Рішення

від 25.10.2024 по справі 759/13935/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13935/23

пр. № 2/759/509/24

25 жовтня 2024 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

за участю представника позивача Лінер О.М. , представника відповідача ОСОБА_2 , секретаря судового засідання Пушкарського О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Святошинської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Інвест Д» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними правочинів, скасування рішень про державну реєстрацію прав та її повернення,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва Тимошенко М. звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просить усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га з кадастровим номером 8000000000:75:411:0043, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 668173680000); визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а також договорів дарування, укладених між ОСОБА_5 та ТОВ «Борисфен-Інвест Д» щодо спірного об`єкту нерухомості; зобов`язання ТОВ «Борисфен-Інвест Д» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,0669 га кадастровий номер 8000000000:75:411:0043, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у придатний для використання стан шляхом знесення нежитлової будівлі загальною площею 232,0 кв.м, тимчасових споруд та оздоблення.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконною реєстрацією права власності на об`єкт самочинного будівництва загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 , яке наразі зареєстровано за ТОВ «Борисфен-Інвест Д», а також використанням відповідачами земельної ділянки водного фонду загальною площею 0,0669 га кадастровий номер 8000000000:75:411:0043, що розташована по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.09.2023.

Від представника ТОВ «Борисфен-Інвест Д» адвоката Калько Д.О. надійшов відзив, в якому просить позовні вимоги прокуратури залишити без задоволення. Вказує, що товариство є добросовісним набувачем нежитлової будівлі літери «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано на підставі рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташкової А.Г. № 35124029 від 11.05.2017, № 35169663 від 15.05.2017 та договорів дарування 1/2 частини нежитлової будівлі № 1418 від 11.05.2017, № 1451 від 15.05.2017, укладених між ОСОБА_5 та товариством в особі директора ОСОБА_6 . Стверджує, що товариство не знало та не могло знати про наявність перешкод до вчинення правочинів щодо вказаного об`єкту нерухомості. Посилається на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження підробки рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.02.2012 по справі №2-5318/11, а також на неналежно обраний прокурором спосіб захисту інтересів держави. Крім того, вказує, що на замовлення товариства розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування об`єкта рекреаційного призначення на АДРЕСА_1 , а Київською міською радою за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) підготовлено проект рішення № 8/231-1011/ПР «Про передачу ТОВ «Борисфен-Інвест Д» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування об`єкта рекреаційного призначення на АДРЕСА_1 ».

Від Святошинської окружної прокуратури м. Києва надійшла відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначає, що ТОВ «Борисфен-Інвест Д» не є добросовісним набувачем нежитлової будівлі літери «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 . Вказує, що у провадженні Святошинського УП ГУНП у м. Києві перебувало кримінальне провадження № 12018100080000816 від 31.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України. За результатами досудового розслідування 06.03.2018 до Святошинського районного суду м. Києва скеровано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності директора ТОВ «Борисфен-Інвест Д» ОСОБА_6 , який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2018 у справі № 759/3069/18 клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності задоволено. Підозрюваного ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 197-1 ч. 2 КК України на підставі ст.ст. 44,49 КК України, кримінальне провадження закрито.

Від представника ТОВ «Борисфен-Інвест Д» адвоката Калько Д.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки Київською міською радою прийнято рішення «Про передачу ТОВ «Борисфен-Інвест Д» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування об`єкта рекреаційного призначення по АДРЕСА_1 (560739035)». Також, від товариства надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі неналежного органу. За доводами товариства, Держгеокадастр є уповноваженим державним органом на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ «Борисфен-Інвест Д» Калько Д.О. про закриття провадження у справі.

Від відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відзивів та доказів на спростування позовних вимог, заяв і клопотань до суду не надходило.

Від представника Київської міської ради Буханистого О. надійшли письмові пояснення, в яких просить задовольнити позовні вимоги керівника Святошинської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.

Ухвалою від 17.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.09.2024.

В судовому засіданні представник Святошинської окружної прокуратури міста Києва Лінер О.М. підтримала позовну заяву в повному обсязі з підстав та доводів, викладених в ній та у відповіді на відзив.

Представник відповідача - ТОВ «Борисфен-Інвест Д» в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову в повному обсязі з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Інші учасники процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 56 ЦПК України і ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 та від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 56, 185 ЦПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому, саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 910/6144/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 наведено правові висновки, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).

Так, звертаючись з позовною заявою до суду прокурор зазначав, що Київська міська рада неналежно здійснює захист інтересів територіальної громади на належне їй комунальне майно. Так, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, окружною прокуратурою на адресу Київської міської ради направлявся лист від 05.05.2023 № 44-2532вих-23 щодо вжитих заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,0669 га кадастровий номер 8000000000:75:411:0043, що розташована по АДРЕСА_1 .

За інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.05.2023 № 0570202/2-6160 Київська міська рада не вживала заходи цивільно-правового характеру щодо захисту майнових інтересів територіальної громади за вказаним фактом. Також, з метою захисту інтересів територіальної громади м. Києва Департамент просив прокуратуру звернутись з позовною заявою до суду в інтересах Київської міської ради.

19 липня 2023 року керівник Святошинської окружної прокуратури м. Києва Тимошенко М. листом №44-4046вих-23 повідомив Київську міську раду про прийняте рішення звернутися до Святошинського районного суду м. Києва з вказаним позовом.

Київська міська рада отримала вказане повідомлення прокурора, проте у процесі розгляду справи не скористалась своїм правом на судовий захист порушеного права територіальної громади стосовного спірної земельної ділянки, не спростувала в подальшому наявність обставин, на які посилається прокурор у позові, та навпаки, в письмових поясненнях від 17.11.2023 за №08/226-252 підтримала заявлені позовні вимоги, а тому визнала правомірність дій прокуратури.

Судом встановлено, що первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю (Кафе) літеру «А», загальною площею 232,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 668173680000) проведена за ОСОБА_3 на підставі рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щура О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.06.2015 № 22433287 та рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.02.2012 у справі № 2-5318/11, пр. № 2/2608/864/12.

Надалі право власності на зазначену нежитлову будівлю зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Новицької Т.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2015 № 22826552, від 15.07.2015 № 22861664 та договорів купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі № 1006 від 14.07.2015, № 1022 від 15.07.2015, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У подальшому право власності на нежитлову будівлю (Кафе) зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової О.Я. № 24276654 від 09.09.2015, № 24345703 від 11.09.2015 та договорів купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі № 2822 від 09.09.2015, № 2860 від 11.09.2015, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

На підставі рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташкової А.Г. № 35124029 від 11.05.2017, № 35169663 від 15.05.2017 та договорів дарування 1/2 частини нежитлової будівлі № 1418 від 11.05.2017, № 1451 від 15.05.2017, укладених між ОСОБА_5 та ТОВ «Борисфен-Інвест Д» в особі ОСОБА_6 , право власності на спірний об`єкт нерухомості зареєстровано за ТОВ «Борисфен-Інвест Д».

Згідно наявної в матеріалах судової справи копії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.02.2012 у справі № 2-5318/11, у провадженні суду під головуванням судді Лопатюк Н.Г. перебувала цивільна справа № 2-5318/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про визнання права власності на нежитлову будівлю (кафе), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 232,0 кв. м. За результатами судового розгляду позовну заяву задоволено, визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлову будівлю (кафе), що знаходиться за вказаною адресою.

