Постанова

від 26.11.2024 по справі 569/13734/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/13734/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Головчак М.М., з участю представника Рівненської митниці Ступака А.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Єфимченко І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Рівненської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ВКП Арсенал» (ЄДРПОУ 31662445, м. Київ, вул.. Леся Українки, 15), за ст. 485 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про порушення митних правил №0070/20400/24 від 17.05.2024, 13.02.2024 року на підставі зовнішньоекономічного договору від 05.01.2022 № WM1, укладеного між фірмою «WINBEST INDUSTRIES SDN BHD» (68-1, LORONG BATU NILAM 4B BUKIT TI NGGI, 41200 KLANG, SELANGOR, MALAYSIA) та ТОВ «ВКП Арсенал» (код ЄДРПОУ 31662445), м. Київ, вул.Лесі Українки, 15 на територію України ввезено товар: «вироби з чорних металів, з різьбою, болти з шестигранною головкою».

Для переміщення через митний кордон України даного товару, декларантом ТОВ «ПРОФБРОКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 44982876) ОСОБА_2 на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів від 02.02.2023 року №31662450/2023, укладеного з ТОВ «ВКП Арсенал» (код ЄДРПОУ 31662445) в Рівненську митницю подавалися митні декларації типу ІМ40ЕЕ від 05.02.2024 №24UA204000902619U8, №24UA204000902620U0.

З метою митного оформлення та випуску у вільний обіг вищезазначених виробів з чорних металів, з різьбою, болтів з шестигранною головкою в асортименті декларантом ТОВ «ПРОФБРОКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 44982876) ОСОБА_2 в Рівненську митницю подано митні декларації типу ІМ40ДЕ від 13.02.2024 №24UA204150000739U9, від 13.02.2024 №24UA204150000740U1.

До митного оформлення виробів з чорних металів, з різьбою, болтів з шестигранною головкою подавалися товаросупровідні документи: відомість контейнерів; документи купівлі-продажу (invoice), пакувальні листи та сертифікати про походження товарів від 24.11.2023 №МССМ М095038, №МССМ М095039. Країна походження товару згідно графи 10 сертифікатів Малайзія (MY). Дані сертифікати подані з метою застосування преференційного режиму оподаткування

Митними органами України проведено перевірку щодо автентичності та правильності вищезазначених сертифікатів походження товарів шляхом направлення відповідного запиту до уповноваженого органу Малайзії. Уповноважений орган Малайзії (Малайзійська торгова-промислова палата Малайзії) листом від 25.03.2024 №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 (доведено листом Держмитслужби від 26.03.2024 №15/15-03/7/1620) спростував видачу сертифікатів походження товарів від 24.11.2023 №МССМ М095038, №МССМ М095039. Зокрема, уповноважений орган Малайзії повідомив, що наведені вище сертифікати походження товарів є оригінальними, але гумова печатка та підпис на сертифікатах є підробленими, чим підтверджується, що інформація в документі є неправдивою і не видана Малайзійською торгово-промисловою палатою Малайзії.

Відповідно до ч.1 ст. 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно Рекомендованого правила 10 (спосіб застосування та форми різних видів документів, які підтверджують походження товарів) Спеціального додатку «К» Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05 жовтня 2006 року № 227-V, у випадку, коли товари не є об`єктом прямого ввозу з країни їхнього походження, а переправляються через територію третьої країни, повинно бути дозволено оформлення сертифікатів про походження цих товарів державними організаціями або органами, уповноваженими видавати такі сертифікати в третій країні, на основі сертифікатів про походження цих товарів, раніше виданих у країні їхнього походження. У зв`язку з викладеним та з урахуванням вимог статті 280 МК України та рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» та з урахуванням частини третьої статті 44 МК України у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів щодо яких застосовуються особливі види мита, й зокрема зазначення у замінному сертифікаті відомостей про документи на поставку товару з країни його походження до країни відправлення, на підставі яких був виданий такий замінний сертифікат, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита, якщо інше не передбачено законом.

Отже, під час митного оформлення товарів у Рівненській митниці директором ТОВ «ВКП Арсенал» (код ЄДРПОУ 31662445) ОСОБА_1 подавалися сертифікати про походження товарів від 24.11.2023 №МССМ М095038, №МССМ М095039, що містять неправдиві відомості стосовно країни походження товару: «виробів з чорних металів, з різьбою, болтів з шестигранною головкою в асортименті».

