Ухвала

від 28.11.2024 по справі 548/2642/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2642/24

Провадження №2-о/548/94/24

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

28.11.2024 року м. Хорол

Суддя Хорольського районого суду Полтавської області Коновод О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса місцяпроживання: АДРЕСА_1 ), за участюзаінтересованої особи : Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області (код ЄРДПОУ:24565327,адресазнаходження:площа академіка Бекетова,19 м. Лубни Полтавської області) про встановлення факту, що має юридичне значення

в с т а н о в и в:

27 листопада 2024 року до суду надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 , за участюзаінтересованої особи : Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заявник, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить визнати факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на утриманні ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 на полі бою поблизу населеного пункту Макіївка Сватовського району Луганської області.

У відповідності до ст. 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених ЦПК України.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні, заявниця вказала на те, що встановлення такого факту є необхідним серед іншого для отримання нею одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), військовослужбовця.

Дослідивши зміст заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-35 зазначеної постанови від 30 січня 2020 року зазначила про таке: «33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. 34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній».

Визначаючи, чи пов`язується з встановлення зазначеного факту виникнення у позивача певних цивільних прав та обов`язків, Суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1ЦК України цивільнимзаконодавством регулюютьсяособисті немайновіта майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Вимоги заявниці пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Суд врахував, що у заявниці виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Тож, у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, провадження № 61-13369св22 зробив правовий висновок, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

Згідно ч. 2 ст.186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

Відповідно ч. 4 ст.186 ЦПК України ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

За вказаних обставин, суд зазначає, що заявник у цій справі обрав помилкову юрисдикційну підвідомчість для звернення з відповідною заявою.

Враховуючи вказані правові висновки, предмет спору та характер спірних правовідносин, спір у даній справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, у відкритті провадження слід відмовити, оскільки даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

Керуючись ст.ст. 186, 316, 353, ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса місцяпроживання: АДРЕСА_1 ), за участюзаінтересованої особи : Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області (код ЄРДПОУ:24565327,адресазнаходження:площа академіка Бекетова,19 м. Лубни Полтавської області) про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі надіслати заявниці разом з заявою і доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.В. Коновод