Ухвала

від 04.12.2024 по справі 320/55953/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

04 грудня 2024 року м.Київ№ 320/55953/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Головенк О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом ПАТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КАСКАД-ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ПАТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КАСКАД-ІНВЕСТ" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та просить суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 0828392302 від 26.12.2023 та № 83578070802 від 28.12.2023;

визнати протиправними дії Головного управління ДПС України в місті Києві по складанню актів опису майна публічного акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КАСКАД- ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35676886) № 648/26-15-13-02-16 від 12.09.2024 та акту опису майна № 648/26-15-13-02-16 від 12.09.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 клопотання позивача про збільшення позовних вимог було прийнято до розгляду та здійснено перехід з спрощеного позовного провадження до загального та призначено підготовче засідання.

26.11.2024 позивачем було подано клопотання про забезпечення позову, яке було передано на розгляд судді 02.12.2024.

Відповідно до вказаного клопотання позивач просить суд заборонити Головному управлінню ДПС у м. Києві вжити заходів до реалізації майна ПАТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КАСКАД-ІНВЕСТ", зазначеного в складених Головним управлінням ДПС у м. Києві актах опису майна від 12.09.2024 № 648/26-15-13-02-16 та № 648/26-15-13-02-16 до вирішення справи по суті.

В обгрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що у разі вчинення контролюючим органом дій, направлених на погашення податкового боргу в примусовому порядку, до вирішення питання правомірності нарахування грошових зобов`язань та правомірності проведення опису майна, подальше відновлення порушеного права у формі повернення позивача до початкового стану потребуватиме значних зусиль та втрат часу і коштів через складність і тривалість процедури повернення безпідставно стягнутих коштів/майна в розрізі черговості бюджетних асигнувань на дану статтю витрат бюджету.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд важає за необхідне задовольнити її, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

забороною відповідачу вчиняти певні дії;

встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві проведело планову документальну перевірку ПАТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КАСКАД-ІНВЕСТ", за результатом якої оформлено акт № 77849/Ж5/26-15-08-02/35676886 від 24.11.2023.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення рішення:

№ 0828392302 від 26.12.2023, яким до позивача застосовано штраф в сумі 528 600 грн за порушення вимог п.п. 39.4.2. п. 39.4. ст. 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України);

№ 83578070802 від 28.12.2023, яким до позивача застосовано штраф в сумі 1 250 000,00 грн за порушення вимог п.п. 69.8.3. п. 69.8 ст. 69 ПК України.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Абзацом 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

13.02.2024 уповноваженою особою Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

12.09.2024 було складено акт опису майна, що належнить ПАТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КАСКАД-ІНВЕСТ" за № 648/26-15-13-02-16, відповідно до якого податковим ограном описано майно, а саме:

тип обє`кту: квартира, яка складається з 1 кімнати, обє`кт житлової нерухомості загальна площа 59.8, житлова площа 15.5, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 867335580000;

тип обє`кту: квартира, яка складається з 3 кімнат, обє`кт житлової нерухомості загальна площа 102,4, житлова площа 57, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 866764680000.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктом 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення

Крім того, згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином суд зазначає, що контролюючі органи мають право здійснювати заходи щодо примусового стягнення податкового боргу з платника податків, зокрема, звертатись до суду з позовом до платника податків про стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

У той же час суд звертає увагу, що обов`язковою передумовою для здійснення вищевказаних заходів контролюючим органом є наявність у платника податків податкового боргу, тобто суми грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження.

Слід також зазначити, що ч. 2 Розділу І "Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі - Порядок № 5) передбачено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до ч. 1 Підрозділу 4 Розділу V Порядку № 5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно- перевірочної роботи. Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Згідно ч. 2 Підрозділу 4 Розділу V Порядку № 5 на підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).

У разі внесення вказаної інформації:

до настання граничного строку сплати/зменшення суми - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участь у розрахунках;

після настання граничного строку сплати/зменшення суми - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Інформація з інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову.

Крім того, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову суд відзначає, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на позивача.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС у м. Києві вжити заходів до реалізації майна ПАТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КАСКАД-ІНВЕСТ", зазначеного в складених Головним управлінням ДПС у м. Києві актах опису майна від 12.09.2024 № 648/26-15-13-02-16 та № 648/26-15-13-02-16 до вирішення справи по суті.

Суд зазначає, що наведений спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та спрямоване лише на встановлення правового статусу позивача відповідно до законодавства до розгляду справи по суті.

При цьому вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" ЄСПЛ вказав, що для Конвенції про захист прав людини (далі - Конвенція) було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Крім цього Верховним Судом в постанові від 12.06.2018 у справі № 826/14722/17 вказано, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При цьому, суд зазначає, що ухвала, якою вживаються заходи забезпечення позову, жодним чином не встановлює законність чи протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень або акту опису майна у заставу.

У той же час, вжиття заходів забезпечення позову за цих обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не зумовлює його фактичне вирішення по суті.

Наведене, на думку суду, є достатнім підтвердженням того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи позивача на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про наявність підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки, невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Керуючись ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Заяву ПАТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КАСКАД-ІНВЕСТ" про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Головному управлінню ДПС у м. Києві вжити заходів до реалізації майна ПАТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КАСКАД-ІНВЕСТ", зазначеного в складеному Головним управлінням ДПС у м. Києві акті опису майна від 12.09.2024 № 648/26-15-13-02-16 - до набрання рішенням у справі законної сили.

Копію ухвали про забезпечення позову невідклано направити (вручити) Головному управлінню ДПС у м. Києві.

Стягувач: ПАТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КАСКАД-ІНВЕСТ" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-Г, код ЄДРПОУ 35676886).

Боржник: Головну управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Головенко О.Д.