Таким чином, товари, митне оформлення яких здійснено за вищезазначеними митними деклараціями ІМ40ДЕ не можуть бути визнані такими, що походять з Малайзії, та повинні були бути оподатковані без застосування преференційного режиму оподаткування.

Вищезазначені сертифікати про походження товарів, на виконання договору про надання послуг по декларуванню товарів від 02.02.2023 року №31662445/2023, директор ТОВ «ВКП Арсенал» (код ЄДРПОУ 31662445) ОСОБА_1 надав посадовим особам ТОВ «ПРОФБРОКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 44982876) для проведення декларування транспортних засобів та використання під час розрахунку митних платежів.

Проведеним розрахунком (службова записка управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД від 18.04.2024 року №15-02/15-01/2810) встановлено, що вказані дії директора ТОВ «ВКП Арсенал» (код ЄДРПОУ 31662445) ОСОБА_1 призвели до незаконного зменшення розміру митних платежів за декларацією №24UA204150000739U9 на загальну суму 856984,59 грн., в тому числі антидемпінгове мито 714153,83 грн. та ПДВ 142830,76 грн.; за декларацією №24UA204150000740U1 на загальну суму 854019,26 грн., в тому числі антидемпінгове мито 711682.71 грн. та ПДВ 142336,55 грн.

Статтею 74 МК України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Частиною 1 статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до п.1, п.3 та п.4 ч.1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: - здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; - надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;- у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Згідно п.7.7 розділу 7 договору про надання послуг по декларуванню товарів від 02.02.2023 року №31662445/2023 передбачено, що замовник (в особі директора ТОВ «ВКП Арсенал» (код ЄДРПОУ 31662445) ОСОБА_1 несе відповідальність за справжність і достовірність документів та інформації, необхідної до митного контролю і митного оформлення.

Відповідно до граф 8, 9 митних декларацій типу ІМ40ДЕ від 13.02.2024 № 24UA204150000739U9, від 13.02.2024 № 24UA204150000740U1 ТОВ «ВКП Арсенал» (код ЄДРПОУ 31662445) є одержувачем і особою, відповідальною за фінансове регулювання.

Згідно з ч. 2 ст. 459 та пп. 7, 43 ст. 4 МК України, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» (із змінами і доповненнями) визнано, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Відповідно ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами.

Відповідно до інформації, наявної в ІТС «Податковий блок» встановлено, що на час оформлення товарів за вищевказаними митними деклараціями, директором ТОВ «ВКП Арсенал» (код ЄДРПОУ 31662445) значиться ОСОБА_1 .

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , директор ТОВ «ВКП Арсенал» (код ЄДРПОУ 31662445), через декларанта ТОВ «ПРОФБРОКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 44982876) ОСОБА_2 , з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, надав митним органам України документи (сертифікати про походження товарів від 24.11.2023 №МССМ М095038, №МССМ М095039), що не підтверджені уповноваженим органом Малайзії та містять неправдиві відомості стосовно походження зазначених виробів з чорних металів, з різьбою, болтів з шестигранною головкою в асортименті з Малайзії. Вчинення таких дій директором ТОВ «ВКП Арсенал» (код ЄДРПОУ 31662445) ОСОБА_1 призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 1 11033,85 грн., в тому числі антидемпінгове мито 1425836,54 грн., ПДВ 285 167 грн.

Представник Рівненської митниці Ступак А.В. під час розгляду справи вказав, що протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 складений правомірно, у ньому викладені всі обставини справи, що підтверджують винуватість останнього у вчиненні порушення передбаченого ст. 485 МК України, просив застосувати до порушника стягнення передбачене санкцією цієї статті.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Єфименко І.В., просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, покликаючись на обставини викладені у запереченнях на протокол про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 .

