Постанова

від 03.12.2024 по справі 526/4047/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/4047/23 Номер провадження 22-ц/814/3730/24Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Кузнєцова О.Ю., Чумак О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край»

на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2024 року, постановлене суддею Максименко Л.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в:

01.11.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом, уточнивши його вимоги заявою від 16.08.2024, у якій просить стягнути з ТОВ «Агро-Край» на його користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021-2022 роки, 3% річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 29116,93 грн.

В обґрунтування підстав позову зазначає, що є власником земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5320485500:00:001:0118 площею 3,5137 га, що розташована на території Лютенської (до об`єднання Рашівської) сільської ради Миргородського (до об`єднання Гадяцького) району Полтавської області.

09.09.2015 указана земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Агро-Край», про що укладено договір оренди №б/н, із урахуванням додаткової угоди, строком дії оренди до 31.12.2022. За умов такого договору оренди земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; нормативна грошова оцінка 119831,76 грн.; орендна плата - 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 11983,17 грн. за рік оренди.

Сторонами також погоджено, що обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації (п.10 договору); орендна плата вноситься до 31.12. поточного року на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами (п.11 договору).

Позивач у повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання, передавши у строкове орендне користування відповідачу вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Натомість, відповідач, у порушення строку та обов`язку, передбаченого договором оренди землі, не здійснив внесення на користь позивача орендної плати за 2021-2022 роки, із вирахуванням податку на доходи фізичних осіб у розмір 18% та військового збору у розмірі 1,5%, а також нарахувань у порядку ч.2 ст.625 ЦК України.

Із підстав викладеного просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320485500:00:001:0118 за 2021 та 2022 роки, 3% річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 29116,93 грн., із них: 22401,49 грн. - орендна плата; 1418,46 грн. - 3% річних; 5296,98 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення орендної плати задоволено.

Стягнуто із ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320485500:00:001:0118 за 2021-2022 роки у загальному розмірі 29116,93 грн., із яких: 22401,49 грн. - орендна плата за землю, 1418,46 грн. - 3% річних, 5296,98 грн. - інфляційні втрати.

Стягнуто із ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено та не спростовано відповідачем, неналежність виконання останнім умов зобов`язання за договором оренди в частині його оплатності, а саме, не внесення на користь позивача суми орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320485500:00:001:0118 за період 2021-2022 роки, яка підлягає стягненню в судовому порядку включно із нарахуваннями у порядку ч.2 ст.625 ЦК України. Суд також погодився із розміром правничих витрат, заявлених до стягнення, як підтверджених належними доказами.

Відповідач ТОВ «Агро-Край» оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду змінити, зменшивши судові витрати на правничу допомогу із 5000,00 грн. до 3000,00 грн.

Зазначає, що перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи, тоді як процесуальні документи, подані позивачем, не містять ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, а їх виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт.

Вважає, що розмір адвокатських витрат в сумі 5000,00 грн. є неспівмірним наданому об`єму адвокатських послуг у справі, яка є малозначною.

При постановленні рішення просить врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду, сформульовану у справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020 щодо застосування положень частини третьої статті 141 ЦПК України та необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу; а також практику Верховного Суду у справах №925/1545/20 від 18.02.2020 та №824/9/22 від 16.02.2023, яка сукупно підтверджує необхідність врахування складності справи та виконаних адвокатом послуг.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08.11.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 11.11.2024.

13.11.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив представника позивача- адвоката Рой І.В. на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, вважає, що суд, ураховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати за власної ініціативи питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу.

Також просить застосувати до спірних правовідносин позицію Великої Палати Верховного Суду, сформульовану у справі №922/1964/21 від 16.11.2022, за змістом якої суд не вправі втручатися у правовідносини між адвокатом та клієнтом.

Зазначає, що витрати позивача на надання правової допомоги у цій справі склали 5000,00 грн., що включає в себе: консультацію з вивченням документів; складання адвокатського запиту; складання позовної заяви із направленням її до суду; за необхідності, подання до суду заперечень на відзив та подання клопотань. За домовленістю між адвокатом та клієнтом, остання упродовж 30-ти днів після постановлення рішення сплатила правничі витрати і, як стверджує представник позивача, відповідач, як недобросовісний орендар, не має права втручатися у їх договірні правовідносини.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (пай №118) із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5320485500:00:001:0118 площею 3,510 га, що розташована на території Рашівської сільської ради./а.с.17,21/

09.09.2015 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Стандарт-Агро» укладено договір оренди землі б/н. За умов такого договору в оренду передається земельна ділянка площею 3,5137 га (п.2); місце розташування: Рашівська сільська рада (п.2.1); кадастровий номер земельної ділянки: 5320485500:00:001:0118 (п.2.2); нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 99859,80 грн. (п.5); договір укладено на 7 років до 31.12.2022 (п.8); орендна плата вносить орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4992,99 грн. (п.9); обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п.10); орендна плата вноситься у такі строки до 31.12. поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами (п.11)./а.с.18-19/.

16.11.2017 укладено додаткову угоду до договору оренди землі, де орендодавець ОСОБА_1 ; орендар - ТОВ «Стандарт-Агро» та ТОВ «Агро-Край», як новий орендар, за умов якої зі згоди орендодавця орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Додатково, крім заміни сторін орендаря, сторони домовились внести наступні зміни у договір оренди землі в пункти 5 та 9, де нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5320485500:00:001:0118 становить 119831,76 грн. (п.5.); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9586,54 грн. за рік оренди. 01.01.2018 орендна плата вноситься орендодавцем у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 11983,17 грн. за рік оренди (п.4.2.)./а.с.20/

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору стосовно платника податків ОСОБА_1 за період із 1 квартал 2021 року по 2 квартал 2023 року:

- у січні 2021 року ТОВ «Агро-Край» нараховано дохід у розмірі 745,34 грн., виплачено - 0,00 грн., сума нарахованого та перерахованого податку - 0,00 грн.;

- у листопаді 2021 року ТОВ «Агро-Край» нараховано та отримано дохід у розмірі 186,34 грн., виплачено - 0,00 грн., сума нарахованого та перерахованого податку - 33,54 грн.;

- у грудні 2021 року ТОВ «Агро-Край» нараховано дохід у розмірі 13448,11 грн., виплачено - 2622,38 грн., сума нарахованого та перерахованого податку - 2420,66 грн.;

- у грудні 2022 року ТОВ «Агро-Край» нараховано дохід у розмірі 14379,83 грн., виплачено - 2804,07 грн., сума нарахованого та перерахованого податку - 2588,37 грн./а.с.26-27/

Представництво інтересів ОСОБА_1 у суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Рой І.В. на підставі договору про надання адвокатських послуг б/н від 28.08.2024, із урахуванням додаткової угоди №1, сторони погодили наступне: клієнт протягом 30 робочих днів з моменту винесення рішення по справі здійснює оплату вартості послуг з надання правової допомоги в розмірі 5000,00 грн./а.с.28-30/

01.11.2023 клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Рой І.В. складено Акт виконаних робіт №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 28.08.2023, за змістом якого, до переліку наданих юридичних послуг виконавцем віднесено: 1) консультацію (28.08.2023) 500,00 грн.; 2) складання та подання адвокатського запису до ТОВ «Агро-Край» - 500,00 грн.; 3) складання та подання позовної заяви 3500,00грн.; 4) складання та подання клопотання про витребування доказів 500,00 грн. Всього до сплати 5000,00 грн./а.с.30/

11.12.2023 ТОВ «Агро-Край» подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого, серед іншого зазначено, що обсяг наданих адвокатом послуг є завищеним, оскільки справа є малозначною та такою, що не потребує великої правової кваліфікації./а.с.38-40/

При постановленні рішення в оскаржуваній частині, районний суд виходив із того, що сума витрат на професійну правничу допомогу, заявлена позивачем є співмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності та розумності їх розміру.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, не погоджується з огляду на наступне.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №925/1545/20 від 18.02.2022.

У постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №824/9/22 зазначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відтак, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

При постановленні рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції наведені норми процесуального права та позицію Верховного Суду неправильно застосував, залишивши без належного реагування доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, що витрати на адвоката є завищеними та такими, що не відповідають критеріям складності справи.

Між тим, апеляційний суд, враховуючи, що хоча умови оплати адвокатських послуг є договірними та погодженими на загальну суму 5000,00 грн., застосуванню підлягає позиція Великої Палати Верховного Суду, сформована у справі №904/4507/18 від 12.05.2020, за змістом якої такі зобов`язання не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Тому з огляду на малозначність спору та сформовану сталу судову позицію щодо вирішення заявлених позовних вимог орендодавців до ТОВ «Агро-Край» про стягнення орендної плати, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що постановлений до стягнення розмір правничих витрат у 5000,00 грн. є надмірним, а отже підлягає зменшенню до 3000,00 грн., що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Доводи представника позивача викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу ґрунтуються на загальному цитуванні норм процесуального закону та нерелевантній практиці Верховного Суду по відношенню до спірних правовідносин. Натомість, фінансова спроможність ТОВ «Агро-Край» сплатити 5000,00 грн. правничих витрат не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо їх неспівмірності зі складністю справи та ціною позову. Тоді як відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині слід змінити, зменшивши розмір правничих витрат, постановлених до стягнення із ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 із 5000,00 грн. до 3000,00 грн. В іншій частині рішення районного суду апеляційним судом не переглядалося.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі оскарження рішення лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов`язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.

Із урахуванням наведеного, сплачений відповідачем при зверненні в суд із апеляційною скаргою судовий збір у розмірі 1610,40 грн. може бути повернутий, як помилково сплачений, за заявою особи у відповідності до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787.

Керуючись ст.ст.367, 368,374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» - задовольнити.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2024 року змінити в частині розміру витрат на правову допомогу постановлених до стягненні із Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 , зменшивши його із 5000,00 грн. до 3000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 03.12.2024.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді О.Ю. Кузнєцова

О.В. Чумак