При цьому, листом від 28.02.2022 № 06/11/2023 Святошинський районний суд міста Києва на запит прокуратури повідомив, що згідно автоматизованої системи документообігу суду та журналу розгляду судових справ судді Лопатюк Н.Г. за 2012 рік, рішення від 27.02.2012 по справі № 2-5318/11 суддею Лопатюк Н.Г. не ухвалювалось. За унікальним номером справи 2-5318/11 присвоєно номер провадження 2/2608/875/12, рішення суду від 27.09.2012 (головуючий суддя Мазур І.В.) та зареєстровані інші сторони по справі. За номером провадження справи 2/2608/864/12 присвоєно унікальний номер 2-5298/11, рішення суду від 06.02.2012 (головуючий суддя Чала А.П.) та зареєстровано інші сторони по справі. По вищевказаних справах суть позову не пов`язана зі встановленням права власності на об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення за літерою «А» по АДРЕСА_1 .

З наявних в матеріалах справи документів, а саме: проекту рішення Київської міської ради «Про передачу ТОВ «Борисфен-Інвест Д» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування об`єкта рекреаційного призначення на АДРЕСА_1 » від 18.08.2022, Довідки з державної статистичної звітності від 07.12.2018, листа Департаменту містобудування та архітектури (КМДА) від 07.04.2017, листа ДП «Інститут Генерального плану міста Києва» від 21.03.2017, листа Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища (КМДА) від 15.05.2017, пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Борисфен-Інвест Д», висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.02.2019, висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 06.03.2019 № 1449/82-19, виданого ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23.04.2019 № 915-10 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, протоколу огляду місця події від 26.04.2023, витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.06.2019, від 06.03.2023 та ухвали Святошинського районного суду м. Ки`єва від 16.03.2018 у справі № 759/3069/18 встановлено, що спірне нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності, в межах водоохоронної зони водойми (ставка) та частково площею 0,0646 га в межах прибережної захисної смуги водойми (ставка).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 26 червня 2015 року) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однією з загальних засад державної реєстрації прав є гарантування державою достовірності зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 3 Закону).

Згідно ч.2 ст.9 вказаного Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч.2 ст. 15 вказаного Закону).

Пунктом 49 вказаного Порядку (в редакції станом на 26 червня 2015 року) передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна заявник подає : документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта ; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна , а також документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

За таких обставин, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна, первинна державна реєстрація права власності спірної нежитлової будівлі за ОСОБА_3 проведена лише на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.02.2012 у справі № 2-5318/11, пр. № 2/2608/864/12.

Водночас згідно листа Святошинського районного суду міста Києва від 28.02.2022 № 06/11/2023 суддею Лопатюк Н.Г. рішення від 27.02.2012 по справі № 2-5318/11 не ухвалювалось.

Крім того, будь-які документи, які б підтверджували виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, а також технічний паспорт на нерухомого майна - відсутні.

Також, з наявних в матеріалах справи листів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.03.2023, від 12.05.2023 судом встановлено, що за поданням Департаменту земельних ресурсів рішення щодо передачі (надання) земельної ділянки на АДРЕСА_1 , Київська міська рада до 2023 року не приймала. Однак, розглянувши проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043, площею 0,0669 га) та заяву ТОВ «Борисфен-Інвест Д» від 07.07.2022, Департаментом підготовлено та в установленому порядку 18.08.2022 передано на розгляд до Київської міської ради проєкт рішення «Про передачу ТОВ «Борисфен-Інвест Д» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування об`єкта рекреаційного призначення на АДРЕСА_1 » (справа 560739035).

Згідно з наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 18.10.2019 № 1294 про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості у місті Києві, поштова адреса нежитловій будівлі на АДРЕСА_3 , що належить ТОВ «Борисфен-Інвест Д» була присвоєна лише в жовтні 2019 року.

Відповідно до листа КП КМР «КМ БТІ» від 02.03.2023 № 062/14-2668 (И-2023) по нежитловому фонду за адресою АДРЕСА_1 нерухоме майно на праві власності не реєструвалось, звернень щодо видачі будь-яких документів на нежитлову будівлю літеру «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 не було, бюро не видавало документів за вказаною адресою.

З наявного в матеріалах справи листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 04.05.2023 також встановлено, що Департамент не видавав, не реєстрував документів, які дають право виконувати підготовчі/будівельні роботи і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - нежитлової будівлі літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, Департамент зареєстрував замовникові будівництва ТОВ «Борисфен-Інвест Д» декларацію про початок виконання будівельних робіт «Капітальний ремонт покрівлі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 » від 23.11.2016 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності за цією адресою від 16.02.2017, тобто вже після проведення первинної державної реєстрації права власності на вказане майно.

Отже, за обставин ненадання ОСОБА_3 документів, які б підтверджували виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкт, технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна, а також документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 232,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.02.2012 по справі № 2-5318/11, яке в дійсності не ухвалювалось, здійснено у порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та за відсутності обов`язкових документів, визначених п.49 Порядку №1127 (в редакції станом на 26 червня 2015 року).

Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що розпорядження землями територіальної громади міста Києва відноситься до повноважень Київської міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом ст.ст. 116, 124, 125, 126 Земельного кодексу України право на землю реалізується шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Визначений законодавством порядок набуття права на землю передбачає, зокрема, рішення компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність чи користування (оренду), отримання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та державну реєстрацію відповідного права.

Враховуючи, що вказана земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва виключно Київська міська рада має право розпоряджатись нею.

Оскільки Київська міська рада, як власник спірної земельної ділянки в установленому порядку фізичним чи юридичним особам, у тому числі ОСОБА_3 , у власність чи користування до 2023 року її не передавала, правовстановлюючі документи на неї не отримувались, а тому державна реєстрація спірного нерухомого майна на земельній ділянці, власником якої є Київська міська рада, істотно обмежує права власника землі.

Згідно положень ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об`єктів фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Таким чином, використання спірної земельної ділянки всупереч положень ст. 89 Водного кодексу України, зокрема для будівництва кафе, не допускається.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 331 ЦК України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо) які були використані в процесі цього будівництва (створення майна)

За правилом ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 376 ЦК України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.

Відповідно до постанов Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 301/1460/18-ц та від 21.03.2018 у справі № 509/1784/17 у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК України).

При цьому, згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, в силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на 26 червня 2015 року) право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво об`єкта на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, не може набути право власності на нього в порядку статті 331 ЦК України.

За змістом вищенаведеної частини першої статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї з трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

З листів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.03.2023 та від 12.05.2023 судом встановлено, що за поданням Департаменту земельних ресурсів рішення щодо передачі (надання) земельної ділянки на АДРЕСА_1 фізичним чи юридичним особам, Київська міська рада до 2023 року не приймала.

З наявної в матеріалах справи ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2018 у справі №759/3069/18 встановлено, що ОСОБА_6 , працюючи директором ТОВ «Борисфен-Інвест Д», достовірно знаючи і усвідомлюючи, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 , яка обліковується як рекреаційна зона площею 16976,47 кв.м (код ділянки 75:411:0008), йому рішенням Київської міської ради чи інших компетентних органів не передавалась, в березні 2011 року (точного часу органом досудового розслідування не встановлено), організував будівництво закладу харчування, яке після завершення будівництва було розміщено на відстані 7 метрів 10 сантиметрів від озера (ставка) № 15, що на території Святошинського району м. Києва, тим самим порушив норми розміщення капітальних будівель на прибережних смугах річок та навколо водоймищ вздовж зрізу води, а саме норми ст. 88 Водного кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нежитлова будівля літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 , право власності на яке 26.06.2015 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щура О.І. є самочинним будівництвом.

При цьому, незважаючи на проведення державної реєстрації прав, вказаного права у ОСОБА_3 не виникло в силу положень ч. 2 ст. 376 ЦК України. У зв`язку з чим реєстрація за ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно та подальше його відчуження на підставі оспорюваних рішень державного реєстратора не свідчить про правомірне набуття ОСОБА_3 , а у подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ «Борисфен-Інвест Д» майна у власність.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За загальним правилом ч.3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 вказаної статті особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Враховуючи, що ОСОБА_3 у передбаченому законодавством порядку не набув право власності на нежитлову будівлю (Кафе) літеру «А» загальною площею 232,0 кв. м по АДРЕСА_1 , останній не мав необхідний обсяг цивільної правоздатності та дієздатності щодо розпорядження вказаним майном.

У свою чергу, ОСОБА_4 не міг ані придбати вказаний об`єкт нерухомості у ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу частини нежитлової будівлі № 1006 від 14.07.2015 та № 1022 від 15.07.2015, ані продати його ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі № 2822 від 09.09.2015, № 2860 від 11.09.2015.

З вказаних підстав ТОВ «Борисфен-Інвест Д» також не могло прийняти у дарунок до статутного капіталу нежитлову будівлю в літ. «А» загальною площею 232,0 кв. м, у тому числі шляхом укладання договорів дарування 1/2 частини нежитлової будівлі № 1418 від 11.05.2017 та № 1451 від 15.05.2017.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що укладення договорів купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 № 1006 від 14.07.2015, № 1022 від 15.07.2015, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 № 2822 від 09.09.2015, № 2860 від 11.09.2015, а також договорів дарування між ОСОБА_5 та ТОВ «Борисфен-Інвест Д» № 1418 від 11.05.2017 та № 1451 від 15.05.2017 щодо спірного об`єкту нерухомості здійснено в порушення приписів чинного законодавства України, що свідчить про недодержання при їх укладенні встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання їх недійсними в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

За змістом наведеної норми у чинній редакцій наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: 1) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3)скасування державної реєстрації прав.

У спорі, який розглядається, реальне поновлення права територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради щодо спірної земельної ділянки можливо лише шляхом скасування на підставі рішення суду рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на об`єкт самочинного будівництва та державної реєстрації прав на вказаний об`єкт за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ «Борисфен-Інвест Д» як таких, що суперечать вимогам чинного законодавства та порушують право територіальної громади міста Києва на користування і розпорядження земельною ділянкою.

Щодо позовної вимоги прокурора про повернення земельної ділянки територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради суд зазначає наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом , зокрема відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Отже, особа, яка використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

Оскільки, в результаті неправомірних дій відповідачів за ними зареєстровано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, яка належить Київській міській раді, то такі дії спрямовані на незаконне заволодіння земельною ділянкою, яка належить територіальній громаді міста Києва.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Частинами третьою - п`ятою статті 376 ЦК України встановлено наступне. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 (провадження № 12-39гс23).

В свою чергу, невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав, і якщо таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав відповідача (зокрема, щодо подання заперечень, надання відповідних доказів тощо).

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 01.11.2023 у справі №910/7987/22, від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21, від 20.09.2023 у справі № 910/3453/22.

У зв`язку з чим суд зазначає, що у вказаній справі прагнення позивача в частині усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності шляхом її повернення не викликає сумніву, а позовна вимога може бути витлумачена у відповідності до належного способу захисту прав.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять, а ОСОБА_3 не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 77, 78, 79 ЦПК України набуття права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в порядку ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Судом враховано, що Київською міською радою прийнято рішення №7058/7099 «Про передачу ТОВ «Борисфен-Інвест Д» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування об`єкта рекреаційного призначення на АДРЕСА_1 », яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Борисфен-Інвест Д», передати товариству, за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043) для експлуатації та обслуговування об`єкта рекреаційного призначення на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.05.2017, номер запису про право власності 20384793.

При цьому, відповідачем ТОВ «Борисфен-Інвест Д» також не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 77, 78, 79 ЦПК України набуття права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в порядку ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, укладення договору оренди вказаної земельної ділянки з Київською міською радою та його реєстрації у передбаченому законодавством порядку. В той же час з наявних в матеріалах справи письмових пояснень представника Київської міської ради Буханистого О. встановлено, що Київська міська рада заперечує щодо використання ТОВ «Борисфен-Інвест Д» спірної земельної ділянки, позов Святошинської окружної прокуратури м. Києва підтримує та просить задовольнити.

