Рішення

від 28.11.2024 по справі 753/9020/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9020/22

провадження № 2/753/175/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря судового засідання Скобіоли О.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Стратегія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва звернувся представник ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 13 серпня 2007 року між АБ «Банк Регіонального Розвитку» та ОСОБА_1 , було укладено Кредитний договір № 20/КД-003П у відповідності до якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти в розмірі 60 000,00 гривень. 26 жовтня 2010 року Дарницьким районним судом м. Києва по справі № 2-4975/2010 було ухвалено рішення, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь АБ «Банк Регіонального Розвитку» заборгованості за кредитним договором у розмірі 112995,94 грн., та судові витрати у розмірі 1820 грн. На виконання даного рішення 29.11.2010 року було видано виконавчий лист № 2-4975/10.

20 листопада 2013 між ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М», АБ «Банк Регіонального розвитку» та Національним Банком України було укладено договір про передавання в управління непроданих активів, згідно якого банк передав в управління управителю наявні на балансі активи, в тому числі й кредитний договір № 20/КД-003П від 13 серпня 2007 року та додаткові угоди до нього, а також договори, що забезпечували його виконання, а управитель прийняв в управління дані активи та отримав право володіти, користуватися і розпоряджатися ними. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05.03.2015 року, постановлено замінити сторону (стягувача) за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2010 року по цивільній справі за позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором його правонаступником - ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М». У подальшому, на підставі виконавчого листа відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 47688021, про що 28.05.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

30.09.2015 року між ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» було укладено договір № 052 про відступлення права вимоги за кредитним договором №20/КД-003П від 13.08.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 , та АБ «Банк Регіонального Розвитку».

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.07.2016 року замінено сторону (стягувача) з ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» на ТОВ «Колекторська компанія «ГАРАНТ».

31.08.2018 року між ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «СТРАТЕГІЯ» укладено Договір № 1 про відступлення права вимоги, у відповідності до якого ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» відступило на користь ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» права вимоги за кредитним договором № 20/КД-003П від 13.08.2007 року.

20.09.2021 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва замінено стягувача ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» на його правонаступника ТОВ «Юридична компанія «Стратегія».

03.02.2022 року Дарницьким ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, з ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» на ТОВ «Юридична компанія «Стратегія».

Станом на теперішній час рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2010 року не виконано, а виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Дарницькому РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), що підтверджується інформацією з АСВП

З урахуванням викладеного, оскільки рішення, щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 112 995,94 грн. та судові витрати у розмірі 1820,00 грн, не виконано, на підставі ст. 625 ЦК України, представник позивача просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 42451,53 грн., та 3% річних у розмірі 10342,87 за період з 13.08.2019 року по 12.08.2022 року.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 серпня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» про зміну позивача у справі.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Від представника відповідача надійшов відзив, відповідно до якого зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, які не підтверджують право вимоги саме позивачем. Вказав, що рішенням Господарського суду міста Києва від 21 березня 2019 року було задоволено позовні вимоги Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант» про визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності, відповідно до якого визнано недійсним договір № 052 від 30 вересня 2015 року про відступлення право вимоги (цесії), укладений між ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» за кредитним договором № 20/КД-003П від 13 серпня 2007 року, та зобов`язано ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» повернути ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» документи, отримані згідно договору № 052 від 30 вересня 2015 року про відступлення права вимоги (цесії), а саме: оригінал кредитного договору № 20/КД-003П від 13 серпня 2007 року з усіма додатковими договорами, змінами та доповненнями; договори забезпечення, а також додаткові угоди до вказаних договорів; усі інші документи, які складають кредитну справу позичальника, отримані банком від позичальника відповідно до умов вказаних договорів, включаючи документи, на підставі яких банк здійснював оцінку платоспроможності позичальника; документи, що пов`язані із виконанням кредитного договору. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» на рішення Господарського суду міста Києва від 21 березня 2019 року залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21 березня 2019 року залишено без змін. Відтак, рішенням Господарського суду, що набрало законної сили встановлено, що договір № 052 від 30 вересня 2015 року про відступлення право вимоги за кредитним договором № 20/КД-003П від 13 серпня 2007 року, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант» набуло право вимоги до відповідача, є недійсним та до нього застосовуються наслідки недійсності правочину, встановлені нормами ЦК України. Зазначив, що в силу приписів статті ст. 216 ЦК України, набуття права вимоги позивачем за кредитним договором № 20/КД-003П від 13 серпня 2007 року на підставі договору №1 про відступлення права вимоги між ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» та ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» є протиправним, оскільки визнаний судовим рішенням правочин - договір № 052 від 30 вересня 2015 року про відступлення права вимоги (цесії), не створює юридичних наслідків, тобто договір № 1 про відступлення права вимоги за кредитним договором укладений 31 серпня 2018 року між ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» та ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» є недійсним з моменту його вчинення. Належним кредитором за вказаним кредитним договором є ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М». Відтак, позовні вимоги ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» до ОСОБА_1 , не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13.08.2007 року між АБ» Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договорі № 20/КД-003П, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти в розмірі 60 000,00 гривень.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2010 року, було задоволено позовні вимоги АБ «Банк регіонального розвитку» та стягнуто з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором у розмірі 112 995,94 грн.

29.11.2020 року Дарницьким районним судом м. Києва, було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 , на користь АБ «Банк регіонального розвитку», заборгованість за кредитним договором від 13.08.2007 року у розмірі 112995,94 грн., та судові витрати у розмірі 1820,00 грн.

28.05.2015 року постановою державного виконавця виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження.

Відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 05.03.2015 року було задоволено заяву ТОВ « Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М», про зміну сторони стягувача за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2010 року по цивільній справі за позовом з АБ «Банк регіонального розвитку» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором на його правонаступника - ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М».

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.07.2016 року було задоволено заяву ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М», про зміну сторони стягувача за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2010 року на ТОВ «Колекторська компанія «Гарант».

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20.09.2021 року було задоволено заяву ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» про зміну сторони виконавчого провадження, та замінено стягувача ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-4975/10, виданого 29.11.2010 року Дарницьким районним судом м. Києва, на його правонаступника ТОВ «Юридична компанія «Стратегія».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.03.2019 року було задоволено позовні вимоги Національного банку України до ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ «Колекторська компанія «Гарант», та визнано недійсним договір № 052 від 30.09.2015 року про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ « Колекторська компанія «Гарант» за кредитним договором № 20/кд-003П від 13.08.2007 року. Зобов`язано ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» повернути ТОВ « Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» документи отримані згідно договору № 052 від 30.09.2015 року про відступлення права вимоги.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 року у справі № 910/13400/18 було залишено без розгляду. Рішення господарського суду м. Києва від 21.09.2019 року залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що рішенням Господарського районного суду м. Києва було визнано недійсним договір № 052 від 30.09.2015 року про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» за кредитним договором № 20/кд-003П від 13.08.2007 року, на підставі якого в подальшому було передано право вимоги ТОВ «Юридична компанія «Стратегія», суд приходить до висновку про відсутність правових підстав на стягнення коштів з відповідача, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 82, 263-265, 279, 354 ЦПК України, ст. 202, 203, 204, 215, 216 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Стратегія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Стратегія», ЄРДПОУ 42279820, м. Київ, вул. Закревського, буд. 31, кв. 415.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Кулик