Ухвала

від 04.12.2024 по справі 380/15440/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

04 грудня 2024 рокусправа № 380/15440/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Хмелик І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Приватного підприємства «Леодім» (вул. Тролейбусна 6/2, м. Львів, код ЄДРПОУ 34167342) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (Львівська площа 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

19.07.2024 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Леодім» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.01.2024 року № 10443623/34167342, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №181 від 19.12.2023 року складену ПП «ЛЕОДІМ»;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.01.2024 року № 10443627/34167342, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №183 від 21.12.2023 року складену ПП «ЛЕОДІМ»;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.01.2024 року №10443626/34167342, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №184 від 26.12.2023 року складену ПП «ЛЕОДІМ»;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.01.2024 року № 10443625/34167342, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №185 від 26.12.2023 року складену ПП «ЛЕОДІМ».

Ухвалою суду від 24.07.2024 року відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 10.09.2024 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами, підготовче засідання призначено на 25.09.2024.

23.09.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.09.2024 року суд задовільнив клопотання про відкладення та розгляд справи було відкладено до 09.10.2024 року. Представник позивача належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою від 25.09.2024 про одержання повістки представником позивача в електронному кабінеті.

09.10.2024 року суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 23.10.2024 року у зв`язку з неявкою представника позивача. Представник позивача належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою від 09.10.2024 про одержання повістки представником позивача в електронному кабінеті.

23.10.2024 року суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 13.11.2024 року. Представники сторін були повідомлені належним про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується особистими підписами на розписці від 23.10.2024 року.

13.11.2024 року суд ухвалив розгляд справи відкласти на 20.11.2024 року у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання. Про причини неявки представники сторін суд не повідомили. Від позивача та його представника до суду не надходили заяви (клопотання) про відкладення судового засідання чи розгляду справи за їх відсутності. Представник відповідачів належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

20.11.2024 року представники сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Представник позивача належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою від 18.11.2024 про отримання повістки представником позивача у його електронному кабінеті. Відповідачі належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками від 18.11.2024 про отримання повістки в електронному кабінеті. Від сторін до суду не надходили заяви (клопотання) про відкладення судового засідання чи розгляду справи за їх відсутності. Суд ухвалив розгляд справи відкласти на 04.12.2024 року.

04.12.2024 року сторони не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Представник позивача належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою від 21.11.2024 про отримання повістки представником позивача у його електронному кабінеті. Відповідачі належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками від 21.11.2024 про отримання повістки в електронному кабінеті. Від сторін до суду не надходили заяви (клопотання) про відкладення судового засідання чи розгляду справи за їх відсутності..

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, підставою для залишення позовної заяви без розгляду є повторне неприбуття позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин, за умови належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, за відсутності заяви про розгляд справи без участі позивача та за умови неможливості розгляду справи за його відсутності.

При цьому, неприбуття у підготовче засідання чи у судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге (на два чи більше підготовчих засідань/судових засідань підряд) не прибули на розгляд справи, і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Таким чином, вирішуючи питання залишення позовної заяви без розгляду із згаданої вище підстави, необхідно з`ясувати: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду перший і другий раз; відсутність поважних причин неприбуття позивача в два чи більше підготовчих засідань/судових засідань підряд або інформації про такі причини; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності та можливість розгляду справи за його відсутності.

Так, представник позивача в судові засідання, призначені на 13.11.2024, 20.11.2024 та 04.12.2024 не з`явився, про причини неявки не повідомив, повідомлявся належним чином про розгляд справи шляхом надіслання повістки у його електронний кабінет.

Суд зауважує, що ним вжито усіх можливих заходів з метою вручення представнику позивача судових повісток у вказаній справі.

Суд наголошує, що у відповідності до норм ст. 195 КАС України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості. Тобто, якщо учасник процесу не має можливості з`явитися до суду, то законодавець передбачив для нього можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особливо це стосується випадків, коли одна із сторін процесу перебуває в іншому місті або області.

Водночас, позивач (його представник) своїм правом на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, наданим ст. 195 КАС України, не скористався.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (№ 3236/03), сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішеннях також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16.02.2017 року у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06), де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація права доступу до правосуддя не може нівелювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов`язків задля належної реалізації цього права, а також має розглядатися також через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.

У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та активна роль в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2018 (справа №800/482/17), 17.04.2018 (справа №815/468/15), 30.05.2018 (справа №817/3419/15), 20.06.2018 (справа №809/2113/13-а).

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи систематичні неявки належно повідомленого представника позивача у судові засідання без поважних причин, зважаючи на тривалість судового провадження в даній справі, беручи до уваги, що неявка позивача у засідання перешкоджає розгляду справи, а також відсутність будь-яких клопотань та заяв від позивача про розгляд справи за його відсутності, суд робить висновок про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Суд зазначає, що за приписами ч. 4 ст. 240 КАС України залишення позову без розгляду не позбавляє особу можливості повторного звернення до суду з таким позовом та навести, у випадку пропуску строку звернення до адміністративного суду, обґрунтування причин його пропуску та доводи щодо їх поважності з наданням належних доказів.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в :

позовну заяву Приватного підприємства «Леодім» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати підписання ухвали.

СуддяКостецький Назар Володимирович