Судом відхиляються доводи ТОВ «Борисфен-Інвест Д» про добросовісність набуття у власність об`єкту самочинного будівництва площею 232,00 кв.м по АДРЕСА_1 , з огляду на їх безпідставність, та враховуючи обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10-13, 77-80, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов керівника Святошинської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради М. Тимошенка до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Інвест Д» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними правочинів, скасування рішень про державну реєстрацію прав та її повернення - задовольнити.

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043), шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щура О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.06.2015 (індексний номер рішення: 22433287) та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна- нежитлову будівлю (Кафе) літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 668173680000).

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043) шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі (Кафе) літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 від 14.07.2015, укладений між ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новицькою Т.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1006.

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043), шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Новицької Т.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2015 (індексний номер рішення: 22826552) та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на 1/2 частину нежитлової будівлі (Кафе) літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 668173680000).

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043) шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі (Кафе) літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 від 15.07.2015, укладений між ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новицькою Т.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1022.

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043), шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Новицької Т.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.07.2015 (індексний номер рішення: 22861664) та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на 1/2 частини нежитлової будівлі (Кафе) літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 668173680000).

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043) шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі (кафе) літера «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 від 09.09.2015, який укладений між ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрованого в реєстрі за № 2822.

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043) шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі (кафе) літера «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 від 11.09.2015, укладений між ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрованого в реєстрі за № 2860.

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043), шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової О.Я. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.09.2015 (індексний номер рішення: 24276654) та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на 1/2 частини нежитлової будівлі (Кафе) літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 668173680000).

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043), шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової О.Я. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.09.2015 (індексний номер рішення: 24345703) та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на 1/2 частини нежитлової будівлі (Кафе) літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 668173680000).

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043) шляхом визнання недійсним договору дарування 1/2 частини нежитлової будівлі в літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 від 11.05.2017, який укладений між ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Інвест Д» (код ЄДРПОУ: 40078120), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 1418.

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043) шляхом визнання недійсним договору дарування 1/2 частини нежитлової будівлі в літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м по АДРЕСА_1 від 15.05.2017, який укладений між ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Інвест Д» (код ЄДРПОУ: 40078120), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 1451.

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043), шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташкової А.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.05.2017 (індексний номер рішення: 35124029) та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Інвест Д» (код ЄДРПОУ: 40078120) на 1/2 частини нежитлової будівлі в літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 668173680000) з одночасним припиненням права власності на нього.

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043), шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташкової А.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.05.2017 (індексний номер рішення: 35169663) та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Інвест Д» (код ЄДРПОУ: 40078120) на 1/2 частини нежитлової будівлі в літ. «А» загальною площею 232,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 668173680000) з одночасним припиненням права власності на нього.

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0669 га (кадастровий номер 8000000000:75:411:0043), зобов`язавши товариство з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Інвест Д» (вул. Миколи Ушакова, буд. 3-Е, м. Київ, 03179, код ЄДРПОУ: 40078120) повернути Київській міській раді (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ: 22883141) земельну ділянку площею 0,0669 га кадастровий номер 8000000000:75:411:0043, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у придатному для використання стані, шляхом знесення нежитлової будівлі загальною площею 232,0 кв.м, тимчасових споруд та оздоблення: металевої споруди, бетонної плитки, бетонних блоків, літньої тераси, тротуарної плитки.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Інвест Д» (вул. Миколи Ушакова, буд. 3-Е, м. Київ, 03179, код ЄДРПОУ: 40078120) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 02910019, р/р НОМЕР_4 , ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) судові витрати у розмірі 9 394,00 (дев`ять тисяч триста дев`яносто чотири) грн з кожного.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Можливість отримати інформацію щодо справи, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.

Суддя М.Ф. Сенько