Рішення

від 14.11.2024 по справі 757/28233/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28233/24-ц

пр. 2-6901/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання - Колесник А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу №757/28233/24-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 19 950,20 грн, в тому числі 18 459,74 грн за послуги з управління будинком, 33,07 грн - за послуги з управління побутовими відходами, 1 024,00 грн витрат на консьєржів, 215, 23 грн втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку, 218,16 грн - 3 % річних.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з якою договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території не укладено. Разом з тим, відповідач, фактично отримуючи послуги щодо утримання будинку і прибудинкової території, не сплачує за них, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 19 516,81 грн за період з 1 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року включно. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, інфляційної складової боргу, 3 % річних на загальну суму у розмірі 19 950,20 грн, вирішити питання розподілу судових витрат і витрат на правову допомогу.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2024 року у справі відкрито провадження для розгляду справи у спрощеному порядку без виклику сторін.

Від відповідача відзив на позов не надходив до суду, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з копією позовної заяви з додатками судом направлялися за останньою відомою адресою місця проживання (перебування) відповідача, зареєстрованою у передбаченому законом порядку, де і надаються позивачем послуги, проте у суду відсутні відомості про отримання відповідачем - судова кореспонденція повернулася до суду, у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, матеріалами справи встановлено, що відповідачу на праві власності з 20 лютого 2019 року належить квартира АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування, серія та номер: 150, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиненко Я.О., 20.02.2019 р., що підтверджується інформацією з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 27 квітня 2024 року № 376301920.

Вищевказаний багатоквартирний будинок прийнятий в експлуатацію за Актом приймання закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованого 27 грудня 2001р. за № 302 Управлінням держархбудконтролю м.Києва, яким позивача визначено експлуатаційною організацією.

Позивачем та попереднім власником цієї квартири укладено договір Про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території від 01 січня 2006 року.

Відповідно до умов цього Договору, предметом договору є забезпечення Підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території де знаходиться квартира, що належить співвласнику на праві приватної власності.

Договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території між сторонами не укладався, однак відсутність договірних відносин між сторонами не може бути підставою, для звільнення відповідача від оплати житлово-комунальних послуг, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Розпорядженнями ТОВ «Рада 4» визначено тариф (розмір плати) за управління багатоквартирним будинком, що підлягають оплаті співвласниками: від 02.01.2023р. № 1/1НД встановлено тариф у розмірі 11,44 грн./м.кв. з 01.02.2023р., від 31.05.2023р. № 3, враховуючи підняття тарифу на електричну енергію для населення та електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (робота ліфтів, насосів, освітлення місць загального користування, дворів, східців, номерних знаків та замково-переговорних пристроїв що належать власникам квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирного будинку на праві спільної власності) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 544 з 1 червня 2023 року до 2.64 грн. за кВт-год. з 01 червня 2023 року збільшено плату в межах кошторису по статтям: електропостачання ліфтів, освітлення МЗК на 57% та розпорядженням від 26.01.2024р. - 13,57 грн/м.кв.

Розпорядженнями ТОВ «Рада 4» від 01.03.2019р. визначено розподіл витрат на оплату комунальних послуг з поводження з твердими побутовими відходами.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово- комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення. поводження з побутовими відходами.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч.1. 2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Відповідач, як власник та споживач житлово-комунальних послуг, згідно з ст.ст. 156,162 Житлового кодексу України, зобов`язаний брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані житлово-комунальні послуги.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Таким чином обов`язок відповідача сплачувати вартість одержаних послуг випливає з прямої вказівки Закону, а також із правовідносин, у силу яких особа не може відмовитись від прийняття житлово-комунальних послуг, та зобов`язує до певної поведінки стосовно оплати.

У відповідності до положень статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з частиною другою ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Відповідно до частини третьої ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом строк.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що представником позивача надані достатні докази того, що позивач є балансоутримувачем, який обслуговує будинок АДРЕСА_3 , у період часу, який досліджується судом, та був виконавцем житлово-комунальних послуг, які надавались власникам квартир зазначеного будинку у зазначений період, в тому числі відповідачу, проте за які оплату не було ним внесено.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за період з 01 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року включно, становить 19 950,20 грн, в тому числі 18 459,74 грн за послуги з управління будинком, 33,07 грн - за послуги з управління побутовими відходами, 1 024,00 грн витрат на консьєржів, 215, 23 грн втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку, 218,16 грн - 3 % річних.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не оспорюється.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, досліджених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст.ст. 137-139, 141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 3 028, 00 грн, у відшкодування витрат з оплати судового збору та 5 371, 12 грн - понесених витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 4» суму заборгованості у розмірі 19 950,20 грн, в тому числі 18 459,74 грн - за послуги з управління будинком, 33,07 грн - за послуги з управління побутовими відходами, 1 024,00 грн витрат на консьєржів, 215, 23 грн втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку, 218,16 грн - 3 % річних, суму судового збору у розмірі 3 028, 00 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 5 371, 12 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 4»: ЄДРПОУ 32070536, адреса: м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 3.

Відповідач: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 14.11.2024 року.

Суддя О.М.Соколов