Рішення

від 03.12.2024 по справі 701/1293/24

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/1293/24

Номер провадження2/701/525/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - І.Д.Калієвський

за участю секретаря - Г.І.Байдужої

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлові будівлі,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на нежитлові будівлі.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 29 грудня 2005 року позивач уклав договір купівлі - продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Житниця» (код ЄДРПОУ 21375431) про купівлю комплексу нежитлових будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Директором ТОВ «Житниця» був ОСОБА_2 . Згідно умов договору він заплатив 39254 грн. в касу ТОВ «Житниця» і йому були виписані накладні №35,№36,№36-а. Крім того позивачу було передано договір купівлі - продажу, придбаного ним комплексу, укладений між ТОВ «Житниця» та Маньківською районною радою. Придбаний комплекс будівель він використовував для власних потреб, хоча не оформив на себе право власності. В листопаді місяці 2024 року за його замовленням КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» було виготовлено технічний паспорт на комплекс будівель, реєстраційний номер в Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:1459-0097-3772-1051. Відповідно до довідки №457 від 20.11.2024 року КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» право власності на комплекс нежитлових будівель АДРЕСА_1 зареєстровано у КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за р.№262 кн.№1 за товариством з обмеженою відповідальністю «Житниця». Відповідно даних з ЄДРЮОФОП діяльність товариства з обмежено відповідальністю «Житниця» припинено в результаті ліквідації 17.01.2007 року номер запису 1 011 111 0004 000031. Наразі в позивача виникла необхідність в оформленні права власності на придбаний комплекс нежитлових будівель, однак він не має можливості це зробити крім як звернутись з позовом до суду.

Позивач до суду не з`явився, але в своїй позовній заяві просить справу слухати в його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

29 грудня 2005 року позивач уклав договір купівлі - продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Житниця» (код ЄДРПОУ 21375431) про купівлю комплексу нежитлових будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Директором ТОВ «Житниця» був ОСОБА_2 . (а.с.6).

Згідно акту прийому-передачі від 31.12.2005 р. продавцем було передано покупцеві майно згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2005 р. (а.с.7).

Згідно умов договору позивач сплатив 39254 грн. в касу ТОВ «Житниця» і йому були виписані накладні №35,№36,№36-а (а.с.8,9,10).

Згідно договору купівлі-продажу від 22.02.2005 р. Маньківська районна рада передала у власність ТОВ "Житниця" комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно витягу №6603334 від 25.02.2005 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно, вбачається, що право власності за ТОВ "Житниця" зареєстровано згідно договору купівлі-продажу від 22.02.2005 р.(а.с.12).

Даний факт містить також письмова інформація про зареєстроване право власності від 20.11.2024 р. наданої КП "ЧООБТІ"(а.с.13-14).

На замовлення позивача 01.10.2024 р. КП "ЧООБТІ" було виготовлено технічний паспорт на комплекс будівель, реєстраційний номер в Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:1459-0097-3772-1051. (а.с.15-38)

Відповідно даних з ЄДРЮОФОП діяльність товариства з обмежено відповідальністю «Житниця» припинено в результаті ліквідації 17.01.2007 року номер запису 1 011 111 0004 000031. (а.с.39-40).

Вирішуючи даний спір суд керується наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Позивач є фізичною особою і вправі звертатися до суду за захистом своїх прав.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до статті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності - це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Ч. 4 ст. 319 ЦК України визначає, що власність зобов`язує.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності єнепорушним.Ніхто неможе бутипротиправно позбавленийцього правачи обмеженийу йогоздійсненні. Особаможе бутипозбавлена прававласності абообмежена уйого здійсненнілише увипадках ів порядку,встановлених законом.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, яка є публічною, здійснюється відповідним органом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Дослідивши обставини справи, та враховуючи, що позивач набув право власності на вказане у позовній заяві майно на законних підставах, а також зважаючи на те, що заявлений позов відповідає визначеним законом способам захисту і законність підстав такого набуття відповідачем не заперечено, матеріали справи не свідчать про порушення позивачем прав інших осіб, з метою усунення невизначеності відносин власності з приводу комплексу нежитлових будівель, суд визнає за можливе позовні вимоги задовольнити.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.12,77,78,81,141,200,263,265ЦПК України,ст.ст. 4, 11, 16, 181,182, 316, 317, 319, 321, 322, 328, 391, 392 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 ), право власності на комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно даних технічного паспорта.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя І.Д.Калієвський