Ухвала

від 15.11.2024 по справі 752/7959/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7959/24

Провадження № 1-кс/752/7991/24

У Х В А Л А

15 листопада 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі заявника клопотання адвоката ОСОБА_3 , прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, подане в порядку ст. 174 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 42023110000000281 від 31.08.2023 року, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.05.2024 року на майно, вилучене під час обшуку в приміщенні ТОВ «Централ Ріал Істейт», що фактично розташоване у будинку АДРЕСА_1 яке на праві власності належить ТОВ «Централ Ріал Істейт» .

В обґрунтування поданого клопотання адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 зазначає, що 26.04.2024 року в приміщенні ТОВ «Централ Ріал Істейт», що фактично у будинку АДРЕСА_1 проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено, зокрема 67 000 грн., що належать ОСОБА_5 . Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києві від 20.05.024 року накладено арешт на зазначене вище майно. У клопотанні заявник стверджував, що в органу досудового розслідування відсутні будь-які підстави для притягнення ОСОБА_5 в якості фігуранта у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки жодного відношення до вчинення будь-яких протиправних діянь він очевидно не має, оскільки він не причетний до вказаного кримінального провадження, в межах якого був накладений арешт, йому не повідомлено про підозру , він не є особою . яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного. Зауважив, що арешт на грошові кошти було накладено з метою їх збереження як речових доказів. При цьому, прокурором не надано допустимих доказів на підтвердження того, що арештоване майно було одержане злочинним шляхом. Зважаючи на те, що з моменту вилучення та накладення арешту на майно пройшло достатньо часу для проведення всіх необхідних експертних оглядів та формулювання всіх висновків, вважає, що потреба в подальшому застосуванні заходу забезпечення, як арешт майна, повністю відпала.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити, з зазначених у ньому пісдтав.

Уповноважений прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши адвоката, дослідивши додані до клопотання додатки, приходжу до висновку, що заявлені вимоги про скасування арешту не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.05.2024 року накладено арешт, зокрема на 67 000 грн., які були вилучені під час обшуку приміщення ТОВ «Централ Ріал Істейт», що у будинку АДРЕСА_1 .

За правилами ч. 1, 3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження; підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Накладаючи арешт на грошові кошти слідчий суддя виходив з того, що є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накаладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту заявник стверджував, що арешт майна є необгрунтованим, оскільки ОСОБА_5 є власником вилучених грошових коштів. Звертав увагу слідчого судді на те, що підозру у межах кримінального провадження ОСОБА_5 не повідомлено, а він у свою чергу не є стороною кримінального провадження.

Посилання заявника клопотання на відсутність у матеріалах провадження доказів причетності його до кримінального правопорушення, в межах якого накладено арешт, не впливає на правильність висновків слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на майно у даному випадку, оскільки, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що вилучені під час обшуку грошові кошти у розмірі 67 000 грн. є власністю ОСОБА_6 .

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також наведені прокурором доводи, слідчий суддя доходить висновку, що застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Будь-яких негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, не виявлено.

Враховуючи вищевикладене, підстав вважати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2024 року необґрунтованою у слідчого судді не має, а заявником не доведено, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, а також враховуючи правову кваліфікацію кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт на спірне майно, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.

На підставі викладеного , керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.05.2024 року в межах кримінального провадження № 42023110000000281 від 31.08.2023 року щодо арешту грошових коштів номіналом 500 гривень кожна на загальну суму 67 000 гривень , що належать ОСОБА_5 , вилучені 26 квітня 2024 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1