Ухвала

від 03.12.2024 по справі 705/6436/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/6436/24

1-в/705/625/24 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

засудженого ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції з ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)»,

представника установи виконання покарання ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції з ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)»,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 квітня 2021 року за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185 КК України, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення, в якому просив суд застосувати до нього ст. 81 КК України та звільнити умовно-достроково від відбування покарання.

Засуджений ОСОБА_3 у судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив суд його задовольнити. Зазначив, що вину у вчиненому визнає, переконаний, що довів своє виправлення.

Представник установи виконання покарань ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення. Зазначив, що засуджений характеризується позитивно, виконує всі законні вимоги персоналу установи. На виробництві установи працевлаштований, до роботи ставиться сумлінно та старанно. На даний час засуджений довів своє виправлення.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 . Зазначив, що враховуючи особу засудженого, до якого судом неодноразово безрезультативно застосовувалась пільга, передбачена ст. 75 КК України, тяжкість та характер скоєних злочинів, в тому числі їх повторність, нестабільну поведінку за весь строк відбування покарання (неодноразове притягнення до дисциплінарної відповідальності), існують обґрунтовані сумніви, що ОСОБА_3 виправився та не буде скоювати нових злочинів після звільнення з установи виконання покарань.

Представник спостережної комісії, повідомлений про день, час та місце судового розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його присутності.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, враховуючи думку представника адміністрації, засудженого та прокурора, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що саме по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.

Одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно-корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленні до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду подання. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намагання своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 50 КК України покарання має на меті виправлення засуджених та запобігання нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Відповідно до вимог п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким»: оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, то суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Крім того, відповідно до п. 2 вказаної Постанови умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 квітня 2021 року визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років.

Із матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_3 має 4 судимості за вчинення злочинів проти власності, у сфері безпеки руху та у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі. Звільнявся від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. На даний час відбуває покарання у вигляді 6 років позбавлення волі за скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України.

Під час утримання в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» ОСОБА_3 характеризувався посередньо, до праці не залучався, заохочень та стягнень не мав.

За час відбування покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» з 05.08.2021 характеризувався позитивно не завжди. 3 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме 10.09.2021, 10.05.2022 та 30.05.2022. Стягнення погашені в установленому законом порядку. Працевлаштований розпилювачем каменю, має 5 заохочень від 05.07.2023, 05.10.2023, 04.01.2024, 04.04.2024 та 08.07.2024.

19.09.2024 комісією установи питання про умовно-дострокове звільнення вирішено позитивно, оскільки довів своє виправлення.

Вказівкою керівника Уманської окружної прокуратури ОСОБА_7 скасовано рішення комісії ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92) від 19.09.2024 щодо розгляду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 .

З вищевикладеного вбачається, що засуджений ОСОБА_3 лише з 05.07.2023 (перше заохочення) почав змінювати свою поведінку, відповідно характеризуватися позитивно.

Відтак, на думку суду, сумлінна поведінка і позитивне ставлення до праці ОСОБА_3 лише в період з 05.07.2023 не може свідчити про те, що останній довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

З огляду на зазначене, посилання в судовому засіданні засудженого на те, що він виправився, з урахуванням положень ст. 81 КК України, не дають можливості дійти висновку, що засуджений ОСОБА_3 своєю поведінкою довів своє виправлення, зокрема, що цілі покарання були досягнуті та виправлення засудженого настало раніше строку, визначеного вироком суду. У зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання засудженого.

Керуючись ст. 81 КК Українита ст. ст.537,539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня оголошення ухвали, а засудженим протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1