Постанова

від 27.11.2024 по справі 756/9587/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.11.2024 Справа № 756/9587/24

Унікальний № 756/9587/24

Провадження №2-а/756/129/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття адміністративного провадження, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову № 351 від 21.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_1 ; провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 , працює у ТОВ «АСТОР ІНВЕСТ» на посаді помічника моториста бетонозмішувальних установок. 21.07.2024 приблизно о 11 год. 15 хв., його було зупинено особою у військовій формі та запропоновано проїхати до ТЦК для оновлення облікових даних.

ОСОБА_1 зазначає, що не чинив опору та погодився оновити облікові дані в приміщенні ТЦК, але його привезли в якусь лікарню та завели в приміщення у якому лікарів не було, а були лише особи у військовій та поліцейській формі. Особи у військовій формі запропонували йому пройти ВЛК, на що позивач повідомив та надав письмові пояснення до протоколу № 351 від 21.07.2024, що він не відмовляється від проходження ВЛК, але наразі не має можливості, оскільки має проходити ВЛК за місцем перебування на військовому обліку в Кривоозерському районі Миколаївської області, а також наразі позивач не має з собою медичних документів, які містять відомості про його хронічні захворювання та діагнози від профільних спеціалістів, бо ці медичні документи знаходяться вдома у Миколаївській області.

Зазначає, що в подальшому офіцер адміністративного відділення мол. л-т ОСОБА_2 склала протокол № 351 від 21.07.2024, в якому зазначила що, ОСОБА_1 , 21.07.2024 о 12 год. 30 хв. порушив вимоги частини 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме 21.07.2024 р. відмовився від проходження ВЛК, та розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , кабінет № 622 о 12 год. 30 хв. 21.07.2024. Після надання письмових пояснень до протоколу у приміщенні лікарні позивачу вручили постанову № 351 від 21.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1КУпАП, якою наклали на нього штраф у сумі 25500 грн.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, прийняту з порушенням законодавства України, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При винесенні постанови № 351 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 не враховано пояснення надані позивачем, не повно та не об`єктивно досліджено обставини справи.

За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу матеріали адміністративного позову 30.07.2024 року передано в провадження судді Яценко Н.О.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07.08.2024 року за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою про відкриття провадження до участі в розгляді справи в якості співвідповідача судом залучено також ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, в порядку ч.4 ст.47 КАС України відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 подав відзив на позов, в якому просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю. Відповідач зазначив, що 21.07.2024 уповноваженими працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 в ході виконання покладених на них завдань, в межах адміністративно-територіальної одиниці Оболонського району міста Києва, під час перевірки у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікових документів та документів, що посвідчують особу, був зупинений громадянин ОСОБА_1 . В подальшому, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено, що за даними паспорту громадянина України та зі слів позивача, останній має зареєстроване місце проживання у с. Курячі Лози, Кривоозерського району Миколаївської області. Також з`ясовано, що позивач з 19.01.2024 по теперішній час є працівником ТОВ "АСТОР ІНВЕСТ", проживає на території АДРЕСА_2 , у гуртожитку. З огляду на вимоги "Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", які є Додатком 2 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (останні зміни № 801 від 09.07.2024), а саме підпункту 7 пункту 1 таких Правил, згідно якого громадяни особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання зобов`язані прибути із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного РТЦК та СП, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, та з врахуванням відсутності особи позивача на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивачу було запропоновано прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_5 . В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачу було повідомлено про необхідність проходження медичного огляду для визначення його придатності до військової служби, однак останній категорично відмовився від проходження медичного огляду, мотивувавши відмову бажанням пройти ВЛК за місцем своєї реєстрації та відсутністю медичних документів, що свідчать про наявність хвороби. Відтак, відмовившись від проходження ВЛК, позивач порушив ч.1 ст. 22 Закону № 3543-XII, про що офіцером адміністративного відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 21.07.2024 був складений протокол № 351 про адміністративне правопорушення, на підставі якого начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 складена постанова № 351 від 21.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Оскаржувана постанова та протокол підписані Позивачем.

Від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позов в якому посилалися на те, що є неналежним відповідачем по справі.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, оцінивши їх в сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21.07.2024 року офіцером адміністративного відділення мол. л-т ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 351 відносно ОСОБА_1 в якому зазначено, що 21.07.2024 о 12 год.30 хв. ОСОБА_1 порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» , а саме 21.07.2024 відмовився від проходження ВЛК.

21.07.2024 р. у відношенні позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 було складено Постанову № 351 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн.

Позивач свою позицію мотивує тим, що не відмовляється від проходження ВЛК, виключно наголошував на необхідності проходження ВЛК за місцем перебування на військовому обліку в Кривоозерському районі Миколаївської області, а також покликався на відсутності медичних документів, які містять відомості про його хронічні захворювання та діагнози від профільних спеціалістів, бо ці медичні документи знаходяться вдома у Миколаївській області.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із частиною першою статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 293 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Так, статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (частина перша вказаної статті КУпАП); повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (частина друга статті 210-1 КУпАП); вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (частина третя статті 210-1 КУпАП).

Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.

Об`єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.

Суб`єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов`язаний або резервіст.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із абзацом 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 1 цієї статті визначені обов`язки громадян, а саме: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 74 вказаного Порядку встановлено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим , фабула події адміністративного правопорушення, викладена в протоколі, не містить чіткого посилання на правові норми. Сама постанова , яка є предметом оскарження взагалі не містить посилань , яку саме норму Закону України чи-то підзаконного акту порушено ОСОБА_1 . Окрім того, постанова взагалі не містить мотиву у зв`язку з чим до ОСОБА_1 застосовано стягнення у максимальному розмірі визначеному ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а тому у суду наявні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5, 7-9, 72-79, 90,139, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття адміністративного провадження - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 351 від 21 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27 листопада 2024 року.

Суддя Н.О. Яценко