Рішення

від 07.10.2024 по справі 320/2111/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року місто Київ № 320/2111/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Розуменко А.Б., розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волна 4444" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представник позивача адвокат Дащенко О.В.;

представник відповідача Павлушекно Ю.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волна 4444" звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви від 15.05.2024) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2023 №0517470707.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду: від 04.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; від 12.06.2024 постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів, визначено дату підготовчого судового засідання; від 28.08.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Підставами позову визначено необґрунтованість висновків фактичної перевірки про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (Закон №265/95-ВР) через проведення розрахункових операцій з видачею фіскальних чеків, які не містять обов`язкових реквізитів. Як зазначено в позовній заяві, платником податків використовуються програмні реєстратори розрахункових операцій, які не поєднані і не з`єднанні з платіжними терміналами, відповідно в позивача не було обов`язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека. При цьому, за твердженням представника позивача, законодавством не встановлено обов`язку щодо поєднання платіжних терміналів з програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Відповідачем подано відзив про невизнання позову. Згідно з відзивом під час фактичної перевірки здійснено контрольну розрахункову операцію, за результатами якої встановлено відсутність у виданому фіскальному чеку обов`язкових реквізитів (ідентифікатора еквайра та торгівця, інших реквізитів, що дають змогу їх ідентифікувати). Крім того, на підставі поданих копій розрахункових документів надрукованих на програмному реєстраторі розрахункових операцій за період з 01.01.2022 по 07.10.2022, на підставі фіскальних чеків та видаткових чеків, отриманих в електронному вигляді з баз даних ДПС, за період з 01.01.2022 по 07.10.2022 встановлено відсутність зазначених обов`язкових реквізитів.

У відповіді на відзив представником позивача зазначено, що після ознайомлення з відзивом та доданими доказами з`ясувалось відсутність у контролюючого органу правових підстав для проведення фактичної перевірки, оскільки доказів на підтвердження наявності підстав для проведення такої перевірки не надано, водночас в наказі про проведення фактичної перевірки та у відповідному додатку до наказу не вказано, яку саме обов`язкову звітність про використання реєстраторів розрахункових операцій та за який період не подано позивачем. За твердженням представника, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, всупереч вимогам пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (ПК України), яким встановлено п`ятнадцятиденний строк, прийнято через дев`ять місяців (207 робочих днів) після складання та вручення акту перевірки.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник позивача позов підтримала, представник відповідача позов не визнала.

Дослідивши докази, суд установив.

Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 06.10.2022 №4222-к "Про проведення фактичної перевірки" на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.4 статті 80 ПК України, Закону №265/95-ВР, також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладені на територіальні органи ДПС, передбачено проведення протягом жовтня-листопада фактичні перевірки суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-34) з питань дотримання порядку розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Підставою прийняття цього наказу вказано доповідну записку управління фактичних перевірок від 06.10.2022 №1227/26-15-07-07-00-12.

Згідно з направленнями на перевірку від 07.10.2022 №12016/26-15-07-07-01 та від 07.10.2022 №12017/26-15-07-07-03, на підставі підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України та наказу ГУ ДПС у м. Києві від 06.10.2022 №4222-к, ГУ ДПС у м. Києві проводило з 07.10.2022 фактичну перевірку ТОВ "Волна 4444" (ідентифікаційний код 44149403) тривалістю 10 діб. Метою перевірки зазначено: перевірити порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Судом установлено, що відповідачем проведено 07.10.2024 фактичну перевірку господарської одиниці зал гральних автоматів за адресою: місто Київ, вулиця Андрія Малишка, 1 суб`єкта господарської діяльності ТОВ "Волна 4444", адреса державної реєстрації: місто Київ, площа Спортивна, 1-А, перевірка проведена в присутності директора ОСОБА_1 , про що складено акт фактичної перевірки від 14.10.2022, зареєстровано в органі ДПС 17.10.2022 №30694/26/15/07/44149403. Акт із зауваженнями представником платника податку підписано 14.10.2022.

В акті фактичної перевірки зафіксовано, що під час контрольного заходу проведено контрольну розрахункову операцію з внесення коштів на карту для проведення гри на гральному автоматі на суму 400,00 грн. із застосування програмного реєстратора розрахункових операцій (підпункт 2.2.13 акту)

У пункті 2.2.21 (додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки) акту фактичної перевірки зазначено:

проведення фактичної перевірки за адресою: місто Київ, вулиця Андрія Малишка, 1, в якому здійснює діяльність ТОВ "Водна 4444" у сфері організацій та проведення азартних ігор у гральних залах із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій;

перед початком проведення фактичної перевірки була здійснена контрольна розрахункова операція з обміну коштів на ігрові замінники на суму 400,00 грн., розрахунок проведено у безготівковій формі через спеціальний платіжний засіб, який поєднаний з програмним реєстратором розрахункових операцій ф/н НОМЕР_1 з роздрукуванням та видачею фіскального чеку №n3P8NWSophs від 07.10.2022;

у виданому фіскальному чеку встановлено відсутність обов`язкових реквізитів, а саме: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ";

згідно з виданим чеком, надрукованим на програмному реєстраторі розрахункових операцій ф/н НОМЕР_1 та відповідно до фіскальних чеків та видаткових чеків отриманих в електронному вигляді з баз даних ДПС за період з 01.01.2022 по 07.10.2022 встановлено відсутність вищевказаних обов`язкових реквізитів;

відповідно до пункту 3 розділу І "Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (Положення №13), у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий;

перевіркою встановлено, що ТОВ "Волна 4444" у період з 01.01.2022 по 07.10.2022 включно, було проведено розрахункових операцій та операцій на видачу в залі ігрових автоматів через програмному реєстраторі розрахункових операцій ф/н НОМЕР_1 без створення та видачі відповідних розрахункових та видаткових документів на загальну суму 6.582.278,88 грн.

На підставі акта перевірки від 14.10.2022 №30694/26/15/07/44149403 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.08.2023 №0517470707, відповідно до якого позивачу на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, статті 17 Закону №265/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/обо пені, в тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 6.582.278,88 грн.

У розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки від 14.10.2022 №30694/26/15/07/44149403 зазначено про порушення ТОВ "Волна 4444" пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідальність: пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше (6.582.278,22 грн. * 100 % (0,1) 6.582.278,88 грн.).

Не погоджуючись із застосуванням податковим повідомленні-рішенні від 14.10.2022 №30694/26/15/07/44149403 штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Як уже вказувалось судом, фактична перевірка позивача проведена на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 06.10.2022 №4222-к, у якому правовою підставою для її проведення зазначено підпункти 80.2.2, 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України, відповідно до якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4.).

Абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Надаючи тлумачення пункту 80.2 статті 80 ПК України Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.03.2024 справа №420/9909/23 висловив правову позицію, за якою правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Аналізуючи підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України судова палата Верховного Суду в згаданій справі №420/9909/23 зазначила, що єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою цією нормою, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює. Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Судова палата Верховного Суду вказала, що підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Судова палата Верховного Суду звернула увагу, що застосовними у спорах цієї категорії також є висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 08.09.2021 справа №816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Застосування таких висновків Великої Палати Верховного Суду знайшло своє відображення у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 29.11.2021 справа №280/1367/20; від 01.12.2021 справа №400/1646/20; від 06.07.2022 справа №815/5551/14, від 24.05.2023 справа №560/2210/19, від 22.02.2022 справа №420/12859/21, від 15.04.2022 справа №160/5267/21, від 27.04.2022 справа №140/1846/21, від 28.10.2022 справа №600/1741/21-а, від 28.12.2022 справа №160/14248/21, від 28.12.2022 справа №420/22374/21, від 23.12.2023 справа №160/20112/21, від 23.02.2023 справа №600/1402/22-а тощо.

Проаналізувавши наведену судову практику, Судова палата Верховного Суду в постанові від 26.03.2024 справа №420/9909/23 зазначила, що кожне заявлене в межах конкретної справи порушення оцінюється судом на предмет його "істотності" чи "не істотності". Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки), це за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування наказу про призначення перевірки та/або рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють.

У цій справі судова палата Верховного Суду акцентувала увагу на наявності істотної різниці в критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання "наявності підстав для проведення перевірки" від питання "достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі" та/або "недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки". Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Судовою палатою Верховного Суду сформульовано правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним. Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

У спірному випадку суд погоджується з доводами представника позивача про безпідставність зазначення в наказі ГУ ДПС у м. Києві від 06.10.2022 №4222-к "Про проведення фактичної перевірки" підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України як правової підстави для проведення фактичної перевірки, оскільки доказів наявності інформації про неподання суб`єктом господарювання обов`язкової звітності контролюючим органом не надано про існування такої інформації станом на час прийняття наказу про проведення фактичної перевірки суду не повідомлено.

Водночас підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, зазначений в наказі ГУ ДПС у м. Києві від 06.10.2022 №4222-к, є належною підставою для проведення фактичної перевірки позивача, який здійснює розрахункові операції, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій. Підставою для прийняття цього наказу слугувала доповідна записку управління фактичних перевірок від 06.10.2022 №1227/26-15-07-07-00-12, про що зазначено в самому наказі.

Відтак відповідачем дотримано формальних вимог щодо зазначення в наказі від 06.10.2022 №4222-к правової підстави для проведення фактичної перевірки та з урахуванням інформації, повідомленої державним органом. При цьому суд ураховує, що за наведеною практикою Верховного Суду не є обов`язковим зазначення в наказі про проведення фактичної перевірки змісту інформації та в чому могло полягати порушення.

Вказівка в направленнях на перевірку від 07.10.2022 №12016/26-15-07-07-01 та від 07.10.2022 №12017/26-15-07-07-03 підстави для проведення посадовими особами фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України, на думку суду, не є істотним недоліком, який може бути підставою для висновку про незаконність проведення перевірки і як наслідок для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки підставою для проведення перевірки є відповідний наказ, якому судом надано правову оцінку.

У відповіді на відзив представником позивача зазначено про порушення відповідачем строку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 86.8 пункту 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Судом установлено, що акт фактичної перевірки від 14.10.2022 зареєстровано в органі ДПС 17.10.2022 №30694/26/15/07/44149403, акт підписано представником платника податку 14.10.2022. Крім того, у розділі 4 акту перевірки представником ТОВ "Волна 4444" зазначено про незгоду з актом перевірки та про намір подання заперечень у встановленому законом порядку.

Представником відповідача додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №031512706827-6, відповідно до якого 27.10.2022 ГУ ДПС у м. Києві повідомляло ТОВ "Волна 4444" про "запрошення на заперечення", яке вручено представнику 27.10.2022. Наведені обставини представником позивача не заперечено.

З огляду на встановлені обставини, суд відхиляє доводи представника позивача про порушення відповідачем п`ятнадцятиденного строку для прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки контролюючим органо розглядались заперечення позивача на акт фактичної перевірки.

Підставами позову також визначено необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення ТОВ "Волна 4444" положень статті 3 Закону №265/95-ВР, за якою суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2).

Суд нагадує, що в акті фактичної перевірки від 14.10.2022 №30694/26/15/07/44149403 зафіксовано відсутність у фіскальному чеку №n3P8NWSophs, виданого за наслідками контрольної безготівкової розрахункової операції з обміну коштів на ігрові замінники на суму 400,00 грн. через спеціальний платіжний засіб, який поєднаний з програмним реєстратором розрахункових операцій ф/н НОМЕР_1 , відсутність обов`язкових реквізитів, а саме: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ".

Крім того, на підставі фіскальних чеків та видаткових чеків, отриманих в електронному вигляді з баз даних ДПС за період з 01.01.2022 по 07.10.2022, контролюючим органом встановлено відсутність зазначених обов`язкових реквізитів.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.

За змістом наведених норм, пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання вимог щодо проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (програмний реєстратор розрахункових операцій), проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, однак, на неповну суму покупки; невидача належно оформленого зі всіма обов`язковими реквізитами розрахункового документа.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику "Типи об`єктів оподаткування" та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно зПК України; перед номером друкуються великі літери "ПН" (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ, податковий номер або серія та номер паспорта/номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери "ІД" (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення за бажанням платника) (рядок 8); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ" (рядок 15); напис "Платіжна Система" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис "Касир" (рядок 17); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ" (рядок 18); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "Сума" або "Усього" (рядок 20); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ" (рядок 21); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з ПК України. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 23); до сплати (рядок 24); фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25); QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО) (рядок 26); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери ЗН. Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН" або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН ПРРО" (рядок 30); напис "Фіскальний Чек" та "графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Пунктом 4 розділу ІІ Положення №13 установлено, що рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Відповідачем не додано до матеріалів адміністративної справи фіскальний чек №n3P8NWSophs, фіскальні чеки та видаткові чеки, отримані в електронному вигляді з баз даних ДПС за період з 01.01.2022 по 07.10.2022, які слугували підставою для висновку про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР та вимог Положення №13

Під час судового розгляду адміністративної справи представник позивача наполягала на зазначені у фіскальних чеках усіх необхідних реквізитів.

Надаючи тлумачення пунктам 2, 4 Положення №13, Верховний Суд у постанові від 03.11.2023 справа №640/23582/21 висловив правову позицію, за якою суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, визначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з реєстратором розрахункових операцій, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону №265/95-ВР. При цьому чинним законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО.

Наведений правовий висновок висловлено касаційним судом щодо аналогічних за змістом правових норм у подібних правовідносинах, тому суд вважає релевантним цей висновок до розглядуваних спірних відносин. При цьому суд ураховує, що рядки 11-17 згідно з пунктом 2 та пункт 4 розділу ІІ Положення №13 у редакції, чинній до внесення змін наказом Міністерства фінансів України 08.06.2021 №329, є тотожними рядкам 11-18, які передбаченні пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 у чинній на час спірних відносин редакції. Залишився незмінним за своїм змістом і пункт 4 розділу ІІ Положення №13.

З урахуванням такого тлумачення пунктів 2, 4 Положення №13, суд погоджується з доводами представника позивача про відсутність у платника податків обов`язку з`єднувати/поєднувати електронний платіжний термінал з програмним реєстратором розрахункових операцій.

Представником позивача додано лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Вчасно сервіс" від 18.10.2022 №18/10/VCH-108, якому повідомлено про надання ТОВ "Вчасно сервіс" доступу ТОВ "Волна 4444" до онлайн-сервісу Вчасно Каса, шо являє собою програмне рішення (програмний реєстратор розрахункових операцій), в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер Державної податкової служби України і який призначений для забезпечення автоматизації процесів і зберігання, пошуку, перегляду електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та реєстрації розрахункових операцій згідно з Законом №265/95-ВР. У листі директором ТОВ "Вчасно сервіс" повідомлено, що ТОВ "Волна 4444" використовує web-версію програмного реєстратора розрахункових операцій Вчасно Каса, технічними характеристиками якої не передбачено можливість інтеграції з платіжними терміналами.

У листі ТОВ "Вчасно сервіс" від 07.09.2024 №07/08/VCH-525 також зазначено, що ТОВ "Волна 4444" протягом запитуваного періоду з 01.10.2022 по 20.08.2023 використовувало web-версію програмного реєстратора розрахункових операцій Вчасно Каса з ФН4000110872, ФН4000110873, ФН 4000393248, ФН 4000350912, ФН 4000407334, ФН 4000155389, технічними характеристиками якої не передбачена можливість інтеграції з платіжними терміналами.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник відповідача пояснила, що оскільки платіжні термінали та програмний реєстратор розрахункових операцій під`єднані до мережі інтернет вони вважаються поєднаними/з`єднаними, тому фіскальні чеки повинні містити всі реквізити, передбачені наведеними приписами Положення №13.

На думку суду, таких доводів контролюючого органу недостатньо для спростування інформації, зазначеної в листах ТОВ "Вчасно сервіс" від 18.10.2022 №18/10/VCH-108 та від 07.09.2024 №07/08/VCH-525, про відсутність технічної можливості поєднання програмного реєстратора розрахункових операцій Вчасно Каса, що використовує позивач.

З огляду на те, що твердження контролюючого органу ґрунтується на припущеннях щодо поєднаності/з`єднаності платіжних терміналів та програмного реєстратора розрахункових операцій через їх підключення до мережі інтернет, однак не з`ясовано поєднаності/з`єднаності відповідних пристроїв під час фактичної перевірки, не надано інших доказів, які б спростовували або ставили під сумнів проаналізовані судом письмові докази подані адвокатом, зважаючи на встановлений частиною другою статті 77 КАС України обов`язок відповідача довести правомірність свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд вважає зазначені докази належними та достатніми (за встановлених обставин), для висновку про недоведеність контролюючим органом поєднаності/з`єднаності web-версії програмного реєстратора розрахункових операцій Вчасно Каса з платіжними терміналами під час проведення фактичної перевірки і здійснення контрольної розрахункової операції.

Відтак суд погоджується з доводами представника позивача про необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР в частині невидання фіскального чеку з усіма обов`язковими реквізитами, зокрема з зазначенням рядків 11-18, оскільки зазначення цих реквізитів у спірному випадку не було обов`язковим через не встановлення поєднаності/з`єднаності платіжних терміналів та реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, суд погоджується з доводами адвоката про безпідставність нарахування штрафних санкцій на підставі інформації з баз даних ДПС України та за відсутності доказів здійснення контрольних розрахункових операцій під час фактичної перевірки. Жодних доказів, зокрема фіскальних чеків, на підтвердження здійснення розрахункових операцій під час фактичної перевірки не надано. В акті фактичної перевірки відсутні реквізити фіскальних чеків, до актів їх не долучено. Відтак суд вважає, що застосування штрафних санкцій за інші порушення, які, як стверджується відповідачем, встановлені під час фактичної перевірки на підстави баз даних ДПС України, без проведення власне фактичної перевірки і без надання відповідних доказів є протиправним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо строків звернення до суду, то суд вважає, що позивачем дотримано шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення вручено представнику ТОВ "Волна 4444" 11.08.2023, що підтверджується доданим представником відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600037832828. Водночас позов подано до суду засобами поштового зв`язку 24.08.2023, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовим конвертом, в якому надійшов позов, тобто в межах строку.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 26840,00 грн. (фіскальний чек від 24.08.2023).

З огляду на те, що позов задоволено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2023 №0517470707.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волна 4444" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Волна 4444" (ідентифікаційний код 44919588, місцезнаходження: 01135, місто Київ, вулиця Павлівська, будинок 26а).

Відповідач Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 04 грудня 2024 року.

Суддя Донець В.А.