Рішення

від 27.11.2024 по справі 724/3715/24

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/3715/24 Провадження № 2/724/783/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання: Філіпчука Д.В.

за участю сторін: позивача ОСОБА_1

представника позивача Чернея В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Хотині Чернівецької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади села Перебиківці в особі Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Черней Василь Петрович, звернулася до суду із заявленими вимогами, в яких просить встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем, а саме ОСОБА_3 , однією сім`єю не менше як п`ять років, а саме з січня 2010 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Перебиківці Дністровського району Чернівецької області, та визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а саме земельні ділянки кадастровий номер 7325086400:01:001:1177 площею 0,6482га., кадастровий номер 7325086400:01:001:1180 площею 0,1201га.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що на день смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, яка складається з 2-ох земельних ділянок цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В шестимісячний термін вона, як спадкоємець за законом звернулась до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, і як наслідок заведена спадкова справа № 344/2024.

Зазначає, що 4 вересня 2024 року державним нотаріусом Мартинюк Є.Р. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 632/02-14 у спадковій справі № 344/2024, якою їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки: площею 0,6482га., кадастровий номер 7325086400:01:001:1177 та площею 0,1201га., кадастровий номер 7325086400:01:001:1180, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ № 010479 від 16.12.2002 року та необхідністю встановлення факту проживання разом однією сім`єю з спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини згідно ст.1264 ЦК України.

Про існування родичів перших черг спадкування після смерті спадкодавця, які б претендували на спадкове майно та в термін визначений законодавством України заявили свої спадкові права позивачу не відомо, такі особи фізично відсутні, що підтверджується матеріалами позову, зокрема і інформацією, що міститься в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 632/02-14, яку винесено державним нотаріусом Мартинюк Є.Р. у спадковій справі № 344/2024.

Також вказує, що Клішковецька сільська рада не зверталась та звертатись не буде до суду після смерті ОСОБА_3 з заявою про визнання спадщини відумерлою на земельні ділянки відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ № 010479 від 16.12.2002 року. Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є лише вона, оскільки постійно проживала з покійним спадкодавцем однією сім`єю, більше як п`ять років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно є спадкоємцем 4-ої черги спадкування згідно ст. 1264 ЦК України. Спадкоємці за заповітом після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Покійний ОСОБА_3 в офіційному шлюбі не перебував, але проживав без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Перебиківці), яка є її рідною тіткою. Спільних дітей у покійних не було. Проживаючи разом однією сім`єю з покійним ОСОБА_3 більше п`яти років до дня його смерті (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а саме з 2010 року, за однією адресою вела з ним спільно господарство та побут, спільно харчувались, сплачували комунальні платежі за споживання електроенергії і газопостачання в житловому будинку за вказаною адресою, надавала йому постійну допомогу, оскільки він хворів, що виражалось в повному забезпеченні його життєдіяльності, купувала продукти харчування, необхідні ліки, допомагала йому в пересуванні, возила його в медичні заклади, тощо.

Зазначає, що встановлення цього факту має для неї як, спадкоємиці, юридичне значення, оскільки юридичний факт встановлюється з метою реалізації права на отримання спадщини. Також вказує, що у зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 25 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 21 листопада 2024 року.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 21.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 27 листопада 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, та надала суду пояснення аналогічні викладеним у поданій заяві.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Черней В.П. в судовому засіданні підтримав заявлені ОСОБА_5 вимоги та просив суд задовольнити їх оскільки від цього залежить виникнення особистих прав позивача, зокрема для належного оформлення спадщини.

Представник заінтересованої особи Територіальної громади села Перебиківці в особі Клішковецької сільської ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшов лист, в якому сільська рада вимоги заяви підтримує, просить розглядати справу без участі представника сільської ради, наслідки ст.206 ЦПК Україні їм відомі.

Свідок ОСОБА_6 будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України про дачу завідомо неправдивих показів, в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству із позивачем та підтвердила той факт, що ОСОБА_7 проживала разом із ОСОБА_3 , у його житловому будинку в с. Перебиківці, в тому числі і на день його смерті. Проживали в одному будинку однією сім`єю більше п`яти років, покійний був цивільним чоловіком її тітки ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_9 будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України про дачу завідомо неправдивих показів в судовому засіданні, підтвердила той факт, що покійний ОСОБА_10 проживав разом із покійною ОСОБА_11 , яка являлася тіткою ОСОБА_7 . Разом із ними проживала, і ОСОБА_12 яка здійснювала за ними догляд, а також проводила поховання. Підтверджує той факт, що ОСОБА_12 проживала разом із покійним ОСОБА_3 , як одна сім`я більше п`яти років.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть виданого виконавчим комітетом Перебиковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 10 жовтня 2016 року серія НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що було зроблено відповідний актовий запис за № 24 (а.с.14).

Відповідно до копії державного акту на право власності на землю ОСОБА_3 передано в приватну власність земельну ділянку площею 0.77 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.15).

Як вбачається із копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за №НВ-7300480132024 від 23.09.2024 року, земельна ділянка за кадастровим номером 7325086400:01:001:1180 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,1201 на праві постійного користування належала ОСОБА_3 (а.с.16-21).

Із копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за №НВ-7300480152024 від 23.09.2024 року, земельна ділянка за кадастровим номером 7325086400:01:001:1177 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,6482 на праві постійного користування належала ОСОБА_3 (а.с.22-27).

Постановою №632/02-14 від 04.09.2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовлено спадкоємиці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючих документів на земельні ділянки та необхідністю встановлення факту проживання однією сім`єю з спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини (а.с.28).

Довідкою №558 від 04.09.2024 року виданої виконкомом Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області підтверджено, що на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ним постійно проживала до дня його смерті ОСОБА_1 , за однією адресою, яка входила до складу його сім`ї (а.с.29).

Висновком з експертної грошової оцінки земельної ділянки від 17.10.2024 року вартість земельної ділянки за кадастровим номером 7325086400:01:001:1180 становить 28543,04 грн (а.с.30).

Висновком з експертної грошової оцінки земельної ділянки від 17.10.2024 року вартість земельної ділянки за кадастровим номером 7325086400:01:001:1177 становить 28586,32 грн (а.с.31).

З копії газети «Хотинські вісті» за №37 від 13.09.2024 року вбачається, наявність оголошення про втрату державного акту на ім`я ОСОБА_3 , який слід вважати недійсним (а.с.32).

З відповіді Клішковецької сільської ради Дністровського району № (02-06)1319 від 16.09.2024 року вбачається, що сільська рада не зверталася і не буде звертатися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_3 , спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , оскільки постійно проживала із спадкодавцем однією сім`єю, не менше як п`ять років до відкриття спадщини. Спадкоємці за заповітом відсутні. ОСОБА_1 проводила поховання ОСОБА_3 (а.с.33).

Актом засвідчення факту постійного проживання однією сім`єю за №45 від 26.09.2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно проживала однією сім`єю з покійним ОСОБА_3 більше п`яти років до дня його смерті, за однією адресою АДРЕСА_1 (а.с.34).

Як вбачається з довідки виданої виконавчим комітетом Клішковецької сільської ради від 26.09.2024 року № 599, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є рідною тіткою ОСОБА_1 , яка проводила поховання своєї тітки та її цивільного чоловіка. ОСОБА_1 надавала постійну допомогу ОСОБА_3 , оскільки він хворів, що виражалось в повному забезпеченні його життєдіяльності (а.с.35).

З досліджених копій свідоцтв про народження, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється племінницею ОСОБА_4 , з якою ОСОБА_3 перебував у фактичних шлюбних відносинах (а.с.36-42).

Зі змісту довідки виданої виконавчим комітетом Клішковецької сільської ради за №600 від 26.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , але фактично проживала однією сім`єю з січня 2010 року по 07.10.2016 рок з покійним ОСОБА_3 (а.с.43).

Крім того факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 за місцем проживання та реєстрації спадкодавця, більше п`яти років, в тому числі і на день його смерті, також був підтверджений наданими в судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ..

Застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ч.1ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зміст ст. 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст.ст.1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За змістом частин другої-четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 6ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб. Пунктом 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що до справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення відносяться справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Враховуючи наведене, до спадкоємців четвертої черги можуть належати і інші особи, які не перебували зі спадкодавцем у безпосередніх родинних зв`язках.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до роз`яснень викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Слід зазначити, що в своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку зазначив, про те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165 св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

У постанові від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц Верховний Суд вказав, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За приписами п. 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» - відсутність оригіналу правовстановлюючого документа є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні своїх спадкових прав. Згідно наказу Міністерства юстиції України за № 914/5 від 26.05.2009 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі рішень судів» - рішення судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.

Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку.

Право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, це право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Відповідно до п. 23 постанови пленуму Верхового суду України № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У пункті 3.3 роз`яснень, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Судам при вирішенні справ цієї категорії необхідно згідно із нормами, що регулюють підстави виникнення права власності на нерухоме майно, та нормами щодо складу спадщини перевіряти, чи належав та на якій правовій підставі об`єкт нерухомості спадкодавцеві.

Згідно з частиною другою статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

У свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Отже, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу щодо спадкового майна, існують обставини, які є підставою для визнання за ним права власності на спадковий майно в судовому порядку, оскільки іншого способу захисту своїх спадкових прав та свого права власності у позивача немає.

Мотиви та висновки суду

В процесі судового розгляду встановлено, що позивач, проживала із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини, що підтверджується показами свідків та письмовими доказами, наданими суду.

Враховуючи встановлені вище наведені докази, які є належними та допустимими, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування та одержані у встановленому законом порядку, суд вважає, що факт того, що позивач ОСОБА_1 постійно проживала разом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за яким до дня смерті здійснювала постійний догляд, що підтверджується сукупністю наданих позивачем документів.

Інших спадкоємців немає, сільська рада не заперечувала щодо успадкування ОСОБА_1 майна померлого ОСОБА_3 .

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки вимога законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, а також показами свідків, які в свою чергу є послідовними та логічними.

Таким чином, встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем породжує для позивача юридичні наслідки, вона зможе реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, як спадкоємець четвертої черги, який згідно зі ст. 1264 ЦК України, має таке право на спадкування за законом, як такий, що проживав зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту постійного проживання, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для позивача юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні вимог в цій частині, судом не встановлено.

Отже, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , суд зазначає, що вбачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказані земельні ділянки, що підтверджується відмовою нотаріуса державної нотаріальної контори ОСОБА_13 у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових прав ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 в нотаріальній конторі.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наявність у позовній заяві прохання щодо не стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд вважає за можливе всі витрати по справі залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 328, 346, 392, 1217, 1223, ч. 3 ст. 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 77-80, 81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 316, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади села Перебиківці в особі Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та померлим ОСОБА_3 , однією сім`єю не менше як п`ять років, а саме з січня 2010 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Перебиківці Дністровського району Чернівецької області.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , а саме земельні ділянки, що розташовані на території Перебиковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області, цільове призначення-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7325086400:01:001:1177 площею 0,6482 га., відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 23.09.2024 року під номером НВ-7300480152024, кадастровий номер 7325086400:01:001:1180 площею 0,1201 га, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 23.09.2024 року, під номером НВ-7300480132024.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Територіальна громада села Перебиківці в особі Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області, адреса місця знаходження: с. Клішківці, вул. Головна, 66 Дністровського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ:04416832.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2024 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК