Рішення

від 04.12.2024 по справі 420/33082/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/33082/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський будівельний комплекс» (вул. Бугаївська, 35, оф. 615, м. Одеса, 65005) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський будівельний комплекс» до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (далі Комісія ГУ ДПС), Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі ДПСУ), в якому позивач просить суд: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС від 30.07.2024 №11516864/31943276 про відмову в реєстрації податкової накладної №80 від 15.07.2024; - зобов`язати ДПСУ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №80 від 15.07.2024 року ТОВ «Морський будівельний комплекс» датою її направлення для реєстрації.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив, що основним видом діяльності ТОВ «Морський будівельний комплекс» є оптова торгівля металами та металевими рудами. Вказані товари придбаються у інших постачальників або виробників з метою подальшого перепродажу.

ТОВ «Морський будівельний комплекс» укладено договір поставки №05/06-1 від 05.06.2024 року з ТОВ «Автомагістраль-Південь», за умовами якого позивач зобов`язується передавати у власність вироби з металу та/або інші ТМЦ, а контрагент зобов`язується приймати і оплачувати вартість товару на умовах цього договору.

05.07.2024 року сторони уклали специфікацію №1 та домовились, що позивач поставить товар покупцю товар перешкода малопомітна з дроту типу «МПП». На виставлений позивачем покупцю рахунок на оплату №000001204 від 05.07.2024 покупець 15.07.2024 року сплатив повну вартість товару в сумі 9939996 грн.

За правилом першої події позивачем складено ПН №80 від 15.07.2024 та на виконання вимог п.201.1 ст.201 ПК України ПН направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Представник позивача зазначає, що реєстрація ПН зупинена. В квитанції вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7313, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Таким чином, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не міститься конкретного переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Представник вважає оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, оскільки прийняте з підстав надання копій документів, складених з порушенням законодавства, та в графі «Додаткова інформація» комісією повинен зазначатись перелік конкретних документів, які були надані та складені з порушенням законодавства, що свідчить про недотримання порядку прийняття та форми оскаржуваного рішення.

Крім того, в рішенні також вказано іншу підставу його прийняття «постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку». Однак така підстава для відмови в реєстрації податкової накладної нормами Порядку №520 не передбачена.

Посилаючись також на практику Верховного Суду представник зазначив, що невмотивованість рішень відповідача є підставою для визнання їх протиправними, оскільки загальною вимогою до акту індивідуальної дії як акту правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість.

З наданих до податкового органу документів можливо встановити зміст і обсяг господарської операції, по якій позивач подав для реєстрації зазначену податкову накладну, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять, так як і не містять ризикових операцій.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 25.10.2024 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 31.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.

Ухвалою суду від 04.12.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача ГУ ДПС надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому не заперечував обставин по справі, що позивач подав ПН №61 від 30.04.2024 року на реєстрацію, проте її реєстрація зупинена з підстав відповідності господарської операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Представник відповідача зазначив, що платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію якої зупинено. Однак, за спірним рішенням відмовлено в реєстрації зазначеної вище податкової накладної у зв`язку з тим, що надані копії документів складені з порушенням законодавства.

ГУ ДПС вважає, що платіжна інструкція №12/07/2024 №1 від 15.07.2024 є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства, так як в зазначеному документі відсутній підпис платника як у фізичному, так і в електронному вигляді.

Окрім того, згідно за умовами договору, оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати по рахунку в строк від 05.07.2024 до 11.07.2024, однак, платіжна інструкція датована 15.07.2024, тобто, строк оплати, на думку контролюючого органу, є пропущеним, з урахуванням умов угоди. Також, згідно відомостей рахунку-фактури №000001204 від 05.07.2024, згідно якого мала проводитись оплата за товар, зазначено, що рахунок дійсний до 06.07.2024.

З урахуванням наданої інформації, ГУ ДПС вважає, що документи, які були надані ТОВ «Морський будівельний комплекс» разом з повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства України.

На думку представника відповідача саме позивач повинен довести реальність господарських операцій.

Серед переліку документів, які позивач надав до контролюючого органу задля підтвердження наявності господарських взаємовідносин між контрагентами, відсутні заявки на партію товару, рахунки на оплату та банківські виписки, інвентаризаційні описи складських приміщень згідно договору зберігання №02/01/18 від 02.01.2018, штатний розпис працівників на підприємстві, сертифікати/паспорти якості на підтвердження Товару вимогам ДСТУ, будь-які документи щодо поставки першої частини партії товару (у тому числі товарно-транспортні накладні, акти приймання- передачі товару, видаткові накладні, довіреність представника Покупця), акти звірки взаєморозрахунків, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП), зокрема про наявні потужності підприємства: офісні приміщення, складські приміщення, автомобільний транспорт та іншу техніку необхідну для функціонування підприємства та виконання своїх функцій та обов`язків, що знаходиться в оренді чи власності підприємства.

Поряд з цим, хоча такі документи й не зазначені у переліку, що наведений у п.5 Порядку №520, однак позивачем в підтвердження реальності відображених у ПН господарських операцій також не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо, плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)).

При цьому, представник відповідача зазначає, що діяльність товариства за кодом 7313 «Металеві вироби; дорогоцінні метали, метали, плаковані чи дубльовані дорогоцінними металами, та вироби з них; біжутерія; монети. Відходи та брухт металів» не є підтвердженою, оскільки подана позивачем таблиця даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 7313 за реєстраційним номером №9264600388 від 11.09.2024 не врахована рішенням Комісії №11784379/31943276 від 17.09.2024. Податкова інформація: наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, а саме придбання/постачання товарів/послуг у/на платників податку, щодо яких було прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризикованості.

Представник відповідача стверджує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги зазначивши, що оскільки у рішенні конкретних, необхідних йому документів наведено не було, позивач, при поданні пояснень, надав ті документи, які на його думку, були доцільними та в тому обсязі, який позивач вважав достатніми для реєстрації податкової накладної.

Водночас, Порядком №520 передбачено 2 підстави відмови у реєстрації ПН - ненадання документів або надання документів складених із порушенням законодавства. Оскільки підставою прийняття оскаржуваного рішення являється саме надання документів, які оформлено з порушенням вимог законодавства, доводи відповідача наведені у відзиві на позов щодо ненадання позивачем певних документів є безпідставними.

Щодо посилань на неврахування таблиці даних представник зазначає, що в квитанції про зупинення ПН не наведено відповідного розрахунку, за яким відповідач дійшов висновку про відповідність господарської операції позивача критерію №1, що є обов`язковою вимогою згідно Порядку №1165. Показники D, P не є таким розрахунком.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ТОВ «Морський будівельний комплекс» зареєстровано в ЄДРЮО,ФОП та ГФ як юридична особа 25.03.2002 року та здійснює свою господарську діяльність. За основним видом економічної діяльності позивач здійснює оптову торгівля металами та металевими рудами (основний) (код КВЕД 46.72), інші види діяльності: 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

При здійсненні господарської діяльності ТОВ «Морський будівельний комплекс» (постачальник) з ТОВ «Автомагістраль-Південь» (покупець) укладено договір поставки №05/06-1 від 05.06.2024 року, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупцеві вироби з металу та/або інші ТМЦ, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати вартість товару на умовах цього договору. Одиниці виміру, ціна товару за одиницю, його асортимент визначаються в залежності від домовленості Сторін наступним чином: 1) в специфікації до цього договору або 2) у видаткових накладних на такий товар.

Відповідно до п.6.2.1 договору поставки №05/06-1 від 05.06.2024 року покупець сплачує вартість товару на умовах передоплати, якщо інше не встановлено специфікацією.

05.07.2024 року сторони уклали специфікацію №1, згідно з якою постачальник поставить товар (перешкода малопомітна з дроту типу «МПП» 10*10*1,4) покупцю на наступних умовах, зокрема: кількість 1 000 комплектів; загальна вартість з ПДВ 9939996 грн; умови оплати: 100% попередньої оплати по рахунку №-000001204 від 05.07.2024 до 11.07.2024; термін постачання: 1 партія (400 комплектів) з 22.07.2024 по 31.07.2024; 2 партія (600 комплектів) з 20.08.2024 по 30.08.2024.

Згідно з платіжною інструкцією №12/07/2024№1 15.07.2024 року ТОВ «Автомагістраль-Південь» сплачено на користь ТОВ «Морський будівельний комплекс» 9939996 грн. Призначення платежу - попередня оплата за матеріали по договору №05/06-1 від 05.06.2024, специфікації №1 від 05.07.2024, рахунку-фактури №-000001204 від 05.07.2024, договору №75 від 03.04.2024 відповідно до Постанови КМУ №1415 від 29.12.2023 в т.ч. ПДВ 1656666 грн.

За результатом зарахування коштів від покупця на рахунок позивача, ТОВ «Морський будівельний комплекс» складена податкова накладна №80 від 15.07.2024 року та на виконання вимог п.201.1 ст.201 ПК України ПН направлена для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація ПН зупинена. В квитанції від 25.07.2024 року вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація податкової накладної від 30.04.2024 №61 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7313, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»=.3751%, «Рпоточ»=1220734.19.

В квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

26.07.2024 року позивачем за №1 подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію якої зупинено.

Проте Комісією прийнято рішення від 30.07.2024 №11516864/31943276 про відмову в реєстрації ПН №80 від 15.07.2024 року. Рішення прийнято з підстави - надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Представник ТОВ «Морський будівельний комплекс» 09.08.2024 року подав до ДПСУ скаргу на рішення про відмову в реєстрації ПН, за результатом розгляду якої рішенням від 16.08.2024 року №52145/31943276/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії без змін.

Позивач, вважаючи рішення від 30.07.2024 №11516864/31943276 про відмову в реєстрації ПН протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано ПН від 15.07.2024 року №80 та засобами телекомунікаційного зв`язку подано її на реєстрацію в ЄРПН, проте позивач отримав квитанцію, в якій вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація податкової накладної в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7313 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»=.3751%, «Рпоточ»=1220734.19. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. Такий конкретний перелік документів повинен бути визначений також у повідомленні, якщо контролюючий орган вважав необхідним витребувати додаткові документи.

Судом встановлено, що позивачу не запропоновано переліку конкретних документів, необхідних для реєстрації ПН при зупиненні її реєстрації. Такий перелік наведений у відзиві на позов, а при зупиненні реєстрації податкової накладної відповідач обмежився тим, що вказав (переписав) перелік зазначений в п.5 Порядку №520.

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 у справі №300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19). Вказана позиція зазначена та підтримана в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №640/1131/19, від 30.01.2020 року у справі №300/148/19

Судом встановлено, що реєстрація ПН позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації ПН та підтверджують реальність господарської операції, її відображення у бухгалтерському обліку товариства.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28.12.2017 №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

За судовою практикою Верховний Суд неодноразово підтвердив свій правовий висновок, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 року по справі №580/7000/21 зазначено, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

У постанові від 01.02.2023 року по справі №140/506/22 Верховний Суд зазначив, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі №460/8040/20, від 07.12.2022 року у справі №500/2237/20.

Отже факт зупинення ПН не позбавляє обов`язку контролюючого органу діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Крім того, зупинення реєстрації ПН та відмови у їх реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

В оскаржуваному рішенні вказано, що причиною відмови в реєстрації ПН позивача надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Відповідно безпідставними є доводи представника відповідача в обґрунтування правомірності прийнятого рішення, що позивачем не надані всі необхідні документи, що є іншою окремою підставою для прийняття негативного для платника податків рішення.

Крім того, зазначивши в оскаржуваному рішенні, що платник податку надав копії документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, не зазначив які саме документи складені з порушенням та якого законодавства.

Натомість в рішенні в розділі «Додаткова інформація» (зазначити конкретні документи) вказано: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (накл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, що така підстава як «постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку» не передбачена вимогами порядку №520 як підстава для відмови в реєстрації ПН.

Лише у відзиві на позов представник відповідача в обґрунтування складення позивачем документів з порушенням якого законодавства зазначено наступне: платіжна інструкція №12/07/2024№1 від 15.07.2024 є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства, так як в зазначеному документі відсутній підпис платника як у фізичному, так і в електронному вигляді. Також строк оплати за договором є пропущеним.

Обґрунтованими є доводи позивача, що рішення не відповідають вимогам вмотивованості, оскільки у ньому не зазначено які саме порушення при складанні яких документів було допущено.

Враховуючи те, що судом перевіряється легітимність прийнятого рішення, суд не надає оцінку доводам представника відповідача щодо викладених у відзиві змісту порушень вимог законодавства при оформленні документів, поданих платником до контролюючого органу, оскільки такі відомості не відображені в оскаржуваному рішенні.

При цьому, застосування при прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень припущень (платіжна інструкція є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства) є неприпустимим. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на об`єктивно встановлених обставинах та фактах.

Також в квитанції про зупинення реєстрації ПН, а також в оскаржуваному рішенні відсутні жодні відомості щодо неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 7313 за реєстраційним номером №9264600388 від 11.09.2024, тому доводи відповідача з цього приводу судом не приймаються.

Крім того, неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість взагалі не є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної та відмови в її реєстрації. Прийняття комісією рішення про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість тягне за собою лише позитивну позицію для платника податків у вигляді безумовної реєстрації податкової накладної. У разі неврахування такої таблиці реєстрація податкової накладної проводиться в загальному порядку.

Верховний Суд в постанові від 18.09.2023 року по справі № 380/17494/21 зазначив, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС від 30.07.2024 №11516864/31943276.

Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати ПН №80 від 15.07.2024 року.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію ПН №80 від 15.07.2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що по даній справі підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 15000 грн правничої допомоги.

У відзиві на позов представник ГУ ДПС зазначив, що позивачем заявлені до стягнення необґрунтовані витрати на правничу допомогу, оскільки не надано суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат (постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №821/1594/17, від 08.05.2018 по справі №810/2823/17, від 18.10.2018 по справі №813/4989/17, від 22.05.2018 по справі №826/8107/16).

Також представник ГУ ДПС зазначив, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2024 рік станом на час звернення з позовом до суду.

Згідно з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У той же час відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на який такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи представником позивача надані копії: договір про надання правової допомоги №86 від 03.10.2024 укладений між ТОВ «Морський будівельний комплекс» та АО «Консенсус», рахунок на оплату №172 від 17.10.2024, акт надання послуг №175 від 23.10.2024, платіжна інструкція №16005 від 18.10.2024.

Відповідно акту надання послуг №175 від 23.10.2024 сторонами погоджено, що винагорода за правову допомогу АО «Консенсус» склала 15000 грн за підготовку та подачу позовної заяви, складання та подачі відповіді на відзив.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підставі вищезазначеного, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 5000 грн, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 3, 6, 7, 9, 12, 13, 132, 134, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський будівельний комплекс» (вул. Бугаївська, 35, оф. 615, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 31943276) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ВП 44069166), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ВП 44069166), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.07.2024 №11516864/31943276 про відмову в реєстрації податкової накладної №80 від 15.07.2024 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський будівельний комплекс» №80 від 15.07.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх надходження на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський будівельний комплекс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн та з правничої допомоги у розмірі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва