Рішення

від 11.11.2024 по справі 524/7275/20

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа №524/7275/20

Провадження №2/524/77/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій ОСОБА_1 при поданні заяв на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки, а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та відновити становище яке існувало до порушення; скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є іпотекодержателем кв. АДРЕСА_2 . Вказав, що в порушення умов договору Іпотеки в іпотечному майні було зареєстровано місце проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 без дозволу іпотекодержателя.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача в поясненнях зазначила, що відповідачем не було вчинено жодного порушення оскільки на момент реєстрації осіб у вищезгаданій квартирі діяла постанова КМУ «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 2 березня 2016 р № 207, якою при реєстрації осіб не було передбачено надання згоди іпотекодержателя в разі перебування квартирі в іпотеці. Тому, реєстрація чотирьох осіб, а саме двох неповнолітніх з 13.02.2013 та 13.09.2005 та двох повнолітніх з 25.04.2017 та 24.10.2013 була правомірною. Звертала увагу, що ні положеннями ЦК України, ні положеннями Закону України "Про іпотеку" не передбачено обмежень прав членів сім`ї власника житла на користування жилим приміщенням у разі передання його в іпотеку

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що 24 вересня 2007 року Між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом іпотеки за якими були квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Відповідно до п.1.3 Договору іпотеки, іпотекою за цим Договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, які виникають з кредитного договору №11221391000 від 24 вересня 2007 року, кредитного договору №11221406000 від 24 вересня 2007 року.

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу за умовами якого клієнт зобов`язався передати у власність фактору, а фактор прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Також цього ж дня між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір відступлення прав вимоги, за яким цедент передав, а цесіонарій прийняв право вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у додатку №1 до договору. За вказаним договором було передано право вимоги, в тому числі, до ОСОБА_1

В квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 з 13.09.2005 та ОСОБА_3 з 24.10.2013. Місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 (т.2, а.с.14,15)

НОРМИ ПРАВА

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (частина перша статті 383 ЦК України).

На підставі статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення.

Згідно з пунктом 50 Порядку декларуваннята реєстраціїмісця проживання(перебування),затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від7лютого 2022р.№ 265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:

1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно здодатком 5;

2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);

3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;

4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно здодатком 6.

ОЦІНКА СУДУ

З наведених норм права випливає, що зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

У зв`язку із цим, відповідно достатті 16ЦК України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише при вирішенні спору про житлові права.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2021 року по справі № 161/7351/19, провадження № 61-13069св20.

Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм статей 71, 72, 116, 156 ЖК України або статей 405, 406 ЦК України.

Обставини, на які посилається позивач, не є передбаченими законом підставами для визнання відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Також відсутні підстави для визнання його таким, що безпідставно набув право користування спірним житлом.

Крім того суд враховує те, що позивач не заявляв вимог про житлові права ОСОБА_3 , місце проживання якого станом на день розгляду справи зареєстрована в іпотечному майні.

Також, на переконання суду, позивач не довів суду, що реєстрація місця проживання ОСОБА_3 , який є членом сім`ї власника іпотечного майна порушує його права чи інтереси, як іпотекодержателя. Суду не було надано доказів наявності рішення суду або виконавчого напису нотаріуса щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, чи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності з положеннями ст. 36-38 Закону України «Про іпотеку». На переконання суду реєстрація ОСОБА_3 у житловому приміщенні, яке є предметом іпотеки, жодним чином не збільшує ризиків, пов`язаних із реалізацією предмета іпотеки.

З цих підстав, суд відмовляє у задоволенні вимоги про скасувати реєстрацію місця проживання

ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також суд відмовляє у задоволенні вимоги про скасувати реєстрацію місця проживання

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки станом на день розгляду справи місце проживання вказаних осіб зареєстровано за іншою адресою.

Суд,крім іншого,суд незнаходить підставдля задоволеннявимоги про визнання протиправними дій ОСОБА_1 при поданні заяв на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки, оскільки на переконання суду, вказана вимога є неналежним та неефективним способом захисту прав.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування рішення про реєстрацію місця проживання.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