Постанова

від 03.12.2024 по справі 320/20884/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 320/20884/23

адміністративне провадження № К/990/33462/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Волинської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 (суддя Колеснікова І.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 (судді: Чаку Є.В. (головуючий), Єгорова Н.М., Коротких А.Ю.) у справі №320/20884/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Проперті» до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд Проперті» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Волинської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування:

- рішень про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000054/2 від 25.07.2022, №UA205050/2022/000057/2 від 09.08.2022, №UA205050/2022/000058/2 від 22.08.2022, №UA205050/2022/000059/2 від 23.08.2022, №UA205050/2022/000060/2 від 24.08.2022, №UA205050/2022/000064/2 від 30.08.2022, №UA205050/2022/000067/2 від 07.09.2022, №UA205050/2022/000068/2 від 07.09.2022, №UA205050/2022/000069/2 від 12.09.2022, №UA205050/2022/000070/2 від 12.09.2022, №UA205050/2022/000071/2 від 12.09.2022, №UA205050/2022/000072/2 від 20.09.2022, №UA205050/2022/000075/2 від 26.09.2022, №UA205050/2022/000076/2 від 27.09.2022, №UA205050/2022/000079/2 від 28.09.2022, №UA205050/2022/000080/2 від 28.09.2022, №UA205050/2022/000082/2 від 30.09.2022, №UA205050/2022/000077/2 від 28.09.2022, №UA205050/2022/000084/2 від 11.10.2022, №UA205050/2022/000085/2 від 11.10.2022, №UA205050/2022/000086/2 від 12.10.2022, №UA205050/2022/000087/2 від 13.10.2022, №UA205050/2022/000089/2 від 19.10.2022, №UA205050/2022/000091/2 від 21.10.2022, №UA205050/2022/000102/2 від 02.11.2022, №UA205050/2022/000103/2 від 07.11.2022, №UA205050/2022/000105/2 від 08.11.2022, №UA205050/2022/000121/2 від 22.11.2022, №UA205050/2022/000122/2 від 22.11.2022, №UA205050/2022/000123/2 від 22.11.2022, №UA205050/2022/000126/2 від 29.11.2022, №UA205050/2022/000130/2 від 02.12.2022, №UA205050/2022/000132/2 від 06.12.2022, №UA205050/2022/000133/2 від 07.12.2022, №UA205050/2022/000135/2 від 07.12.2022, №UA205050/2022/000143/2 від 23.12.2022, №UA205050/2022/000146/2 від 27.12.2022, №UA205050/2022/000148/2 від 29.12.2022, №UA205050/2023/000004/2 від 05.01.2023, №UA205050/2023/000031/2 від 02.02.2023, №UA205050/2023/000087/2 від 21.02.2023, №UA205050/2023/000099/2 від 27.02.2023, №UA205050/2023/000106/2 від 01.03.2023, №UA205050/2023/000107/2 від 01.03.2023, №UA205050/2023/000109/2 від 01.03.2023, №UA205050/2023/000113/2 від 03.03.2023, №UA205050/2023/000122/2 від 08.03.2023, №UA205050/2023/000134/2 від 14.03.2023, №UA205050/2023/000137/2 від 15.03.2023 та №UA205050/2023/000139/2 від 16.03.2023;

- карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2022/001436 від 25.07.2022, № UA205050/2022/001481 від 09.08.2022, № UA205050/2022/001527 від 22.08.2022, №UA205050/2022/001532 від 23.08.2022, №UA205050/2022/001537 від 24.08.2022, №UA205050/2022/001562 від 30.08.2022, №UA205050/2022/001588 від 07.09.2022, №UA205050/2022/001590 від 07.09.2022, №UA205050/2022/001595 від 12.09.2022, №UA205050/2022/001596 від 12.09.2022, №UA205050/2022/001597 від 12.09.2022, №UA205050/2022/001623 від 20.09.2022, №UA205050/2022/001656 від 26.09.2022, №UA205050/2022/001661 від 27.09.2022, №UA205050/2022/001678 від 28.09.2022, №UA205050/2022/001680 від 28.09.2022, №UA205050/2022/001695 від 30.09.2022, №UA205050/2022/001672 від 28.09.2022, №UA205050/2022/001739 від 11.10.2022, №UA205050/2022/001740 від 11.10.2022, №UA205050/2022/001746 від 12.10.2022, №UA205050/2022/001755 від 13.10.2022, №UA205050/2022/001771 від 19.10.2022, №UA205050/2022/001776 від 21.10.2022, №UA205050/2022/001835 від 02.11.2022, №UA205050/2022/001855 від 07.11.2022, №UA205050/2022/001861 від 08.11.2022, №UA205050/2022/001933 від 22.11.2022, №UA205050/2022/001934 від 22.11.2022, №UA205050/2022/001935 від 22.11.2022, №UA205050/2022/001957 від 29.11.2022, №UA205050/2022/001975 від 02.12.2022, №UA205050/2022/001993 від 06.12.2022, №UA205050/2022/001998 від 07.12.2022, №UA205050/2022/002000 від 07.12.2022, №UA205050/2022/002106 від 23.12.2022, №UA205050/2022/002117 від 27.12.2022, №UA205050/2022/002127 від 29.12.2022, №UA205050/2023/000008 від 05.01.2023, №UA205050/2023/000160 від 02.02.2023, №UA205050/2023/000343 від 21.02.2023, №UA205050/2023/000389 від 27.02.2023, №UA205050/2023/000417 від 01.03.2023, №UA205050/2023/000418 від 01.03.2023, №UA205050/2023/000425 від 01.03.2023, №UA205050/2023/000449 від 03.03.2023, №UA205050/2023/000483 від 08.03.2023, №UA205050/2023/000526 від 14.03.2023, №UA205050/2023/000537 від 15.03.2023 та №UA205050/2023/000552 від 16.03.2023.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у митного органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного (шостого) методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларацій митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов прийнято відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024, позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом (резервним), прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, як не було надано і відповідних доказів щодо наявності обґрунтованих сумнівів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Короткий зміст вимоги касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2023, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

7.1. 12.07.2022 між ТОВ «Бренд Проперті» (Покупець) та компанією DIAMONDS GROUP SPRL (Продавець) укладено контракт купівлі-продажу за № 07-2022, згідно умов якого: Продавець зобов`язується передати Покупцю продукцію згідно з фактурою (в подальшому - Товар) ( п.1.2 контракту); кількість Товару, що поставляється, також визначається в фактурі (п. 2.1 Контракту); умови поставки також вказуються у відповідній фактурі до кожної поставки (п. 3.1 контракту); ціна Товару, що підлягає поставці, також зазначається у фактурі (п. 4.1 контракту); оплата за Товар може бути як у вигляді передоплати, так і можлива відстрочка на 360 днів з моменту перетину митного кордону України (в редакції додаткової угоди від 13.07.2022 до контракту). Валюта платежу може не відповідати валюті ціни. Оплата за Товар може здійснюватися як в доларах США, так і в євро на основі курсу НБУ на дату платежу. Остаточне рішення щодо вибору валюти приймає Покупець (п.5.1 контракту).

13.07.2022 сторони уклали додаткову угоду до контракту, якою збільшили строк оплати за Товар зі 180 днів на 360 днів.

Позивачем замовлено та узгоджено з Продавцем поставку партії товару згідно фактури (Інвойсу) від 20.07.2022 за № 07-2022/2, а саме: 1) одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, вживані, ступінь зносу до 25%, призначені для подальшого використання, невідсортовані, без індивідуальної упаковки, продезінфіковані та поставляються у мішках; 2)текстиль, що був у користуванні, для подальшого використання, ступінь зношеності не перевищує 25%.

У фактурі (Інвойсі) від 20.07.2022 за № 07-2022/2 сторони контракту закріпили наступні умови: загальна вартість Товару - 16 470, 00 доларів США, 0,90 доларів США за 1 кг, строк оплати - 360 днів.

На виконання домовленостей за контрактом Продавцем здійснено відвантаження та поставку замовленої позивачем партії товару.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем укладено договір № ДВСЕ/39-22 від 01.07.2022 з ТОВ «ДВС ЕКСПОРТ» (митний брокер). 25.07.2021 митним брокером було подано відповідачу митну декларацію від 25.07.2022 за № UA205050/2022/048528, згідно якої задекларована декларантом митна вартість Товарів обчислена за 1 методом, тобто за ціною контракту, і у поданій декларації складала 0,90 доларів США/кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією надано до митного органу, зокрема наступні документи: контракт, фактура (Інвойс), міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).; декларація про походження товару; сертифікат якості та дезінфекції; договір про надання послуг митного брокера.

Митним органом запропоновано позивачу протягом 10-ти календарних днів надати всі документи, що перелічені частиною 3 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України).

У відповідь на вказані повідомлення позивач, вважаючи, що подав достатній пакет документів та у зв`язку з відсутністю конкретного переліку документів, які митний орган витребував для підтвердження митної вартості, просив завершити митне оформлення на підставі вже поданих документів.

Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2022/000054/2 від 25.07.2022, яким збільшено суму митних платежів з розрахунку 1,47 доларів США за 1 кг товару. Також, прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2022/001436 від 25.07.2022, згідно якої було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причини: «Приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідність до рішення про визначення митної вартості № UA205050/2022/000054/2 від 25.07.2022».

В порядку вимог статті 55 МК України вищезазначені товари було випущено у вільний обіг згідно митної декларації № UA205050/2022/048580 від 25.07.2022.

7.2. 21.07.2022 між позивачем (Покупець) та компанією DERIVADA VARIAVEL-UNIPESSOAL LTD (Продавець) укладено контракт купівлі-продажу за №07/2022DB/2 (далі - контракт), згідно умов якого: Продавець зобов`язується передати Покупцю продукцію (в подальшому - Товар) згідно з фактурою; кількість Товару, що поставляється, також визначається в фактурі (п. 2.1 контракту); умови поставки вказуються у відповідній фактурі до кожної поставки (п. 3.1 контракту); ціна Товару, що підлягає поставці, встановлюється в доларах США та зазначається у фактурі (п. 4.1 Контракту); оплата за Товар може бути як у вигляді передоплати, так і можлива відстрочка на 180 днів з моменту перетину митного кордону України. Валюта платежу може не відповідати валюті ціни (п.5.1 контракту).

На виконання вказаних вище умов контракту позивачем замовлено та узгоджено з Продавцем поставку партій товару, а саме вживаного одягу, взуття і текстильних виробів згідно рахунків-фактур (Інвойсів) від 05.08.2022 за № 07/2022/DB/2-2, 19.08.2022 за №07/2022/DB/2-3, 19.08.2022 за № 07/2022/DB/2-5, 19.08.2022 за № 07/2022/DB/2-6, 20.08.2022 за №07/2022/DB/2-7, 27.08.2022 за № 07/2022/DB/2-8, 30.08.2022 за № 07/2022/DB/2-9, 05.09.2022 за №07/2022/DB/2-10, 07.09.2022 за № 07/2022/DB/2-11, 08.09.2022 за № 07/2022/DB/2-12, 16.09.2022 за №07/2022/DB/2-13, 22.09.2022 за № 07/2022/DB/2-15, 22.09.2022 за № 07/2022/DB/2-16, 24.09.2022 за №07/2022/DB/2-14, 24.09.2022 за № 07/2022/DB/2-17, 24.09.2022 за № 07/2022/DB/2-18.

На підставі досягнутих домовленостей Продавцем здійснено відвантаження та поставку замовленої позивачем партії товару.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем укладено договір № ДВСЕ/39-22 від 01.07.2022 з ТОВ «ДВС ЕКСПОРТ» (митний брокер).

Після доставки товарів згідно вищеперерахованих Інвойсах до митного кордону України митним брокером позивача було подано відповідачу митні декларації від 09.08.2022 за №UA205050/2022/051335, 22.08.2022 за № UA205050/2022/053736, 23.08.2022 за №UA205050/2022/054004, 24.08.2022 за № UA205050/2022/054193, 30.08.2022 за №UA205050/2022/055359, 06.09.2022 за № UA205050/2022/056898, 07.09.2022 за №UA205050/2022/057188, 12.09.2022 за № UA205050/2022/057733, 12.09.2022 за №UA205050/2022/057784, 12.09.2022 за № UA205050/2022/057795, 19.09.2022 за №UA205050/2022/059336, 26.09.2022 за № UA205050/2022/061141, 27.09.2022 за №UA205050/2022/061443, 28.09.2022 за № UA205050/2022/061717, 28.09.2022 за №UA205050/2022/061730 та від 30.09.2022 за № UA205050/2022/062373, згідно яких задекларована декларантом митна вартість Товарів обчислена за 1 методом, тобто за ціною Контракту в діапазоні 0,60-0,90 доларів США за 1 кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією надано до митного органу, зокрема наступні документи: контракт, фактури (Інвойси), міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR); сертифікат якості та дезінфекції; договір про надання послуг митного брокера.

Митним органом по кожній митній декларації було запропоновано позивачу протягом 10-ти календарних днів надати всі документи, що перелічені в частині 3 статті 53 МК України.

У відповідь на вказані повідомлення позивач, вважаючи, що подав достатній пакет документів та у зв`язку з відсутністю конкретного переліку документів, які митний орган витребував для підтвердження митної вартості, просив завершити митне оформлення на підставі вже поданих документів.

По вказаних вище поданих митних деклараціях відповідач прийняв відповідні рішення про коригування митної вартості товарів, якими збільшено суму митних платежів за 6 методом з розрахунку 1,47 доларів США за 1 кг товару, а також прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, згідно яких було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причини приведення рівня митної вартості в графах 12,45 МД у відповідності до відповідного рішення про визначення митної вартості.

В порядку вимог статті 55 МК України вищезазначені товари було випущено у вільний обіг.

7.3. 22.09.2022 між ТОВ «Бренд Проперті» (Покупець) та компанією Eurokommerz Handelsges.m.b.H (Продавець) укладено контракт купівлі-продажу за № 09/2022/ЕВ/2 (далі - контракт), згідно умов якого: продавець зобов`язується передати Покупцю продукцію згідно з фактурою (в подальшому - Товар); кількість Товару, що поставляється, також визначається в фактурі (п. 2.1 контракту); умови поставки вказуються у відповідній фактурі до кожної поставки (п. 3.1 контракту); ціна Товару, що підлягає поставці, встановлюється в Євро та зазначається у фактурі (п. 4.1 Контракту); оплата за Товар може бути як у вигляді передоплати, так і можлива відстрочка на 180 днів з моменту перетину митного кордону України (п.5.1 контракту).

На виконання вказаних вище умов контракту позивачем замовлено та узгоджено з Продавцем поставку партій товару, а саме вживаного одягу, взуття і текстильних виробів згідно рахунків-фактур (Інвойсів) від 26.09.2022 за № 220926-03, 05.10.2022 за № 221005-01, 07.10.2022 за № 221007-01, 07.10.2022 за № 221007-02,10.10.2022 за № 221010-01, 14.10.2022 за № 221014-04, 17.10.2022 за № 221017-03, 31.10.2022 за № 221031-01, 03.11.2022 за № 221103-01, 04.11.2022 за №221104-03, 18.11.2022 за № 221118-04, 18.11.2022 за № 221118-05, 18.11.2022 за №221118-06, 25.11.2022 за № 221125-01, 28.11.2022 за № 221128-01, 01.12.2022 за № 221201-01, 01.12.2022 за № 221201-02, 05.12.2022 за № 221205-05, 21.12.2022 за № 221221-27, 22.12.2022 за № 221222-10, 27.12 2022 за № 221227-12, 02.01.2023 за № 230102-0112, 31.01.2023 за №230131-01, 17.02.2023 за № 230217-01, 23.02.2023 за № 230223-01, 27.02.2023 за № 230227-02, 27.02.2023 за № 230237-01, 27.02.2023 за № 230227-03, 01.03.2023 за № 2300301-01, 06.03.2023 за № 230306-01, 06.03.2023 за № 230306-02, 10.03.2023 за № 230310-02 та 13.03.2023 за № 230313-01.

На підставі досягнутих домовленостей Продавцем здійснено відвантаження та поставку замовленої Позивачем партії товару.

На виконання умов п. 6.1 Контракту Продавцем крім рахунків-фактур (Інвойсів) було надано позивачу також інші документи, необхідні для розмитнення Товару, зокрема сертифікати дезінфекції та сертифікати якості.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем укладено Договір № ДВСЕ/39-22 від 01.07.2022 з ТОВ «ДВС ЕКСПОРТ» (митний брокер).

Після доставки товарів згідно вищеперерахованих Інвойсах до митного кордону України митним брокером позивача було подано відповідачу митні декларації від 27.09.2022 за №UA205050/2022/061628, 11.10.2022 за № UA205050/2022/065000, 11.10.2022 за №UA205050/2022/065125, 12.10.2022 за № UA205050/2022/065314, 13.10.2022 за №UA205050/2022/065646, 19.10.2022 за № UA205050/2022/067092, 20.10.2022 за №UA205050/2022/067568, 02.11.2022 за № UA205050/2022/070622, 07.11.2022 за №UA205050/2022/071708, 07.11.2022 за № UA205050/2022/071867, 22.11.2022 за №22UA205050075342U0, 22.11.2022 за № 22UA205050075421U9, 22.11.2022 за №22UA205050075525U2, 28.11.2022 за № 22UA205050076801U2, 01.12.2022 за №22UA205050077566U7, 05.12.2022 за № 22UA205050078404U8, 06.12.2022 за №22UA205050078593U7, 07.12.2022 за № 22UA205050078815U0, 23.12.2022 за №22UA205050081984U7, 27.12.2022 за № 22UA205050082553U9, 29.12.2022 за №22UA205050082883U4, 05.01.2023 за № 23UA205050004214U2, 02.02.2023 за №23UA205050010205U4, 21.02.2023 за № 23UA205050014439U3, 27.02.2023 за №23UA205050015921U6, 01.03.2023 за № 23UA205050016607U3, 01.03.2023 за №23UA205050016608U2, 01.03.2023 за № 23UA205050016684U2, 03.03.2023 за №23UA205050017297U9, 08.03.2023 за № 23UA205050018457U9, 13.03.2023 за №23UA205050019667U1, 15.03.2023 за № 23UA205050020249U0 та від 16.03.2023 за №UA205050020631U2, згідно яких задекларована декларантом митна вартість Товарів обчислена за 1 методом, тобто за ціною Контракту в розмірі 0,60 Євро за 1 кг.

Митним брокером для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товарів до митниці по митних деклараціях було подано пакети документів, до яких входили: контракт, фактура (Інвойс), міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR); сертифікат якості та дезінфекції; договір про надання послуг митного брокера.

Однак митним органом по кожній митній декларації було запропоновано позивачу протягом 10-ти календарних днів надати всі документи, що перелічені в частині 3 статті 53 МК України.

У відповідь на вказані повідомлення позивач, вважаючи, що подав достатній пакет документів та у зв`язку з відсутністю конкретного переліку документів, які митний орган витребував для підтвердження митної вартості, просив завершити митне оформлення на підставі вже поданих документів.

По вказаних вище поданих митних деклараціях відповідач прийняв відповідні рішення про коригування митної вартості товарів, якими було збільшено суму митних платежів за 6 методом з розрахунку від 1,3775 до 1,5255 Євро (в перерахунку на дату відповідної декларації відповідно 1,47 доларів США) за 1 кг товару, а також прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, згідно яких було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причини приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідності до відповідного рішення про визначення митної вартості.

В порядку вимог статті 55 МК України вищезазначені товари було випущено у вільний обіг.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на не правильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме частини третьої статті 53, частин четвертої, п`ятої статті 58 МК України щодо питання застосування даних норми права у контексті необхідності документального підтвердження наявності складів (відокремлених структурних підрозділів) продавця у різних країнах задля усунення сумнівів митниці щодо можливої наявності платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або не пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця, що призводить до необхідності витребування додаткових документів.

Митний орган вказує, що суди не врахували фактичні обставини, з якими пов`язане безпосереднє коригування митної вартості імпортовано товару, а саме наявність розбіжностей у поданих позивачем документах:

- умовами контрактів від 21.07.2022 №07/2022/DB/2, від 22.09.2022 №09/2022/EB/2 встановлено, що жодна зі сторін не має права передати свої зобов`язання по контрактах третім особам без письмової на це згоди іншої сторони. Водночас дані контракти не передбачають можливість здійснення відправки товару третьою особою. При цьому, відповідно до інвойсів та графи 1 CMR відправником товару є не продавець, а третя сторона;

- відсутнє жодне документальне підтвердження правовідносин з третьою стороною, яка фактично здійснила відправку (відвантаження) товару;

- із наданих декларантом до митного оформлення документів неможливо встановити, що місця, де відбувалося завантаження товару, належить саме продавцю товару та є його складами/відокремленими структурними підрозділами (на чому наполягає позивач);

- наявність розбіжностей, що стосуються оплати за товар. Відповідно до умов контрактів, по яким здійснювалася поставка, передбачені два види оплати за товар: передоплата або відстрочка 180 днів. При цьому у інвойсах оплата за товар визначена терміном в 360 днів);

- наявність розбіжностей в інвойсах (фактурах) та міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR). За умовами контрактів, товар поставляється Покупцю комплектно в кількості, що визначена в фактурі. В графі 5 CMR зазначено відповідні номери інвойсів (фактури), згідно з якими оформлялися оцінювані товари. Проте інвойси виписані пізніше, ніж CMR, в яких такі зазначені.

З огляду на те, що завантаження (відвантаження) товару відбувалося не продавцем товару, а третьою стороною, обґрунтованими є сумніви щодо того, на підставі яких документів здійснювалося навантаження товару, на основі чого було визначено вид товару та його кількість, та яким чином в автотранспортних накладних (CMR) зазначені номери документів, яких не існувало на момент завантаження товару.

Наведені розбіжності, на переконання контролюючого органу, є підставою для сумніву щодо впливу третіх осіб на формування числових значень митної вартості. Наявність у відносинах між контрагентами третьої сторони, відносини з якою із наданих товаро-супровідних документів неможливо встановити, може призводити до наявності сумнівів щодо того, чи містять надані деканатом документи всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, оскільки ціна товару це не тільки сума всіх платежів, які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця, а й платежі, які здійснюються на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Крім того, митний орган зазначає, що наведене викликає у митного органу обґрунтовані сумніви щодо митної вартості та, як наслідок, витребування додаткових документів, ненадання яких (позивачем не надано жодного додаткового документу) призводить до неможливості визначення митної вартої за першим методом за ціною договору.

9. Товариство не скористалося своїм правом та не подало відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

10. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15, від 02 травня 2024 року у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

Як встановили суди попередніх інстанцій, для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару (вживаний одяг, взуття і текстильних виробів) та її визначення за основним методом позивач подав до митного органу: митні декларації, зовнішньоекономічні договори (контракти), фактури (інвойси), міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), сертифікати дезінфекції та сертифікати якості.

Додаткових документів, витребуваних митним органом, позивачем надано не було.

Суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що позивач подав усі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, надані документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість митним органом не надано до суду жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару за ціною договору та не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів (не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

Разом з тим, зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій в аспекті встановлених обставин не дають можливості пересвідчись в правильності висновків судів щодо невідповідності/відповідності спірних індивідуальних актів вимогами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема рішення судів не містить аналізу та обґрунтувань щодо всіх підстав, якими відповідач обґрунтовував свої сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару, а встановлені обставини, суперечать матеріалам справи (документам), на підставі яких такі встановлені.

У оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості митний орган зазначив, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, а саме:

- наявність розбіжностей, що стосуються оплати за товар.

Відповідно до умов контрактів від 21.07.2022 № 07/2022/DB/2 та від 22.09.2022 №09/2022/ЕВ/2, по яким здійснювалася поставка, передбачені два види оплати за товар: передоплата або відстрочка 180 днів (п. 5.1). При цьому у інвойсах вказано, що термін оплати становить 360 днів.

З цього приводу суди зазначили, що оскільки умовами контрактів асортимент, кількість, вартість Товару, умови поставки та оплати передбачаються у відповідних фактурах, сторони контракту визначили та закріпили у рахунках-фактурах (Інвойсах) строк оплати - 360 днів.

Однак вказане суперечить умовам контрактів (п. 5.1), де чітко визначено, що можлива передоплата або відстрочка на 180 днів. При цьому умовами контрактів не передбачено, що сторони визначають оплату у відповідних фактурах, як і не передбачено, що відстрочка можлива на 360 днів. Крім того, змін до контрактів від 21.07.2022 № 07/2022/DB/2 та від 22.09.2022 №09/2022/ЕВ/2 щодо зміни термінів оплати (відстрочки) не вносилось.

При цьому суди вказали, що умови здійснення розрахунків визначаються саме контрактами, а не інвойсами, а отже інвойс за замовчуванням не повинен містити відомості або умови, за якими буде здійснюватися розрахунок за поставлену партію товару, оскільки всі ці умови вже передбачені відповідними пунктами контрактів. Вказаний висновок суперечить попередньому висновку судів, що сторони контракту визначили та закріпили строк оплати саме у інвойсах.

Відтак висновки судів в цій частині є суперечливими та не відповідають фактичним умовам контрактів.

Щодо контракту від 12.07.2022 № 07-2022, укладеного між ТОВ «Бренд Проперті» та компанією DIAMONDS GROUP SPRL, то слід зазначити, що дійсно до нього було укладено додаткову угоду від 13.07.2022, відповідно до якої відстрочка можлива на 360 днів.

Однак колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій поверхнево досліджено вказаний контракт, за яким позивачем було імпортовано товар.

Суди зазначили, що між ТОВ «Бренд Проперті», як покупцем, та компанією DIAMONDS GROUP SPRL, як продавцем, укладено контракт купівлі-продажу від 12.07.2022 № 07-2022. Проте з наявного у справі, наданого позивачем, вказаного контракту купівлі-продажу ( т.1 а.с.49-55) вбачається, що позивач є продавцем, натомість компанія DIAMONDS GROUP SPRL є покупцем. При цьому у наданих позивачем документах для підтвердження правильності визначення ціни товару наявні посилання саме на контракт купівлі-продажу від 12.07.2022 № 07-2022 та вказано, що саме позивач є покупцем. Жодних документів, які б свідчили про внесення змін до вказаного контракту позивачем не надано, матеріали справи не мстять.

Однак суди попередніх інстанцій не звернули уваги на вказані розбіжності та фактично не надали їм оцінки, зокрема щодо можливості імпортувати (ввозити) на митну територію України товар по контракту за яким позивач є продавцем (експортером), а не покупцем та визначати митну вартість товарів за ціною такого договору (контракту);

- наявність розбіжностей щодо відправника товару та місця відправлення.

Умовами контрактів встановлено, що продавець зобов`язується передати покупцю продукцію згідно з фактурою (п. 1.2) і жодна зі сторін не має права передати свої зобов`язання по контрактах третім особам без письмової на це згоди іншої сторони (п. 14.2).

Тобто контракти не передбачають можливість здійснення відправки товару третьою особою. При цьому, відповідно до інвойсів та графи 1 міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) відправником товару є не продавець, а третя сторона (особа). Крім того, місцезнаходження продавця не відповідає місцю завантаження товару згідно CMR.

На переконання колегії суддів вказаним доводам митного органу судами попередніх інстанцій відповідної оцінки не надано.

Суди з цього приводу вказали, що у позовній заяві позивач зазначив, що місце відправлення партій товарів може відрізнятися від місця завантаження враховуючи те, що контрагенти -постачальники імпортованого позивачем товару мають відокремленні структурні підрозділи в країнах Євросоюзу і комплектування партій товару може відбуватися з декількох складів продавця, місцезнаходження якого може відрізнятися від місця реєстрації юридичної особи, що в жодному разі не є порушенням обчислення митної вартості товарів, оскільки, як вже зазначалось вище, згідно умов контрактів, в ціну товару вже включено пакування, маркування, завантаження, ризики пошкодження та втрати, всі податки та мито, інші збори на території країни продавця, а також вартість доставки до міста Київ імпортованих товарів. Митний орган не навів жодних доводів на спростування наведених пояснень позивача.

Однак колегія суддів зазначає, що вказані обставини ніяким чином не пояснюють та не спростовують факту відправки товару позивачу не безпосередньо стороною (контрагентом) за контрактом, а особою, яка не є учасником договірних правовідносин. Матеріали справи не містять жодного документального підтвердження правовідносин позивача саме з третіми особами, які фактично здійснили відправку (відвантаження) товару, чи що такі треті особи, як стверджує позивач, є відокремленими структурними підрозділами контрагентів - постачальників;

- наявність розбіжностей в інвойсах (фактурах) та міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR).

За умовами контрактів, товар поставляється покупцю комплектно в кількості, що визначена в фактурі. В графі 5 міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) зазначено відповідні номери інвойсів (фактур), згідно з якими оформлялися оцінювані товари. Проте інвойси виписані пізніше, ніж CMR, в яких такі зазначені.

Суди попередніх інстанцій наведені доводи відповідача визнали безпідставними з огляду на те, що проформа міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) вимагає введення номеру товаросупровідного документа, в даному випадку інвойса. Разом з тим, фактично інвойс оформлюється після завершення завантаження транспортного засобу і визначення нетто і брутто товару, а тому ситуації, за яких дата оформлення інвойса є більш пізньою за дату CMR, не є порушенням митного законодавства України та ніяким чином не впливають на кількісні показники митної вартості товару.

Проте колегія суддів такі висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасними, оскільки, по - перше, оформлення інвойсу не пов`язано безпосередньо з завантаженням товару на транспортний засіб (нетто і брутто товару є вагою безпосередньо товару та товару з упаковкою, тарою тощо; завантаження товару в транспортний засіб ніяким чином не впливає на вагу нетто і брутто, які відомі до моменту завантаження), по - друге, якщо інвойс оформлюється після завершення завантаження транспортного засобу, то не зрозуміло на підставі якого саме документу відбувалось відвантаження товару зі складів та навантаження конкретного виду товару у відповідній кількості на транспортні засоби та яким чином в автотранспортних накладних (CMR) зазначені номери документів, яких не існувало на момент завантаження товару. Крім того, слід врахувати також і те, як стверджував позивач, комплектування та відправку партій товару здійснювали відокремленні структурні підрозділи продавця - контрагента в різних країнах Євросоюзу, що відповідно мало б здійснюватися на підставі конкретних документів (видаткових документів).

Суди попередніх інстанцій відхиляючи всі вищенаведені наведені доводи митного органу також вказали, що зазначені відмінності не впливають на числове визначення митної вартості товарів, а виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, проте на переконання Суду наведені обставини в сукупності, можуть свідчити на користь висновку про обґрунтовані підстави у митного органу вважати, що надані позивачем документи в сукупності не підтверджують заявлену ним митну вартість товарів.

Суд звертає увагу, що принцип безпосереднього дослідження доказів судом вимагає проведення їх дослідження, аналізу й надання оцінки судом саме під час судового розгляду справи, а відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, достатніми, належними та допустимими. Мотивація суду не може обмежуватися зробленими формальними висновками без безпосереднього аналізу і дослідження доказів судом та встановлення відповідних обставин під час судового розгляду справи.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій фактично не досліджено докази, не встановлено всіх дійсних обставин справи, на проаналізовано та не надано належної оцінки спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін, якими обґрунтовані їхні вимоги та заперечення, що свідчить про не дотримання принципів процесуального закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11. За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно дослідити докази, надати належну правову оцінку як кожному окремому доказу та сукупності доказів, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

12. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідає.

13. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Волинської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №320/20884/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова І.А. Васильєва