Постанова

від 04.12.2024 по справі 520/18817/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 р. Справа № 520/18817/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків по справі № 520/18817/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ"

до Державної митної служби України Волинська митниця

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України Волинська митниця, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000060/2 від 04.04.2024 р.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" витрати зі сплати судового збору 3028, 00 грн. за звернення до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000060/2 від 04.04.2024 р.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України Волинська митниця (вул. Призалізнична, буд. 13,с. Римачі, Ковельський район, Волинська область,44350, код ЄДРПОУ 43958385) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" вул. Конєва, буд. 4, оф. 505,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 34469408) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість, встановлено розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Так, під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД № 24UA205140022633U3 від 04.04.2024 було встановлено, що Договорами (контрактами) про перевезення № 01032023 від 01.03.2023, № 20230410 від 10.04.2023, № 25032024/3 від 25.03.2024 передбачено оформлення Заявки між експедитором та замовником з описом всіх необхідних умов перевезення, тарифів, термінів оплати, однак такий документ відсутній. Відповідно довідки про транспортні витрати № 986 від 27.03.2024 зазначені вантажно-розвантажувальні роботи та локальні витрати в порту Клайпеда, Литва, що суперечить маршруту слідування згідно товаросупровідних документів (Шанхай- Гданськ-Краківець -Харків). Банківський платіжний документ № 1020 від 25.10.2023 стосується розрахунків по контракту № JBHP-AT-01 від 11.10.2019 загалом, що не ідентифікується з конкретною партією товарів.

Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару; 7) транспортні (перевізні) документи; 8) копію митної декларації країни відправлення.

Декларант не надав усіх документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомив листом №1/2 від 04.04.2024.

Неподання позивачем витребуваних документів зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Зауважив, що безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості було зазначено розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості товарів.

З огляду на вищевказане, апелянт вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2024/000060/2 від 04.04.2024 року є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зауважив, що надані позивачем до митного оформлення документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. В свою чергу, відповідачем не надано доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності або ознаки підробки як і не надано доказів того, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, не правильно здійснив розрахунок. Водночас, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" (Покупець) та Jiaxing Bestgia Hardware Products Co., Ltd., Китай (Продавець) укладено контракт № JBHP-AT-01 від 11.10.2019 р. (далі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах і в терміни, викладені нижче товари (надалі іменується «Товар»), які зазначені в Додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 1.1 Контракту).

Керуючись умовами укладеного Контракту, Продавець у квітні 2024 року поставив Покупцю товар: Гвинти з чорних металів, з головками, без гайок чи шайб, з хрестоподібним щліцом:

- Гвинти М5х100 мм, оцинковані, з головками впотай, хрестоподібний щліц, навантаження до 600 МПа - 355 500 шт;

- Гвинти М6, 2х50 мм, оцинковані, з головками впотай, хрестоподібний щліц, - 360 000 шт.;

- Гвинти М6, 2х40 мм, оцинковані, з головками впотай, хрестоподібний щліц, - 864 000 шт.

Торгівельна марка: немає даних; Виробник: JIAXING BESTGIA HARDWARE PRODUCTS CO., LTD, CN.

З метою митного оформлення товару декларантом для митного оформлення товарів була подана митна декларація за № 24UA205140022633U3 від 04.04.2024.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів за митною декларацією № 24UA205140022633U3 від 04.04.2024 позивачем надано до митного органу пакет документів, передбачений ст. 53 МК України.

За результатами здійснення контролю митної вартості товару за митною декларацією № 24UA205140022633U3 від 04.04.2024 р. відповідачем було направлено позивачу запит (Протокол обробки електронного документа №2810501 від 04.04.2024 р.), в якому зазначалось: «…в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією № 24UA205140022633U3 документи містять розбіжності, зокрема: Договорами (контрактами) про перевезення № 01032023 від 01.03.2023, № 20230410 від 10.04.2023, № 25032024/3 від 25.03.2024 передбачено оформлення Заявки між експедитором та замовником з описом всіх необхідних умов перевезення, тарифів, термінів оплати, однак такий документ відсутній.

Відповідно довідки про транспортні витрати № 986 від 27.03.2024 зазначені вантажно-розвантажувальні роботи та локальні витрати в порту Клайпеда, Литва, що суперечить маршруту слідування згідно товаросупровідних документів (Шанхай-Гданськ-Краківець-Харків).

Банківський платіжний документ № 1020 від 25.10.2023 стосується розрахунків по контракту № JBHP-AT-01 від 11.10.2019 загалом, що не ідентифікується з конкретною партією товарів».

Декларанту було запропоновано надати додаткові документи.

Представником декларанта митним брокером ПП «Транс Брок Сервіс» на цей запит митниці від 04.04.2024 р. було надано розгорнуту усну відповідь та долучено наявні на той час додаткові документи.

За результатами розгляду наданих позивачем документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA205140/2024/000060/2 від 04.04.2024. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар № 1 на рівні - 2,36 дол./кг за МД № UA100190/2024/054874 від 03.04.2024, з врахуванням положень стататті 64 Митного кодексу України.

Також, на підставі прийнятого рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/000840 від 04.04.2024 р.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Положеннями статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частини 3 статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною 5 статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

Відповідно до приписів статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 8 статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Частинами 7-10 статті 55 МК України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" (Покупець) та Jiaxing Bestgia Hardware Products Co., Ltd., Китай (Продавець) укладено контракт № JBHP-AT-01 від 11.10.2019 р. (далі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах і в терміни, викладені нижче товари (надалі іменується Товар), які зазначені в Додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 1.1 Контракту).

Відповідно до п. 2.1. Контракту ціни на Товар приймаються на умовах CFR Одеса/Чорноморськ, Україна, згідно з «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено в Додатках на поставку конкретної партії товару, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари і транспортування до пункту призначення (п. 2.2. Контракту).

Продавець поставляє Товар на умовах CFR Одеса/Чорноморськ, Україна, згідно з «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено в Додатках на поставку конкретної партії товару, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 3.1 Контракту).

Поставка Товару повинна розпочатися протягом 90 днів з моменту підписання Контракту і може проводитися до закінчення строку дії цього Контракту. Допускається дострокова поставка Товару (п. 3.2. Контракту).

Оплата за цим Контрактом повинна проводитися в доларах США на рахунок Продавця (п. 4.1. Контракту).

Умови оплати вказуються в кожному Додатку, який є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 4.2 Контракту).

Відповідно до умов Додатків № 6 від 07.09.2023 р., № 7 від 19.10.2023 р., № 8 від 24.10.2023р., № 9 від 24.10.2023 р., № 12 від 12.12.2023 р., Додаткової угоди № 8 від 22.01.2024 р. (вносить зміни до Додатку №9 від 24.10.2023 р.) до Контракту № JBHP-AT-01 від 11.10.2019 р., за яким здійснювалася поставка товару:

«2. Умови поставки товарів за цим Додатком: FOB м. Шанхай/Нінбо, Китай.

3. Передоплата здійснюється в розмірі не менш, ніж 50 % вартості партії Товару, що поставляється за цим Додатком. Решта 50 % вартості сплачується пізніше. Передплата може здійснюватися частинами. Партія Товару визначається за цим Додатком.»

З метою митного оформлення поставленої, за умовами вказаного Контракту, партії товару, ТОВ "Астекс Трейдинг" було подано МД №24UA205140022633U3 від 04.04.2024 на: Товар 1: «Гвинти з чорних металів, з головками, без гайок чи шайб, з хрестоподібним щліцом: Гвинти M5х100 мм, оцинковані, з головками впотай, хрестоподібний щліц, навантаження до 600 МПа - 355 500 шт.; Гвинти M6,2х50 мм, оцинковані, з головками впотай, хрестоподібний щліц, - 360 000 шт.; Гвинти M6,2х40 мм, оцинковані, з головками впотай, хрестоподібний щліц, - 864 000 шт. Торгівельна марка: немає даних; Виробник: JIAXING BESTGIA HARDWARE PRODUCTS CO., LTD, CN.»; Товар 2: «Вироби з чорних металів, штифти оцинковані: Штифт з накаткою Ф5x36,5мм, оцинковані - 504 000 шт. Використовуються для складання металопластикових вікон. Торгівельна марка: немає даних; Виробник: JIAXING BESTGIA HARDWARE PRODUCTS CO., LTD, CN.».

Згідно вказаної декларації митну вартість товару заявлено за основним методом визначення митної вартості за ціною договору.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів за митною декларацією №24UA205140022633U3 від 04.04.2024 позивачем надано до митного органу пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, а саме: Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 18.01.2024; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ОCB-R66922-27 від 18.01.2024; Коносамент (Bill of lading) ZM24011069A від 05.02.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 967118 від 26.03.2024; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 24C3304A2816/00002 від 25.01.2024; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA205140022457U4.00 від 03.04.2024; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 24UA205140022457U4 від 03.04.2024; Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205140/2024/000836 від 03.04.2024; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару 1020 від 25.10.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 292/1 від 27.03.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 986 від 27.03.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода 8 від 22.01.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток 12 від 12.12.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток 6 від 07.09.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток 7 від 19.10.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів JBHP-AT-01 від 11.10.2019; Договір про надання послуг митного брокера 671 від 22.10.2019; Договір (контракт) про перевезення 01032023 від 01.03.2023; Договір (контракт) про перевезення 20230410 від 10.04.2023; Договір (контракт) про перевезення 25032024/3 від 25.03.2024; Інші некласифіковані документи Креслення виробів від 22.08.2023; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA205140022633U3 від 04.04.2024..

За результатами здійснення контролю митної вартості товару за митною декларацією № 24UA205140022633U3 від 04.04.2024 р. відповідачем було направлено позивачу запит (Протокол обробки електронного документа №2810501 від 04.04.2024 р.), в якому зазначалось: …в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією № 24UA205140022633U3 документи містять розбіжності, зокрема: Договорами (контрактами) про перевезення № 01032023 від 01.03.2023, № 20230410 від 10.04.2023, № 25032024/3 від 25.03.2024 передбачено оформлення Заявки між експедитором та замовником з описом всіх необхідних умов перевезення, тарифів, термінів оплати, однак такий документ відсутній.

Відповідно довідки про транспортні витрати № 986 від 27.03.2024 зазначені вантажно-розвантажувальні роботи та локальні витрати в порту Клайпеда, Литва, що суперечить маршруту слідування згідно товаросупровідних документів (Шанхай-Гданськ-Краківець-Харків).

Банківський платіжний документ № 1020 від 25.10.2023 стосується розрахунків по контракту № JBHP-AT-01 від 11.10.2019 загалом, що не ідентифікується з конкретною партією товарів.

Декларанту було повідомлено про необхідність надання додаткових документів.

Представником декларанта митним брокером ПП «Транс Брок Сервіс» на цей запит митниці від 04.04.2024 було надано розгорнуту усну відповідь та долучено наявні на той час додаткові документи, а саме: гарантійний документ країни транзиту - декларація Т1 від 26.03.2024р. за № MRN24PL322080NU6JZ3К5 на двох аркушах, додаткові банківські платіжні документи - платіжні інструкції про сплату валюти, авізовані відповідальною банківською установою, що стосуються розрахунків за контрактом.

На повторний запит-повідомлення митного органу (Протокол обробки електронного документа № 2810537 від 04.04.2024) про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості згідно ст. 53 МК України, представником декларанта митним брокером ПП «Транс Брок Сервіс» було надано відповідь вих. № 1/2 від 04.04.2024, в якій зазначено: "...під час митного оформлення було надано всі підтверджуючі митну вартість документи. Вважаємо наданий перелік підтверджуючих митну вартість документів вичерпним. Просимо прийняти рішення щодо визнання митної вартості по МД № 24UA205140022633U3 від 04.04.2024р. без врахування 10-ти денного терміну".

За результатами розгляду наданих позивачем документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA205140/2024/000060/2 від 04.04.2024. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар № 1 на рівні - 2,36 дол./кг за МД № UA100190/2024/054874 від 03.04.2024, з врахуванням положень стататті 64 Митного кодексу України.

Також, на підставі прийнятого рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/000840 від 04.04.2024.

Щоб уникнути простою транспорту, а також додаткових незапланованих фінансових витрат підприємства, пов`язаних з цим, представником декларанта - митним брокером ПП «Транс Брок Сервіс» 04.04.2024 р. було складено за вимогами ст. 55 МК України та подано митну декларацію № 24UA205140022777U5, у якій зазначено митну вартість товару згідно рішення про коригування митної вартості товарів UA205140/2024/000060/2 від 04.04.2024 р., сплачено митні платежі за скоригованою базою оподаткування та випущено Товар у вільний обіг під фінансову гарантію у строк до 03.07.2024 р.

Надаючи оцінку спірному рішенню про коригування митної вартості товарів та встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем одночасно із митною декларацією контролюючому органу подано усі необхідні документи, перелік яких визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. Під час розгляду справи суд не виявив розбіжностей у наданих документах.

В оскаржуваному рішенні, у графі 33, відповідач зазначив: «...За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією № 24UA205140022633U3 документи містять розбіжності, зокрема:

Договорами (контрактами) про перевезення № 01032023 від 01.03.2023, № 20230410 від 10.04.2023, № 25032024/3 від 25.03.2024 передбачено оформлення Заявки між експедитором та замовником з описом всіх необхідних умов перевезення, тарифів, термінів оплати, однак такий документ відсутній.

Відповідно довідки про транспортні витрати № 986 від 27.03.2024 зазначені вантажно-розвантажувальні роботи та локальні витрати в порту Клайпеда, Литва, що суперечить маршруту слідування згідно товаросупровідних документів (Шанхай-Гданськ-Краківець-Харків).

Банківський платіжний документ № 1020 від 25.10.2023 стосується розрахунків по контракту № JBHP-AT-01 від 11.10.2019 загалом, що не ідентифікується з конкретною партією товарів.

За умови надання, згідно ч. 3 ст. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. Згідно вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної варості товарів, які переміщуються через митний кордон України" та згідно ст. 53 та ст. 54 МКУ декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:

1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

3) виписку з бухгалтерської документації:

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

6) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару;

7) транспортні (перевізні) документи;

8) копію митної декларації країни відправлення.

Відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларант надав додаткові документи:

Супровідний документ Т1 MRN24PL322080NU6JZ3K5 від 26.03.2024.

Банківські платіжні документи, що стосуються розрахунків за контрактом.

Декларант не надав усіх документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомив листом №1/2 від 04.04.2024.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також вимогами ч.6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості з митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитсдужбц а саме: Товар №1 на рівні - 2,36дол./кг за МД №UA100190/2024/054874 від 03.04.2024, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України...».

Щодо наведених зауважень митного органу про відсутність при митному оформленні заявки між експедитором та замовником з описом всіх необхідних умов перевезення, тарифів, термінів оплати, передбаченої Договорами (контрактами) про перевезення 01032023 від 01.03.2023р., №20230410 від 10.04.2023р., 25032024/3 від 25.03.2024р., колегія суддів зазначає, що така заявка, у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, вона лише фіксує попередню домовленість про організацію надання транспортної послуги між Замовником та Експедитором та не містить вартості конкретного транспортування товару.

Натомість, Факт надання та вартість транспортної послуги підтверджено Рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) на транспортно-експедиторські послуги № 292 від 27.03.2024 (який є обов`язковим документом у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України) та Довідкою про транспортні витрати вих. № 985 від 27.03.2024.

Зазначені документи кореспондуються між собою та повністю підтверджують витрати на транспортування товару.

Водночас, суд звертає увагу на те, що зі змісту заявки № 015 (транспортне замовлення) від 25.01.2024 (Додаток до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 01032023 від 01.03.2023р.), наявної в матеріалах справи, вбачається, що вона не містить остаточної ціни за транспортування товару, а містить лише орієнтовну договірну вартість та не може бути взята за основу вирахування митної вартості.

Щодо недоліків довідки про транспортні витрати № 985 від 27.03.2024р., позивач пояснив, що дійсно при складенні вказаного документа Експедитор допустив технічну помилку, вказавши вантажно-розвантажувальні роботи та локальні витрати в порту Клайпеда, Литва, що не співпадає з маршрутом слідування згідно товаросупровідних документів (Шанхай-Гданськ-Краківець-Харків). Позивачем було запрошено пояснення з цього приводу та отримано відповідь б/н від 15.04.2024р. Експедитора ТОВ "ВРС ЛОГІСТИК": довідка про транспортні витрати надана 27.03.2024р. (вих. лист № 985) містить технічну помилку щодо місця вантажно-розвантажувальних робіт контейнера MRSU0473294. Помилково було вказано порт Клайпеда (Литва). Вантажно-розвантажувальні роботи (контейнер) MRSU0473294 було здійснено в порту м. Гданськ (Польща). CMR 967118 та рахунок № 292 від 27 березня 2024р. помилок не містять та надані згідно маршруту.

Щодо доводів відповідача про неможливість митним органом ідентифікувати з конкретною партією товару банківський платіжний документ №1020 від 25.10.2023р., який стосується розрахунків по контракту JBHP-AT-01 від 11.10.2019, колегія суддів зазначає наступне.

Товар, що поставлявся за митною декларацією 24UA205140022777U5, було замовлено в рамках контракту JBHP-AT-01 від 11.10.2019р. та оплачено відповідно до Інвойсу OCB-R66922-27 від 18.01.2024р.

Загальна вартість товару, визначена в Інвойсі OCB-R66922-27 від 18.01.2024, складає 27 176,61 доларів США.

Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 1020 від 25.10.2023 року у графі 70 містить інформацію: «70: Призначення платежу: Prepayment for screws, contr. JВHP-AT-01 dd 11.10.2019., app. 7 dd 19.10.2023p. - 3600,00, app. 8 dd 24.l0.2023p. - 8813,00» - є посиланням на Контракт та відповідні додатки, за якими поставлявся товар за вказаною МД.

Як пояснив позивач, відповідно до господарської діяльності декларанта було здійснено в рамках Контракту одне велике замовлення товару (його № зафіксовано у Інвойсі - Purchase NO. 94-23-02АТ), потім окремі товарні позиції було виділено і узгоджено Сторонами їх ціни та умови поставки в окремо підписаних Додатках. Постачальник виставляє Інвойс (ОСB-R.66922-27 від 18.01.2024р.) на все велике замовлення. А вже покупець сплачує за товар по кожному окремо взятому Додатку до Контракту, що і зафіксовано у графі призначення платежу.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивачем в повному обсязі надано до митного органу документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною другою статті 53 МК України, а також наявні у позивача документи згідно з частиною третьою цієї статті. Водночас, митницею не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).

Суд звертає увагу на те, що неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Довід відповідача про те, що при виконанні митних формальностей за спірною митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, є таким, що не стосується обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару.

Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 57 МК Верховний Суд зробив у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а. Підстав для відступу від цього висновку колегія суддів не знаходить.

Щодо обрання відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

У постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду належних та допустимих, достатніх та достовірних, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАСУ, доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів на підтвердження аналогічності характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Згідно з частиною 3 статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні відповідач здійснив коригування митної вартості за резервним методом (шостий метод), зазначивши лише номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а саме: МД від 03.04.2024 № 23UA100190/2024/054874.

При цьому відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 наведено правову позицію про те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 зазначено про те, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Стосовно доводів відповідача, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та надання документів, які містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч. 3 cт. 53 Митного кодексу України, суд зазначає наступне.

Зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України.

Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірного у даній справі рішення, не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях або недостовірності наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того, які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається митниця, не перешкоджали визначенню митної вартості товарів. Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

При цьому, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 06.03.2019 у справі № 809/278/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зміст спірного рішення відповідача, який є індивідуально-правовим актом, оскільки породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте, відповідачем не доведено належними доказами правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000060/2 від 04.04.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" є такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 року по справі № 520/18817/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі № 520/18817/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко