Постанова

від 21.11.2024 по справі 552/2493/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/2493/22 Номер провадження 22-ц/814/2454/24Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т.В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Пікуля В.П., Панченка О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Сальної Н.О.,

представника прокуратури Мироненко О.В.,

представника відповідача (Харківської міської ради) - Горобинської Н.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві в режимі відеоконференції апеляційнускаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури І. Титарчука на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 березня 2024 року

у справі за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області В. Купріянова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківська обласна військова державна адміністрація), Державного агентства лісових ресурсів України до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи - Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійним державного акту, зобов`язання повернення земельної ділянки, треті особи - Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру

УСТАНОВИВ:

У червні2022року керівник Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області В. Купріянов звернувсядо судуіз вказаним позовомв інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України, у якому, відповідно до збільшених позовних вимог (а.с. 103-135 т. 2), просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення 23 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області від 20.06.2008 за № 166/08 «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів відведення земельних ділянок» в частині (п.п. 1.94 п. 1 Додатку 1) щодо надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проектів відведення земельної ділянки площею, орієнтовно 1 000,0 кв.м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 );

- визнати незаконним та скасувати рішення 25 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області від 10.09.2008 № 238/08 «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок» в частині ( п. 229 Додатку 1) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1 000,0 кв.м по АДРЕСА_1 ) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168 площею 1 000,0 кв.м серії ЯЖ № 461847, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №510867100188, скасувавши його державну реєстрацію з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18.08.2022, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Прокопенко А.В. (номер у реєстрі нотаріальних дій 583), згідно з яким ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 (на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прокопенко А.В., 08.08.2022 за реєстровим № 503) передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168, площею 0,1 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2623846763120), з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 6310137200:13:001:0168, шляхом скасування кадастрового номеру та перенесення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірну земельну ділянку на підставі оскаржуваних рішень Харківської міської ради було незаконно передано у порядку приватизації у приватну власність гр. ОСОБА_2 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, який, у подальшому, її відчужив гр. ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 18.08.2022. Однак, фактично спірна земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення, що були передані у постійне користування ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» (минула назва Данилівський дослідний державний лісгосп). Відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування Данилівського дослідного держлісгоспу спірна земельна ділянка розташована у виділі 6 кварталу № 341 Дергачівського лісництва Данилівського дослідного держлісгоспу, повністю вкрита лісовими насадженнями та відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення. Межі спірної земельної ділянки на час її відведення у приватну власність перетиналися з межами 341 кварталу Дергачівського лісництва Данилівського дослідного державного лісгоспу.

Передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 відбулась без дотримання передбаченого законом порядку вилучення земель лісогосподарського призначення та зміни цільового призначення.

Вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення для передачі у власність із зміною цільового призначення належить до повноважень Харківської обласної державної адміністрації (наразі Харківська обласна військова адміністрація).

Відповідно до установчих документів ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» засноване на державній власності та входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Враховуючи те, що уповноваженими органами держави у спірних правовідносинах не вчинено жодних дій для захисту інтересів держави та повернення спірної земельної ділянки у власність держави, прокурор у передбаченому Законом України «Про прокуратуру» порядку звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Київськогорайонного судум.Полтави від12березня 2024року у задоволенні позовних вимог керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах Харківської обласної державної адміністрації (Харківська обласна військова адміністрація), Державного агентства лісових ресурсів України до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,треті особи-Державне підприємство«Харківська лісованауково-досліднастанція»,Державна службаУкраїни зпитань геодезії,картографії такадастру,про визнаннянезаконними таскасування рішень,визнання недійнимдержавного акту,зобов`язанняповернення земельноїділянки -відмовлено.

Вказане рішення оскаржене заступником керівника Полтавської обласної прокуратури І. Титарчуком в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі прокурор просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідачів на користь Полтавської обласної прокуратури судовий збір за подачу апеляційної скарги. Вказував, що висновок місцевого суду про обрання прокурором неналежного способу захисту та пропуск строку позовної давності зроблений з порушенням норм процесуального права та суперечить нормам матеріального права.

02.07.2024 до апеляційного суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу прокурора, відповідно до якого остання прохала апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Вказувала, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскарження рішень органу місцевого самоврядування, договору купівлі-продажу та державного акту на землю не відповідає ефективному способу захисту, а позовна вимога про зобов`язання її повернути земельну ділянку не відповідає належному способу захисту у даних правовідносинах, у зв`язку із чим місцевий суд вірно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

02.07.2024 до апеляційного суду надійшов відзив представника Харківської міської ради на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній прохав апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вказували, що на момент прийняття Харківською міською радою оскаржуваних рішень спірна земельна ділянка входила до меж міста Харкова відповідно до генерального плану міста, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 № 89/04, тому повноваження на розпорядження землею (у тому числі якщо на ній розміщені ліси) мала саме Харківська міська рада.

Дослідивши зібрані у справі докази, місцевим судом було встановлено наступні обставини.

Рішенням 23 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області від 20.06.2008 № 166/08 «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів відведення земельних ділянок» гр. ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно 1 000,0 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 1 а.с. 96-97)

Комунальним підприємством «Міськпроект» головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. (т. 1 а.с. 89-112)

Рішенням 25 сесії скликання Харківської міської ради Харківської області від 10.09.2008 № 238/08 «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та передано гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1 000,0 кв.м для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також передано зазначену земельну ділянку в приватну власність останнього. (т. 1 а.с. 121)

На підставі даного рішення ОСОБА_2 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 461847, площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). (т. 1 а.с. 87)

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 18.08.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки кадастровий номер 6310137200:13:001:0168. (т. 2 а.с. 136-140) ОСОБА_1 є власником даної земельної ділянки.

Також, місцевим судом установлено, що за фактом службової недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам було розпочато досудове розслідування відомості до ЄРДР внесені за № 12014220510001330 від 06.06.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6310137200:13:001:0168, площею 0,1 га, повністю вкрита лісовими насадженнями та знаходиться на території кварталу № НОМЕР_1 Дергачівського лісництва Данилівського дослідного держлісгоспу виділи 3, 6. При цьому, вилучення земельних ділянок з постійного користування Данилівського дослідного держлісгоспу, розроблення проекту відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, його погодження та затвердження не проводилось.

З листа Секретаріату Кабінету Міністрів України № 36493/0/2-21 від 11.11.2021 встановлено, що Кабінетом Міністрів рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення з постійного користування Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» (Данилівського дослідного державного лісгоспу) земельних ділянок із зазначеними у запиті кадастровими номерами (у тому числі спірної земельної ділянки) не приймалося. (т. 1 а.с. 48)

Згідно з повідомленням ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 10-20-14-8929/0/19-21 від 02.12.2021 за інформацією, наданою юридичним департаментом Харківської обласної державної адміністрації, станом на 16.11.2021 запитувана інформація щодо погодження Харківською обласною державною адміністрацією зміни цільового призначення, зокрема, земельної ділянки з кадастром номером 6310137200:13:001:0168, та вилучення її з постійного користування Державного підприємства «Харківська лісова науково - дослідна станція» в юридичному департаменті відсутні. (т. 1 а.с. 51)

Згідно з інформацією ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 10.12.2023 № 537 розмір втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, складав 11 120 грн, а також 25 500 грн збитків лісогосподарського виробництва. (т. 1 а.с. 69-71)

Відповідно до листа ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» № 789 від 23.12.2021 земельна ділянка з кадастром номером 6310137200:13:001:0168 знаходиться в межах кварталу № 341 Дергачівського лісництва ДП «Харківська лісова науково - дослідна станція», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168 з межами кварталу 341 Дергачівського лісництва ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» становить 0,1000 га з загальної площі земельної ділянки 0,1000 га. До ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» не надходили рішення органів державної влади та місцевого самоврядування з питань вилучення, обміну, припинення права постійного користування тощо по вказаній земельній ділянці зокрема. (т. 1 а.с. 72-82)

Згідно з листом Харківського державного проектно-вишукувального інституту агромеліорації і лісового господарства «Харківдіпроагроліс» № 526 від 30.01.2014 установлено, що за результатами суміщення матеріалів зйомки та координат земельних ділянок з кадастровими номерами, у тому числі кадастром номером 6310137200:13:001:0168, встановлено, ділянка з кадастром номером 6310137200:13:001:0168 площею 0,1 га повністю знаходиться на території кварталу № 341 Дергачівського лісництва виділа 3, 6. (т. 1 а.с. 85)

Встановивши вказані обставини, місцевий суд зазначив, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, перебувала у користуванні ДП «Харківська лісова науково - дослідна станція», вилучення якої для нелісогосподарських потреб та розпорядження нею належало до повноважень Харківської обласної державної адміністрації, яка таке погодження не надавала.

Разом ізтим,відмовляючи узадоволенні позовнихвимог вчастині визнаннянезаконними таскасування рішеньХарківської міськоїради,визнання недійснимта скасуваннядержавного актуна правовласності наземельну ділянку,виданого ОСОБА_2 ,місцевий судзазначив пронеефективність такогоспособу захиступрав таінтересів державиу данихправовідносинах.В іншійчастині позовнихвимог (поверненняземельної ділянки)відмову обґрунтованообранням прокуроромненалежного способузахисту тапропуском строкупозовної давності,оскільки ізданим позовомпрокурор звернувсяу червні2022року,тоді якособи,за захистомінтересів якихзвернувся прокурор,зокрема,Харківська обласнадержавна адміністрація, знали абомали можливістьдізнатися пропорушення їхправ до2014року.Про вибуттяспірної земельноїділянки лісовогофонду зволодіння ДП«Харківська лісованауково-досліднастанція» прокурорубуло достовірновідомо у2014році,зокрема,з копіїобвинувального акту(т.1а.с.123-129),затвердженого старшимпрокурором прокуратуриЛенінського районум.Харкова від 01 липня 2014 року, в межах кримінального провадження № 12014220510001330, порушеного 06.06.2014 за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість, що завдало тяжких наслідків державним інтересам за фактом незаконного розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення), в якому зазначається про незаконність вибуття з володіння держлісгоспу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168. В ході судового розгляду справи прокурором не надано жодних доказів, які б підтвердили об`єктивну неможливість звернутися до суду протягом трьох років з моменту коли прокурору стало відомо про порушення прав держави, тобто з 2014 по 2017 рік.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядкустатей 387-388 ЦК України(віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зістаттею 391 ЦК України(негаторний позов).

Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа ним, про витребування (повернення) цього майназ чужого незаконного володіння.

У разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник (у даному випадку держава), який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановівід 24квітня 2024року усправі зподібними правовідносинами№ 619/1365/21(провадження№ 61-6864св23)Верховний Судзауважив,що вчастині вирішенняпозовних вимогпрокуратури вінтересах державив особіХарківської ОДА,Державного агентствалісових ресурсівУкраїни прозобов`язанняповернути земельнуділянку судиповинні враховуватиправові висновкиВеликої ПалатиВерховного Суду(упостановах від30червня 2021року справа№ 9901/172/20(пункти1,80-81,83),від 01липня 2021року справа№ 9901/381/20(пункти1,43-47),від 26жовтня 2021року справа№ 766/20797/18(пункти6,20-26,101,102),від 01лютого 2022року справа№ 750/3192/14(пункти4,26,47),від 22вересня 2022року справа№ 462/5368/16-ц(пункти4,36),від 04липня 2023року справа№ 233/4365/18(пункт31),від 20червня 2023року справа№ 633/408/18(пункт11.12))та укожній справіза змістомобґрунтувань позовнихвимог,наданих позивачемпояснень тощовстановлювати,якого самерезультату позивачхоче досягнутиунаслідок вирішенняспору.Суд розглядаєсправи умежах заявленихвимог (частинаперша статті13ЦПК України),але,зберігаючи об`єктивністьі неупередженість,сприяє учасникамсудового процесув реалізаціїними прав,передбачених цимкодексом (пункт4частини п`ятоїстатті 12ЦПК України).Виконання такогообов`язкупов`язане,зокрема,з тим,що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально.

У постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 552/2489/22 (провадження № 61-4494св24) Верховний Суд зазначив, що від встановлення факту повного або часткового накладення спірної земельної ділянки за землі лісогосподарського призначення залежить кваліфікація спірних правовідносин та визначення належного способу захисту.

У постановахвід 23листопада 2023року усправі №370/457/20(провадження№ 61-611св23)та від06червня 2024року усправі №372/2456/21(провадження№ 61-235св24)Верховний Судзробив висновок,що при частковому накладенні земельних ділянок власник такої ділянки може, зокрема, оспорювати відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Тож, у цьому випадку вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння не є належним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним.

У постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Витребування земельної ділянки з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призведе до ефективного захисту інтересів держави і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Оцінку законності рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування суд здійснює в межах розгляду питання про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У даній справі, що переглядається, прокурор Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова звернувся з позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду, перебувала у державній власності та у фактичному користуванні Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція», а її передача Харківською міською радою у приватну власністьіз зміною цільового призначення без відповідного погодження власника та висновку органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища ті лісового господарства відбулась незаконно,що є підставою для усунення перешкод у здійсненні державою свого права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом:визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації таповернення спірної земельної ділянки на користь держави із приватної власності останнього власника.

При цьому прокурор, зокрема, посилався на те, що згідно з планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», інформації Харківського державного проектно-вишукувального інституту агромеліораціїі лісового господарства «Харківдіпагроліс» від 20 лютого 2014 року спірна земельна ділянка площею 0,1000 га повністю вкрита лісовими насадженнями та перетинається з межами 341 кварталу Дергачівського лісництва.

Частиною 2 статті 5 Лісового кодексу України (далі ЛК України) передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтями 56, 57 ЗК України визначено, що землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5,0 га у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Частиною третьою статті 17 ЛК Українипередбачено, що ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення (пункт 4 частини першої статті 32ЛК України).

Отже, питання щодо розпорядження земельними ділянками, в тому числі, земельними лісовими ділянками, державної власності, забезпечення заходів щодо охорони і захисту лісів законодавством покладено на органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації) за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.

Вирішуючи питання перебування спірної земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України, відповідно до якого(вредакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до статті 48 ЛК України в матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами, зокрема, Інструкцією про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженою Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, за змістом пункту 1.1 якої планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Місцевий суд установив, що на час винесення оскаржуваних рішень Харківської міської ради спірна земельна ділянка належала до земель державного лісового фонду і перебувала у постійному користуванні Данилівського дослідного держлісгоспу (наразі - ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція»).

Рішення про вилучення цієї земельної ділянки із земель державного лісового фонду мала приймати обласна державна адміністрація, а не місцева рада, а враховуючи зміну цільового призначення землі, зайнятої лісами, - за погодженням органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

З урахуванням того, що Харківська обласна державна адміністрація та Державне агентство лісових ресурсів України не погоджували передачу спірної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення вибула з власності держави та з постійного користування державного підприємства на підставі оскаржуваних рішень Харківської міської ради незаконно.

Також, місцевий суд установив, що спірна земельна ділянка 6310137200:13:001:0168 площею 0,1 га повністю знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення 341 кварталу Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція».

Прокурором надано належні і достатні докази у справі на підтвердження накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення, що у користуванні Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція», в свою чергу, відповідачами, всупереч принципу змагальності у цивільному судочинстві, не було спростовано цього факту.

Зокрема, дана обставина доводиться: планово-картографічними матеріалами базового лісовпорядкування 2013 року (а.с. 39 т. 1); протоколом другої наради за підсумками польових лісовпорядних робіт, виконаних в Данилівському держлісгоспі Харківської області, відповідно до якого, згідно з результатами проведеної «Харківдіпагроліс» топографо-геодезичної зйомки по межі лісового масиву Данилівського дослідного держлісгоспу (квартал № 341 Дергачівського лісництва) встановлено повне накладення спірної земельної ділянки у кварталі 341 виділ 3, 6 Дергачівського лісництва Данилівського дослідного держлісгоспу (а.с. 58 т. 1); листом Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 22.11.2013 та долученою до нього Схемою перетину меж земельних ділянок (а.с. 67-68 т. 1); листом Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 23.12.2021 № 789 та долученою до нього Схемою, відповідно до якого площа перетину, встановлена внаслідок проведеного обстеження- 0,1000 га фактично співпадає з встановленою площею вкритої лісовою рослинністю земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168 (а.с. 72-84 т. 1); листом Харківського державного проектно-вишукувального інституту агромеліорації і лісового господарства «Харківдіпагроліс» від 30.01.2014 № 526 та доданими до нього Поєднаною схемою топо-геодезичної зйомки межі лісу, лісовпорядкувальних матеріалів та меж земельних ділянок та Відомістю координат топо-геодезичної зйомки межі лісу (а.с. 85-86 т. 1).

Ураховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду щодо належного способу захисту інтересів держави на землі лісогосподарського призначення у разі повного накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення, з огляду на мету позову прокурора, яка полягає у забезпеченні введення власника (держави) у володіння майном (земельною ділянкою), якого вона була незаконно позбавлена, а також враховуючи наявність державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за новим володільцем (відповідачкою ОСОБА_1 ) - спірну земельну ділянку необхідно витребувати у неї, як в останнього набувача, на користь держави в особі повноважного органу Харківської обласної державної адміністрації (наразі Харківська обласна військова адміністрація).

Позов прокурора в іншій частині: визнання незаконним та скасування рішення 23 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області від 20.06.2008 за № 166/08 «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів відведення земельних ділянок» (в частині п.п. 1.94); визнання незаконним та скасування рішення 25 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області від 10.09.2008 № 238/08 «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок» (вчастині п.229); визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.08.2022 та скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом скасування кадастрового номеру та перенесення задоволенню не підлягає за неефективністю способу юридичного захисту у спірних правовідносинах.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, однак не врахував вищенаведених правових висновків Верховного Суду, всупереч вимогам ч. 4 ст. 263 ЦПК України, не встановив дійсної мети позову прокурора з огляду на фактичні обставини справи та помилково відмовив прокурору у задоволенні вимог щодо повернення земельної ділянки одночасно з двох взаємовиключних підстав: у зв`язку з обранням неналежного способу юридичного захисту та у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

За наведеним вище висновком апеляційного суду інтереси держави за позовом прокурора підлягають захисту шляхом витребування спірної земельної ділянки з власності останнього набувача, тому на спірні правовідносини розповсюджується позовна давність.

Позовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутностівизнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач(постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі№ 369/6892/15-ц).

Для цілей застосування частини третьої та четвертоїстатті 267 ЦК Українипоняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач (частина першастатті 48 ЦПК України); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

І в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17).

Матеріально-правова вимога про витребування спірної земельної ділянки звернута до відповідачки ОСОБА_1 , якою під час розгляду справи у суді першої інстанції заявлено про застосування строку позовної давності (а.с. 32-34 т. 3).

Пропуск прокурором строку позовної давності на звернення до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що органам прокуратури ще у 2013 році було відомо про наявність рішень Харківської міської ради Харківської області про надання у приватну власність, в тому числі, спірної земельної ділянки, що вбачається з інформації Головного управління Держземагенства у Харківській області від 11.12.2013 за № 10-20-6-13408/0/9-13, наданій, скоріш за все, за запитом органу прокуратури в рамках проведення перевірки відділом загального нагляду. На підтвердження обізнаності позивачів про порушення їх права власності на предмет спору свідчить також і ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.02.2023 у кримінальній справі № 638/11160/14-к щодо звільнення громадянина ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України за ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У зв`язку з чим кримінальне провадження № 12014220510001330, порушене 06.06.2014, було закрите. Потерпілим у цьому кримінальному провадженні визнано державу Україну, яку представляло Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція». Позивачі та прокурор з 2014 року були обізнані про порушення прав власності держави (вибуття спірної земельної ділянки із власності держави), однак не зверталися до суду за захистом свого порушеного права.

Апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що строк позовної давності слід обраховувати з 2013 року, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, що не можуть бути покладені в основу доказування. З листа Головного управління Держземагенства у Харківській області від 11.12.2013 за № 10-20- 6-13408/0/9-13 (а.с. 66 т. 1), вбачається, що він наданий на запит старшого слідчого Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Полтавській області та за його змістом вбачається, що інформація щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, наданої, зокрема, на замовлення, гр. ОСОБА_2 , у відділі державної землевпорядної експертизи ГУ Держземагенства у Харківській області відсутня. Також, апеляційний суд не погоджується із твердженням відповідачки про те, що прокурор та позивачі були обізнані про порушення інтересів держави на спірну земельну ділянку з 2014 року (з часу порушення кримінального провадження № 12014220510001330). Той факт, що потерпілим в межах вказаного кримінального провадження було визнано ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» не впливає на визначення початку строку перебігу позовної давності за позовом прокурора у спірних правовідносинах.

Із позовом у даній справі в інтересах держави звернувся керівник Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова в особі двох органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Харківської обласної державної адміністрації та Державного агентства лісових ресурсів України.

Пред`явленню прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова позову до суду передували звернення Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова до: ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» (запит від 23.10.2021 № 52-102-5012 вих, а.с. 35 т. 1), Кабінету Міністрів України (запит від 25.10.2021 № 52-102-5043 вих, а.с. 47 т. 1), Харківської обласної державної адміністрації (запит від 26.10.2021 № 52-102-5057 вих, а.с. 49 т. 1) з приводу надання інформації щодо можливого перетину меж (накладення) земельних ділянок, зокрема, спірної земельної ділянки, із землями лісового фонду; наявності чи відсутності відповідного погодження уповноважених органів на їх вилучення для нелісогосподарських потреб.

У листі Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова від 23.10.2021 № 52-102-5012, адресованому ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», зазначено, що Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова Харківської області на виконання доручення обласної прокуратури вивчається законність відведення земельних ділянок у приватну власність та користування. Аналізом загальнодоступних джерел інформації встановлено, що в приватній власності перебувають земельні ділянки (серед інших з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168), межі яких перетинаються з межами земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Зважаючи на викладене, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, прохається надати інформацію щодо перетину меж.

На вказаний лист Державним підприємством «Харківська лісова науково-дослідна станція» надано відповідь за вих № 349/02 від 26.11.2021, яка отримана Новобаварськоюокружною прокуратуроюм.Харкова завх.№ 10758-21від 01.12.2021, згідно з якою та доданим планово-картографічним матеріалом лісовпорядкування 2013 року підтверджено накладення, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168, на землі лісогосподарського призначення ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» (квартал 341) (а.с. 38-39 т. 1).

У листі за вих. № 52-102-5057 від 26.10.2021 Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова, адресованому Харківській обласній державній адміністрації, прокурором запитано інформацію щодо погодження зміну цільового призначення та вилучення, серед інших, земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168, з постійного користування ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція».

Листом від 30.12.2021 за вих № 04-48/1316 Харківською обласною державною адміністрацією повідомлено Новобаварську окружну прокуратуру м. Харкова про те, що на час підготовки інформації, Харківською обласною державною адміністрацією заходи щодо відновлення порушених інтересів, шляхом звернення до суду, з питань викладених у вищезазначених листах, не вживалися. У разі надходження до обласної державної адміністрації документального підтвердженої інформації стосовно наявності підстав вирішення питань в судовому порядку обласною державною адміністрацією будуть вжиті відповідні заходи в межах чинного законодавства. (а.с. 54 т. 1)

З листа від 12.01.2022 за вих № 12-12/185-22 Державного агентства лісових ресурсів України вбачається, що про рішення Харківської міської ради від 20.06.2008 № 167/08, від 10.09.2008 № 238/08 та від 29.04.2009 № 95/09 Державному агентству лісових ресурсів України стало відомо з листа Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова від 22.12.2021 № 52-102-6500вих-21. Погодження на вилучення з постійного користування державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» земельних ділянок лісогосподарського призначення, розташованих в межах кварталу 341 Дергачівського лісництва, Держлісагентством не надавалося. (а.с. 57 т. 1)

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів апеляційного суду, строк позовної давності, у даному випадку, слід обраховувати саме з дня, коли про порушення інтересів держави стало відомо Новобаварській окружній прокуратурі м. Харкова, а саме - з 01.12.2021 року, у зв`язку із чим вказаний позов подано до суду Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова 13.06.2022 - в межах передбаченого законом трирічного строку позовної давності.

ОСОБА_1 не доведено, що про порушення інтересів держави щодо спірної земельної ділянки Харківській обласній державній адміністрації та Державному агентству лісових ресурсів України було відомо чи могло бути відомо раніше ніж стало відомо прокурору Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуваннямнаведених вищевисновків апеляційногосуду,рішення судупершої інстанціїпідлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог прокурора.

Оскільки позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню лише в частині витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 , судові витрати, понесені прокуратурою у справі, підлягають частковому відшкодуванню на рахунок даного відповідача на користь відповідного платника, а саме: на користь Харківської обласної прокуратури необхідно стягнути 2481 грн судового збору за подачу позову до суду, а також 1 342,00 грн - за подачу заяви про забезпечення позову, а на користь Полтавської обласної прокуратури - 3721,50 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргузаступника керівника Полтавської обласної прокуратури І. Титарчука задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 березня 2024 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення.

Позов керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області В. Купріянова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківська обласна військова державна адміністрація), Державного агентства лісових ресурсів України задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківська обласна військова адміністрація) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0168, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури 2481 грн судового збору за подачу позову та 1 342,00 грн судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури 3721,50 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 листопада 2024 року.

Головуючий суддя Т.В. Одринська

Судді О.О. Панченко

В.П. Пікуль