Постанова

від 03.12.2024 по справі 400/1090/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 р. Категорія: 106030000м. ОдесаСправа № 400/1090/24Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 11 квітня 2016 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року; - зобов`язати 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 11 квітня 2016 року індексацію грошового забезпечення, включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; - зобов`язати 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати, мотивуючи його тим, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 11.04.2016 з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів (базового місяця).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2018 до 11.04.2016 з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів. Зобов`язано 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2018 до 11.04.2016 з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів та з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що необхідно застосовувати червнь 2015 року як базовий місяць для цілей нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення. Оскільки позивач був переведений на посаду заступника начальника 4 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області 30.11.2015 та зростання його грошового забезпечення за рахунок окладу та інших складових у листопаді 2015 року у порівняні з окладом за попередньою посадою не відбулось, тому базовий місяць для проведення індексації доходів залишився не змінним. Апелянт посилається на Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078). Також, апелянт зазначає про відсутність фінансового ресурсу для виплати індексації в період з січня 2016 року до квітня 2016 року. Крім того, Порядок № 1078 не передбачає механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу у 4 державній пожежно-рятувальній частині Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні у 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.

У період з 01.01.2016 до квітня 11.04.2016 позивачу нараховувалася і виплачувалася індексація грошового забезпечення з урахуванням червня 2015 року як місяця підвищення доходів, що сторонами визнається.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 до 11.04.2016 належить обчислювати з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року. А також, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:

Згідно частиною першою статті 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі Закон № 1282-XII), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 4 Закону № 1282-XII).

Стаття 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначає, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078, він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Суд зазначає, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 № 1013 „Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі Постанова 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала до застосування з 01.12.2015 (пункт 6 цієї постанови), істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

Внесеними змінами передбачалося ряд новел у порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Зокрема, до 01.12.2015 базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078).

Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

Пункт 5 Порядку № 1078 у редакції з 01.12.2015 визначає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Суд не застосовує до спірних правовідносин постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 „Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі Постанова № 1013) з огляду на таке.

Починаючи з 09.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку обіймає працівник, у тому числі військовослужбовець.

Пунктом 1 Постанови № 1013 внесені зміни до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, що призвело до збільшення посадових окладів працівників, заробітна плата яких обчислюється за вказаною тарифною сіткою.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 1013, міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів доручено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Виходячи з системного аналізу пунктів 1-3 Постанови №1013, базовий місяць - січень 2016 року - застосовується для подальшої індексації заробітної плати за посадами, оклади (тарифні ставки) за якими підвищилися в грудні 2015 року у зв`язку з прийняттям Постанови №1013.

Відповідач не обґрунтував та надав суду доказів того, що в грудні 2015 року за посадою позивача збільшився оклад, тому ця постанова на спірні правовідносини не поширюється порядок № 1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).

Щодо проведення відповідачем індексації грошового забезпечення з урахуванням червня 2015 як місяця підвищення посадового окладу (базового місяця) суд зазначає наступне. З 01.01.2008 тарифні ставки (оклади) військовослужбовців були підвищені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 до 11.04.2016 належить обчислювати з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року.

Що стосується посилання апелянта на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 у адміністративній справі № 400/5459/23, то суд не вважає передчасними вимоги позивача щодо застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходів з огляду на таке.

Дійсно, за повідомленням відповідача (лист від 22.12.2023), позивачу нараховувалась та виплачувалася індексація грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 11.04.2016. Зокрема, відповідач повідомив позивачу, що нарахував йому індексацію грошового забезпечення в сумі 537, 22 гривень щомісяця.

З наведеного вбачається, що в період з період з 01.01.2016 до 11.04.2016 індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалася та виплачувалася з урахуванням червня 2015 як місяця підвищення посадового окладу (базового місяця). Позивач не погоджується з тим, що індексація грошового забезпечення йому відбулась з урахуванням червня 2015 як місяця підвищення посадового окладу (базового місяця), а не січня 2008 року. Тобто вимоги позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення відповідачем з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення посадового окладу (базового місяця) не є передчасним.

Крім цього, у постанові від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21 Верховний Суд вказав, що з січня 2008 року посадовий оклад військовослужбовця не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

З огляду на вказане та з метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018, колегія суддів Верховного Суду у справі № 400/1119/21 дійшла висновку про необхідність визначення січня 2008 року базовим місяцем для обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за вказаний період.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо позовних вимог про зобов`язання здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів, суд виходить з такого.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок №159).

Так, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статтей 3 та 4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Аналізуючи вищенаведені правові норми у подібних відносинах Верховний Суду у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 дійшов висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2017 № 21-2003а16, від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17 та від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21.

У випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/1110/16, від 20 грудня 2019 року у справі № 822/1731/16, від 13 березня 2020 року у справі № 803/1565/17.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року по справі № 400/1090/24, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький