Рішення

від 11.11.2024 по справі 523/7631/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/7631/23

Провадження №2/523/2058/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання: Іванченко В.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради Старостіна О.С.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору Комунального підприємства «Міськзелентрест» - Белікова Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання № 17 в м.Одесі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 523/7631/23, за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Міськзелентрест», Державне виробниче житлово-побутове підприємство, про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

02.05.2023року позивач ОСОБА_1 звернулася досуду ізпозовом доВиконавчого комітетуОдеської міськоїради,за участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору:Комунальне підприємство«Міськзелентрест», Державневиробниче житлово-побутовепідприємство, яким просить:

- стягнути зОдеської міськоїради відшкодуванняматеріальної шкодизаподіяної увнаслідок падіннятрухлявого деревана автомобільVolkswagenJetta,реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі74588,14грн.,а такожсудовий збір.

В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що 18 лютого 2023 року о 13:27 на її припаркований автомобіль марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 у дворі будинку АДРЕСА_1 впало дерево, в результаті чого транспортний засіб отримав значні механічні пошкодження. Падіння дерева сталося внаслідок того, що дерево має трухляву, гнилу серцевину стовбура. На місце події нею була викликана поліція, яка зафіксувала вищенаведені обставини. 04.03.2023 року нею були направлені до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Комунального підприємства«Міськзелентрест» листи-претензії щодо відшкодування витрат та збитків, заподіяних в результаті падіння дерева на її автомобіль. У відповідь, позивачем було отримано лист від 30.03.2023р., від КП «Міськзелентрест»,в якомузазначено щозелені насадження,розташовані удворі багатоквартирногобудинку заадресою: АДРЕСА_1 не знаходятьсяна балансіта неутримуються цимпідприємством.Таким чином,відповідальність повністюполягає наОдеську міськураду,яка єбалансоутримувачем зеленихнасаджень завищевказаною адресою.Відповіді відВиконавчого комітетуОдеської МіськоїРади упередбачені закономтерміни вонатак іне отримала.Таким чином,внаслідок бездіяльності місцевоївлади їїавтомобіль булопошкоджено тав результатіцього вонапонесла значнізбитки.Позивачем булазамовлена незалежнаекспертиза ФОП ОСОБА_2 ,та відповіднодо наданогозвіту №0227-02-23від 21/02/2023р,встановлена сума,необхідна дляремонту їїавтомобіля,яка складає71860,44грн.Крім того,витрати запроведення експертизисклали 2500,00грн.,а такожвитрати зазамовлення довідкиГМЦ ЧАМпро станпогодних умовсклали 227,70грн.Таким чином,загальна сумапонесених неюзбитків складає74588,14грн.,які вонапросить стягнутина їїкористь звідповідача.

10.08.2023 року представником відповідача Одеської міської ради Танасійчуком І.М. подано до суду заперечення на позовну заяву, в якому він зазначив наступне: 1) Виконавчий комітетОдеська міськарада неє особою,дії абобездіяльність якоїспричинили завданняшкоди ОСОБА_1 .2) Виконавчий комітетОдеської міськоїради неє належнимвідповідачем уданому спорі,тому якрішенням Виконавчогокомітету Одеськоїміської радивід 14.02.2008року №102«Про утриманнязелених насадженьу м.Одесі»,визначено перелікоб`єктів загальногокористування,що знаходятьсяна обслуговуваннів КП«Міськзелентрест».Зокрема п.25додатку №1до вказаногорішення «Суворовськогорайону» передбачено,що зеленазона вздовжвул.Академіка Заболотноговід Дніпропетровськоїдороги допроспекту Добровольськогознаходиться наобслуговуванні КП«Міськзелентрест».3)Позивачем недоведено фактузаподіяння шкодиавтомобілю бездіяльністюінших осіб,зокрема,ВК ОМР,оскільки 18.02.2023року булонебезпечне гідрометеорологічнеявище,що супроводжувалосьшвидкістю вітрувід 15м/сек.З листаГідрометерологічного центруЧорного таАзовського моріввід 21.02.2023року №648/-05,яким наданопозивачу інформаціюпро погодніумови 18.02.2023року ум.Одесі,виключно станомна 13:30та виключноза данимиметеостанції «ПортОдеса».Але,Виконавчий комітетОдеської міськоїради відразуставить підсумнів такийдоказ оскількивін неможе підтвердитичи спростуватижодного фактупо данійсправі.Дана довідканадана тількина визначенийчас тобто13:30та тількипо данимоднієї ізметеостанцій,а отжевона неможе надативідповідь пропориви вітруяк до13:30так іпісля 13:3018.02.2023року. 4) Звіт прооцінку колісноготранспортного засобу№ 0227-02-23не єналежним документом,який можепідтвердити завданняматеріальних збитків. Єдиним належним доказом про завдання матеріальної шкоди може бути висновок судового експерта, який в обов`язковому порядку попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

03.10.2023 року позивач ОСОБА_1 подала до суду відповідь на заперечення відповідача, якою зазначила, що нею доведено всі три складові цивільного правопорушення та факту заподіяння шкоди, а тому вона просить задовольнити позовні вимоги.

14.05.2024 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення описки, якою повідомила що допустила описку при формуванні позовних вимог, зазначивши що вона просить стягнути шкоду з Одеської міської ради. У вступній частині вірно зазначено відповідача Виконавчий комітет Одеської міської ради. Також, усе листування та вимоги по справі були переадресовані саме Виконавчому комітету Одеської міської ради. Просила прийняти виправлення описку в прохальній частині позовної заяви, та стягнути заявлену до стягнення шкоду саме з Виконавчого комітету Одеської міської ради.

29.05.2024 року представник відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив наступне. Закон України «Про благоустрій населених пунктів» встановлює чіткий, розгорнутий перелік повноважень як міських рад, так і її виконавчих органів. Так, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено перелік повноважень місцевої ради у сфері благоустрою та частиною 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»» встановлені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Вищевказана стаття містить поняття «виконавчий орган», а не «виконавчий комітет», відповідно, виконавчий комітет та виконавчі органи у сфері благоустрою є відмінними один від одного, окремими юридичними особами із повноваженням у сфері благоустрою, кожен з яких несе власну відповідальність за свої дії. Виконавчий комітет Одеської міської ради не може бути відповідачем за заявленими позовними вимогами про відшкодування шкоди, завданої внаслідок падіння дерева тільки з тих підстав, що є одним із багатьох виконавчих органів) Одеської міської ради. Одеська міська рада, Виконавчий комітет Одеської міської ради відповідно до законодавства, яке регулює утримання об`єктів благоустрою та утримання зелених насаджень, в принципі не наділені повноваженнями виступати балансоутримувачем відповідних об`єктів благоустрою. Одеська міська рада реалізувала вимоги ч. 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» створивши відповідні виконавчі органи, а також комунальні підприємства, відповідальні за благоустрій населеного пункту. Такими органами є: Департамент екології та розвитку рекреаційних зон, Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради, Департамент міського господарства Одеської міської ради, який координує діяльність комунальних підприємств житлово-комунального сервісу, що проводять свою діяльність на визначених районах міста Одеси і охоплюють територію всього міста, а також КП «Міськзелентрест». Так з листа Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.08.2023 року № 01-05-1/422вх, вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на балансі Державного виробничого житлово-побутового підприємства Українська державна будівельна корпорація «Укрбуд». Враховуючи наявність балансоутримувача будинку та прибудинкової території, а також враховуючи рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.2008 року № 102 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» вбачається, що позивачем помилко визначено Виконавчий комітет Одеської міської ради як відповідача по справі.

10.06.2024 року позивач ОСОБА_1 подала до суду відповідь на додаткові пояснення, в якій навела наступні обставини: 1) представник відповідача просто тягне час, вишукуючи все нові причини для того, щоб не нести відповідальності, покладеної на Виконавчий комітет Одеської міської ради Законами України. Посилання представника відповідача на дискреційні повноваження є неналежними. В свою чергу, організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 . 2) У листі Пересипської районної адміністрації №01-05-1/422 від 17.08.2024р. доданого до додаткових пояснень відповідача, мова йде про житловий будинок по АДРЕСА_1 що не має відношення до справи, адже у справі мова йде саме про зелені насадження (дерево), яке знаходилось за даною адресою та падіння якого спричинило матеріальні збитки, а не про будинок. Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованихтериторіях зеленого господарства. Ураховуючи вищевикладене, вбачається, що відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля повинно здійснюватися особою у власності або на балансі якої перебуває земельна ділянка, на якій розташоване дерево, яке впало та пошкодило автомобіль.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Ухвалою суду від 25.04.2024 року (протокольною) відмовлено представнику відповідача у переході розгляду справи від спрощеного до загального провадження. При вирішенні заявленого клопотання суд врахував: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.06.2024 року за клопотанням позивача, було витребувано з Державного виробничого житлово-побутового підприємства Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 13883291, відокремленого підрозділу по управлінню житловим фондом «Жилфонд» державного виробничого житлово-побутового підприємства, код ЄДРПОУ 22453202) інформацію - чи перебуває на балансі даного підприємства житловий будинок АДРЕСА_1 , а також прибудинкова територія, та в яких межах.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.08.2024 року за клопотанням представника відповідач, було витребувано від Української державної будівельної корпорації «Укрбуд», інформацію стосовно того чи перебуває на балансі Державного виробничого житлово-побутового підприємства (м. Одеса, вул. Поштова, 64, ЄДРПОУ: 13883291), засновником якого є Українська державна будівельна корпорація "Укрбуд", житловий будинок АДРЕСА_1 , а такожприбудинкова територія,та вяких межах.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 09.10.2024 року за клопотанням представника відповідача, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне виробниче житлово-побутове підприємство.

Протягом розгляду справи, судові засідання відкладались: за клопотаннями сторін про відкладення розгляду справи; у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги; у зв`язку із витребуванням доказів; у зв`язку із відсутністю в суді світла.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради - Старостін О.С. у судовому засідання позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КП «Міськзелентрест» - Беліков Д.Л. у судовому засіданні заперечував проти доводів представник відповідача викладених у запереченні на позовну заяву, в частині того що дерево входить до переліку зелених насаджень, які обслуговують КП «Міськзелентрест, на підставі рішення ВК ОМР від 14.02.2008 №102. Відповідно до наведеного рішення КП «Міськзелентрест» доручено обслуговувати зелені насадження «загального користування», а відповідно до матеріалів справи пригода сталася на прибудинковій території, яка відноситься до зелених насаджень обмеженого користування.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне виробниче житлово-побутове підприємство, не забезпечило явку свого представника до судового засідання, було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Суд, вислухавши учасників справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить автомобіль марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , право власності на який підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 20.08.2021р.

18.02.2023 року о 13:27 за адресою: Суворовський район м.Одеса на вул. Академіка Заболотного 18, на прибудинковій території, впало дерево на авто позивача ОСОБА_1 марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до талону повідомлення єдиного обліку № 3617 від 18.02.2023 року про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що ОСОБА_1 18.02.2023 року о 13год.41хв. звернулася із повідомлення до служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 на подвір`ї впало дерево на її авто марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 та інші два автомобіля.

Відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №0227/-02-23 від 22.02.2023 року (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 7258 від 12.12.2009) оцінювачФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, внаслідок зазначеної події, становить 71 860,44 грн.

Вартість проведення огляду КТЗ, складання протоколу огляду та визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 2500,00 грн., відповідно до розрахунку № 0227-02-23 від 21 лютого 2023 року.

Вказану суму позивачем було сплачено, що підтверджується квитанцією №0.0.2881189517.1 від 28.02.2023 року.

Відповідно до наданої довідки Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ) від 21.02.2023 року, вбачаються, що о 13год.30хв. 18 лютого 2023 року в районі вул. Ак. Заболотного у м. Одесі (за даними найближчої метеостанції порт Одеса) спостерігався північно - західний вітер 5 м/с. Така швидкість вітру не належить до небезпечного метеорологічного явища.

Вартість послуг Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ) по наданню вказаної довідки склала 227,70 грн., яку позивач сплатила відповідно до розрахунку № 43 від 21 лютого 2023 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що 04.03.2023 року ОСОБА_1 зверталася до Виконавчого комітету Одеської міської ради та КП «Міськзелентрест» з листом претензією в якій пропонувала вирішити питання щодо відшкодування їй збитків, понесених внаслідок падіння дерева на її транспортний засіб.

З отриманої відповіді КП «Міськзелентрест» вбачається, що зелені насадження, розташовані у дворі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 не знаходяться на балансі та не утримуються цим підприємством.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четвертастатті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьоїстатті 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Так, поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (пункт 5 частини другоїстатті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

У відповідності дост. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Пунктом 4 ч. 1ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»визначено, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Згідно з ч. 2ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних основах залучати для цього інші підприємства.

Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

За приписами ч. ч. 1, 2ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»визначено, що зокрема елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

У ст.25, ч. 1 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір про утримання та благоустрій прибудинкової території.

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьомастатті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Утримання зелених насаджень у населених пунктах здійснюється у відповідності з Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України (надалі - «Правила»), затвердженимиНаказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за № 105 від 10.04.2006 року, які визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідно до п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, зелені насадженнядеревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Відповідно до п. 3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

З огляду на пункт 3.2 даних Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Згідно з п. 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Відповідно до п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об`єкта благоустрою.

Пунктом 9.1.11.3 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Згідно з п.9.1.12. вказаних Правил, аварійним вважається дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

Крім того, відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Підпунктами 1, 2 пункту 4.14. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року №1631-VI, передбачено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров`я, розташованих на території житлової забудови, а на територіях підприємств, а також прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах на дані підприємства.

Згідно з п.п.10, 11 п.7.2 Правил благоустрою території міста Одеси, на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярно знищувати бур`яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення. Видалення сухостійних дерев та чагарників провадиться на підставі рішення Компетентного органу; проводити заходи, що забезпечують збереження насаджень, квітників, газонів, а також заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами зелених насаджень шляхом укладання відповідних договорів із спеціалізованими підприємствами.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами (частина першастатті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

За приписами частини першої та другоїстатті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування»виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту «а» частини першоїстатті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц (провадження № 61-43478св18), зазначено, що «…до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку АДРЕСА_1. Місцевий суд установив, що відповідач КП «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення Дніпровської міської ради №45/22 від 08 грудня 2004 року, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 листопада 2011 року №53/17 «Про внесення змін до рішення міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 «Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради» КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1, проте не об`єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку.

Покладаючи на Дніпровську міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятоїстатті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування».

Таким чином, суд зазначає, що відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.

А відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля позивача в наслідок падіння дерева повинно здійснюватися особою у власності або на балансі якої перебуває земельна ділянка, на якій розташоване дерево, гілка якого впала та пошкодила автомобіль.

При вирішенні аналогічного спору Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2018 року у справі №2-1474/11, дійшов такого ж висновку, а саме, «організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а тому обов`язок відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева не може бути покладено на Дніпровську міську раду як орган місцевого самоврядування».

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.2008 №102 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі», до об`єктів загального користування, що знаходяться на обслуговуванні в КП «Міськзелентрест» віднесено зелену зону вздовж вул. Ак.Заболотного.

Матеріалами справи підтверджується, що падіння дерева на автомобіль позивача відбулось за адресою: Суворовський район м.Одеса на вул. Академіка Заболотного 18, на прибудинковій території.

Відповідно до статті 12Закону України «Про благоустрій населених пунктів»суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1)території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

б) пам`ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі;

д) кладовища;

е) інші території загального користування;

2)прибудинкові території;

3)території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4)території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи Виконавчого комітету Одеської міської ради в частині того, що належним відповідачем по справі являється КП «Міськзелентрест», оскільки падіння дерева на автомобіль позивача відбулось не на території загального користування. Зелені насадження, розташовані за адресою: будинок АДРЕСА_1 , не знаходяться на балансі та не утримуються КП "Міськзелентрест".

Щодо доводів відповідача стосовно того, що відповідальність за заподіяну позивачу шкоду повинно нести Державне виробниче житлово-побутове підприємство, як балансоутримувач, суд зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до листа Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.08.2023 №01-05-1/422вх, житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Державного виробничого житлово-побутового підприємства.

Суд констатує, що сприяв відповідачу в отриманні інформації про те, що саме перебуває на балансі Державного виробничого житлово-побутового підприємства, та чи перебуває прибудинкова територія, на якій знаходилось дерево, та в яких межах. Якщо перебуває, то на якій підставі, надати суду копії документів, на підставі яких будинок та/або прибудинкова територія перебувають на балансі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.06.2024 року було витребувано з Державного виробничого житлово-побутового підприємства Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 13883291) інформацію - чи перебуває на балансі даного підприємства житловий будинок АДРЕСА_1 , а також прибудинкова територія, та в яких межах. Ухвали суду декілька разів були направлена судом на адресу як Державного виробничого житлово-побутового підприємства, так і його засновника Української державної будівельної корпорації «Укрбуд».

Разом із тим, відповідь на виконання ухвал суду від 13.06.2024 року та від 23.08.2024 року, яка би підтверджувала що на баланс Державного виробничого житлово-побутового підприємства була передана прибудинкова за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Заболотного буд. №18, до суду так і не надійшла.

Як наслідок, суд дійшов висновків що відповідач не довів належними та допустимими доказами перебування на балансі Державного виробничого житлово-побутового підприємства прибудинкової території за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Заболотного буд. №18, а саме земельної ділянки та дерева, падіння якого відбулось на транспортний засіб позивача.

Відповідно ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі N 917/549/20).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Відтак,оскільки дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дерево яке впало на автомобіль позивача відповідно дост. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»перебувало на балансовому обліку КП «Міськзелентрест» або Державного виробничого житлово-побутового підприємства, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, то належним відповідачем по даній справі є саме Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Також, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що падіння дерева відбулось внаслідок пориву вітру і не пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів із благоустрою.

Враховуючи довідку Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 21.02.2023 № 648/-05, падіння дерева за адресою: АДРЕСА_1 не було пов`язано з впливом негативних погодних факторів, тобто не являється дією непереборної сили, форс-мажорною обставиною, яка виключає відповідальність відповідачів за завдання шкоди позивачу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другоїстатті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкодице правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина першастатті 1166 ЦК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

У п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Тобто в деліктних зобов`язаннях передбачено презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

На думку суду, позивачем доведено факт завдання шкоди в результаті падіння дерева на автомобіль, протиправну бездіяльність відповідача, яка виразилась у невизначені балансоутримувача території, на якій розташовувалося дерево (не проведенні конкурсу з визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою) та причинний зв`язок між ними.

Розмір заподіяної шкоди позивачу в розмірі 71860,44 грн., підтверджується у даному випадку Звітом № 0227-02023 від 22.02.2023року про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проведеним за замовленням позивача.

Надаючи правову оцінку наведеному звіту, та доводам представника відповідача, з приводу його неналежності як доказу, оскільки він не відповідає вимогам пред`явленим як для висновку судового експерта, суд зазначає наступне.

Звіт № 0227-02023 від 22.02.2023року про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 приймається судом в якості письмового доказу по справі, а не висновку експерта.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до ч. 1 ст.12 цього Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України)

У частині шостій статті 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідночастини п`ятої статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У даному випадку, Звіт № 0227-02023 від 22.02.2023року про оцінку колісного транспортного засобу було виконано до пред`явлення позову у цій справі, а не під час її розгляду, указаний звіт не є висновком експерта, виконаним за зверненням учасника справи, ФОП ОСОБА_3 є оцінювачем за напрямком 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів», тому вимоги статті 106 ЦПК України на вказані правовідносини не поширюються.

При цьому, суд констатує, що роз`яснив представнику відповідача право на заявлення клопотання про призначення по справі судової експертизи, у разі не згоди із наданим позивачем звітом про оцінку колісного транспортного засобу, разом із тим сторона відповідача таким правом не скористалась, відповідно до вимог статей 10-13, 49, 81, 89 ЦПК України будь-яких доказів самостійно у спростування звіту, суду не надала.

Отже, виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень представника ВК ОМР з приводу того, що виконком Одеської міської ради є неналежним відповідачем у справі, та що розмір завданої шкоди позивачем не доведено.

Таке правозастосування узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними зокрема в постанові від 25.01.2023 року по справі №522/2891/20, які суд в силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Також, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтверджені витрати на проведення огляду КТЗ, складення протоколу огляду та визначення вартості відновлювального ремонту в сумі 2500 грн., та витрати за послуги Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ) по наданню довідки в сумі 227,70 грн.

Згідно ч. 1ст. 141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст.76,77,141,259,263-265,268,273,352,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Міськзелентрест», Державне виробниче житлово-побутове підприємство, про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 74588,14 грн. (сімдесят чотири тисячі п`ятсот вісімдесят вісім гривень 14 копійок).

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Виконавчий комітет Одеської міської ради, ідентифікаційний код: 04056919, адреса місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 25.11.2024 року, у зв`язку із перебуванням судді Далеко К.О. на навчанні в Національній школі суддів у період з 18.11.2024 по 22.11.2024 включно.

Суддя К.О. Далеко