Рішення

від 03.12.2024 по справі 757/52886/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52886/24-ц

пр. 2-о-543/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.

розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Сітібанк», -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із зазначеною заявою. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, ОСОБА_1 потрапила в ситуацію, в якій остання безпідставно перерахувала кошти в розмірі 65 325 грн. Враховуючи вищезазначене, заявник просила зобов`язати Акціонерне товариство «Сітібанк» (ЄДРПОУ: 21685485, адреса: 03150, вул. Ділова, 16-Г, м. Київ,) надати ОСОБА_1 інформацію, яка перебуває у володінні банку щодо власника розрахункового рахунку, відкритого в АТ «Сітібанк», а саме: прізвище, ім`я, по-батько власника картки НОМЕР_1 , місце його реєстрації, код і.п.н., номер телефону, на користь якого були здійснені наступні перекази:

Платіж від 29.08.2024 року о 13:55 на суму 20 100 грн.

Платіж від 29.08.2024 року о 14:07 на суму 20 100 грн.

Платіж від 29.08.2024 року о 14:17 на суму 25 125 грн.

Ухвалою судді від 14 листопада 2024 року в справі відкрито провадження.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. В заяві про розкриття банківської таємниці заявник просила здійснювати розгляд справи у її відсутність, вимоги заяви підтримала та просила задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 349 ЦПК України, неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов`язковою.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Порядок розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, регулюється Главою 12 Розділу IV ЦПК України.

Відповідно до ст. 347 ЦПК України, заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.

Згідно із ст. 348 ЦПК України у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім`я представника заявника, коли заява подається представником; 3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; 4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; 5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.

Згідно із ч. 2 ст. 350 ЦПК України якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.

Відповідно до змісту викладених норм ЦПК України, у порядку, визначеному Главою 12 Розділу IV ЦПК України, розглядаються заяви про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи, банком, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.

Порядок розкриття банківської таємниці встановлений Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

Відповідно до ч.1 ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.

Вказані обмеження, зокрема викладені в ч. 4 ст. 62 Закону, й не стосуються випадків надання банком інформації, яка є банківською таємницею, за дозволом клієнта чи за рішенням суду.

Статтею 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 22 січня 2020 року у справі №501/1451/17, оскільки розкриття банківської таємниці може здійснюватися безпосередньо банками або на підставі рішення суду (стаття 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність») та виключно на підставах і у порядку, передбаченими законом, суд повинен розмежовувати ці підстави, коло суб`єктів, уповноважених на отримання відповідної інформації та її обсягу.

Коло суб`єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, визначається статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і може змінюватися тільки на підставі закону.

При цьому, вказані суб`єкти мають право на отримання лише обмеженої інформації з урахуванням виконуваних ними функцій та з питань, зазначених у відповідному законі стосовно визначених суб`єктів.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, щодо яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження; 2) за рішенням суду; 3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольному комітету України, Національному агентству з питань запобігання корупції, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента; 4) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику: а) на його запит щодо наявності банківських рахунків; б) у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України; в) на його запит щодо дотримання резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; 5) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит у випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"; 6) органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям - на їхні запити з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 7) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок; 8) іншим банкам - на їхні запити у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"; 9) центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат - на його запит щодо банківських рахунків фізичних осіб, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичних осіб, які звернулися за призначенням державних виплат, операцій списання з рахунків та/або зарахування на рахунки і залишки за такими рахунками на визначену дату або за конкретний проміжок часу; 10) особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) у відповідному розпорядженні банку, у разі смерті такого власника рахунку (вкладу) - на їхній запит щодо наявності рахунків (вкладів) померлого власника та залишку коштів на рахунках (вкладах); 11) державним нотаріальним конторам, приватним нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, іноземним консульським установам (для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів) та залишку коштів на рахунках (вкладах) померлих власників цих рахунків та/або щодо залишку коштів, які належать померлим фізичним особам та зберігаються на будь-яких рахунках у банках, та/або щодо рухомого майна таких осіб, що перебуває на збереженні та/або у заставі банку як заклад, щодо наявності індивідуального банківського сейфа та/або договорів про надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, та/або щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування померлим бенефіціарам.

Відповідно до ч. 1 ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

З огляду на викладене, заявник ОСОБА_1 не належить до кола суб`єктів, які мають право вимагати від банку розкриття інформації, що містить банківську таємницю.

Встановивши, що заявник не належить до кола суб`єктів, які мають право вимагати від банку розкриття інформації, що становить банківську таємницю, і не надав документів, які підтверджують право на отримання вказаної інформації, а також зважаючи на те, що обставини, на які посилається заявник не можуть бути підставою для задоволення такої заяви, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 347-350 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Сітібанк» - відмовити.

Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до Київського апеляційного суду в установленому порядку.

Повний текст судового рішення складено 03 грудня 2024 року.

Суддя О.Л. Бусик