Вказала, що ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ», жодних дій, пов`язаних з оформленням товаросупровідних документів, в тому числі інвойсу від 01.11.2023 №2312095LFZG, доповнень до нього №2312095LFZG/1 та №2312095LFZG/2та сертифікату про походження товару від 24.11.2023 № МССМ M 095038 в країні експорту не здійснював; митне оформлення товарів, в тому числі заявлення країни походження, проведено у відповідності до вимог Митного кодексу України та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, виключно на підставі документів, отриманих від виробника та продавця товарів - компанії WINBEST INDUSTRIES SDN BHD(Малайзія); відповідь Малайської торгової палати Малайзії, отримана Державною митною службою України, не є офіційним письмовим повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, відтак, з огляду на приписи ст. 491 МК України не може бути єдиною та достатньою підставою для порушення справи про порушення митних правил, в тому числі і з урахуванням того ж в ході перевірки стороною захисту отримана відповідь з протилежною інформацією щодо легітимності вищезазначеного сертифікату; відповідь Малайської торгової палати Малайзії не містить інформації про вчинення ОСОБА_1 будь-яких протиправних дій та не спростовує дійсностіінвойсу від 01.11.2023 №2312095LFZG, доповнень до нього №2312095LFZG/1 та №2312095LFZG/2, контракту від 05.01.2022 № WT1, а також експортної декларації країни відправлення; відповідь Малайзійської торгової палати Малайзії не містить інформацію про дійсну країну походження товару, а також інформації про те, що експортовані товари не малайзійського походження; матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ», вчиняв будь-які дії спрямовані на отримання сертифікату про походження товару від 24.11.2023 № МССМ M 095038 та/або був обізнаний щодо обставин його отримання компанією WINBEST INDUSTRIES SDN BHD; відповідно до роз`яснень, наданих ДФС України на порталі ЗАГАЛЬНОДОСТУПНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВИЙ РЕСУРС "ЗІР" щодо сертифіката EUR.1, який не пройшов верифікацію, «у разі подання сертифіката EUR.1, який не пройшов верифікацію, відповідальність до імпортера не застосовується»; дійсність сертифікату про походження товару від 24.11.2023 № МССМ M 095038, підтверджено відповіддю Малайської торгової палати Малайзії на запит Торгово промислової палати України та Посольства України в Малайзії

Заслухавши представника Рівненської митниці, та захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ст.486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

При розгляді справи про порушення митних правил суд, відповідно до вимог ст.489 МК України, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд повинен враховувати, що відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Приписами ст. 129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях.

Однією з таких правових презумпції є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка висловлена, зокрема, у рішеннях «Остюрн проти ФРН», Енгель та інші проти Нідерландів», «Равнсборг проти Швеції», «Путц проти Австрії», «Озтюрк проти Німеччини, гарантії прав людини, передбачені Конвенцією, щодо кримінального провадження, розповсюджуються у тому числі і на інше публічне переслідування особи, якщо таке переслідування можливо визначити карно-кримінально правовим та національним правом: колом адресатів та правовими наслідками для адресатів. Тобто гарантії передбачені ст.4 Протоколу №7, стосуються не лише кримінального провадження у розумінні законодавства України, а й будь-якого публічного переслідування, яке здійснюється Державою.

В рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03, пп.21-22), суд зробив висновок, про те, що положення Митного Кодексу України мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Відповідно до диспозиції ст.485 МК України об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно з п.1 ч.1 ст.266 МК України, до обов`язків декларанта, у тому числі, входить декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом України.

Відповідно до ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: зокрема 5) відомості про товари: а)найменування; б)звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно УКТЗЕД; г) найменування країни походження товарів (за наявності).

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

У частині визначення суб`єктивної сторони, Верховним Судом неодноразово зроблено висновок про те, що правопорушення, передбачене ст. 485 МК України може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

Так, Верховний Суду складіколегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від15.05.2018в справі №607/6314/15, зазначає, що «Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою,оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноваженаним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого нимтовару».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.11.2018 в справа №607/15295/15-а в п. 13 зазначає, що «Диспозиція ст. 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару».

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.09.2019 в справі №451/1551/14-а в п. 12 сформульовано правову позицію, відповідно до якої «За змістом статті 485 Митного кодексу України склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.04.2023 в справі № 161/17656/15-а зазначає, що «Для притягнення до відповідальності на підставі статті 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, зокрема, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, й наявність прямого умислу.

Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати митних платежів, податків та зборів).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на це у своїх рішеннях, зокрема у постанові від 20.03.2018 у справі № 640/7258/17, від 18.03.2021 у справі № 760/14721/16-а, від 18.06.2020 у справі № 638/10546/16-а, від 15.02.2023 у справі № 712/8692/16-а, але не виключно».

Відповідно до ч. 1 ст. 36 МК України метою визначення країни походження товару є: оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ч. 6 ст. 36 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 42 МК України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку у разі:

А)на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність";

Б)якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України;

В)якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України..

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов`язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 2 ст. 41 МК України).

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч. 1. ст. 41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. (ч. 3 ст. 41 МК України)

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь- якому іншому документі, що стосується товару (ч. 6 ст. 41 МК України)

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у її вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами.

Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Докази, на яких ґрунтується рішення мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, інших обставин, які мають значення для провадження. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у встановленому порядку. Порушення цих вимог призводить до недопустимості доказів. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При розгляді справи, та що слідує з матеріалів справи, встановлено.

Заявлені за МД №24UA204150000739U9, №24UA204150000740U1 товари, поставлені на виконання умов контракту від 05.01.2022 № WT1, який укладено між ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» в особі ОСОБА_1 та компанією WINBEST INDUSTRIES SDN BHD (Малайзія).

Відповідно до абз. 4 розділу 5 контракту від 05.01.2022 № WT1 Продавець зобов`язується протягом 7 днів після відправки товарів вислати на адресу Покупця наступні документи: інвойс (комерційний інвойс), пакувальний лист у 3-х примірниках, коносамент у 3-хпримірниках, сертифікат про походження. Зазначені умови контракту, компанією WINBEST INDUSTRIES SDN BHD (Малайзія) додержано, в частині надання супровідних документів, та всі товаросупровідні документи, в тому числі і сертифікат про походження товару від 24.11.2023 № МССМ M 095038 надіслані на адресу ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ».

Однак, в ході розгляду справи не встановлено, що компанією WINBEST INDUSTRIES SDN BHD (Малайзія) товаросупровідні документи, в тому числі сертифікат про походження товару від 24.11.2023 № МССМ M 095038 не надсилався на адресу ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ».

Дані щодо країни походження товару, внесені до МД №№ 24UA204150000739U9, 24UA204150000740U1, підтверджуються поданими товаросупровідними документами, зокрема інформацією, яка внесена до інвойсу від 01.11.2023 № 2312095LFZG, доповнень до нього № 2312095LFZG/1 та № 2312095LFZG/2, де продавцем товарів, компанією WINBEST INDUSTRIES SDN BHD (Малайзія), вказана країна походження (COUNTRY OF ORIGIN) - MALAYSIA, а також наданими сертифікатом про походження товару від 24.11.2023 № МССМ M 095038 та експортною декларацією від 17.11.2023 №В18211017759 (графа 19).

Отже, при декларуванні товарів за МД типу ІМ40ДЕ №24UA204150000739U9, №24UA204150000740U1 ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ», як декларантом, так і агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , додержано вимоги Митного кодексу України та Порядку №651, до гр. 31 та в гр. 34 митної декларації, внесено відомості щодо країни походження товарів Malaysia, на підставі документів, отриманих від компанії WINBEST INDUSTRIES SDN BHD.

Компанія ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» зареєстрована та здійснює свою діяльність з 03.10.2001, займається оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, а також імпортом необхідних комплектуючих, в тому числі кріпильних виробів (метизів) з Малайзії.

На виконання умов контракту №WT1, поставки товарів з ОСОБА_3 супроводжуються пакетами товаросупровідних документів, в тому числі сертифікатами походження товарів, які є необхідними для підтвердження їх малайзійського походження. Отримані від компанії WINBEST INDUSTRIES SDN BHD товаросупровідні документи, в тому числі Сертифікати про походження товарів в подальшому передавались для митного оформлення ОСОБА_2 .

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не мав підстав для сумнівів в достовірності як сертифікату про походження товару від 24.11.2023 № МССМ M 095038, що був надісланий компанією WINBEST INDUSTRIES SDN BHD, так і заявленої постачальником країни походження товарів, в тому числі з огляду на те, що відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному сайті MAERSK (https://www.maersk.com/tracking/233273227), завантаження контейнерів MRKU7174610 та MSKU7912269 відбувалось в порту Кланг (Малайзія) і саме з цього порту вантаж відправлений до Польщі, а в подальшому до України, що, в свою чергу, узгоджується з інформацією, наведеною у рахунку на оплату за транспортно-експедиторські послуги від 21.12.2023 № 5042.

Також, про достовірність відомостей про країну походження свідчила і наявна в матеріалах справи платіжна інструкція в іноземній валюті (SWIFT) № 52 від 14.12.2024, з якою кореспондується той факт, що товари відправлялись з Малайзії компанією виробником WINBEST INDUSTRIES SDN BHD (Малайзія), позаяк оплата здійснена на рахунок зазначеної компанії від ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» у загальній сумі - 38 947,55 дол. США, що є загальною вартістю товарів по контейнерах MRKU7174610, MSKU7912269.

