Рішення

від 29.11.2024 по справі 580/9178/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року справа № 580/9178/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Державного закладу Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача про скасування 2 групи інвалідності з ураженням опорно-рухового апарату безтерміново, ОСОБА_1 , винесене обласним МСЕК № 2 від 23.03.2022 року, та невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 23.03.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.03.2022 йому на підставі акту огляду МСЕК №805 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» обласна МСЕК №2 видана довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №711565. Згідно вказаної довідки позивача визначено II групу інвалідності загальне захворювання з ураженням опорно рухового апарату з 23.02.2023 безтерміново.

Однак, 27.07.2024 позивач отримав лист ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України», яким повідомили, що на засіданні комісії ДЗ ЦМСЕК МОЗ України 17.07.2024 відносно нього проведена медико-соціальна експертиза, за результатами якої скасовано встановлена 2 група інвалідності з дати встановлення 23.03.2022.

Позивач вважає, що відповідач порушив всі норми чинного законодавства України та процедуру скасування рішення про визнання особи інвалідом, грубо порушив права позивача, а тому з метою відновлення своїх прав, позивач змушений звернутися з позовною заявою.

Ухвалою суду від 30.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) правилами спрощеного позовного провадження.

22.10.2024 від відповідача суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що 15.07.2024 відповідачу надійшов лист Міністерства охорони здоров`я України №56-26(08)-1122, відповідно до якого розглянувши лист Офісу Генерального прокурора від 01.07.2024 №09/2/2-7081-24 на підставі п.13 Положення про медико-соціальну експертизу Міністерством охорони здоров`я України доручено повернутись до розгляду медико-соціальної справи ОСОБА_1 щодо обґрунтованості прийнятого рішення Черкаською обласною МСЕК №2 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи».

Вивчивши висновок експерта №255/23 наявність хибного плечового суглобу та контрактури плечового суглобу та відповідно й пов`язані з цим діагнозом порушення функцій плечового суглобу, що встановлювались ОСОБА_1 через чотири місяці після отримання перелому ключиці та які зазначені у виданому комісією Уманської ЦРЛ направлені на медико-соціальну експертну комісію №122 від 21.03.2022, а також Акті огляду МСЕК №805 від 23.03.2022 об`єктивними даними не підтверджується.

Тому члени медико-соціальної експертизи ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» на засіданні комісії здійснили перевірку обґрунтованості встановлення ОСОБА_1 2 групи інвалідності, за наслідками якої 16.07.2024 складено Акт №1257 огляду медико-соціальною експертною комісією та прийнято рішення, яким визнано необґрунтованим встановленням ОСОБА_1 2 групи інвалідності.

Відповідач зазначає, що перевірка проведена відповідно до п.13 Положення про медико-соціальну експертизу, а не повторний огляд відповідно до п.22 Положення і відповідно нового направлення на МСЕК форми 0/88 не передбачено, так як перевіряється прийняте рішення від 23.03.2022.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

23.03.2022 на підставі акту огляду МСЕК №805 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» обласна МСЕК №2 видала позивачу довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №711565, відповідно до якої позивачу установлено II групу інвалідності, загальне захворювання з ураженням опорно рухового апарату з 23.02.2023, безтерміново.

Відповідно до листа Офісу Генерального прокурора від 01.07.2024 №09/2/2-7081-24, адресованого МОЗ України, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022252100000076 від 28.10.2022 за фактом підроблення документів, які стали підставою для встановлення 2 групи інвалідності ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 КК України, а також кримінальне провадження №12024000000001075 від 06.06.2024 за фактом вчинення головою та членами МСЕК КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради», підроблення документів, які стали підставою для встановлення ОСОБА_1 2 групи інвалідності безтерміново, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та кримінальне провадження №120240000000001295 від 27.06.2024 за фактом заволодіння шахрайським шляхом виплатами державної соціальної допомоги, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. Також, досудовим розслідуванням встановлено, що 02.11.2021 ОСОБА_1 госпіталізований у КНП «Уманська центральна міська лікарня» з наявністю перелому акроміального кінця правої ключиці, з приводу якого йому виконане оперативне втручання - фіксація перелому металевою пластиною.

21.03.2022 лікарем комунального некомерційного підприємства «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради складене направлення на медико-соціальну експертну комісію №122 від 21.03.2022 (форма № 088/о) до якого внесено завідомо неправдиві відомості, щодо наявного у ОСОБА_1 лікарського діагнозу «Хибний плечовий суглоб. Згинально-розгинальна контрактура правого плечового суглоба, значне порушення функцій».

Разом з тим, медична документація ОСОБА_1 у своїй сукупності не містила відомостей про наявність у захворювання яке надає право встановлення будь-якої групи інвалідності.

У цей же день, вказане направлення підписано головою та членами ЦЛК комунального некомерційного підприємства «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради, засвідчено відтиском печатки лікувального закладу та видано на розгляд МСЕК КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради».

Після цього, 23.03.2022 на підставі завідомо підробленого направлення ЛКК №122 від 21.03.2022 (форма № 088/о) та долученої медичної документа МСЕК КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експерті Черкаської обласної ради» до Акту огляду МСЕК №805 внесено завідомо неправдиві відомості щодо наявності у ОСОБА_1 діагнозу «Хибний плечовий суглоб» та прийнято рішення про встановлення ІІ групи інвалідне безтерміново.

При цьому, огляд ОСОБА_1 членами МСЕК не проводився, рішення про встановлення інвалідності прийнято заочно.

15.07.2024 (вх.№56-26/08/-1122) відповідачу надійшов лист Міністерства охорони здоров`я України від 12.07.2024 (вих.№25-04/28188/2-24) відповідно до якого, МОЗ розглянуло лист Офісу Генерального прокурора від 01.07.2024 №09/2/2-7081-24, та з огляду на встановлені під час досудового розслідування обставини Міністерством охорони здоров`я України доручено повернутись до розгляду медико-соціальної справи ОСОБА_1 щодо обґрунтованості прийнятого рішення Черкаською обласною МСЕК №2 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи».

За наслідками перевірки обґрунтованості встановлення позивачу 2 групи інвалідності, 16.07.2024 ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» складено акт огляду МСЕК від 16.07.2024 №1257, відповідно до якого, враховуючи висновки експертиз, рішення обласної МСЕК №2 м. Черкаси від 23.03.2022 скасовано.

Також, 16.07.2024 ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» складено довідку №75, відповідно до якої ОСОБА_1 не визнаний інвалідом з 23.03.2022.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо скасування 2 групи інвалідності, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон №875-ХІІ).

Частиною 1 ст.2 Закону №875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до статті 3 Закону №875-ХІІ, інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону №875-ХІІ громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.

Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.3 Положення №1317 Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

На підставі п.4 Положення №1317 Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров`я обласної (міської) держадміністрації.

Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.

Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік.

МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, яку очолює головний лікар.

Відповідно до п.13 Положення №1317 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ: здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх;

узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності, веде у розрізі лікарів облік відповідних випадків та щороку подає МОЗ пропозиції щодо покращення ситуації у цій сфері;

повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;

проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;

надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;

направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця);

впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;

бере участь в акредитації обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;

проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.

Отже, пунктом 13 Положення №1317 на Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ покладено повноваження перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, та їх скасування.

За змістом позовної заяви позивач вважає дії відповідача щодо скасування рішення про встановлення позивачу II групи інвалідності та невизнання його особою з інвалідністю II групи протиправними, оскільки Положенням №1317 не передбачено підстав переогляду або заочного огляду особи.

З цього приводу суд звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", уведеним в дію Указом Президента України від 12 вересня 2023 року №576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24 лютого 2022 року).

У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Разом з цим, 08.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України», яка передбачає, що на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Отже, на період дії воєнного стану медико-соціальні експертні комісії мають право у разі неприбуття особи на огляд приймати рішення заочно за наявними документами.

Суд встановив, що листом відповідача від 08.07.2024 №56-23(08)-2237 запрошено позивача прибути для огляду до Державного закладу Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України 16.07.2024 о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 36, к.19, - стосовно перевірки обґрунтованості прийнятого рішення про визначення позивачу групи інвалідності в межах кримінального провадження №42022252100000076 за дорученням Офісу Генерального Прокурора, МОЗ України.

Проте згідно з підпунктом 28.1 акта від 16.07.2024 №1257 за викликом для очного розгляду, позивач не прибув.

З огляду на зазначене, у зв`язку з неприбуттям позивача, відповідачем правомірно здійснено перевірку обґрунтованості прийнятого рішення про визначення позивачу групи інвалідності заочно на підставі медичних документів.

Щодо доводів позивача про те, що приписами Положення №1317 повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку лише за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду, то суд зазначає, що перевірка обґрунтованості рішення про визначення позивачу 2 групи інвалідності проводилася відповідачем на підставі пункту 13 Положення №1317, яким установлено право ЦМСЕК МОЗ перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, та їх скасування.

Отже, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про відсутність законодавчо визначених підстав для прийняття Центральною МСЕК МОЗ України рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю, викладеного у довідці від 16.07.2024 №75.

Крім того, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються правильність рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постановах від 12 жовтня 2021 року у справі № 280/4820/19, від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, від ЗО листопада 2020 року в справі № 200/14695/19-а.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що відповідачем не порушено порядку розгляду питання обґрунтованості рішення про визначення позивачу 2 групи інвалідності, а тому оскаржувані дії відповідають вимогам Положення №1317, тобто вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судові витрати -розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