Ухвала

від 04.12.2024 по справі 160/11500/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 грудня 2024 року справа № 160/11500/24

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чабаненко С.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року по справі №160/11500/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АР-Транс Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, 27 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу.

При перевірці апеляційної скарги судом встановлено, що остання подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 295, 296 КАС України.

Так, приписами ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано в електронному кабінеті через систему «Електронний суд» 16.09.2024 року та апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд» 27 листопада 2024 року, тобто зі спливом передбаченого законом строку на апеляційне оскарження.

Водночас, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що ним подавалась апеляційна скарга, яка у зв`язку з відсутністю фінансування була повернута судом. Також апелянт посилається на впровадження військового стану, відсутність коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічну ситуацію, велике навантаження новопризначених працівників, що, на його переконання, є поважними причинами для поновлення строку апеляційного оскарження.

Проаналізувавши аргументи клопотання суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.

Щодо посилань скаржника на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, то суд зазначає, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не може вважатися достатньою підставою для продовження скаржнику строку на усунення недоліків скарги.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Суд зазначає, що апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою через воєнний стан.

Фактично, апелянт посилається на запровадження воєнного стану як на достатню підставу для поновлення пропущеного строку, проте жодним чином не пояснює, як саме встановлення в країні воєнного стало вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.

У той же час, як було вказано вище, за правовими висновками Верховного Суду само по собі запровадження воєнного стану не є достатньою та безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки заявник має довести наявність зв`язку між порушенням строку та запровадженням воєнного стану.

Посилання заявника на карантинні обмеження є безпідставним, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення карантин в України скасовано.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

При цьому, поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно (у такій ситуації - коштом платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків представників суб`єкта владних повноважень не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Таким чином, враховуючи, що апелянт не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду та не надає суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, суд зазначає, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку та поважні причини пропуску зазначеного строку скаржником не наведено.

Крім того, відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене та те, що позивачем подано позов з 7 вимогами немайнового характеру, суд зазначає, що при подані позову сплаті підлягав судовий збір в розмірі 21196,00 грн (3028,00 грн х 7), а тому при поданні апеляційної скарги на рішення суду заявнику в даному випадку необхідно сплатити судовий збір в сумі 31794,00 грн. (21196,00*150%) за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код платника); судовий збір, за апеляційною скаргою

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд.

Разом з тим заявник просить відстрочити йому сплату судового збору.

Розглядаючи вказане клопотання, суд враховує, що ч. 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено умови відстрочення сплати судового збору певній категорії осіб, до яких органи Пенсійного фонду не відносяться.

Крім того, апелянт не наводить жодних інших доводів на підтвердження того, що недоліки апеляційної скарги взагалі будуть ним усунуті у випадку, якщо суд відстрочить сплату судового збору.

За викладених обставин, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема надати суду:

- заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку;

- документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При сплаті судового збору, заявник може врахувати пониження розміру ставки судового збору, пов`язане з поданням апеляційної скарги за допомогою засобів електронного зв`язку.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку апеляційного оскарження відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року по справі №160/11500/24 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЧабаненко С.В.