Вищенаведене, в тому числі з огляду на наявність сталих комерційних зав`язків з малайзійськими компаніями та неодноразове отримання належним чином оформлених товаросупровідних документів, в тому числі сертифікату походження товарів, маршрут слідування вантажу та його завантаження саме в Малайзії свідчать про те, що ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ», подаючи до митного оформлення сертифікат про походження товару від 24.11.2023 № МССМ M 095038, отриманий від компанії WINBEST INDUSTRIES SDN BHD, не усвідомлював та не міг усвідомлювати те, що зазначений сертифікат міг не бути виданим Малайською торговою палатою Малайзії, що, в свою чергу вказує на відсутність прямого умислу та спеціальної протиправної мети - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

У відповіді Малайської торгової палати Малайзії зазначено про підроблення штампу та підпису в сертифікаті про походження товару від 24.11.2023 № МССМ M 095038, однак не вказується про підробку самого бланку та не стверджується про те, що товар вироблено в іншій країні, а також не зазначено про недійсність інвойсу від 01.11.2023 №2312095LFZG, доповнень до нього №2312095LFZG/1 та №2312095LFZG/2, контракту від 05.01.2022 № WT1 та експортної декларації від 17.11.2023 № В18211017759, на підставі яких товар експортовано з території Малайзії.

Враховуючи отриману Держмитслужбою України інформацію щодо підробки сертифікатів про походження товару ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» звернулось до компанії WINBEST INDUSTRIES SDN BHD та отримало відповідь - лист від 31.05.2024, яким підтверджено видачу всіх Сертифікатів походження, в тому числі від 24.11.2023 № МССМ M 095038.

Окрім того, задля додаткової перевірки фактів видачі Сертифікатів походження ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» звернулось до Торгово-промислової палати України, якою, в свою чергу, направлено запит від 20.08.2024 № 2027/11.0-6 до Посольства України в Малайзії.

У відповідь, листом від 27.08.2024 № TAD/COO/OCOCI/UKRAINE/13-2024 Малайська торгова палата Малайзії підтвердила видачу Сертифікатів про походження товару, виданих компанією WINBEST INDUSTRIES SDN BHD, в тому числі і Сертифікату походження від 24.11.2023 № МССМ M 095038, зазначивши, що вони є оригінальними, а інформація, надана під час видачі є точною, правильною та повною.

З огляду на викладене, наявність суперечливих відповідей Малайської торгової палати Малайзії може вказувати на неповноту проведених перевірочних заходів з боку самої палати та зроблених на їх підставі висновків, що призвело до надання некоректної/ помилкової відповіді Державній митній службі України стосовно сертифікату про походження товару від 24.11.2023 № МССМ M 095038, оскільки жодним документом, що знаходяться в матеріалах справи про порушення митних правил № 0070/20400/24, не підтверджується інформація щодо неправдивості заявлених в ний даних, зокрема невірної країни походження, відправника та отримувача, кількісних характеристик товарів, тощо.

Суд вважає, що заявлена ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» країна походження товару кореспондується з усіма наявними товаросупровідними та іншими документами, наданими митниці як під час митного оформлення, так і в ході проведеної перевірки з боку сторони захисту та підтверджується:

- заявою продавця та виробника товару компанією WINBEST INDUSTRIES SDN BHD про походження товару, тобто Декларацією про походження товару, яка зроблена в інвойсі від 01.11.2023 № 2312095LFZG, доповненнях до нього № 2312095LFZG/1 та № 2312095LFZG/2;

- сертифікатом про походження товару від 24.11.2023 № МССМ M 095038;

- експортною декларацією від 17.11.2023 № В18211017759;

- рахунок на оплату від 21.12.2023 № 5042;

- фінансовими документами, зокрема платіжною інструкцією в іноземній валюті (SWIFT) № 52 від 14.12.2024;

- трекінгом контейнерів;

- листом Малайської торгової палати Малайзії від 27.08.2024 №TAD/COO/OCOCI/UKRAINE/13-2024;

- листом компанії WINBEST INDUSTRIES SDN BHD від 31.05.2024.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституціїє нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідностіКонституції України(конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 №1-р/2019.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.

Враховуючи наведені вище обставини, приходжу до висновку, що митним органом не надано достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, шляхом надання під час митного оформлення товарів сертифікату про походження товарів, який є підробленим та на підставі якого не застосовувалось антидемпінгове мито, що призвело до зменшення сплати митних платежів.

Викладене у своїй сукупності свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 485 МК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 293, 458, 485, 486, 495, 527 МК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Головчак М.М.