Ухвала

від 04.12.2024 по справі 480/10259/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

04 грудня 2024 року Справа № 480/10259/24

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортейл" про скасування повідомлення та реєстрації декларації,

В С Т А Н О В И В:

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортейл", в якій просить:

1) припинити право на виконання будівельних робіт шляхом скасування Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 07.12.2020 року № CM 051201207999 щодо об`єкту Реконструкція житлового корпусу за адресою: Сумська область, м. Суми, Вогник оздоровчий табір, урочище Баранівка, замовник будівництва Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРТЕЙЛ. (код ЄДРПОУ: 41074241),

2) скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта Реконструкція житлового корпусу за адресою: Сумська область, м. Суми, Вогник оздоровчий табір, урочище Баранівка, від 18.12.2020 року № CM 101201218105, замовник будівництва Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРТЕЙЛ. (код ЄДРПОУ: 41074241).

Пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Втім, дослідивши матеріали позовної заяви, суд повертає її позивачу, виходячи із наступного.

Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Отже, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2020 у справі №9901/39/20 зазначила, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 та в ухвалі від 01.12.2022 у справі №826/23910/15 проаналізувала судові рішення, ухвалені касаційними судами різних юрисдикцій, окремо, щодо вирішення питання обсягу наданих документів на підтвердження повноважень самопредставництва юридичної особи / суб`єкта владних повноважень, і виснувала, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Вказаний підхід Великої Палати Верховного Суду підтримано в постанові Касаційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 420/16521/21 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №440/14831/23.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

З огляду на вказані вище норми та висновки Верховного Суду, представництво юридичної особи, орган державної влади може здійснюватися виключно або через особу, яка діє в порядку самопредставництва, або через адвоката.

Судом встановлено, що позовну заяву від імені Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради підписано ОСОБА_1 , на підтвердження повноважень якої до позовної заяви надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копія довіреності т.в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради на ОСОБА_1 , що завірена головним спеціалістом юрисконсультом.

Проте, як вбачається з наданого суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 у такому витязі не зазначено.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 22.02.2024 у справі № 460/9301/23 вказав, що витяг з Єдиного державного реєстру не може самостійно підтверджувати повноваження особи діяти за правилами самопредставництва без надання відповідних документів, з яких підтверджується, що у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи).

Відомостей про посадове становище особи, яка підписала позов, матеріали позовної заяви, не містять. Будь-яких доказів про те, якими повноваженнями наділена ОСОБА_1 згідно положення, договору (контракту) тощо до позову не додано. Надана копія довіреності т.в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради на ОСОБА_1 , завірена головним спеціалістом юрисконсультом такі відомості не підтверджує.

Відтак, всупереч вищенаведених вимог процесуального закону, доказів наявності саме у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) діяти ОСОБА_1 від імені суб`єкта владних повноважень не надано. Також відсутні докази про наявність у ОСОБА_2 статусу адвоката.

Враховуючи наведене суд позбавлений можливості перевірити повноваження такої особи на підписання позовної заяви від імені Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 07.07.2022 у справі № 520/2606/21 наголосив, що докази на підтвердження повноважень повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення суду.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана представником посадове становище якого не вказано та за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва, у зв`язку з чим таку позовну заяву необхідно повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортейл" про скасування повідомлення та реєстрації декларації - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.

Суддя І.Г. Шевченко