Справа № 369/18439/24
Провадження №1-кс/369/3252/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2024 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
В С Т А Н О В И В:
До судунадійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна.
Клопотанняобґрунтоване тим, що 27.06.2023 року на підставі договору купівлі-продажу №8048/2023/3901798 ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 автомобіль марки «LEXUS LX 570» VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 . На підставі зазначеного договору автомобіль був перереєстрований в ТСЦ МВС за новим власником з присвоєнням нового державного номерного знаку НОМЕР_3 .
Представник заявника вказує, що в подальшому ОСОБА_4 стало відомо, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.08.2023 року накладено арешт на придбаний ним автомобіль в рамках кримінального провадження №42023112200000081 від 20.07.2023 року.
Так, встановлено, що слідчим відділом Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023112200000081 від 20.07.2023 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України за заявою громадянина ОСОБА_6 .
Вказує, що 21.04.2023 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Темпус преміум» код ЄДРПОУ42890672(Комісіонер) укладено договір комісії №7746/23/1/004336, згідно якому ОСОБА_7 отримував 20 000 доларів США, а в разі їх неповернення комісіонер має право реалізувати зазначений автомобіль на користь третіх осіб.
У зв`язку з невиконанням умов договору комісії з боку ОСОБА_7 автомобіль марки «LEXUS» був реалізований ТОВ «Темпус преміум» ОСОБА_8 , який в подальшому його продав на підставі договору купівлі-продажу №8048/2023/3901798 від 27.06.2023 року ОСОБА_9 .
Представник заявника, вказує, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем зазначеного транспортного засобу і не може відповідати за дії третіх осіб, оскільки придбав автомобіль на підставі договору купівлі-продажу, який відповідає всім вимогам діючого законодавства, тобто здійснив правочин у відповідності із всіма вимогами закону. При цьому, про наявність спору між попередніми власниками даного майна йому нічого відомо не було.
На підставі викладеного, просив слідчого суддю скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.08.2023 року, справа №369/12436/23, y кримінальному провадженні №°42023112200000081 від 20.07.2023 року на автомобіль марки «LEXUS» модель «LX 570» VIN-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .
У судове засідання заявник та його представник не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У судове засідання прокурор та слідчий не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим відділом Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023112200000081 від 20.07.2023 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.08.2023 року у справі №369/12436/23, накладено арешт на автомобіль марки «Lexus» моделі «LX 570», чорного кольору, об`єм двигуна 5,6 л., VIN-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 .
Згідно зч.1ст.170КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша - виражається в першому реченні першого абзацу цієї статті та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном; друга - міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями; третя - міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.
Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.
Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.
Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
У рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повертаючись до клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження, вбачається, що власником автомобіля марки «Lexus» моделі «LX 570», VIN-код НОМЕР_1 станом на 27.06.2023 року є заявник ОСОБА_4 (свідоцтвла про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ). Датою першої реєстрації вказаного автомобіля є 22.10.2020 року.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що арешт, накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.08.2023року на автомобіль марки «Lexus» моделі «LX 570», VIN-код НОМЕР_1 необґрунтовано, оскільки зазначений арешт накладено на майно особи, яка у кримінальному провадженні не має процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, а також не належить до осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, а тому є порушенням гарантованих конституційних та конвенційних прав цієї особи, у зв`язку з чим його слід скасувати.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/12436/23 від 10.08.2023 року на автомобіль марки «Lexus» моделі «LX570», чорного кольору, об`єм двигуна 5,6 л, VIN-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_10
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 06.12.2024 |
Номер документу | 123512777 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Козак І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні