Постанова

від 21.11.2024 по справі 757/67055/19-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/67055/19-ц Номер провадження 22-ц/814/2853/24Головуючий у 1-й інстанції Татіщева Я.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Кузнєцової О. Ю., Пилипчук Л. І.

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мороз Ірини Вікторівни

на ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 29 травня 2024 року у складі судді Татіщевої Я. В.

у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Гребінківської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, Служба справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,

в с т а н о в и в:

В провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа № 757/67055/19-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Гребінківської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, Служба справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 29 травня 2024 року зупинено провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Не погодившись з даною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Мороз І. В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі, оскільки на даний час немає даних про перебування ОСОБА_2 у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, а СБУ не є у складі ЗСУ та не є військовим формуванням.

Вказує, що надана позивачем довідка про проходження ним військової служби на офіцерських засадах в 3 управлінні (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області викликає сумнів у її дійсності.

Зазначає, що зупинення провадження у справі порушує права відповідача на справедливий суд.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, зважаючи на таке.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374, пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Служба у справах дітей Гребінківської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, Служба справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, в якому просив суд зобов`язати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні батька з дитиною та встановити способи його участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом періодичних побачень.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року вказану цивільну справу направлено для розгляду за підсудністю до Гребінківського районного суду Полтавської області.

16 травня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Рябеки Р. М. про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 на військовій службі в 3 управлінні (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області, що унеможливлює участь позивача у судових засіданнях та повноцінний захист своїх інтересів у судовому процесі. На підтвердження даних обставин надав суду довідку № 400 від 14.05.2024 (а. с. 228, 229, т. 2).

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції погодився з наявністю для цього передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України правових підстав, у зв`язку з перебуванням позивача ОСОБА_2 на військовій службі, що не відповідає фактичним обставинам справи та нормам права, які регулюють порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаною наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду, або забезпечити участь сторони у справі. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції - до припинення таких обставин.

Статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Отже, встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Проте матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки він не надав наказ по особовому складу.

Суд першоїінстанції,зупиняючи провадженняу справі,вказаного неврахував тавзяв доуваги наданупредставником позивачадовідку від14.05.2024№ 400ГУ СБУ,в якійвказано,що ОСОБА_2 дійсно проходитьвійськову службуна офіцерськихпосадах в 3 управлінні (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області, яка не є належним та допустимим доказом для встановлення обставин, визначених у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі не відповідає завданням цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ та може призвести до порушення права особи на справедливий суд, визначеного у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Національні суди мають вживати заходи для розгляду справи у розумні строки.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мороз Ірини Вікторівни - задовольнити.

Ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 29 травня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. Ю. Кузнєцова

Л. І. Пилипчук