Постанова

від 04.12.2024 по справі 440/7186/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 р. Справа № 440/7186/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи "Божковська виправна колонія (№16)" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено по справі № 440/7186/24

за позовом ОСОБА_1

до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України , Державної установи "Божковська виправна колонія (№16)" треті особи Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (далі відповідач-1), Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:

- витребувати від Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції засвідчені належним чином копії довідок про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача (зі складовими нарахування та щомісячними додатковими видами грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 р. по 19.05.2023 р., в тому числі щодо виплачених за даний період допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;

- визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, встановлених надбавок, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленогоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"станом на 01.01.2020,Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"станом на 01.01.2021,Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"станом на 01.01.2022,Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"станом на 01.01.2023;

- зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, встановлених надбавок, відповідно до положеньпостанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"станом на 01.01.2020,Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"станом на 01.01.2021,Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"станом на 01.01.2022,Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Божковська виправна колонія (№16)" щодо ненарахування та невиплати позивачу в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленогоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"станом на 01.01.2020року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"станом на 01.01.2021року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"станом на 01.01.2022 року, встановленогоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти.

Зобов`язано Державну установу "Божковська виправна колонія (№16)" здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленогоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"станом на 01.01.2020року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"станом на 01.01.2021року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"станом на 01.01.2022 року, встановленогоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Божковська виправна колонія (№16)" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 (дві тисячі гривень).

Відповідач-2, Державна установа «Божковська виправна колонія (№16)» не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 по справі №440/7186/24 та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-2 зазначає, що починаючи з 01.01.2018 року, при розрахунку окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу продовжується застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року 1762 грн. Тобто, підстави для перерахунку грошового забезпечення, а також виплачених грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, встановлених надбавок при звільнені, після 01.01.2018 року не відбувалось, а тому, відсутні правові підстави для перерахунку зазначених виплат. Крім того, відповідач-2 зазначає, що п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481, що набрала чинності 20.05.2023 року, внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.. Тобто, для розрахунку окладів осіб рядового і начальницького складу встановлений і використовується розмір 1762 грн. на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Крім того, апелянт зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 скасовано пункт 6 Постанови №103, в частині, яка стосувалася прав військових пенсіонерів та звужувала гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення вказаної категорії осіб, але вказана постанова суду не мала жодного відношення до пункту 4 Постанови № 704.

Третя особа, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, надіслала на адресу Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, та вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права та не дотримано норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи, надано невірну оцінку аргументам учасників, а отже наявні підстави для скасування зазначеного рішення.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченимст.304 КАС України.

На підставі положень п. 3 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу у Державній установі "Божковська виправна колонія (№16)", наказом від 19.03.2024 № 48/ОС-24 був звільнений з посади начальника відділу нагляду і безпеки державної установи"Божковська виправна колонія (№16)".

У період з 29.01.2020 по 19.05.2023 відповідач невірно встановив позивачу розмір посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, що призвело до виплати йому грошового забезпечення в значно меншому розмірі.

23.05.2024 адвокатом позивача ОСОБА_2 був направлений запит доПівнічно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 19.01.2020 по 19.05.2023, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.

Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України надана відповідь від 30.05.2024, в якій зазначено про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 19.05.2023.

Позивач, вважаючи, що при нарахуванні вказаних виплат відповідачем невірно встановлено розмір посадового окладу та окладу за військове звання, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольнивши частково позовну заяву, суд першої інстанції зауважує, що при розрахунку окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу позивачу застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленийзакономна 1 січня 2018 року1762 грн, що призвело до неправильного нарахування інших складових грошового забезпечення (щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), розмір яких визначається з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення та, як похідна вимога, зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленогоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"станом на 01.01.2020року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"станом на 01.01.2021року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"станом на 01.01.2022 року, встановленогоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня відповідного календарного року слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно доКонституції УкраїнивизначаєЗакон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704(далі Постанова № 704) затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняттяпостанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24 лютого 2018 року набула чинностіпостанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»(далі - Постанова № 103), якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24 лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замістьрозміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)передбачено використаннярозміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.

Отже, починаючи з 01 січня 2020 року відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 3 розділу ІІПрикінцеві та перехідні положенняЗакону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Під час розгляду і вирішення цієї справи положення п. 4 Постанови №704 та п. 3 розділу ІІПрикінцеві та перехідні положенняЗакону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»підлягають солідарному застосуванню.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 01 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Натомість розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня 2020 року, на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями не впливає, в силу вимог п. 3 розділу ІІПрикінцеві та перехідні положенняЗакону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено зрозміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 рокунарозміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Положеннямстатті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік»встановлено, що станом на 01.01.2020 прожитковий мінімумна одну працездатну особу - 2102,00 грн.

Положеннямстатті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік»встановлено, що станом на 01.01.2021 прожитковий мінімумна одну працездатну особу - 2270,00 грн.

Положеннями статті 7 Закону України«Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2481,00 грн.

Положеннями статті 7 Закону України«Про Державний бюджет України на 2023 рік»від 03.11.2022 № 2710-IX встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2684,00 грн.

З огляду на викладене, грошове забезпечення позивача має обчислюватися не з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема: у період з 29.01.2020 - 31.12.2020 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за Законом України«Про Державний бюджет України на 2020 рік»; у період з 01.01.2021 -31.12.2021 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за Законом України«Про Державний бюджет України на 2021 рік»; у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за Законом України«Про Державний бюджет України на 2022 рік»; у період з 01.01.2023 -31.05.2023 - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за Законом України«Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до грошового атестата позивача: посадовий оклад - 5640,00 грн., оклад за спеціальним званням - 1410,00грн., надбавка за вислугу років у розмірі (50%) - 3525,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (45%) - 2916,55 грн.

Відповідач не заперечує, щопочинаючи з 01.01.2018 року, при розрахунку окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленийзакономна 1 січня 2018 року1762 грн.

Тобто, відповідачем при обчисленні розміру грошового забезпечення позивача застосувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, що не відповідає вимогам законодавства, висновки про що також сформував Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, зазначивши, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Зазначена правова позиція також узгоджується із висновкам, викладеними у постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №500/1813/21.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що порушене відповідачем право позивача на отримання грошового забезпечення у належному розмірі підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування позивачу відповідних сум грошового забезпечення позивача, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня відповідного календарного року, та виплатити позивачу такі суми з урахуванням уже виплачених.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача здійснити перерахунок виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року .

Як вже зазначалось вище, згідно з ч. ч. 2-4ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, вказана вимога пов`язана з вимогою про зобов`язання відповідача провести перерахунок грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 01 січня 2021, 01 січня 2022 та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог стосовно перерахунку грошового забезпечення позивача в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленогоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"станом на 01.01.2020року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"станом на 01.01.2021року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"станом на 01.01.2022 року, встановленогоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що розрахунковою величиною для обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01.03.2018 по сьогоднішній день є стала величина - прожитковий мінімум станом на 01.01.2018, не знайшли підтвердження.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст.243,250,311,315,316,321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи "Божковська виправна колонія (№16)" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 по справі № 440/7186/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський