Рішення

від 03.12.2024 по справі 560/13062/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/13062/22

РІШЕННЯ

іменем України

03 грудня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля , Державного космічного агентства України , Національного центру управління та випробування космічних засобів про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля щодо невидання наказу про нарахування та виплату позивачу додаткової щомісячної винагороди в розмірі 30000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зобов`язати Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля видати наказ про нарахування та виплату додаткової щомісячної винагороди в розмірі 30 000,00 грн., встановленої постановою КабінетуМіністрів України від 28.02.022 за №168 «Питаннядеяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля здійснити нарахування та виплату з 04.02.2022 по 01.11.2022 додаткової щомісячної винагороди в розмірі 30 000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2022 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.02.2023 залучено до участі у справі №560/13062/22 як співвідповідачів: Державне космічне агентство України (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8) та Національний центр управління та випробування космічних засобів (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корпус 30).

Ухвалою від 07.02.2023 суд зупинив провадження в адміністративній справі №560/13062/22 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №640/13029/22.

Ухвалою від 02.10.2024 суд поновив провадження у справі №560/13062/22 за позовом ОСОБА_1 до Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля, Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробування космічних засобів про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Від представника Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що пунктом 1 Постанови №168 визначено вичерпний перелік силових структур, військовослужбовцям та службовцям яких передбачена до нарахування та виплати відповідна додаткова винагорода, та не міститься жодної згадки про військовослужбовців відряджених до державних органів. Пунктом 21 Постанови №168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. У Державному космічному агентстві України, до якого відряджені військовослужбовці, призначені на посади в ЦПОСІ та КНП, в тому числі і позивач, такий порядок відсутній. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Представник Національного центру управління та випробування космічних засобів подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що зміни до кошторису НЦУВКЗ на 2022 рік в частині збільшення кошторисних призначень на оплату праці та грошове забезпечення не здійснювалися. Сума, передбачена в кошторисі на 01.01.2022 року покриває лише необхідні відповідно до законодавства України виплати, не включаючи додаткову винагороду військовослужбовцям під час дії воєнного стану, передбачену постановою Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Представник Державного космічного агентства України подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що у ДКА за штатним розписом відсутні посади військовослужбовців. Водночас посади НЦУВКЗ та його відокремлених підрозділів комплектуються працівниками та військовими, відрядженими до ДКА. При цьому ОСОБА_1 особисто не звертався до ДКА щодо виплати йому додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та ДКА не є боржником позивача з виплати йому цієї винагороди, оскільки він не проходить військову службу безпосередньо у ДКА, і відповідно ДКА не є роботодавцем позивача у розумінні Кодексу законів про працю України. Разом з тим установа, до якої відряджений військовослужбовець, є його роботодавцем у розумінні КЗпП.

Вказує, що грошове забезпечення підполковнику ОСОБА_1 нараховується і виплачується безпосередньо відокремленим підрозділом НЦУВКЗ ЦПОСІ та КНП що немає статусу юридичної особи, має окремий баланс, реєстраційні, валютні та інші рахунки в органах Державної казначейської служби України та банках, печатку, штамп і бланки із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням та діє на підставі довіреності від 21.01.2021 № 5/-3-25-21Д виданою начальником НЦУВКЗ Володимиром Присяжним за якою НЦУВКЗ уповноважує начальника ЦПОСІ та КНП ОСОБА_2 «здійснювати відкриття і закриття рахунків в установах банків та органах Державної казначейської служби України на ім`я ЦПОСІ та КНП, робити всі необхідні операції з коштами, що знаходяться на його рахунках. Одержувати належні НЦУВКЗ та ЦПОСІ та КНП майно, гроші, внески, цінні папери, а також документи від всіх осіб, установ, підприємств, організацій, у тому числі з установ Нацбанку, Ощадбанку, відділень зв`язку, телеграфу, за всіма підставами розпоряджатися рахунками, одержувати поштову, телефонну і всякого роду кореспонденцію, у тому числі грошову і посилкову», що підтверджується зокрема довідкою ЦПОСІ та КНП НЦУВКЗ «Про нараховане та виплачене грошове забезпечення підполковника ОСОБА_1 за період з 24 лютого 2022 року по лютий 2023 року». Отже, ДКА не здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, які відряджені до ДКА із залишенням на військовій службі та проходять військову службу в Центрі прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля НЦУВКЗ, тому між ДКА та позивачем немає зобов`язань щодо здійснення додаткових виплат (в ДКА не має жодної заборгованості перед позивачем), оскільки ДКА не є роботодавцем позивача, а Голова ДКА не є командиром (начальником) позивача у розумінні чинного законодавства, яке регулює правовідносини проходження військової служби. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Наказом Державного космічного агентства України від 14.12.2017 №23-оф позивача призначено начальником відділу оперативного Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Позивач проходив військову службу за контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 20.02.2017.

З 24.02.2022 та по день подання цього позову позивач проходив службу в Центрі прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (довідка від 10.11.2022 №63).

Виплату додаткової винагороди згідно Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 у період з 24.02.2022 по дату звернення до суду позивач не отримував.

28.10.2022 позивач звернувся до Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля із рапортом, в якому просив виплатити додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.

На рапорт було надано відповідь від 10.11.2022 №729 якою позивача повідомлено, що питання виплати додаткової винагороди згідно Постанови №168 військовослужбовцям, які відряджені до Державного космічного агентства законодавчо не врегульовано, тому підстав для її виплати немає. На час надання відповіді Державне космічне агентство вчиняє дії для внесення змін до відповідних нормативних актів щодо відряджених військовослужбовців.

Позивач, вважаючи бездіяльність Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля, протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Законом, який регулює відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до ст.2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження громадянами України військової служби у ЗСУ та регулювання питань, пов`язаних з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі, визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).

Пунктом 5 Положення № 1153/2008 визначено, що громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями ЗСУ. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Згідно із пунктами 153, 155 Положення № 1153/2008 військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посаду відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, який затверджується Президентом України. Для заміщення вакантних посад у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах їх керівники надсилають до Міноборони письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад. На підставі письмового запиту Міноборони здійснюється добір військовослужбовців для відрядження на посади в державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах. Рішення про відрядження військовослужбовців приймається Міністром оборони України. Відрядження оформлюється на підставі письмового запиту керівника державного органу, підприємства, установи, організації, державного та комунального закладу освіти, рапорту військовослужбовця та відповідного подання наказами Міністра оборони України. Про призначення відряджених військовослужбовців на посади керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти письмово повідомляють Міноборони.

За відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затверджено Указом Президента України від 03.05.2017 р. № 126/2017 (далі - Перелік № 126/2017).

З матеріалів справи суд встановив, що Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП) є філією Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ), який є державною бюджетною установою підпорядкованою Державному космічному агентству України, а військовослужбовці, які проходять службу в ЦПОСІ та КНП, відряджені до Державного космічного агентства України (ДКАУ) із залишенням на військовій службі.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинне забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (частини друга - четверта статті 9 Закону № 2011-XII).

Отже, в Законі № 2011-XII окремою нормою встановлено, що порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України спеціальним нормативним документом.

Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу тощо затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704).

За змістом пункту 2 постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ст.9 Закону № 2011-XII Кабінет Міністрів України врегульовує порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, окремим нормативно-правовим актом.

Так, з метою впорядкування грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців ЗСУ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 104.

Згідно із абзацами першим, другим, третім пункту 1 постанови № 104 військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби. Водночас грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

Мінооборони відповідно до статті 9 Закону № 2011-ХІІ, постанови № 704 видало наказ від 07.06.2018 р. № 260, яким затвердили Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Пунктом 2 розділу І «Загальні положення» Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення включає:

- щомісячні основні види грошового забезпечення;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

- посадовий оклад;

- оклад за військовим званням;

- надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

- підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);

- премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

- винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану;

- допомоги.

Отже, пунктом 2 постанови № 704, якою визначено порядок і розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, встановлено, що грошове забезпечення зазначених осіб складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що повністю збігається зі складовими грошового забезпечення військовослужбовців, визначеними в частині другій статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Натомість нормою абзацу другого пункту 1 постанови № 104 визначено, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, лише оклади за військовими (спеціальним) званнями і надбавки за вислугою років виплачуються у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, тоді як оклади за посадами та інші виплати виплачуються як для працівників цих державних органів, установ та організацій.

Системний аналіз наведеного нормативного регулювання підтверджує, що порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в ЗСУ та інших військових формуваннях, відрізняється від порядку грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ організацій. Тобто, розмір грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, врегульовано окремим нормативно-правовим актом, який визначає дещо відмінний порядок та інші складові формування грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 (далі - Указ № 64/2022), затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб (надалі строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідними Указами Президента України; воєнний стан в країні триває по теперішній час).

Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації (пункт 6 Указу № 64/2022).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168, якою вирішив питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, зокрема установив виплату додаткової винагороди для військовослужбовців на період дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 1 постанови № 168 (у редакції станом на 28.02.2022 року) на період дії воєнного стану військовослужбовцям ЗСУ, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 зазначеної постанови доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови, а пунктом 5 установлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування (28.02.2022 року) та застосовується з 24.02.2022 року.

З урахуванням змін, які були внесені постановами КМУ від 07.03.2022 р. № 217, від 22.03.2022 р. № 350, від 01.07.2022 р. № 754, від 07.07.2022 р. № 793, абзацом першим пункту 1 постанови № 168 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям ЗСУ, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац перший пункту 1 постанови № 168 у такій редакції набрав чинності з 19.07.2022 року - дати набрання чинності постановою КМУ від 07.07.2022 р. № 793).

Виплата такої додаткової винагороди проводиться на підставі наказів командирів (начальників) (абзац 3 пункту 1 постанови № 168).

Тобто на підставі вищезазначеного, постановою КМУ від 28.02.2022 р. №168 не передбачено виплату для працівників та осіб, які відряджені до центрального органу виконавчої влади, зокрема Державного космічного агентства України, додаткової винагороди.

Наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 року у справі №640/13029/22.

Здійснюючи системне тлумачення постанови № 168, Велика Палата Верховного Суду врахувала зміст преамбули цієї постанови в первісній редакції, в якій зазначалося, що ця постанова прийнята на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію».

Урахування преамбули при системному тлумаченні тексту постанови № 168 є неодмінним, оскільки зміст преамбули визначає основні засади тлумачення усього цього нормативно-правового акта. Преамбула вказує на умови та причини ухвалення цієї постанови та визначає мету її прийняття.

Одночасно здійснюючи тлумачення постанови № 168, Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що як тлумачення змісту первинної редакції пункту 1 постанови № 168, так і системне тлумачення цієї постанови з урахуванням умов її прийняття, визначеними у преамбулі, дають підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. повинна здійснюватися як стимулювання винятково тим військовослужбовцям ЗСУ, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.

Отже, пункт 1 постанови № 168 не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до постанови № 104.

Оскільки визначена пунктом 1 первинної редакції постанови № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців (пункт 2 частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ), тоді як абзацом 2 пункту 1 постанови № 104 чітко визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, то Велика Палата Верховного Суду вважає, що положення постанови № 168 не поширюють свою дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій.

Таким чином, позивачу виплачуються тільки оклади за військовими званнями і надбавка за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, а інші складові грошового забезпечення - як для відповідних працівників Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля здійснюється за рахунок коштів цієї установи, і оскільки додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплата якої для працівників цієї установи не передбачено, то й відсутні правові підстави для її виплати позивачу.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю з викладених вище підстав.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля, Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробування космічних засобів про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (с. Залісці,Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н,32444 , код ЄДРПОУ - 26038098) Державне космічне агентство України (вул. Московська, 8,Київ 10,01010 , код ЄДРПОУ - 24507442) Національний центр управління та випробування космічних засобів (вул. Князів Острозьких, 8корпус30,м. Київ,01010 , код ЄДРПОУ - 23836907)

Головуючий суддя В.К. Блонський