Ухвала

від 02.12.2024 по справі 754/16469/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-з/754/118/24

Справа № 754/16469/24

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЖК РАЙОН» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЖК РАЙОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЖК РАЙОН», через представника - адвоката Босенка Олександра Михайловича, звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків в сумі 101654,67 грн.

Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суднакласти арешт на грошові кошти ОСОБА_1 в межах суми 101654,67 грн, які знаходяться на рахунках відповідача.

Представник позивача зазначає, що:

- за адресою: АДРЕСА_1 (о/р НОМЕР_1 ) виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги та інші платежі з утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з несплатою обов`язкових щомісячних внесків власником приміщення, в особі - ОСОБА_1 ;

- відповідно до Актів звірки взаємних розрахунків між ОСББ «ЖК РАЙОН» та власником приміщення (відповідачем) за адресою: АДРЕСА_1 (о/р НОМЕР_1 ), за період: 01.09.2023 - 31.10.2024 встановлено, що заборгованість на користь ОСББ «ЖК РАЙОН» склала 90 200,88 грн;

- наразі борг не оплачений, вимога позивача залишена без відповіді, натомість відповідач продовжує користуватись житлово-комунальними та іншими послугами з утримання будинку та прибудинкової території. Відповідач системно ухиляється від сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, що призвело до утворення заборгованості.

Дослідивши матеріали заяви, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та ураховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Також, слід зауважити, що в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) вказала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

09 грудня 2023 року власниками квартир багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , створено ОСББ «ЖК РАЙОН», яке 25.01.2024 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за організаційно-правовою формою - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

ОСОБА_1 є власником квартири та споживачем (отримувачем) послуг та власником квартири АДРЕСА_3 (о/р НОМЕР_1 ).

Позивач, посилаючись на акт звірки взаємних розрахунків між ОСББ «ЖК РАЙОН» та власником приміщення (відповідачем) за адресою: АДРЕСА_1 (о/р НОМЕР_1 ), за період: 01.09.2023 - 31.10.2024, вказує, що заборгованість відповідача за отримані послуги становить: 101 654,67 грн з них: 90 200,88 грн сума боргу, 8 139,59 грн інфляційне збільшення, 3 314,20 грн штрафні санкції.

Натомість до матеріалів позовної заяви та до заяви про забезпечення позову позивачем не додано актів звірки взаємних розрахунків, про які вказує позивач, не додано реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги, які б дозволили суду переконатися в тому, що між сторонами дійсно існує спір у заявленому розмірі, і вжиття заходів шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 101 654,67 грн відповідає вимогам співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами.

Крім того, позивачем не обґрунтовано та не доведено імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що заява Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЖК РАЙОН» про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 149-154, 157 ЦПК України, суд,

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЖК РАЙОН» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЖК РАЙОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.12.2024.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак