Рішення

від 18.11.2024 по справі 580/7524/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року справа № 580/7524/23

10 годин 55 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання А.М.Гуль розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/7524/23 за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» (вул. Європейська 1, м. Багачеве, Черкаська область, 20251, ЄДРПОУ 24359125) [представник позивача Мельник Анатолій Юрійович, діє на підставі розпорядження від 15.11.2024 №219-к] до Державної податкової служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) [представник відповідача Похилюк Світлана Миколаївна, діє на підставі виписки з ЄДР] про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

21.08.2023 вх.35094/23 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Черкаській області, де просив: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 22.12.2018 № 2924-53; визнати неправомірним рішення Державної податкової служби України від 14.07.2023 №192/8/699-00-06-02-01-06.

25.08.2023 суд залишив без руху позовну заяву Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал», зазначив недоліки позовної заяви, визначив строк та спосіб усунення.

10.11.2023 суд продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.12.2023 суд відмовив у поновленні пропущеного строку для оскарження податкової вимоги від 22.12.2018 № 2924-53 та продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.01.2024 суд визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду в частині вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області від 22.12.2018 №2924-53 та у цій частині позовну заяву повернув позивачу.

22.01.2024 суд відкрив справу за правилами загального провадження (позовні вимоги з урахуванням редакції від 11.01.2024 вх.1941/24 та ухвали від 22.01.2024 про повернення у частині позовних вимог), позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 14.07.2023 №192/8/699-00-06-02-01-06), призначив підготовче засідання на 06.02.2024.

06.02.2024 відкладене підготовче засідання, витребувані від відповідача матеріали щодо скарги позивача від 11.01.2019 №21 Ватутінського комунального виробничого підприємством «Водоканал» щодо податкової вимоги від 22.12.2018 №2924-53, підготовче засідання призначене на 23.02.2024.

22.02.2024 продовжений строк проведення підготовчого засідання, починаючи з 23.03.2024, призначене підготовче засідання на 09.04.2024 - задоволено клопотання представника позивача та зупинене провадження у справі №580/7524/23 до отримання судом повідомлення про усунення обставин (надання сторонами до суду доказів у справі), що викликали зупинення розгляду справи, проте не пізніше 15.05.2024, зобов`язано учасників справи повідомити суд до 15.05.2024 про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у справі з метою поновлення провадження у справі.

21.05.2024 задоволено клопотання представника позивача та відповідача про продовження строку зупинення провадження у справі, зобов`язано учасників справи повідомити суд до 10.06.2024 про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у справі з метою поновлення провадження у справі. 28.08.2024 продовжений процесуальний строк зупинення провадження у справі, призначене судове засідання на 02.10.2024 для розгляду питання про поновлення провадження, яке 25.10.2024 поновлено і призначено підготовче засідання на 31.10.2024.

31.10.2024 у підготовчому засіданні в адміністративній справі №580/7524/22 оголошено перерву, призначено підготовче засідання на 05.11.2024, зобов`язано відповідача надати доказу до суду, зокрема оригінал скарги позивача з доказами підтвердження способу її отримання.

05.11.2024 суд закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 13.11.2024, 18.11.2024.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що 04.01.2019 на адресу позивача надійшла податкова вимога від 22.12.2018 № 2924-53, відповідно до якої станом на 21.12.2018 сума податкового боргу позивача становить 2937408,61 грн. Не погодившись із визначеною сумою, позивач направив до ГУ ДФС у Черкаській області скаргу від 11.01.2019, мотивуючи тим, що під час винесення податкової вимоги від 22.12.2018 № 2924-53 контролюючим органом не враховані висновки суду у справах № 823/69/17 і № 823/924/14. Направлена в адміністративному порядку скарга від 11.01.2019 № 21 залишена податковим органом без відповіді, а отже - без розгляду, чим порушено норми Податкового кодексу України (далі - Кодекс №2755). Ухвалою від 22.07.2021 у справі № 580/3471/19 Черкаський окружний адміністративний суд погодився з доводами представника позивача про наявність підстав вважати зазначену скаргу задоволеною. Рішенням від 03.08.2021 у справі № 580/3471/19 позов задоволений частково: визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Черкаській області щодо розгляду скарги позивача від 11.01.2019 №21 на податкову вимогу від 22.12.2018 №2924-53, визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Черкаській області щодо залишення без відповіді заяв позивача від 10.05.2019 №215 та від 16.08.2019 №321 про списання податкового боргу; зобов`язано ГУ ДПС у Черкаській області виконати вимоги Податкового кодексу України щодо розгляду скарги від 11.01.2019 №21 на податкову вимогу від 22.12.2018 №2924-53 та заяв від 10.05.2019 №215 та від 16.08.2019 №321 про списання податкового боргу. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Після видачі виконавчого листа в адміністративній справі № 580/3471/19 ГУ ДПС у Черкаській області звернулося до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не належить виконанню. Ухвалою суду від 27.07.2022 зазначено, що ГУ ДПС у Черкаській області листом від 16.09.2021 №18352/6/23/23-00-13-0618 скаргу позивача від 21.01.2019 №21 залишило без розгляду, а не повернуто, отже - ГУ ДПС у Черкаській області не виконало рішення суду від 03.08.2021 в цій частині. Підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа №580/3471/19 від 26.11.2021 в цій частині відсутні. Листом ГУ ДПС у Черкаській області від 20.02.2023 на виконання рішення суду № 580/3417/19 повідомило, що скарга на податкову вимогу від 22.12.2018 № 2924-53 залишена без розгляду та повертається позивачу, однак ГУ ДПС у Черкаській області не врахувало, що у порушення п. 56.7 та ч.2 п.56.9 ст. 56 Кодексу №2755 скарга вважається задоволеною на користь платника податків. Після отримання зазначеного листа ГУ ДПС у Черкаській області, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою, на яку рішенням ДПС України від 14.07.2023 залишила скаргу без розгляду та повернула скаржнику. Позивач уважає, що таке рішення порушує його право на оскарження рішення контролюючого органу та вважає, що не пропустив строк для подання скарги в частині оскарження податкової вимоги.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав. 15.11.2024 вх. № 53594/24 надав до суду відзив на уточнену позовну заяву, де заперечив проти позовних вимог. У зв`язку воєнними діями на території України, постійними обстрілами, зокрема м. Києва, скарга позивача розглянута ДПС України у можливі строки з урахуванням збереження життя та здоров`я працівників контролюючого органу. Зазначено, що у разі незгоди позивача з податковою вимогою ГУ ДФС у Черкаській області позивач мав право оскаржити зазначену вимогу протягом строку, визначеного у п. 56.3 ст. 56 Кодексу №2755 та пунктах 1, 5 розділу ІІ Порядку № 916. Звернуто увагу відповідачем, що податкова вимога від 22.12.2018 № 2924-53 була оскаржена в судовому порядку у справі № 580/3471/19. У частині скарги на податкову вимогу зазначено, що така направлялася до ГУ ДФС у Черкаській області, яке не було контролюючим органом вищого рівня у розумінні статті 56 Кодексу №2755 та не мало повноважень з розгляду скарги, тому така не розглядалась з огляду на визначену законодавством компетенцію саме ДПС України. На виконання рішення суду у справі № 580/3471/19 відповідь на скаргу надана листом від 16.09.2021 № 18352/23-00-13-07-19-0618. Повторно на лист позивача від 31.01.2023 № 62 щодо розгляду скарги від 11.01.2019 № 21 листом від 20.02.2023 № 2403/23-00-13-07-19 надано відповідь і повернутий примірник скарги позивачу, що Ватутінським комунальним виробничим підприємством «Водоканал» отримані 22.02.2023.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Ватутінської міської ради Черкаської області зареєстроване Виконавчим комітетом Ватутінської міської ради (далі - позивач) 12.08.1996. Відповідно до установчих документів позивач - юридична особа, комунальне підприємство, знаходиться в міській комунальній власності, забезпечує централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для населення, підприємств та організацій міста (громади).

04.01.2019 на адресу позивача надійшла податкова вимога від 22.12.2018 № 2924-53, відповідно до якої станом на 21.12.2018 наявна сума податкового боргу становить 2937408,61 грн.

Не погодившись із податковою вимогою, позивач направив до ГУ ДФС у Черкаській області скаргу від 11.01.2019 № 21, відповідно до якої позивач вважає, що під час оформлення такої контролюючим органом не з`ясовано усіх обставин і даних підтверджених додатковими документами (рішеннями, платіжними дорученнями та ін.), а тому зазначена сума не є узгодженим податковим боргом у розумінні податкового законодавства, а тому прийняте рішення суперечить чинним нормативно-правовим актам (з позиції представника позивача), є протиправним і належить скасуванню, позаяк скарга була залишена без відповіді -без належного і своєчасного розгляду, чим порушено норми статті 55 та 56 Кодексу №2755. Не погодившись із такими рішеннями, діями контролюючого органу, позивач звернувся до суду (адміністративна справа № 580/3471/19), зокрема у частині визнання неправомірними дії відповідача щодо порушення вимог ст.56 Податкового кодексу України - у залишенні без відповіді та реагування подану платником податку скаргу від 11.01.2019 № 21 на податкову вимогу від 22.12.2018 № 2924-53.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі № 580/3471/19 позовні вимоги задоволено частково, зокрема визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо розгляду скарги позивача від 11.01.2019 № 21 на податкову вимогу від 22.12.2018 №2924-53 та зобов`язано ГУ ДПС у Черкаській області виконати вимоги Кодексу №2755, зокрема: щодо розгляду скарги від 11.01.2019 № 21 на податкову вимогу від 22.12.2018 №2924-53. У рішенні від 03.08.2021 в адміністративній справі № 580/3471/19 суд зазначив, що зважаючи, що податкова вимога від 22.12.2018 № 2924-53 прийнята ГУ ДФС у Черкаській області (за змістом і реквізитами), скарга відповідно до п.56.3 ст.56 Кодексу №2755 має бути подана саме до ДФС України. З аналізу статті 56 Кодексу №2755 суд дійшов висновку, що у разі невідповідності скарги вимогам п.п.56.3 і 56.6 ст.56 Кодексу №2755 скарга не розглядаються та повертається із зазначенням причин повернення. У іншому випадку контролюючий орган має прийняти рішення за наслідками розгляду скарги. Інших альтернативних варіантів дій (бездіяльності) податкового органу ст.56 Кодексу №2755 не встановлює. Суд урахував, що згідно з даними рекомендованого повідомлення скарга від 11.01.2019 вручена ГУ ДФС у Черкаській області 14.04.2019. Станом на час подачі позову та станом на час вирішення спору, доказів прийняття рішення за наслідками розгляду вказаної вище скарги або її повернення скаржнику суду не надано. У спірних обставинах ГУ ДФС у Черкаській області протиправно допустив бездіяльність, оскільки не здійснив жодних, визначених ст.56 Кодексу №2755 дій щодо розгляду вищевказаної скарги, а тому позовні вимоги у цій частині суд вважає обґрунтованими.

На виконання рішення суду у справі № 580/3471/19 ГУ ДПС у Черкаській області листом від 16.09.2021 № 18352/6/23-00-13-0618 повідомило, що зважаючи на те, що оскаржувана податкова вимога від 22.12.2018 № 2924-53 прийнята ГУ ДФС у Черкаській області, скарга відповідно до п. 56.3 ст. 56 Кодексу №2755 мала бути подана до ДФС України (у зв`язку з чим подана скарга залишена без розгляду).

Після видачі виконавчого листа в адміністративній справі № 580/3471/19 ГУ ДПС у Черкаській області звернулося до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не належить виконанню.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 заяву ГУ ДПС у Черкаській області від 11.07.2022 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у справі № 580/3471/19 задоволено частково. Зазначено, що невідповідність скарги вимогам п.п.56.3 і 56.6 ст.56 Кодексу №2755 тягне за собою повернення скарги із зазначенням причин повернення. ГУ ДПС у Черкаській області листом від 16.09.2021 № 18352/6/23/23-00-13-0618 скаргу позивача від 21.01.2019 № 21 залишило без розгляду, а не повернуло. ГУ ДПС у Черкаській області не виконало рішення суду від 03.08.2021 в цій частині. Відтак, підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа № 580/3471/19 від 26.11.2021 в цій частині відсутні.

ГУ ДПС у Черкаській області листом від 20.02.2023 № 2403/6/23-00-13-07-09 повідомило, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі № 580/3471/19 на скаргу від 21.01.2019 № 21 з огляду на те, що оскаржувана податкова вимога була прийнята ще ГУ ДФС у Черкаській області, відтак позивач мав подати скаргу до ДФС України. У зв`язку з чим, подана скарга позивача на податкову вимогу залишена без розгляду та повернута позивачу.

Отримавши зазначений лист у березні 2023 року позивач направив скаргу № 115 на податкову вимогу від 22.12.2018 № 2924-53 до ДПС України, яка рішенням ДПС України від 14.07.2023 № 192/8/699-00-06-02-01-06 (оскаржуване рішення) залишена без розгляду та повернута позивачу (є предметом цього спору). У оскаржуваному рішенні ДПС України зазначено, що податкову вимогу від 22.12.2018 № 2924-53 позивач отримав 03.01.2019, а скаргу до ДПС України направлено 02.03.2023, тобто у порушення встановленого 10-денного строку для подання такої. У зв`язку з чим, подану скаргу залишено без розгляду та повернуто позивачу.

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Під час розгляду адміністративної справи, позивач направив запити про надання інформації щодо примірника оригіналу скарги від 21.01.2019 № 21 на податкову вимогу від 22.12.2018 № 2924-53.

Комісія з реорганізації ГУ ДФС у Черкаській області листом від 26.03.2024 № 42/23-06 повідомила, що листом від 26.03.2024 № 41/23-06 направила заяву позивача до ГУ ДПС у Черкаській області, позаяк зазначені в заяві питання не належать до компетенції ГУ ДФС у Черкаській області.

ДПС України листом від 27.03.2024 № 8705/7/99-00-13-05-07 щодо примірника оригіналу скарги від 11.01.2019 № 21 повідомила, що під час розгляду матеріалів в адміністративній справі № 580/3471/19 судом встановлено, що 11.01.2019 позивач направив на адресу ГУ ДФС у Черкаській області скаргу (вручено 14.04.2019). ДПС України зобов`язала ГУ ДПС у Черкаській області надати копію відповіді щодо розгляду звернення позивача (на виконання рішення суду).

11.04.2024 ГУ ДПС у Черкаській області (на виконання доручення ДПС України) листом № 8783/6/23-00-13-07-11 повідомило, що справа позивача передана ГУ ДФС у Черкаській області до ГУ ДПС у Черкаській області 23.08.2019. На виконання рішення суду від 03.08.2021 ГУ ДПС у Черкаській області листом від 20.02.2023 № 2403/23-00-13-07-09 повернуло позивачу примірник скарги від 21.01.2019 № 21. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення лист з примірником скарги позивач отримав 22.02.2023.

Розглянувши повторну заяву позивача від 22.05.2024 №204 про надання інформації щодо примірника оригіналу скарги заявника, ДПС України листом від 30.05.2024 № 16208/6/99-00-13-05-06 повідомило, що відповідь із зазначеного питання було надано ГУ ДПС у Черкаській області листом від 11.04.2024 № 8783/6/23-00-13-07-11.

19.06.2024 ГУ ДПС у Черкаській області, розглянувши заяву позивача від 22.05.2024 №204, зазначило, що відповідь на запитувану інформацію надано листом від 11.04.2024 № 8783/6/23-00-13-07-11.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Податковий кодекс України (далі Кодекс № 2755) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 Кодексу №2755).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульовано статтею 56 Кодексу №2755, відповідно до п. 56.1 якої рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до пп. 56.2 і 56.3 ст. 56 Кодексу № 2755 у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з п.56.5 ст. 56 Кодексу № 2755 платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов`язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 Кодексу № 2755 контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Згідно з пунктом 56.9 ст. 56 Кодексу № 2755 визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Відповідно до п. 56.14 ст. 56 Кодексу № 2755 строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Згідно з п. 56.10 ст. 56 Кодексу № 2755 рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.16 ст. 56 Кодексу № 2755 днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Кодексу № 2755 з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Під час звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 56.20 ст. 56 Кодексу № 2755 вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 р. № 916 затверджено Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами (далі - Порядок № 916). Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 916 скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку № 916 скарга подається платником податків особисто або через свого представника безпосередньо до уповноваженого контролюючого органу або поштовим відправленням з повідомленням про вручення та описом вкладення або в електронній формі засобами електронного зв`язку. Відповідно до пункту 2 розділу VІІ Порядку № 916 контролюючий орган зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України), або надати йому під розписку. Згідно з пунктом 4 розділу VІІ Порядку № 916 контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо: скаргу не підписано особою, яка подала скаргу, чи її представником або до скарги не додано належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання; контролюючим органом вищого рівня прийнято рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку; скаргу подано з пропуском строку, крім випадків, передбачених пунктами 4, 5 розділу ІІІ цього Порядку; скарга надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати; до прийняття рішення по скарзі від платника податків, який її подав, надійшла заява про її відкликання (відмову від скарги) повністю чи частково; платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу; платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання. Про залишення скарги без розгляду контролюючий орган повідомляє платника податків у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв`язку із зазначенням причин повернення.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 р. №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання Державної податкової служби» від 21 серпня 2019 р. № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до Наказу Державної податкової служби України «Про початок діяльності Державної податкової служби України» від 28 серпня 2019 р. №36 розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» прийнято рішення ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідовуються, відповідно до п. 1 постанови переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) припинено 15.07.2021. Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 р. № 529 утворено, як відокремлені підрозділи ДПС України, територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого включено ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663). Функції ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) передані ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663), яке є правонаступником майна, прав та обов`язків ГУ ДПС у Черкаській області, що ліквідовується.

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади /https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Якщо ж таке право не є порушеним, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом, а тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Відтак, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку. Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постановах від 15.06.2021 у справі № 2040/5680/18, від 21.08.2018 у справі № 295/14795/16-а та від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17.

Верховний Суд у постанові від 09.11.2018 у справі № 263/15749/16-а зазначив, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб`єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи. Бездіяльність суб`єкта владних повноважень, яка не впливає на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної особи не породжує для такої фізичної особи жодних правових наслідків. У випадку протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, належним способом захисту порушеного права фізичної особи є зобов`язання такого суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. «Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 ЄКПЛ можливий за наявності двох обов`язкових умов: забезпечення поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Відсутність «бажаного результату» виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки «бажаний результат» встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, що полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме у цих межах.

Скарга, направлена до ГУ ДФС у Черкаській області від 11.01.2019 № 21 була залишена без відповіді, у зв`язку з чим позивач звертався до суду (адміністративна справа № 580/3471/19).

У рішенні суду від 03.08.2021 у справі №580/3471/19 суд установив, що оскільки податкова вимога від 22.12.2018 №2924-53 була прийнята ГУ ДФС у Черкаській області, скарга на таку відповідно до п. 56.3. ст. 56 Кодексу №2755 мала бути подана саме до ДФС України, проте скарга від 11.01.2019 № 21 була подана позивачем до ГУ ДФС у Черкаській області. Таким чином, згідно з вказаних приписів, невідповідність скарги вимогам п.п.56.3 і 56.6 ст.56 Кодексу №2755 тягне за собою повернення скарги із зазначенням причин повернення. Проте, ГУ ДПС у Черкаській області листом від 16.09.2021 №18352/6/23/23-00-13-0618 скаргу позивача залишило без розгляду, а не повернуло її.

Суд установив, що на виконання рішення суду у справі № 580/3471/19 ГУ ДПС у Черкаській області листом від 16.09.2021 № 18352/6/23-00-13-0618 повідомило, що зважаючи на те, що оскаржувана податкова вимога від 22.12.2018 № 2924-53 прийнята ГУ ДФС у Черкаській області, скарга відповідно до п. 56.3 ст. 56 Кодексу №2755 мала бути подана до ДФС України. У зв`язку з чим подана скарга залишена без розгляду.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Відповідно до ст.17 Кодексу №2755 платник податків має право, зокрема:самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Кодексом (п.17.1.13); надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, що підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, у порядку, встановленому цим Кодексом (п.17.1.16); оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію(п.17.1.7).

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Податкову вимогу від 22.12.2018 № 2924-53 позивач отримав 03.01.2019, проте скаргу до ДПС України направив 02.03.2023, позивач порушив встановлені законодавством строки для подання відповідної скарги до контролючого органу центрального рівня як передбачено законодавством.

За роз`ясненнями у звязку з реогранізацією контролюючих органів щодо умов і строків подання скарги на отриману податкову вимогу до належного за рівнем контролюючого органу позивач ні до ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920 та код ЄДРПОУ 44131663), ні до ДПС України не звертався.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Суд враховує, що рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню, зокрема податкова вимога від 22.12.2018 № 2924-53 прийнята ГУ ДФС у Черкаській області. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

ВС у справі № 240/12017/19 висновує, що після завершення процесуальних строків на оскарження, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Позивач не довів переконливими доказами неправомірність складення/прийняття рішення ДПС України від 14.07.2023 № 192/8/699-00-06-02-01-06 про оскарження податкової вимоги за скаргою № 115 на податкову вимогу від 22.12.2018 № 2924-53, що була предметом судового розгляду з урахуванням здійснення судового контролю у вирішеній справі № 580/3471/19.

Оскільки порушення строків оскарження індивідуального акта контролюючого органу має наслідок залишення скарги без розгляду (що було вчинено відповідачем), то суд оцінивши докази та перевірив доводи сторін, дійшов висновку про правомірність оскарженого індивідуального акту - рішення ДПС України від 14.07.2023 № 192/8/699-00-06-02-01-06 та достатні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Враховуючи ст. 139 КАС України підстави для розподілу витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» [вул. Європейська 1, м. Багачеве, Черкаська область, 20251, код ЄДРПОУ 24359125];

відповідач: Державна податкова служба України [Львівська площа 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393].

Рішення суду складене 03.12.2024 (протягом десяти робочих днів з урахуванням наказів про відрядження з 21.11.2024 до 01.12.2024).

Суддя Лариса ТРОФІМОВА