Рішення

від 02.12.2024 по справі 562/2868/24

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/2868/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

"02" грудня 2024 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Щербак В.В., за участю позивача ОСОБА_1 розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Здолбунів впорядку спрощеногопровадження цивільнусправу за позовом ОСОБА_2 до Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції про зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції, просила скасувати арешт з автомобіля марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, накладений 07.06.2010 державним виконавцем у виконавчому провадженні №19621956.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31.07.2013, визнано мирову угоду в справі за її позовом до ОСОБА_4 про поділ майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, залишивши у власності ОСОБА_1 транспортний засіб марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску. Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31.07.2013 визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску та знято арешт з нього накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.04.2018 (ВП54868120). Однак, після цього ОСОБА_1 не змогла перереєструвати автомобіль на себе, оскільки виявилося, що на автомобіль накладено арешт у іншому виконавчому провадженні, де боржником є її колишній чоловік ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 29.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою суду від 11.09.2024 відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву від 14.10.2024 представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що у відділі з 07.06.2010 перебувала ухвала №2-981 про забезпечення позову ПАТ «Індустріально-експортний банк» видана Здолбунівським районним судом Рівненської області 01.06.2010 про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_4 на праві особистої та (або) спільної часткової або сумісної власності і знаходиться в нього або інших осіб на загальну суму 360823 грн. 27 коп. На виконання даної ухвали державним виконавцем 07.06.2010 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4 в межах суми боргу 360823 грн. 27 коп. Виконавче провадження АСВП №19621956 закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин). Вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки ОСОБА_1 необхідно звернутися з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 158 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у відділі ДВС Здолбунівського районного управління юстиції перебувало виконавче провадження №19621956 з виконання ухвали Здолбунівського районного суду Рівненської області від 01.06.2010 про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_4 на загальну суму 360823 грн. 27 коп. Стягувач ПАТ «Індустріально-експортний банк», боржник ОСОБА_4 . Виконавче провадження №19621956 закінчене на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року в справі №905/386/18 (касаційне провадження № 12-85гс19) зроблено висновок, що «при розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу державної виконавчої служби, пов`язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей57,58 Закону України «Про виконавче провадження». Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізуються шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна».

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі №235/2617/19 (провадження №61-7867св20).

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ізстаттею 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Статтею 175 ЦПК Українивстановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (касаційне провадження № 14-61цс18), пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду позивач визначив відповідачем Здолбунівський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області,який не є ані боржником, ані особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно.

Особа, в інтересах якої накладено арешт на відповідне нерухоме майно в рамках виконавчого провадження№19621956 - ПАТ «Індустріально-експортний банк», яке не було залучено до участі у справі у якості відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.259, 264-265,268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції про зняття арешту - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: Здолбунівський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції, місце знаходження: м. Здолбунів, вул. В. Жука, 1а, Рівненської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 34970716.

Повне судове рішення складене 04 грудня 2024 року.

Суддя: Ю.А. Ковалик