Рішення

від 22.11.2024 по справі 274/2373/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/2373/24

провадження № 2/0274/847/24

Рішення

Іменем України

22.11.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., представника позивача ОСОБА_1 , відповідачки, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Бердичівської міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів -

в с т а н о в и в :

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Бердичівської міської ради звернувся в суд з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав:

- ОСОБА_6 відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ОСОБА_8 відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_7 , відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- стягнути з ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по 2000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- стягнути з ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по 2000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вимоги позовної заяви обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 , ОСОБА_8 перебували у шлюбі з 22.03.2016 року. Мають двох спільних дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя між ними не склалося, вони припинили спільно проживати. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 08.02.2021 року, справа № 274/8338/20, шлюб між ними розірвано. Судовим наказом від 31.05.2021 справа № 274/3049/21 з ОСОБА_8 стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 11.05.2021 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, потім по 1/4 частині до досягнення донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

ОСОБА_6 проживала зі співмешканцем ОСОБА_7 , який є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідачка є одинокою матір`ю.

ОСОБА_6 не має власного житла, часто змінює місце проживання.

22.07.2021 КУ «Центр надання соціальних послуг» проведено акт оцінки потреб сім`ї/особи, відповідно до якого встановлено, що в родині є складні життєві обставини у зв`язку з низьким батьківським потенціалом матері, малозабезпеченістю, неналежними соціально-побутовими умовами для проживання дітей.

21.09.2021 наказом № 99 начальника міської служби у справах дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поставлено на облік міської служби у справах дітей у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків.

ОСОБА_6 та її співмешканець ОСОБА_7 проживають з малолітніми дітьми в умовах, що несуть загрозу їх життю та здоров`ю, зокрема без нагляду дорослих осіб, в антисанітарних умовах.

21.12.2023 в ході чергового відвідування ОСОБА_6 фахівцями з соціальної роботи за місцем проживання, АДРЕСА_1 , виявлено матір та її співмешканця ОСОБА_7 в стані сильного алкогольного сп`яніння, у помешканні не дотримано жодних санітарно- гігієнічних умов проживання дітей: діти голі, голодні, брудні, стривожені, плакали. На зауваження соціальних працівників ОСОБА_7 погрожував їм, висловлювався нецензурно, застосовував фізичну силу до них та ОСОБА_6 в присутності дітей.

Наказом начальника МССД від 28.12.2023 № 133 дітей поставлено на облік як таких, що зазнали психологічного насильства.

11.03.2024 прийнято рішення виконавчого комітету № 76, про відібрання дітей від матері та звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав батьків дітей.

Місце перебування ОСОБА_8 та ОСОБА_7 міській службі у справах дітей, наразі, не відоме.

Враховуючи те, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків відносно дітей, зокрема, відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 взагалі самоусунулися від виконання батьківських обов`язків, мати ОСОБА_6 не виконує рекомендацій фахівців з соціальної роботи, не спроможна підтримувати належні умови для проживання дітей, не забезпечує дітей продуктами харчування в достатній кількості, неодноразово залишала дітей в умовах, що несли загрозу їх життю та здоров`ю, не виправдала довіру та не змінила ставлення до виконання батьківських обов`язків, залишення дітей з нею може призвести до тяжких наслідків, тому наявні обставини для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дітей.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.03.2024 відкрито загальне провадження у справі ( а.с. 99-100).

Протокольною ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.07.2024 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду ( а.с. 181-182).

Представники органу опіки та піклування Бердичівської міської ради в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та просили задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 16.09.2024 року представник позивача ОСОБА_11 суду пояснила, що відповідачці ОСОБА_6 службою у справах дітей тричі надавався шанс на виправлення, однак вона належних висновків для себе не зробила, продовжує ухилятися від виконання батьківських обов"язків. Відповідачка схильна до вживання алкоголю, не вміє створювати умови для існування та проживання дітей, в квартирі брудно, антисанітарія. ОСОБА_12 не відвідував школу. Відповідач ОСОБА_7 в лютому 2024 року вчинив фізичне насильство відносно ОСОБА_6 . В березні 2024 року по АДРЕСА_2 були виявлені діти, з жінкою яка перебувала в стані алкогольного сп"яніння, діти плакали і кричали, дітей було вилучено до лікарні, з"ясувалося, що відповідачка ОСОБА_6 поїла в м. Київ, в діти залишила на подругу. Діти були хворі.

Відповідачка заперечила проти задоволення позовних вимог, вказала, що бажає, щоб діти повернулися до неї. На даний час в неї є чоловік з яким вона проживає, він працює. Відповідач ОСОБА_8 аліменти на утримання дітей не сплачує, вона відмовилася від стягнення аліментів в обмін на проживання в його квартирі. Її син ОСОБА_13 був залишений на навчання на другій рік в першому класі, оскільки не засвоював шкільну програму. Коли вона залишала дітей на ОСОБА_14 , знала, що вони хворі, вона також залишала їй ліки. На даний час вона з чоловіком орендують квартиру, там є всі умови для проживання дітей. Також пояснила, що відповідача ОСОБА_8 діти не цікавлять, а ОСОБА_7 відомо про те, що відносно нього є справа в суді, він не висловив ніякої позиції щодо позбавлення його батьківських прав. Протягом тривалого часу вона вже не вживає спиртне.

Представник відповідачки ОСОБА_6 - адвокат Григоришин В.П. в судовому засіданні 16.09.2024 року заперечив проти задоволення позовних вимог відносно позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_6 . Пояснив, що відповідачка не зловживає спиртним, на даний час проживає в квартирі, яка придатна для проживання дітей, телефонує дітям, відвідує їх. Навмисного ухилення від виконання батьківських обов"язків немає.

Свідок ОСОБА_15 ( фахівець з соціальної роботи КУ " Центр надання соціальних послуг") пояснила, що 18.10.2023 року було прийнято рішення про соціальний супровід родини ОСОБА_6 . Було обстежено умови проживання родини - в квартирі був безлад, ОСОБА_6 зобов"язали навести лад. 21.12.2023 року в ході повторного відвідування родини відповідачки було виявлено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в стані алкогольного сп"яніння, в помешканні була антисанітарія, діти були голодні, брудні, голі, плакали. На зауваження соціальних працівників ОСОБА_7 почав погрожувати, висловлювався нецензурною лайкою, застосовував фізичну силу до них та ОСОБА_6 , було викликано поліцію, міську службу у справах дітей. Дітей забрала до себе їх тітка. 06.03.2024 року дітей було виявлено в невідомої жінки по АДРЕСА_2 , яка назвалася ОСОБА_16 , діти були голі, голодні, в антисанітарних умовах. Мати дітей була відсутня, дітей забрали до лікарні. Після вилучення дітей відповідачка ОСОБА_6 їх постійно навідує, стала на шлях виправлення, придбала все необхідне до школи. Вважає, що на даний час ОСОБА_6 потрібно дати шанс, дітей залишити з нею. В квартирі, яку вона орендує, є всі умови для проживання дітей.

Свідок ОСОБА_17 ( сестра відповідачки) суду пояснила, що коли у відповідачки вилучили дітей, вона змінилася в кращу сторону, почала працювати, відвідує дітей, не вживає алкоголь, веде себе адекватно, зняла будинок, там можливо проживати разом із дітьми. Вона та її родина допомагають відповідачці продуктами харчування. Дійсно були випадки неналежних умов для проживання дітей, це була безвідповідальність та байдужість відповідачки. Відповідач ОСОБА_8 раніше допомагав утримувати дітей, на даний час не допомагає. Вона часто старалася забирати старших дітей до себе, раз в тиждень відвідувала відповідачку, допомагала їй коштами також. Надалі вона також буде допомагати сестрі, сестра сумує за дітьми.

Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в судові засідання не з`являлися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, за зареєстрованими місцями проживання, причину неявки суду не повідомляли.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, відповідачки, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 від 13.02.2018 та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00044017702 від 13.03.2024, його батьками є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 10-12).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 від 15.05.2019 та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00044019054 від 13.03.2024, її батьками є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 13-15).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_3 від 06.09.2023 та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00043993986 від 12.03.2024, його батьками є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 16-18).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_4 від 06.09.2023 та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00044017063 від 13.03.2024, мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відомості про батька зазначено відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 19-21).

Як вбачається з повідомлення Бердичівського районного відділу поліції від 16.06.2021 року, працівниками поліції за адресою: АДРЕСА_3 в ніч з 10.06.2021 на 11.06.2021 виявлена ОСОБА_6 з трьома дітьми в антисанітарних умовах, з особами, які вживали спиртні напої. Рекомендовано працівникам Міської служби у справах дітей відвідати родину, з метою недопущення загрози життю та здоров`ю дітей (а.с.22).

В ході проведеної працівниками міської служби у справах дітей, спільно з працівниками сектору ювенальної превенції Бердичівського РВП, роботи ОСОБА_6 з дітьми знайдено за адресою: АДРЕСА_4 . З нею проведено профілактичну роботу та попереджено про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 14.07.21 (а.с.23).

22.07.2021 КУ «Центр надання соціальних послуг» проведено акт оцінки потреб сім`ї/особи, відповідно до якого встановлено, що в родині є складні життєві обставини у зв`язку з низьким батьківським потенціалом матері, малозабезпеченістю, неналежними соціально-побутовими умовами для проживання дітей (а.с.24).

06.09.2021 до міської служби у справах дітей надійшло повідомлення КУ «Центр надання соціальних послуг» про те, що ОСОБА_6 не дотримується санітарно-гігієнічних умов проживання дітей, не виконує рекомендацій фахівців з соціальної роботи, остання не визнає проблеми (а.с.25).

09.09.2021 міською службою у справах дітей обстежено умови проживання вказаної родини, проведено роботу з матір`ю, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 09.09.2021 (а.с.26).

21.09.2021 наказом № 99 начальника міської служби у справах дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поставлено на облік міської служби у справах дітей у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків (а.с.27).

Згідно повідомлення КУ «Центр надання соціальних послуг» від 29.09.2021 №237 надійшло ОСОБА_6 виявлено соціальними працівниками в стані алкогольного сп`яніння, діти без належного догляду та харчування. Дітей тимчасово, за погодженням з матір`ю, розміщено у родині сусідки - ОСОБА_18 (а.с.28).

Черговий візит у родину працівниками міської служби у справах дітей здійснено 30.12.2021, згідно акту обстеження умов проживання (а.с.29).

Згідно повідомлення Бердичівського РВП від 17.01.2022 №190/203/01-2022, 15.01.2022 за адресою: АДРЕСА_4 виявлені троє дітей ОСОБА_6 5, 2 років та 11 місяців в умовах, що несли загрозу їх життю та здоров`ю, зокрема без нагляду дорослих осіб, у приміщенні, яке не опалювалося, в антисанітарних умовах. Дітей поміщено працівниками поліції до Бердичівської міської лікарні (а.с.30).

Згідно витягу з протоколу № 1 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Бердичівської міської ради від 17.01.2022, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглянуто питання про стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та прийнято рішення надати шанс батькам виправитися, надано рекомендації щодо подальших дій, попереджено про наслідки ухилення від виконання батьківських обов`язків (а.с.31-33).

Черговий візит у родину працівниками міської служби у справах дітей здійснено 26.01.2022, згідно акту обстеження умов проживання, з ОСОБА_7 проведено бесіду про необхідність належних умов проживання дітей (а.с.35).

Як вбачається з характеристики на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої гімназією №6 ім.Житниченка І.В. м.Бердичева, дитина навчалась в гімназії з 01.09.2022. За час навчання проявив себе як мовчазний, замкнений у собі хлопчик, з однокласниками майже не спілкувався. Заклад освіти відвідував рідко з різних причин. Не виявляє зацікавленість до навчання. Мати рідко цікавиться навчанням дитини (а.с.36).

Згідно повідомлення гімназії № 14 м. Бердичева від 22.05.2023 №115/01-10 учень 1-го класу ОСОБА_19 пропускав заняття без поважних причин (а.с.37).

Згідно акту обстеження умов проживання від 29.05.2023, працівниками міської служби у справах дітей встановлено, що мати з дітьми в черговий раз змінила місце проживання, проживає за адресою: АДРЕСА_5 . З матір`ю проведено профілактичну роботу (а.с.38). 16.10.2023 в ході проведення профілактичного рейду працівниками міської служби у справах дітей спільно з працівниками Бердичівського РВП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з чотирма дітьми виявлено за адресою: АДРЕСА_6 , в умовах, які несли загрозу життю та здоров`ю дітей, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 16.10.2023. Комісією складені акти рівня безпеки дітей, прийнято рішення про їх влаштування до Бердичівської міської лікарні для обстеження стану здоров`я. Мати дітей пояснювала те, що з попередньої квартири їх виселили, в них немає де жити. Батькам рекомендовано знайти житло та забезпечити належні умови для проживання дітей (а.с.39).

18.10.2023 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалося питання щодо стану виконання батьківських обов`язків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відносно дітей, що підтверджується Витягом з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Бердичівської міської ради № 13 від 18.10.2023. Прийнято рішення знову взяти вказану родину під соціальний супровід. Батькам вирішити питання місця подальшого проживання дітей, ініційовано притягнення їх до адміністративної відповідальності (а.с. 40 - 41).

25.10.2023 року обстежено умови проживання родини за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_6 мала намір проживати в квартирі першого чоловіка ОСОБА_8 (а.с. 42).

В.о.начальника міської служби у справах дітей направлено лист до КНП "Бердичівська міська лікарня" щодо можливості забрати матері дітей (а.с. 43).

06.11.2023 від гімназії №14 м.Бердичева до міської служби у справах дітей надійшла інформація про те, що учень 1-го класу ОСОБА_2 не приступив до занять у школі після осінніх канікул (а.с. 44).

Працівниками міської служби у справах дітей проводилася робота з матір`ю щодо переведення дитини в ліцей № 12 м. Бердичева. 23.11.2023 в ході відвідування родити ОСОБА_6 за місцем проживання встановлено, що в помешканні незадовільні умови, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 23.11.2023 (а.с. 45).

Матір зобов`язано навести лад в квартирі. Вона зобов`язалася належно виконувати батьківські обов`язки, про що свідчить її заяви від 23.11.2024 (а.с. 46).

Повторно умови обстежено 24.11.2023, проте зауваження до матері залишилися, про що свідчить акт обстеження умов проживання від 24.11.2023 (а.с. 48).

Наказом в.о.начальника міської служби у справах дітей від 23.11.2023 № 125 малолітнього ОСОБА_5 , 04.06.2023 року поставлено на облік, у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків (а.с. 47).

27.11.2023 направлено звернення №956 до Бердичівського РВП про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності (а.с. 49).

Робота з родиною продовжувалася фахівцями з соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг».

21.12.2023 в ході чергового відвідування ОСОБА_6 фахівцями з соціальної роботи за місцем проживання, АДРЕСА_1 , виявлено матір та її співмешканця ОСОБА_7 в стані сильного алкогольного сп`яніння, у помешканні не дотримано жодних санітарно- гігієнічних умов проживання дітей: діти голі, голодні, брудні, стривожені, плакали. На зауваження соціальних працівників ОСОБА_7 погрожував їм, висловлювався нецензурно, застосовував фізичну силу до них та ОСОБА_6 в присутності дітей. Соціальними працівниками викликано поліцію та міську службу у справах дітей. Дітей забрала до себе рідна сестра матері (а.с. 50-56).

Згідно повідомлення від 22.12.2023 № 5940/207/05-2023, за вказаним фактом працівниками Бердичівського РВП повідомлено про факт домашнього насильства 22.12.2023. Того ж дня, відвідано ОСОБА_6 за місцем проживання працівниками міської служби у справах дітей, працівниками Бердичівського РВП складено акти рівня безпеки дітей, обстежено умови проживання, прийнято рішення ініціювати позбавлення батьківських прав дітей на черговому засіданні комісії з питань захисту прав дитини (а.с. 57-59).

Дітей ОСОБА_6 : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наказом начальника МССД від 28.12.2023 № 133 поставлено на облік як таких, що зазнали психологічного насильства (а.с. 60).

03.01.2024, згідно акту обстеження умов проживання, мати не підтримує належний санітарний стан квартири (а.с. 61).

Згідно Витягу з протоколу № 1 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Бердичівської міської ради від 17.01.2023, на засіданні комісії розглядалося питання про доцільність позбавлення батьківських прав батьків дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Матері ОСОБА_6 надано останній шанс виправитися та належно виконувати батьківські обов`язки (а.с. 62 - 63).

07.02.2024 на адресу міського голови надійшло повідомлення Бердичівського РВП про вчинення ОСОБА_7 домашнього насильства відносно ОСОБА_6 в присутності дітей (а.с. 64).

Працівниками міської служби у справах дітей відвідано родину 09.02.2024 (акт обстеження умов проживання від 09.02.2024), проведено бесіду з матір`ю, яка повідомила, що виникла сварка з колишнім співмешканцем, складено акти рівня безпеки дітей, продовжено роботу з родиною (а.с. 66).

05.03.2024 на адресу міського голови направлено повідомлення Бердичівського РВП про вжиття заходів щодо недопущення вчинення протиправних дій відносно дітей та вирішити питання доцільності перебування дітей у родині, оскільки 06.03.2024 року здійснюючи виїзд на виклик «102» працівниками Бердичівського РВП за адресою: АДРЕСА_7 виявлені діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ОСОБА_16 , яка винаймала вказане житло, власник викликав поліцію, бо вона перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння, вчинила сварку. Діти були голі, голодні, в антисанітарних умовах. Мати дітей була відсутня. Працівниками поліції дітей поміщено до Бердичівської міської лікарні (а.с. 67).

07.03.2024 року складені акти рівня безпеки дітей та прийнято рішення клопотати перед міським головою про негайне відібрання дітей від матері у зв`язку з загрозою їх життю та здоров`ю (а.с. 68-92).

11.03.2024 Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради прийнято рішення № 76, про відібрання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від матері та звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав батьків дітей (а.с. 93).

Місце перебування ОСОБА_8 та ОСОБА_7 міській службі у справах дітей не відоме. Ніхто з них не з`явився та не цікавився дітьми.

На час розгляду справи в суді, дітей тимчасово влаштовано до комунальних закладів Житомирської обласної ради.

Ухилення відповідачів від виконання батьківських обов`язків по вихованню дітей підтверджується, зокрема, висновком виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, як органу опіки та піклування від 19.03.2024 року №89, згідно якого, Орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 144-149).

Як вбачається з повідомлення Обласного центру соціально - психологічної реабілітації дітей " Сонячний дім" від 09.07.2024 року за час перебування дітей в закладі мати ОСОБА_6 відвідувала дітей 5 разів ( а.с. 134).

Згідно повідомлення директора ліцею " Територія № 12" м. Бердичева від 22.03.2024 року № 01-10/62 судом встановлено, що ОСОБА_19 навчався в ліцеї з 30.11.2023 року по 12.03.2024 року. За даний час пропустив 21 навчальний день. Мати систематично виправдовувала пропуски уроків різними причинами. Мати ОСОБА_13 підтримувала зв"язок з класним керівником в телефонному режимі, цікавилась навчанням сина ( а.с. 151).

Відповідно до епікризу на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитина поступила в дитяче відділення Бердичівської лікарні 06.03.2024 року, мала діагноз основний : гострий фарингіт, супутній : кишкова колька, соціально занедбана дитина( а.с. 152).

Згідно епікризу на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дитина поступила до Бердичівської міської лікарні 06.03.2024 року, мала діагноз основний : гострий обструктивний бронхіт, супутній : гострий фарингіт, анемія 1 ст. змішаного генезу, соціально занедбана дитина ( а.с. 153).

Постановами Бердичівського міськрайонного суду від 13.04.2020 року, 20.07.2021 року, 21.10.2021 року, 25.10.2021 року, 23.03.2022 року, 28.04.2023 року, 09.01.2024 року, 15.01.2024 року 08.02.2024 року ОСОБА_6 неодноразово визнавалася винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1,2 ст. 184 КУпАП за незабезпечення належних умов для життя дітей ( а.с. 156-163,166-169,171).

Постановами Бердичівського міськрайонного суду від 03.10.2022 року, 27.12.2022 року, 05.01.2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 173 КУпАП ( а.с. 164-165,170).

Як вбачається з договору оренди квартири від 01.09.2024 року ОСОБА_6 орендувала квартиру АДРЕСА_8 на строк 6 місяців ( а.с. 188).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.7 та ч.8 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За змістом ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.ст.18,27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ч.1ст.9 Конвенції про права дитини).

Отже, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей. При цьому, права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Судом було встановлено, що відповідачі по справі є батьками чотирьох малолітніх дітей, які проживали разом матір"ю та перебували повністю на її утриманні.

Судом встановлено також, що відповідачі ОСОБА_8 і ОСОБА_7 на протязі тривалого часу свідомо самоусунулися віз виховання та матеріального забезпечення малолітніх дітей.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ст.150 СК України).

Згідно із ч.2, ч.4 ст.155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Суд вказує, що у відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, необхідно зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Водночас, суд звертає увагу на те, що орган опіки та піклування надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 змінила свою поведінку в кращу сторону, перестала вживати алкоголь, влаштувалася на роботу, орендувала житло, яке є придатним для проживання дітей, бажає якнайшвидше забрати дітей додому.

В даному випадку суд вважає, що позбавлення батьківських прав матері, яка не відмовляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а навпаки стала на шлях виправлення, що підтвердили і свідки, допитані судом, не відповідатиме інтересам дітей. Поведінка відповідачки ОСОБА_6 дає підстави вважати, що остання не нехтує інтересами дітей та не бажає розривати зв`язки з ними, а позбавлення її батьківських прав слід розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» Суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, § 57, § 58).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що «ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків».

" Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини (постанова Верховного Суду від 04.04.2024 року у справі справа № 553/449/20 провадження № 61-2701св24).

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.

Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням якнайкращих інтересів дітей, бажання відповідачки ОСОБА_6 брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення її батьківських прав, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно її малолітніх дітей та стягнення з неї аліментів.

Разом із тим суд наголошує, що відповідачку ОСОБА_6 має бути попереджено про обов`язок зміни ставлення до виховання та утримання дітей та роз`яснено, що у разі відсутності реальних змін у її поведінці, як матері, протягом розумного строку після ухвалення оскаржуваного судового рішення, позивач може знову ініціювати питання про позбавлення її батьківських прав.

Щодо позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відносно їх малолітніх дітей, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що відповідачі протягом тривалого часу не спілкуються з дітьми, матеріально їх не утримують, не піклуються про їх фізичний і духовний розвиток, тому суд переконаний, що така поведінка відповідачів, як батьків дітей, аж ніяк не свідчить про їх бажання надалі мати та виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до дітей.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно роз`яснень наданих в а. 7 п 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» одночасно з позбавленням батьківських прав суд може, на вимогу позивача або з власної ініціативи, вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Право доводити необхідність у стягненні коштів у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі належить сторонам, однак право на визначення остаточного розміру і виду стягнення належить суду.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при чому обов`язком особистим і індивідуальним.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне становище дитини, стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки , сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів виплати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, встановлених ст. 184 цього кодексу.

За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Виходячи з наведених норм та враховуючи обставини того, що відповідач ОСОБА_7 будучи працездатною особою, маючи молодий вік, ухиляється від утримання свого сина ОСОБА_4 , а позбавлення батьківських прав не позбавляє його обов`язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тому суд стягує з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 2000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.03.2024 року і до повноліття дитини, на рахунок дитини, який буде відкритий у відділенні Ощадного банку України.

Відповідно до п. 14 ч. 2. ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Згідно із п.3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на користь держави підлягає стягненню судовий збір : в розмірі по 2422,40 грн з ОСОБА_7 та 1211,20 грн. - з ОСОБА_8 .

Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 258,263-265,354,430 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Бердичівської міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 ) відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 2000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.03.2024 року і до повноліття дитини, на рахунок дитини, який буде відкритий у відділенні Ощадного банку України.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,220 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6 відмовити.

Попередити ОСОБА_6 про необхідність змінити ставлення щодо виконання обов`язків з виховання дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердичівської міської ради контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2024 року

Суддя Т.М. Вдовиченко