Постанова

від 27.11.2024 по справі 755/17324/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/17324/24

Провадження №: 3/755/6259/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2024 р. суддя Дніпровського районного суд м. Києва Дзюба О.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , працюючої на посаді директора ТОВ «АГРОТЕП», проживаючої: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-

установив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 4298/аПр/26-15-07-04-04 від 24.09.2024, при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОТЕП» встановлено порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Кодексу ТОВ «АГРОТЕП» (код ЄДРПОУ 21496904) порушення строку граничної реєстрації податкових накладних за липень 2024 року, згідно з актом перевірки ТОВ «АГРОТЕП» від 16.09.2024 № 106606/26-15-07-04-04/21496904.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.

Заява про розгляд справи у відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надходила.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення та акт про результати перевірки, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За викладених обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, який згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на день розгляду справи становить 605,60 грн.

Керуючись ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 40-1, 163-1 КУпАП, суд-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 85 (вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. в дохід держави.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя