Рішення

від 05.11.2024 по справі 757/25352/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25352/18-ц

пр. 2-800/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Соколова О.М.,

при секретарі судових засідань Колесник А.Є.,

справа № 757/25352/18-ц

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника третьої особи: Малої О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу №757/25352/18-ц за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Національний банк України про відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю та незаконним рішенням органу державної влади, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Національного банку України, третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», про відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю та незаконним рішенням органу державної влади та враховуючи заяву подану представником позивача 13 грудня 2023 року просив суд стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, на користь позивача 16 351 440 (шістнадцять мільйонів триста п`ятдесят одну тисячу чотириста сорок) гривень 00 копійок, що складається з: 12 000 000 грн. - основної суми; 3 094 800 грн. - інфляційних втрат за час прострочення з 01.06.2016 р. по 01.05.2018 р.; 567 840 грн. - відсотків на залишок коштів по рахунку; 688 800 грн. - 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «П`ятихатська» і публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Кіровоградського регіонального відділення 06.07.2015р. укладений договір № 26002001173035 банківського рахунку юридичної особи, на виконання умов якого банком товариству був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Постановою правління відповідача від 04.04.2016 року № 231/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії проблемних» ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.

Станом на 06.04.2016 року залишок коштів на рахунку ТОВ «Агрофірма «П`ятихатська» №26002001173035 становив 30 808 300,60 гривень (тридцять мільйонів вісімсот вісім тисяч триста грн. 60коп.)

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 р. по справі № 826/6665/16 за позовом Благодійної організації «Благодійний фонд «Богдана Гаврилишина», Благодійного фонду «Енергетичний центр ім. 1. Люндіна», товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-1» до НБУ, треті особи публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», міська молодіжна громадська організація «Центр соціальних та ділових ініціатив», залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017р., визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».

03 травня 2018 року між позивачем та ТОВ «Аргофірма «П`ятихатська» укладений договір № 2 відступлення права вимоги, за яким ТОВ «Аргофірма «П`ятихатська» передало позивачу своє право вимоги з ПАТ КБ «Хрещатик» боргу в сумі 12 000 000,00 грн, що виник внаслідок невиконання Банком своїх обов`язків по договору банківського рахунку юридичної особи № 26002001173035 від 06 липня 2015р., а також відсотків на залишки по поточному рахунку № НОМЕР_1 , нарахованих на суму 12 000 000, 00 гривень, які передбачені додатковою угодою № 02 від 09.12.2015р. до зазначеного договору, а також 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання та інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Листом від 05.05.2018р. позивач повідомив Банк про відступлення права вимоги та запропонував негайно виконати свої обов`язки за договором банківського рахунку юридичної особи № 26002001173035 від 06 липня 2015р. шляхом перерахування грошових коштів на мій рахунок в установі банку.

Листом від 15.05.2018р. № 3/1790 Банк залишив вимогу ОСОБА_2 без задоволення із посиланням на здійснення відносно нього ліквідаційної процедури.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

02.11.2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, вказав, що відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України не відповідає за зобов`язаннями банків, а банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором, крім того вказав, що Національний банк України не є боржником по відношенню до позивача. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

14 листопада 2018 року відповідно до розпорядження № 730 від 14.11.2018 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку з відстороненням від посади судді ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року прийнято цивільну справу № 757/25352/18-ц - до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. та призначено підготовче судове засідання для розгляду справи.

03 липня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну, шляхом доповнення, підстави позову.

16 липня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову, просив відмовити у задоволені позовних вимог.

02 серпня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзиви.

18 листопада 2019 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2020 року замінено у цивільній справі № 757/25352/18-ц за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», про відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю та незаконним рішенням органу державної влади - неналежного відповідача Національний банк України на належного відповідача Державну казначейську службу України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 757/25352/18-ц та призначити справу до судового розгляду по суті.

16 березня 2021 року на адресу суду від Національного банку України надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року занесеною до протоколу судового засідання залучено Національний банк України до участі у справу № 757/25352/18-ц, в якості третьої особи.

01 червня 2023 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про повернення зі стадії судового розгляду до стадії підготовчого засідання.

08 серпня 2023 року на адресу суду від представника третьої особи надійшли заперечення проти клопотання про повернення зі стадії судового розгляду до стадії підготовчого засідання.

26 жовтня 2023 року на адресу суду від представника третьої особи надійшло клопотання про долучення судової практики з розгляду подібних справ.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року занесеною до протоколу судового засідання залишено без розгляду клопотання про повернення зі стадії судового розгляду до стадії підготовчого засідання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

У судовому засіданні представник третьої особи просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином

Згідно з ч. 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Матеріалами справи встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «П`ятихатська» і публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Кіровоградського регіонального відділення 06.07.2015р. укладений договір № 26002001173035 банківського рахунку юридичної особи, на виконання умов якого банком товариству був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Постановою правління НБУ від 04.04.2016 року № 231/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії проблемних» ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.

Станом на 06.04.2016 року залишок коштів на рахунку ТОВ «Агрофірма «П`ятихатська» №26002001173035 становив 30 808 300,60 гривень (тридцять мільйонів вісімсот вісім тисяч триста грн. 60коп.)

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 р. по справі № 826/6665/16 за позовом Благодійної організації «Благодійний фонд «Богдана Гаврилишина», Благодійного фонду «Енергетичний центр ім. 1. Люндіна», товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-1» до НБУ, треті особи публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», міська молодіжна громадська організація «Центр соціальних та ділових ініціатив», залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017р., визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».

03 травня 2018 року між позивачем та ТОВ «Аргофірма «П`ятихатська» укладений договір № 2 відступлення права вимоги, за яким ТОВ «Аргофірма «П`ятихатська» передало позивачу своє право вимоги з ПАТ КБ «Хрещатик» боргу в сумі 12 000 000,00 грн, що виник внаслідок невиконання Банком своїх обов`язків по договору банківського рахунку юридичної особи № 26002001173035 від 06 липня 2015р., а також відсотків на залишки по поточному рахунку № НОМЕР_1 , нарахованих на суму 12 000 000, 00 гривень, які передбачені додатковою угодою № 02 від 09.12.2015р. до зазначеного договору, а також 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання та інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Листом від 05.05.2018р. позивач повідомив Банк про відступлення права вимоги та запропонував негайно виконати свої обов`язки за договором банківського рахунку юридичної особи № 26002001173035 від 06 липня 2015р. шляхом перерахування грошових коштів на мій рахунок в установі банку.

Листом від 15.05.2018р. № 3/1790 Банк залишив вимогу ОСОБА_2 без задоволення із посиланням на здійснення відносно нього ліквідаційної процедури.

Статтею 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що ним встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами фізичних осіб, а його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банку.

Відповідно до пункту 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Залишок невиплаченої суми підлягає поверненню в порядку черговості, встановленої статтею 52 цього Закону. Зокрема вимоги вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує суму, визначену Фондом, погашаються у четверту чергу.

Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ «КБ «Хрещатик» виникли договірні відносини за правочином, строк дії якого не сплив на момент введення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК».

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За загальним правилом, яке встановлено у частині першій статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У частині другій статті 22 ЦК України визначено, що майнова шкода виражається у формі збитків. У свою чергу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди на підставі статті 1173 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною дією чи бездіяльністю і негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У випадку передбаченому статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується незалежно від вини органу, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю якого вона завдана.

Натомість наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, підлягають доказуванню на загальних підставах та відповідно до статей 12, 81 ЦПК України є обов`язком позивача.

Враховуючи, що правовідносини, які виникли між позивачем та ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» є договірними, які регулюються нормами цивільного законодавства, та те, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що саме внаслідок діянь НБУ він позбавлений можливості повернути кошти з банківського рахунку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою НБУ та шкодою підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2018 року у справі № 826/3021/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 року, оскільки у зазначеній постанові відсутні висновки стосовного того, що внаслідок дій чи бездіяльності НБУ було порушено права позивача на отримання коштів за договором банківського рахунку, або що саме дії НБУ призвели до неплатоспроможності ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК».

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема у постанові Верховного Суду від 07 червня 2022 року у справі № 757/65202/17-ц (провадження № 61-8027св20).

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір компенсується за рахунок держави.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. ст. 1-16, 526, 551, 1058, 1060, 1061, 1066, 1067, ЦК України, ст. ст.1-23,76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Національний банк України про відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю та незаконним рішенням органу державної влади - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Соколов