Рішення

від 05.12.2024 по справі 229/7573/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/7573/24

Провадження № 2/229/2334/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Рибкіної Н.М., за участі секретаря судового засідання Шайгородської О.Г.., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого в розмірі 450 000 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В обгрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 з його батьком ОСОБА_2 , який працював на кар`єрі Часівоярського комбінату вогнетривких виробів стався нещаснийвипадок зісмертельним наслідком.Загибеллю батькана виробництвіпозивачу завданоморальну шкоду.Вказує,що моральнашкода полягаєв тому,що він втративблизьку людину,що відображаєтьсяна йогопсихоемоційному стані,у зв`язкуіз чимвін зазнаєсуттєвих незворотнихнегативних змін,які відбулисьу йогоособистому житті.Враховуючи ступінь фізичних і моральних страждань, їх тривалість і тяжкість, незворотність втрати, а також з урахуванням конкретних обставин справи, наслідків, що настали, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, позивач оцінюєрозмір грошовоговідшкодування завданоїморальної шкодиу грошовомуеквіваленті 450000грн.,які проситьстягнути звідповідачабез утримання податку з доходів фізичних осіб, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він пережив та переживає на теперішній час.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 05.11.2024 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 05.12.2024 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 03.12.2024 року до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, від нього 04.12.2024 року надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

11.11.2024 року подав до суду відзив, в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 450000 грн відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем пропущені строки позовної давності, про що відповідач заявляє суду. Крім того зазначає, що Акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривкий комбінат» є неналежним відповідачем у справі, так як відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, дата державної реєстрації АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» 16 березня 1994 року, а нещасний випадок стався 18.06.1969 року.

Позивачем до матеріалів справи додано копію Акта про нещасний випадок на виробництві форми Н-1. У акті зазначено: «Название организации Часов-Ярский комбинат огнеупорных изд.», тобто відповідач у акті не вказаний. З метою перевірки всіх обставин та встановлення причетності відповідача до нещасного випадку ним було проведено перевірку наявних даних, вжито всіх можливих заходів для підтвердження факту нещасного випадку на підприємстві, наявність такого випадку не була виявлено. При цьому зазначає, що на теперішній час відповідач не має доступу до свого архіву, так як адреса місцезнаходження відповідача м. Часів Яр, Донецької області, яке знаходиться в зоні бойових дій. Підприємство тимчасово не функціонує, а виробничі потужності та адміністративна будівля зазнали руйнувань. Таким чином, стверджує, що АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» є неналежним відповідачем у справі, встановити належного відповідача з доданих документів не виявляється можливим.

Крім того, представник відповідача зазначає, що поданий акт викликає сумніви щодо його достовірності: до суду подано копію акту не з оригіналу, цієї копії фактично подана виписка; копія акту не заповнена та не містить відповідних підписів; якість печатки на акті не дозволяє визначити та ідентифікувати якою юридичною особою було складено акт; на акті зазначено, що копія була засвідчена «15/VII-62 г.», хоча нещасний випадок стався у 1969 році. Без оригіналу документа, копія не може бути самостійним доказом, оскільки не підтверджує належним чином фактів або обставин справи. Тому на думку відповідача надана копія не може бути використана як доказ у справі, оскільки її достовірність і відповідність оригіналу не підтверджено.

А також, представник відповідача вказує, що позивач не має права на відшкодування моральної шкоди, так як вперше поняття моральної шкоди введено Законом України «Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій» від 06.05.1993 року, який набрав чинності 08.06.1993 року. Цим Законом ЦК Української РСР було доповнено статтею 440-1 «Відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Факт смерті мав місце у 1969 році, тоді як норма ст. 440-1 Цивільного кодексу Української РСР, на яку посилається позивач, набрала чинності 08 червня 1993 року. Зазначає, що оскільки відповідне законодавство на той час не допускало відшкодування моральної шкоди за таким видом правовідносин, позивач не має права на відшкодування моральної шкоди, а його посилання на норму ст. 440-1 ЦК Української РСР, яка на момент виникнення спірних правовідносин не існувала, є безпідставним. Крім того у відзиві зазначає, що позивач безпідставно посилається на висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі № 210/2271/19, оскільки цей висновок не може бути застосований у цій справі, оскільки події у справах відбулися у різні періоди, під час дії різних правових норм.

20.11.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що до заявлених позовних вимог не застосовується позовна давність; АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» є належним відповідачем у справі, так як є правонаступником Часів-Ярського комбінату вогнетривких виробів, який декілька разів перейменовувався; через людський фактор та описку Акт про нещасний випадок на виробництві не може бути визнано неналежним доказом; Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2023 року у справі № 185/2356/22 задовольнив позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві, яке мало місце у 1980 році, тобто до 08.06.1993.

25.11.2024 року до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких він зазначає, що відповідно до ст. 71 ЦК УРСР 1963 року строк позовної давності становив три роки; позивач не надав доказів, що АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» є правонаступником Часів-Ярського комбінату вогнетривких виробів; Акт форми Н-1 викликає сумніви в достовірності; згідно з усталеною судовою практикою до спірних правовідносин не можна застосовувати статтю 440-1 ЦК УРСР.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 ( а.с.7)

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04.05.1965 року батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_2 ( а.с.11)

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.06.1969 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті м. Часів Яр Артемівського району Донецької області, про що в книзі записів актів цивільного стану внесено відповідний запис № 89, причина смерті гостра крововтрата, множинні переломи ребер ліворуч, перелом своду черепа ( а.с.8)

З копії Акту б/н про нещасний випадок на виробництві форма Н-1 вбачається: Назва організації Часів Ярський комбінат вогнетривких виробів. Адреса організації м.Часів Яр Донецької області. Галузь народного господарства вогнетривка промисловість. Прізвище, імя, по батькові постраждалого ОСОБА_2 , таб. номер-206. Чоловік. Вік -1941. Професія ( посада) Електрослюсар. Цех, в якому постійно працює постраждалий р-к ОСОБА_4 . Місце події нещасного випадку- відвал ек-ра ЕКГ 4,6 №1. Прізвище майстра, на ділянці якого стався нещасний випадок ОСОБА_5 . Стаж роботи постраждалого- з 1963 року, стаж роботи при виконанні якої стався нещасний випадок з 1963 року. Проведені інструктажі з техніки безпеки: вступний 1963 р., інструктаж на робочому місці 1963 р., повторний інструктаж- 28.01.1969 р., навчання для робіт з підвищенною небезпекою ( відомості не зазначені) , атестація -22.03.1962 р., переатестація -06.03.1969 р.

Нещасний випадок стався о 09 годині 18 червня 1969 року.

Докладний опис обставин нещасного випадку: 18 червня необхідно було здійснити освітлення відвалу ек-ра ЕКГ 4,6 №2. Енергетик рудника ОСОБА_6 дав наряд електрослюсарям ОСОБА_2 та ОСОБА_7 здійснити пересування освітлювальних щогл на відвалі. Після отримання наряду ОСОБА_2 разом із електрослюсарем ОСОБА_7 приступили до виконання отриманого наряду. Після пересування щогл №2 та №3 ОСОБА_2 вирішив підтягнути щоглу №7 ближче до брівки відвалу. Для цього йому необхідно було обрізати дроти на цій щоглі. Після зняття напруги з лінії, що йде до щогли №7, ОСОБА_2 став підніматися на цю щоглу. З невстановлених розслідуванням причин ОСОБА_2 впав із щогли на її металеву основу і смертельно травмувався. З висновків судмедекспертизи постраждалий ОСОБА_2 був уражений електричним струмом. Причини нещасного випадку: 1.видача наряду на проведення робіт в електроустановках без запису в журнал виконання робіт до 1 ; 2.відсутність технагляду; 3. виконання робіт на пересувній прожекторній щоглі без застосування запобіжного поясу; 4.конструктивні недоліки пересувної прожекторної щогли. Перелік заходів по усуненню причин нещасного випадку: 1. заборонити експлуатацію відвалів в темний час доби до приведення освітлювальних щогл у відповідність з правилами безпеки; 2. Заборонити виконання робіт без видачі нарядів відповідно до вимог безпеки; 3.Пересування по опорам здійснювати із застосуванням запобіжного поясу.

Акт складений 18 червня 1969 року. Начальник цеха (підпис), інженер з техніки безпеки (підпис), старший громадський інспектор ( підпис). Копія акта вірна. Інженер ОТБ (підпис) Светельщук. 15. VII.6 г.г. та міститься печатка з гербом СРСР , на якій при її збільшенні через Електронний суд міститься напис Часів-Ярський комбінат вогнетривких виробів ( а.с.4-5)

На веб-сайтіАкціонерного Товариства«Часівоярський вогнетривкийкомбінат» з відкритого джерела: http://chok.pat.ua/documents/ustanovchi-dokumenti?doc=41966 міститься Статут ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», затверджений Загальними зборами акціонерів ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» Протоколом № 16 від 25.03.2011 року, з якого вбачається, що Публічне акціонерне товариство Часівоярський вогнетривкий комбінат(надалі-Товариство) є нове найменування Відкритого акціонерного товариства Часівоярський вогнетривкий комбінат. Відкрите акціонерне товариство Часівоярський вогнетривкий комбінат засноване відповідно до наказу Міністерства промисловості України від 10 листопада 1993 року № 135 шляхом перетворення державного підприємства Часів Ярського державного вогнетривкого комбінату у відкрите акціонерне товариство Часівоярський вогнетривкий комбінат відповідно до Указу Президента № 210/93 від 15 червня 1993 року Про корпоратизацію державних підприємств.

З Пункту 4 Розділу 3 Юридичний статус товариства вбачається, що Товариство є правонаступником: державного підприємства Часівоярський державний вогнетривкий комбінат; Відкритого акціонерного Товариства Часівоярський вогнетривкий комбінат. Товариству належать всі права та обов`язки Відкритого акціонерного Товариства Часівоярський вогнетривкий комбінат, що було попереднім найменуванням товариства. ( а.с.38-43)

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що дата державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.03.1994 року ( а.с. 34-37)

Між сторонами виник спір щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

Пред`являючи позовні вимоги позивач виходив з того, що у зв`язку зі смертю його батька за положеннями ст. 440-1 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, він має право на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення, серед інших питань, вирішує які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року, з подальшими змінами та доповненнями, №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» надано роз`яснення про те, що, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати: якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при такому виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Згідно з частиною першоюстатті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками Конституційного Суду України закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту, застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).

Відповідно достатті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Спори щодо відшкодування моральної шкоди повинні вирішуватись на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди.

Смерть батька позивача, яка стала підставою для звернення до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто мала місце до 01 січня 2004 року, до набрання чинностіЦК України, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положенняЦК Української РСР 1963 року.

Діючим на час виникнення між сторонами правовідносин законодавствомЦК УРСР, в редакції 1963 року, не було передбачено відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я, оскільки стаття 440-1 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, була внесена до ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, на підставі Закону України "Про «внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян та організації» N 3188-XII 06 травня 1993 року, який набрав чинності з 29.05.1993 року

Стаття440-1 ЦК Української РСРє загальною нормою, такою, що регулює деліктні правовідносини. Отже, моральна шкода за наявності для цього підстав повинна виплачуватись особою, яка її заподіяла, на підставі статті 440-1 чинного на час виникнення спірних правовідносинЦК Української РСР.

Вказана правова позиція знайшла своє відображення у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року, справа № 210/2271/19.

До набрання чинності зазначеної норми, правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди було врегульовано Законом України «Про охорону праці» та Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23 червня 1993 року (зі змінами та доповненнями, затв.постановами КМУ від 18.07.1994 року № 492, 13.06.1995 року №410, 2.10.1995 року №777, 10.01.1996 року №34), тобто також після виникнення між сторонами правовідносин.

Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків введено в дію з 1 липня 1993 року.

Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року набрав чинності 01.01.1993 року.

Отже, законодавство, що було чинним на час загибелі на виробництві батька позивача, а саме 18 червня 1969 року, не містило положень про відшкодування моральної шкоди роботодавцем членам сім`ї загиблого.

Посилання позивача на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2023 року у справі № 185/2356/22 суд не бере до уваги, оскільки правовідносини у зазначеній цивільній справі виникли у зв`язку з ушкодженням здоров`я і продовжували існувати станом на 1993 рік (про що суд 1 інстанції зазначив в своєму рішенні), та не є подібними у справі, яка розглядається судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди відповідачем не ґрунтуються на законі, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір позивач був звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ч.7 ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. ст.3,58 Конституції України,ст. 5 ЦК України,ст. 440-1 ЦК УРСР, керуючись ст.ст.4,5,12,13,81,89,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 який зареєстрований АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривкий комбінат», код ЄДРПОУ 00191773, юридична адреса: Донецька область, Бахмутський р-он, м.Часів Яр, вул Центральна, 1.

Суддя: Н.М.Рибкіна