Рішення

від 04.12.2024 по справі 460/13775/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2024 року м. Рівне№460/13775/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 з 01.06.2024 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону № 796-XII від 28.02.1991; 2) зобов`язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації починаючи з 01.06.2024 нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 , як особі, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст. 37 Закону №796-XII від 28.02.1991, у розмірі, що дорівнює 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року з необмеженим кінцевим строком або зміні в законодавстві та зареєструвати заборгованість в органах казначейства. За змістом позовної заяви, позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проживає на території зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018, позивач, починаючи з 17 липня 2018 року, має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На звернення позивача, відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати такої компенсації, оскільки на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VII було виключено, зокрема, статтю 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх протиправними, позаяк, вказаним вище рішенням Конституційного Суду України з 17 липня 2018 року відновлено дію статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому вона підлягає застосуванню без будь-яких обмежень. З наведених підстав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

12 листопада 2024 року позовна заява надійшла до суду.

13 листопада 2024 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Із матеріалів справи слідує, що позивач проживає в с. Велике Вербче, Сарненського району Рівненської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.

Позивач звернувся до відповідача із письмовим зверненням, в якому просив нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв`язку із обмеженням споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого селянського господарства, передбачену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 769-ХІІ.

30 жовтня 2024 року відповідач надав лист-відповідь № 01/32-02-5166, в якому повідомив, що ст. 37 Закону передбачає виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VІІІ від 28.12.2014р., ст. 37 Закону була виключена, відповідно нарахування цієї допомоги було зупинено. Одночасно повідомляє, що зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо відновлення дії ст. 37 не вносились, відповідна бюджетна програма на цей напрямок видатків не передбачена, методика проведення нарахування та виплати вищевказаної допомоги відсутня.

Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд враховує наступне.

Матеріалами справи стверджується, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018, відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась позивачу щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачена статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796).

Отже, предметом спору в даній адміністративній справі є нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796.

Суд звертає увагу на те, що дана справа та зразкова адміністративна справа № 240/4946/18 є типовими, а відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно з правовими висновками, викладеними в рішенні Верховного Суду від 21 січня 2019 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року по справі № 240/4946/18, громадянин, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018, після 17 липня 2018 року має право на нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796 (в редакції, чинній з 09 липня 2007 року).

Так, статтею 37 Закону № 796 (в редакції, чинній з 09 липня 2007 року) встановлено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 50 % від мінімальної заробітної плати.

При цьому, у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, яким на даний час для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат установлено розрахункову величину в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону № 796 щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у відсотковому співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, а застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня календарного року.

Варто також зауважити наступне.

Механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики, визначений Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936 ( далі - Порядок № 936).

Пунктом 3 Порядку № 936 визначено, що призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики.

Виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.

У разі зміни категорії постраждалої особи, її групи інвалідності або посвідчення проведення виплати поновлюється з дня припинення останньої виплати за умови, що особа мала право на такі виплати та повідомила про це уповноважений орган протягом трьох місяців.

У разі зміни зареєстрованого місця проживання (перебування) або місця роботи постраждала особа для отримання виплати за новим місцем проживання (перебування) або місцем роботи не пізніше ніж через три місяці подає заяву та довідку про отримані виплати (нарахування) за попереднім місцем проживання (перебування).

Із викладених положень права слідує, що призначення та виплата громадянам соціальних допомог, компенсацій та надання пільг здійснюється лише після подання особою відповідної заяви, форма якої затверджується Мінсоцполітики.

17 серпня 2002 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1146 "Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги", пунктом 3 якої зобов`язано Міністерство праці та соціальної політики до 01 жовтня 2002 року затвердити форму заяви для призначення всіх видів соціальної допомоги та підготувати рекомендації щодо відповідної організації роботи місцевих органів праці та соціального захисту населення.

Однак, така заява Міністерством праці та соціальної політики була затверджена наказом № 441 лише 21 квітня 2015 року, при цьому у вказаній заяві відсутній такий вид соціальної допомоги, як щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлена статтею 37 Закону № 796. І це є логічним, оскільки Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76), статтю 37 Закону № 796 було виключено.

Тобто, з 01 січня 2015 року нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796, припинена у зв`язку із внесеними змінами в закон.

Разом з тим, 17 липня 2018 року рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Отже, вказаним рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону № 796, яка із 17 липня 2018 року є чинною.

В той же час, після прийняття наведеного вище рішення Конституційного Суду України, впродовж 2018-2020 років, Уряд України в особі Мінсоцполітики будь-яких змін до переліку видів соціальної допомоги у заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затвердженої наказом Мінсоцполітики № 441 від 21 квітня 2015 року щодо щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796, не вносив. І це при тому, що для призначення соціальної допомоги нормами права встановлений обов`язок для громадян подати заяву встановленої форми.

Таким чином, особи, які мають статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживають на територіях зон радіоактивного забруднення, фактично позбавлені правової можливості подати заяву про призначення щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796, оскільки форма, яка затверджена наказом Мінсоцполітики № 441 від 21 квітня 2015 року, не передбачає такого виду соціальної допомоги.

З урахуванням викладеного суд уважає, що за відсутності встановленої законом форми заяви про призначення щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796, подання особою, яка має право на таку допомогу, відповідної заяви довільного зразка, є прийнятним.

Щодо перебування осіб, які мають право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796, на обліку у відповідача.

Повторюючись суд нагадує, що механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики, визначений Порядком № 936.

Пунктом 3 Порядку № 936 визначено, що заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчими органами міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради.

До 1 липня 2021р. посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг, за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради засобами електронного зв`язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" , "Про електронні довірчі послуги", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".

З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради не рідше ніж раз на два тижні.

Аналіз наведеного вище дає підстави стверджувати, що облік осіб, які мають право на компенсацію, пільги, допомоги до 01 липня 2021 року здійснюється шляхом формування або електронної справи, або в паперовому вигляді, а після 01 липня 2021 року виключно в електронному вигляді. А справа (електронна чи паперова) формується із заяви громадянина та необхідних документів. Призначення ж та виплата громадянам соціальних допомог, компенсацій та надання пільг здійснюється лише після подання особою відповідної заяви, форма якої затверджується Мінсоцполітики.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 30 жовтня 2024 року відповідач листом за № 01/32-02-5166 повідомив позивача, що немає підстав для нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги з огляду на те, що ст. 37 Закону передбачає виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VІІІ від 28.12.2014р., ст. 37 Закону була виключена, відповідно нарахування цієї допомоги було зупинено. Одночасно повідомляє, що так як зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо відновлення дії ст. 37 не вносились, відповідна бюджетна програма на цей напрямок видатків не передбачена, методика проведення нарахування та виплати вищевказаної допомоги відсутня.

Таким чином, із змісту наведеної відповіді відповідача вбачається, що позивач на обліку, як отримувача допомоги, в управлінні не перебуває з 01.01.2015 року.

Отже, позивач до 01 січня 2015 року все ж перебував на обліку у відповідача. За наведеного суд уважає, що після прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-р/2018 від 17 липня 2018 року, відповідач, отримавши заяву позивача про нарахування та виплату допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796, мав відновити її нарахування та виплату.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що не здійснюючи нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796, відповідач порушив гарантоване статтею 46 Конституції України право позивача на соціальний захист.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зареєструвати заборгованість в органах казначейства, то така вимога задоволенню не належить, оскільки не входить до повноважень Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації згідно Положення про управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Сарненської районної державної адміністрації - начальника районної військової адміністрації 15 вересня 2023 року № 119.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вищевикладене в його сукупності суд уважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій, натомість позивач підтвердив належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, тому позовна заява належить до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 з 01 червня 2024 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону № 796-XII від 28.02.1991.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, починаючи з 01.06.2024 нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 , як особі, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст. 37 Закону №796-XII від 28.02.1991, у розмірі, що дорівнює 40 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул. Демократична, 46, м. Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34500, код ЄДРПОУ 03195398).

Повний текст рішення складений 04 грудня 2024 року

Суддя Т.О. Комшелюк