Рішення

від 29.11.2024 по справі 530/1200/23

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1200/23

2-др/530/7/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

29.11.2024 м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської областів складіголовуючого суддіСитник О.В.,при секретаріСтрілець Л.Г.розглянувши всудовому засіданнізаяву представникапозивача ОСОБА_1 адвокатаАкрітова КіріакаКостянтиновича провинесення додатковогорішення поцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовість» про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом повернення земельних ділянок,-

в с т а н о в и в:

Зіньківським районним судом Полтавської області 21.11.2024 року винесено рішення по справі № 530/1200/23 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовість» про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом повернення земельних ділянок, позовні вимоги складались із вимог: визнати відсутнім право оренди в сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовість» щодо земельних ділянок, які розташована на території Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та належать ОСОБА_1 ; усунути перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_1 ,шляхом повернення йому сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Благовість» у користування земельні ділянки, які розташовані на території Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та належать ОСОБА_1 ; стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати.

Адвокатом Акрітовим К.К. в позовній заяві був зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, та до проведення судових дебатів стороною позивача було заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку вартості витрат на правову допомогу, сама заява про надання доказів понесених витрат на правову допомогу була подана до суду в строк, а саме 26.11.2024 року, що є підставою для винесення судом додаткового рішення по справі.

При винесенні рішення 21.11.2024 року не було вирішено питання про стягнення судових витрат на правову допомогу та представник позивача по справі адвокат Акрітов К.К. подав заяву до суду та прохав стягнути судові витрати на правову допомогу. Також адвокат зазначає, що з огляду на задоволені позовні вимоги просить стягнути з відповідача на користь позивача 29567 грн 20 коп.

Згідно з ч.4ст.270ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 20постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбаченихстаттею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5ст.270 ЦПК України).

Враховуючи заяву представника позивача адвоката Акрітова К.К. про винесення додаткового рішення, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного : відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, також в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

В позовній заяві та в заяві про зміну предмету позову представником позивача було зазначено, що попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат , які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 15000 грн. 00 коп. понесені витрати на правничу допомогу та 20000 грн. 00 коп. які очікує понести з розрахунку сплати 2000 грн за годину роботи адвоката, 10000 грн. 00 коп. витрат на експертизу, та судовий збір, а також транспортні витрати та витрати на відрядження (а.с. 2-5, 158-161).

Суд зазначає, що оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 складались із вимог про визнати відсутнім право оренди в сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовість» щодо земельних ділянок, які розташована на території Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та належать ОСОБА_1 ; усунути перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_1 ,шляхом повернення йому сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Благовість» у користування земельні ділянки, які розташовані на території Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та належать ОСОБА_1 , судом ці вимоги були задоволені, то суд прийшов до висновку що позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

До заяви від 26.11.2024 року представником позивача адвокатом Акрітовим К.К. надано розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначає, вартість наданих послуг та вказує, що зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції становить 1342 гривень, підготовка та подання позовної заяви становить 10 736 гривень, складання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи становить 1342 гривень, складання заяви про зміну предмету позову - 2147,20 гривень, Представництво та захист інтересів в суді (відвідання судових засідань та час необхідний для переміщення до приміщення суду) - 14000 гривень, загальна сума наданих послуг з правової допомоги становить 29 567,20 грн.

Цивільне судочинство об`єднано основоположним принципом, що полягає у забезпеченні відшкодування витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення. До складу таких витрат входять, у тому числі, і витрати на правничу допомогу , питання розподілу понесених сторонами спору витрат на правничу допомогу фактично лежить у площині судової практики: так, незважаючи на наявність детально регламентованого процесуального порядку їх відшкодування, остаточне рішення про конкретну суму грошових коштів, що підлягатиме компенсації, приймається судом. Отже, оцінюючи перспективу відшкодування витрат на правничу допомогу у рамках кожного окремого судового спору, слід не лише дотримуватися процесуального алгоритму розподілу таких витрат, але і брати до уваги правові висновки Верховного Суду. Через призму актуальної судової практики та норм процесуального законодавства України окреслено перелік документів, необхідних для підтвердження понесення витрат на правничу допомогу. Насамперед слід зауважити, що процесуальний алгоритм доведення розміру витрат на професійну правову допомогу передбачає подання стороною судового процесу: попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат разом із першою заявою по суті спору відповідно до статей 134 ЦПК України доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів або, за попередньою заявою, протягом 5 днів після ухвалення судового рішення (у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Згідно з положеннями статей 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами за результатом розгляду справи, визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та встановлюється на підставі наступних доказів: детального опису робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках надання правничої допомоги по певній справі; доказів вартості робіт (послуг) адвоката, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; детального опису витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги витрат адвоката; доказів здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постанові КАС ВС від 11.06.2020 по справі №821/227/17,а також у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц,аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін). Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95). І хоча чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката , то за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі але все ж таки до уваги береться принцип співмірності . А беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності. Також Верховний Суд роз`яснив, щовід учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. ( Постанова КГС ВС від 09.07.2019 року у справі №923/726/18).

При вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу судом також взято до уваги постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №905/493/22, в якій Касаційний господарськийсуд нагадавсталу позиціюВС вінших справахпро те,що прибуттядо судучи іншоїустанови таочікування єскладовими правничоїдопомоги,які вкомплексі зіншими видамиправничої допомогисприяють забезпеченнюзахисту правта інтересівклієнта.З урахуваннямнаведеного,час,який адвокатвитрачає надорогу дляучасті усудовому засіданні,є складовоюправничої допомогиі підлягаєкомпенсації нарівніз іншимивитратами.

Сума витрат понесених позивачем, підтверджена попереднім розрахунком у позовній заяві та в заяві про зміну предмету позову представником позивача було зазначено, що попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат , які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 15000 грн. 00 коп. понесені витрати на правничу допомогу та 20000 грн. 00 коп. які очікує понести з розрахунку сплати 2000 грн за годину роботи адвоката, 10000 грн. 00 коп. витрат на експертизу, та судовий збір, а також транспортні витрати та витрати на відрядження (а.с. 2-5, 158-161), ця сума також підтверджується розрахунком судових витрат на професійну правничу допомогу яка додана до заяви про винесення додаткового рішення, отже сума підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі та заява про їх відшкодування із розрахунком були надані у строк визначені ЦПК. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії , спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу , а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог , що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд зазначає, що сума попереднього ( орієнтовного) розрахунку які позивач очікував понести у зв`язку з розглядом справи за правничу допомогу була зазначена стороною позивача ОСОБА_1 разом із поданням позову, ніяких заперечень стосовно такого розрахунку від сторони відповідача під час розгляду справи не надходило. Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені та враховуючи складність справи - то суд приходить до висновку що розмір витрат на правничу правову допомогу є співмірним.

Тому суд зазначає, що судові витрати на професійну правничу допомогу складають 29 567,20 грн. та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.141,270 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовість» про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом повернення земельних ділянок.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовість» (код ЄДРПОУ32543919) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати на професійнуправничу допомогу в сумі 29567 (двадцятьдев`ять тисячп`ятсот шістдесятсім)грн 20коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

СуддяО. В. Ситник