надаю до даного заперечення. Рішення про надання ОСОБА_2 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки, були надані разом з відзивом, тобто доводи позивача ґрунтуються лише на власних припущеннях.

Представник відповідача вважає, що оскільки ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.11.2021 у справі №619/4096/21 голову Черкасько-Лозівської сільської ради V скликання ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закрито стосовно нього кримінальне провадження №42020220000000377, враховуючи що особа не була обвинуваченою у кримінальному правопорушенні, тому відсутній суб`єкт та склад даного кримінального правопорушення. Щодо пропуску строку на подання відзиву зазначає, що заяву про продовження строку було подано представником відповідача разом із відзивом.

Розпорядженням голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 16.11.2022, справа №619/2431/21 передана головуючому судді Болибоку Є.А. (а.с. 140).

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 11.01.2023, проведеного у зв`язку з припиненням суддею Болибоком Є.А. виконання повноважень судді Котелевського районного суду Полтавської області пов`язаного із закінченням строку його відрядження з Дергачівського районного суду Харківської області, справа №619/2431/21 надійшла на розгляд судді Шолудько А.В. (а.с. 145).

Ухвалою судді від 28.02.2023 справу №619/2431/21 прийнято до провадження суддею Шолудько А.В., вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті (а.с. 146).

Представник позивача прокурор Дергачівської окружної прокуратури Антохіна А.С., службове посвідчення №073024 від 01.03.2023 (а.с. 153 на звороті), у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце повідомлена належним чином (а.с. 233), 28.11.2024 подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 239, 240).

Представник Малоданилівської селищної ради, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 234), про причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, відповідно до п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 235, 236), про причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Представник відповідача адвокат Козарь Артем Миколайович, який діє на підставі ордера серія АХ №1079162 про надання правничої (правової) допомоги від 03 грудня 2021 року (а.с. 57), у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 237, 238), про причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд судом встановлені такі обставини.

Згідно з державними актами на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯЕ №492947 та серія ЯЕ №492946 ОСОБА_2 , на підстав рішення ХХХVII сесії V скликання Черкасько-Лозівської ради Дергачівського району Харківської області від 10.10.2008, передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,0234 га та 0,2829 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , державні акти зареєстровані 19.06.2009 в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №010969300188 та №010969300189 (а.с. 24, 25).

Відповідно до довідки, виданої Управлінням земельних ресурсів Дергачівського району у Харківській області, про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по АДРЕСА_2 на території Черкасько-Лозівської сільської ради, Дергачівського району Харківської області повідомило, що земельним ділянкам ОСОБА_2 присвоєні кадастрові номери: 0,2763 га 6322083002:00:000:0376; 0,0161 га 6322083002:00:000:0377; 0,0598 га 6322083002:00:000:0378. Запис в книзі реєстрації кадастрових номерів за №6783-6785 від 03.06.2008 (а.с. 97).

Згідно з повідомленням Архівного відділу Дергачівської районної адміністрації Харківської області (лист №01-46/122 від 16.01.2021) на запит Дергачівської місцевої прокуратури (№40-139 вих-21 від 14.01.2021) у протоколі XXXVII сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та документах (рішення, заяви, висновки) до нього за 2008 рік, рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та для індивідуального садівництва, а також заяви ОСОБА_2 щодо отримання дозволу на розроблення проектів землеустрою не виявлено (а.с. 13).

Зміст протоколу тридцять сьомої сесії Черкасько-Лозівської сільської ради V скликання від 10 жовтня 2008 року не містить відомостей про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та для індивідуального садівництва (а.с. 14-20).

Відділом у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у листі №10-20-0.23, 18-117/109-21 від 27.01.2021 надано до інформацію про власників земельних ділянок, яка міститься в Книгах записів про державу реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, а також даних Державного земельного кадастру, право власності на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 0,0234 га, кадастровий номер 6322083002:00:000:0377 та в розмірі 0,2829 га, кадастровий номер 6322083002:00:000:0376, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, набуто ОСОБА_2 на підставі рішення ХХХVII сесії V скликання Черкасько-Лозівської ради Дергачівського району Харківської області від 10.10.2008, та посвідчується Державними актами серія ЯЕ №492947 та серія ЯЕ №492946. 05.12.2017 право власності на вказані земельні ділянки перейшло до ОСОБА_8 . Крім того, Відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повідомив, що за даними Проекту встановлення меж сільських населених пунктів Черкасько-Лозівської сільської ради, розробленого ХФ «УкрНИИЗемпроект» (нині ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою») у 1992 році, запитувані земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради (до об`єднання у Малоданилівську селищну об`єднану територіальну громаду територія Черкасько-Лозівської сільської ради) Дергачівського району та представлені землями сільськогосподарського призначення (а.с. 22, 23).

На підтвердження законності отримання земельних ділянок ОСОБА_2 представником відповідача надано суду:

копію заяви ОСОБА_2 на ім`я голови Черкасько-Лозівської сільської ради про надання їй земельної ділянки, площею 0,3700 га в районі АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства. Зареєстрована за вх. №02-04/580 від 23.04.2008 (а.с. 89);

копію заяви ОСОБА_2 на ім`я голови Черкасько-Лозівської сільської ради про надання їй земельної ділянки, площею 0,1200 га в районі АДРЕСА_2 для ведення садівництва. Зареєстрована за вх. № 02-14/580 від 23.04.2008 (а.с. 90);

копію рішення Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області XXX сесії V скликання від 06 травня 2008 року «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під садівництво в АДРЕСА_2 », відповідно до якого надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою під садівництво в АДРЕСА_2 , площею 0,12 га (а.с. 91);

акт погодження меж земельної ділянки в АДРЕСА_2 (без зазначення дати) (а.с. 125);

копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 09.06.2008 №355, згідно з яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок без зміни їх цільового призначення та оформлення права власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 (а.с. 128);

копію висновку Відділу містобудування та архітектури Дергачівської районної державної адміністрації від 09.07.2008 № 1999-В-08, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок без зміни цільового призначення та оформлення права власності ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 (а.с. 129);

копію висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 29.08.2008 №4-23-4759, відповідно до якого управління погодило проект землеустрою, виготовлений ТОВ «Гео» щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 та ін. для ведення індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 (а.с. 126, 127);

копію висновку Управління земельних ресурсів Дергачівського району Харківської області від 03.06.2008 №08/1340 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 для ведення індивідуального садівництва, яким погоджено проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 загальною площею 0,4600 га із категорії земель житлової та громадської забудови за рахунок садів, без зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва по пров. Інтернаціональний в сел. Лісне на території Черкасько-Лозівської сільської ради, при умові використання земельної ділянки за цільовим призначенням (а.с. 124);

копію рішення Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області XXXVII сесії V скликання від 10 жовтня 2008 року «Про надання гр. ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_3 , для ведення індивідуального садівництва», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , площею 0,1200 га по АДРЕСА_2 для ведення індивідуального садівництва та прийнято рішення про передання у приватну власність вказаної земельної ділянки (а.с. 92);

копію рішення Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області XXXVII сесії V скликання від 10 жовтня 2008 року «Про надання гр. ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , площею 0,3700 га по АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства та прийнято рішення про передання у приватну власність вказаної земельної ділянки (а.с. 93).

Відповідно до листа завідувача сектору архівної роботи в м. Дергачі архівного відділу Харківської районної державної адміністрації Харківської області №06-33/26 від 26.07.2021, відповідно до якого в протоколах ХХХ сесії Черкасько-Лозівської сільської ради V скликання від 06 травня 2008 року та документах (рішення, заяви, висновки) до нього рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 відсутнє (а.с. 94).

Сектором архівної роботи в м. Дергачі архівного відділу Харківської районної державної адміністрації Харківської області надано архівний витяг рішення Черкасько-Лозівської сільської ради ХХХVII сесії V скликання від 10 жовтня 2008 року «Про затвердження списку складеного земельною комісією», згідно з яким до списку «Інформація на сесію про подання отримання дозволу на розробку технічної документації і проекту відведення» включена: за №33 ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ; 3700 (а.с. 95, 96).

Згідно з договором купівлі-продажу серії НМТ 604177 від 05.12.2017, посвідченим приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Коробець О.М., зареєстрованим в реєстрі за №3987, ОСОБА_9 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_2 (продавець), передав майно (предмет договору) у власність ОСОБА_1 (покупцю), а покупець прийняв майно і сплатив за нього обговорену грошову суму. Предметом договору є земельна ділянка площею 0,2829 га, надана для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6322083002:00:000:0376. У пункті 9 договору купівлі-продажу зазначено, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер Витягу НВ-6305310342017 від 29 листопада 2017 року, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. № 1051, не зареєстровані (а.с. 77-80).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.12.2017, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38528024 від 05.12.2017, приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2829 га, кадастровий номер 6322083002:00:000:0376 (а.с. 81, 82).

Згідно з договором купівлі-продажу серії НМТ 604178 від 05.12.2017, посвідченим приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Коробець О.М., зареєстрованим в реєстрі за № 3986, ОСОБА_9 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_2 (продавець), передав майно (предмет договору) у власність ОСОБА_1 (покупцю), а покупець прийняв майно і сплатив за нього обговорену грошову суму. Предметом договору є земельна ділянка площею 0,0234 га, надана для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 6322083002:00:000:0377. У пункті 9 договору купівлі-продажу зазначено, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-6305310392017 від 29 листопада 2017 року, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, відомості про обмеження у використання земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012р. №1051, не зареєстровані (а.с. 83-86).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.12.2017, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38529492 від 05.12.2017, приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0234 га, кадастровий номер 6322083002:00:000:0377 (а.с. 87, 88).

Згідно з висновком спеціаліста оцінювача ОСОБА_10 (кваліфікаційне свідоцтво ЦХ №00408 від 20.12.2008, видане Держкомземом України та ХЦНТЕІ) про вартість земельних ділянок, кадастровий номер 6322083002:00:000:0376, площа 0,2829 га, вартість земельної ділянки становить - 115121,00 грн; кадастровий номер 6322083002:00:000:0377, площа 0,0234 га, вартість земельної ділянки становить - 9522,00 грн (а.с. 26).

Відповідно до частини першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом три частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до частини першої якої представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини 4 статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі за № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Судом встановлено, що листом керівника Дергачівської окружної прокуратури №57-108-34вих-21 від 18.03.2021, направленим на адресу голови Малоданилівської селищної ради (об`єднаної територіальної громади), територіальну громаду повідомлено про результат перевірки законності надання земельних ділянок комунальної власності, які розташовані на території Дергачівського району Харківської області на підставі рішення ХХХVII сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 10.10.2008, ОСОБА_2 (а.с. 27, 28).

Згідно з листом селищного голови Малоданилівської селищної ради від 29.03.2021 №02-19/660 селищна рада до ОСОБА_8 про витребування земельних ділянок не зверталась (а.с. 29).

Відповідно до повідомлення Дергачівської окружної прокуратури Харківської області від 30.04.2011 №57-108-512/вих-21 Малоданилівську селищну раду (об`єднану територіальну громаду) повідомлено, що Дергачівською окружною прокуратурою Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) готуються позовні заяви до ОСОБА_1 , про витребування земельних ділянок (а.с. 30, 31).

З огляду на викладені обставини, зважаючи на те, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, після отримання повідомлення прокурора самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, а отже наявності підстав у Дергачівської окружної прокуратури звернутись з позовом до суду в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з частиною п`ятою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до пунктів а, б частини першої статті 12 ЗК України 2002 року, у редакції, що діяли на момент спірних правовідносин, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею стаття 118 ЗК України, згідно зі змістом якої громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації .

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125 ЗК України у редакції, чинній на час видання державних актів).

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України у редакції, чинній на час видання державного акта, право власності на земельну ділянку посвідчувалося державним актом.

Судом встановлено, що згідно з інформацією, яка міститься в матеріалах справи, на ХХХVII сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради 10 жовтня 2008 року розглядалось питання та прийнято рішення «Про затвердження списку складеного земельною комісією», згідно з яким до списку «Інформація на сесію про подання отримання дозволу на розробку технічної документації і проекту відведення» включена ОСОБА_2 .

Рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та для індивідуального садівництва не приймалось, оскільки згідно з повідомленням Архівного відділу Дергачівської районної адміністрації Харківської області від 16.01.2021, у протоколі у протоколі XXXVII сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та документах (рішення, заяви, висновки) до нього за 2008 рік, рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та для індивідуального садівництва, а також заяви ОСОБА_2 щодо отримання дозволу на розроблення проектів землеустрою не виявлено.

Суд критично оцінює та не бере до уваги докази надані представником відповідача: копію заяви ОСОБА_2 на ім`я голови Черкасько-Лозівської сільської ради про надання їй земельної ділянки площею 0,3700 га в районі АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства від 23.04.2008; копію заяви ОСОБА_2 на ім`я голови Черкасько-Лозівської сільської ради про надання їй земельної ділянки площею 0,1200 га в районі АДРЕСА_2 для ведення садівництва від 23.04.2008; копію рішення Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області XXX сесії V скликання від 06 травня 2008 року «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під садівництво в сел. Лісне по пер. Інтернаціональний, 7А» та копії рішень Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області XXXVII сесії V скликання від 10 жовтня 2008 року про надання ОСОБА_2 у приватну власність земельних ділянок площею 0,1200 га в районі АДРЕСА_2 для ведення садівництва, та площею 0,3700 га в районі АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства, як такі, що не підтверджені іншими доказами та суперечать матеріалам справи, а земельна ділянка площею 0,1200 га в районі АДРЕСА_2 для ведення садівництва не є предметом даного позову.

Суд приходить до висновку, що право приватної власності на земельні ділянки, зареєстроване за ОСОБА_2 , відповідно до державних актів на земельну ділянку серія ЯЕ №492947 та серія ЯЕ №492946, на підстав рішення ХХХVII сесії V скликання Черкасько-Лозівської ради Дергачівського району Харківської області від 10.10.2008 про передачу у приватну власність земельних ділянок площею 0,0234 га та 0,2829 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , - неправомірно, із порушення встановленого законом порядку.

Вказані земельні ділянки вибули із володіння власника - Черкасько-Лозівської сільської ради поза її волею, без відповідних правових підстав, оскільки рішення про передачу у приватну власність вказаних земельних ділянок сільська рада не приймала.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності застосуванням передбачених законодавством заходів. Регулювання, наведене в Главі 29 ЦК України, передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

Віндикаційний позов це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника.

При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Разом з тим стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/19 (провадження № 12-10гс21) зазначено, що: «Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть.

Прийняття рішення, за наслідком якого добросовісний набувач всупереч приписам статті 388 ЦК України втрачає такий статус, а відтак втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятним та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Адже не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку з порушеннями інших осіб (продавця чи осіб, які його представляють у силу вимог закону), допущеними в межах процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном, крім випадків передбачених у статті 388 ЦК України».

У цій же постанові Велика Палата Верховного суду зазначила, що, «вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 40)). На необхідності оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, пункт 6.43 постанови від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19)».

Судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_1 право власності на спірні земельні ділянки кадастровий номер земельної ділянки 6322083002:00:000:0376 та кадастровий номер 6322083002:00:000:0377 набув на підставі договорів купівлі-продажу серії НМТ 604177 від 05.12.2017 та серії НМТ 604178 від 05.12.2017. У пункті 9 вказаних договорів зазначено, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (№ НВ-6305310342017 від 29 .11.2017 та № НВ-6305310392017 від 29.11.2017), виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051, не зареєстровані. Доказів, які б викликали сумнів, що ОСОБА_9 є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок суду надано не було.

Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що позов прокурора до ОСОБА_1 ґрунтується на нормі закону, зокрема статті 388 ЦК України, яка є доступною для заінтересованих осіб, чіткою та передбачуваною щодо застосування та наслідків її дії, тобто вказана вимога є законною.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року (справа №488/6211/14-ц) наголосила, що розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, набув право на майно за відплатним договором, у володінні відповідача земельні ділянки перебувають тривалий термін, а саме понад 6 років із 05.12.2017 (які перебували у власності попереднього власника ОСОБА_2 з 10.10.2008), права та інтереси сусідніх землекористувачів не порушуються, крім того при приватизації земельних ділянок проекти відведення погоджені з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури, доказів використання вказаних земельних ділянок не за цільовим призначенням суду не було надано, суд вважає, що у разі задоволення позову про витребування земельної ділянки відбудеться непропорційне втручання у майнові права власника спірних земельних ділянок.

Суд вважає, що у даному випадку, втручання в право власності буде порушенням статті 1 Першого протоколу, оскільки не буде дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог керівника Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Малоданилівської селищної ради Харківської області земельної ділянки площею 0,0234 га (кадастровий номер: 6322083002:00:000:0377); та земельної ділянки площею 0,2829 га (кадастровий номер:6322083002:00:000:0376) необхідно відмовити в повному обсязі.

Згідно з приписами частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.

Оскільки у позові в цій справі необхідно відмовити з огляду на його безпідставність, питання про застосування позовної давності суд в цій справі не вирішує.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача. Відповідач про понесення ним судових витрат суд не повідомляв.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77-82, 89, 133, 141, 259, 264 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову керівника Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднаної територіальної громади) Харківської області земельної ділянки площею 0,0234 га (кадастровий номер: 6322083002:00:000:0377), та земельної ділянки площею 0,2829 га (кадастровий номер: 6322083002:00:000:0376), відмовити повністю.

Судові витрати сторін у справі розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Дергачівська окружна прокуратура, місцезнаходження: вул. 1 Травня, 63, м. Дергачі Харківської області, поштовий індекс 62303.

Відповідач ОСОБА_1 , мешканець: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 03.12.2024.

Суддя А.В. Шолудько