Ухвала

від 04.12.2024 по справі 320/1658/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа №320/1658/24

провадження № К/990/43884/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,

перевіривши касаційну скаргу Печерського відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі за позовом Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради до Печерського відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_2, керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «УАФ Маркетинг» ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування повідомлення та зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

15 листопада 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради звернулася до суду із позовом до Печерського відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просила визнати протиправним і скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19 травня 2023 року, зобов`язати відкрити виконавче провадження та вчинити дії, спрямовані на його виконання.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 11 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року, позов задовольнив.

Визнав протиправним і скасував повідомлення Печерського відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19 травня 2023 року та зобов`язав відкрити виконавче провадження.

Стягнув на користь Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Печерського відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Печерський відділ державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) оскаржив їх у касаційному порядку.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

19 травня 2023 року державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянуто заяву Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради щодо примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення РАП №00242718 від 13 лютого 2023 року та прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання через відсутність зазначення дати народження боржника - керівника юридичної особи та реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Не погодившись з таким повідомленням відповідача, Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради звернулася з даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.

У цій справі спір виник у правовідносинах з приводу дій та повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас автор касаційної скарги, оскаржуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийнятих за правилами статті 287 КАС України, покликається виключно на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Отже, перевіряючи матеріали касаційної скарги Судом установлено, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ. Отож підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Водночас, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Печерського відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 320/1658/24 за позовом Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради до Печерського відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_2, керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «УАФ Маркетинг» ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування повідомлення та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська