Рішення

від 22.11.2024 по справі 753/6103/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6103/24

провадження № 2/753/5085/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Дарницький районний суд м. Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Ломакіної Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань в приміщенні Дарницького районного міста Києва цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІОВИМІРЮВАЧ»

про стягнення нарахованих та невиплачених компенсації за невикористані дні відпустки та заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

25.03.2024 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого вказав наступне.

З 24.01.1978 року по 25.12.2023 року позивач перебував у трудових відносинах з ДП «Радіовимірювач», працював на посаді регулювальника, слюсара-складальника.

Наказом ДП «Укроборонпром» від 13.09.2022 року №369 ДП «Радіовимірювач» реорганізоване шляхом перетворення в ТОВ «Радіовимірювач».

25.12.2023 року він був звільнений у зв`язку з виходом на пенсію, на підставі ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу ТОВ «Радіовимірювач» №96/ВК від 25.12.2023 року.

При звільненні, з позивачем не було проведено остаточний розрахунок по заробітній платі за період з квітня 2023 року по 25.12.2023 року та не виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 2022-2023 роки.

З огляду на викладене, просив суд стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати в розмірі 128 215,66 грн. та грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 33 318,50 грн., а всього 161 534,16 грн.

08.10.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зменшення позовних вимог, в обґрунтування якої посилався на те, що після подання позову до суду, відповідачем було ще раз частково виплачена заборгованість по заробітній платі, а тому, просить суд стягнути з відповідача на його користь залишок заборгованості із заробітної плати в розмірі 8 052,93 грн. за грудень 2023 року та грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 33 318,50 грн., а всього 41 371, 43 грн.

Таким чином, позивач зменшив заявлені позовні вимоги з 161 534,16 грн. до 41 371, 43 грн.

Узагальнені доводи відповідача.

Відповідач правом відзиву на позов не скористався. Будь-яких пояснень та доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин відповідачем не надано.

Рух справи.

Ухвалою суду від 26.04.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Протокольноюухвалою суду від 17.10.2024 року, заяви позивача ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог від 19.08.2024 року та від 08.10.2024 року прийняті до розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 8 052,93 грн. за грудень 2023 року та грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 33 318,50 грн. за 2022-2023 роки, розгляд справи просив проводити без його участі (а.с. 64).

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судової повістки з повідомленням до електронного кабінету відповідача у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» (а.с. 81).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Встановлені судом обставини.

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Радіовимірювач».

На підставі наказу №9/ок від 24.01.1978 року, ОСОБА_1 прийняли в цех №5 на посаду регулювальника радіоапаратури по 3-му розряду, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 10).

У відповідності до наказу ДП «Укроборонпром» від 13.09.2022 року №369 ДП «Радіовимірювач» реорганізоване шляхом перетворення в ТОВ «Радіовимірювач», про що зроблений відповідний запис у трудову книжку позивача (а.с. 11).

У 2023 році ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у наступних розмірах: січень 2023 - 2 000,00 грн., березень 2023 - 7 226,28 грн., квітень 2023 - 3 903,72 грн., травень 2023 - 2 000,00 грн. та 2 353,08 грн., червень 2023 - 1 000,00 грн., серпень 2023 року - 6 920,49 грн., 6 785,89 грн. та 7 852,55 грн., листопад 2023 - 3 040,19 грн. та 10 303,89 грн., грудень 2023 - 2 000,00 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку (а.с. 12).

25.12.2023 року ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку з виходом на пенсію за віком, на підставі ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу ТОВ «Радіовимірювач» №96/ВК від 25.12.2023 року (а.с. 11).

На день звільнення ОСОБА_1 було нараховано для виплати 41 371,43 грн., що підтверджується індивідуальною відомостю ПФУ про застраховану особу (а.с. 19).

На день звільнення ОСОБА_1 розрахунок з ним проведений не був, що не спростовано відповідачем та підтверджується табуляграмою бухгалтерії ТОВ «Радіовимірювач» за грудень 2023 року (а.с. 22).

23.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом про виплату невиплаченої заробітної плати та компенсації за використану відпустку, проте відповіді не отримав (а.с. 21, 21а).

Після звернення до суду з цим позовом відповідач частково сплатив позивачу заборгованість по заробітній платі, а саме: 17.04.2024 року - 13 328,76 грн.; 17.04.2024 року - 18 882,40 грн.; 18.04.2024 року - 17 941,52 грн.; 06.06.2024 року - 5 000,00 грн.; 12.06.2024 року - 9 665,94 грн.; 16.07.2024 року - 7 719,14 грн.; 06.08.2024 року - 1 000,00 грн.; 12.08.2024 року - 6 872,16 грн.; 20.08.2024 року - 1 000,00 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с. 62-63).

Норми права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, яка згідно ст.115 вказаного Кодексу виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

У статті 2 Закону України «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати та вказано наступне.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Держкомстату України 13.01.2004 №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713 фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до п/п.2.2.12 вказаної Інструкції cуми грошових компенсацій у pазі невикористання щорічних (як основної тaк і додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, належать дo фонду додаткової зарплати.

Компенсацію за невикористану відпустку в Д1 Податкового розрахунку необхідно відображати в загальній сумі зарплати.

Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є складовою частиною заробітної плати.

Оцінка суду.

Позивач стверджував, що починаючи з квітня 2023 року відповідач нарахував, але не виплачував йому заборгованість по заробітній платі. Крім того, у зв`язку із звільненням нарахував, але не виплати йому в грудні 2023 року заробітну плату та грошову компенсацію за невикористані дні відпустки.

Ці твердження позивача підтверджені належними письмовими доказами та не спростовані відповідачем. Напроти, фактично відповідачем визнані, оскільки після звернення позивача до суду заборгованість по заробітній платі позивачу виплачена за період з квітня по листопад 2023 року.

Невиплаченою залишилась заборгованість, нарахована позивачеві у грудні 2023 року, яка складається із заробітної плати за грудень 2023 року у розмірі 8 052,93 грн. та грошової компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 33 318,50 грн., що відображено у табуляграмі бухгалтерії відповідача (а.с. 22).

Зазначена обставина не спростована відповідачем та підтверджена сукупністю належних та допустимих письмових доказів, які логічно узгоджуються між собою.

Висновки суду.

Отже, судом встановлено, що заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем складає 41 371, 43 грн. (8 052,93 грн. + 33 318,50 грн.).

Спір щодо розміру нарахованих сум не заявлений.

З урахуванням предмету та підстави позову, суд дійшов висновку, що ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права позивача, характеру його порушення, наслідкам, спричиненим цим порушенням, буде стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 41 371, 43 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин, суд вважає уточнені вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При вирішення справи судом враховуються роз`яснення, викладені в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», за яким задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Судові витрати.

Позивача у справі про стягнення заробітної плати відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового.

Відповідно до п/п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка за подання позову майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір судового збору, виходячи з уточненої ціни позову - 41 371, 43 грн., становить 1 211,20 грн. (мінімальна ставка, встановлена законом).

У зазначеному розмірі судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави відповідно до припису п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України.

Щодо порядку виконання рішення суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІОВИМІРЮВАЧ» про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки та заборгованості із нарахованої та невиплаченої заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіовимірювач» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 41 371 (сорок одну тисячу триста сімнадцять) гривень 43 копійки, з яких: 8 052,93 грн.- заробітна плата за грудень 2023 року та 33 318,50 грн. - грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, з утриманням з цих сум податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіовимірювач» на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одну тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіовимірювач», юридична адреса: 02121, м. Київ, вул. Колекторна, 24/26, код ЄДРПОУ 14308109.

Суддя: Осіпенко Л.М.