Рішення

від 02.12.2024 по справі 297/2494/24

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/2494/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Поповича Олександра Олександровича до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача орган опіки та піклування Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Поповича О.О. звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача орган опіки та піклування Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав, а саме позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовна заява мотивована тим, що 08 листопада 2018 року шлюб між сторонами рішенням суду розірвано та присуджено стягувати аліменти на утримання спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідачка веде неправильну форму життя, через що страждають в першу чергу діти. Ще далеко до розірвання шлюбу відповідачка покинула позивача та дітей і пішла жити до іншого чоловіка. З того часу відповідачка уникає зустрічі з дітьми, повністю перестала приділяти увагу дітям та виконувати свої батьківські обов`язки. Діти проживають разом з батьком вже шість років, який повністю піклується про них. Відповідачка присуджені судом аліменти на утримання дітей не сплачує, у зв`язку з чим утворилась чимала заборгованість. Крім того, позивач зазначив, що відповідачка вже позбавлена батьківських прав рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області по відношенню до дитини від попереднього шлюбу.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 07.06.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

01 жовтня 2024 року Берегівським районним судом Закарпатської області отримано заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Поповича О.О. про зміну позовних вимог, а саме просив винести рішення, яким позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заява мотивована тим, що відповідачка ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_6 », тобто за новим чоловіком.

07 жовтня 2024 року до початку підготовчого засідання на електронну адресу суду надійшла заява Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області про долучення до матеріалів справи на виконання ухвали суду рішення виконавчого комітету від 04.10.2024 року №865; висновку щодо розв`язання спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 ; Акту обстеження житлово-побутових умов проживання. Крім цього, представник третьої особи просив провести розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами, проти задоволення заявлених вимог не заперечив.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2024 року прийнято заяву про зміну позовних вимог у даній цивільній справі та призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Попович О.О. в судове засідання не з`явились. При цьому, подали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про місце, дату і час розгляду справи повідомлена належним чином. Відзив на позовну заяву не подала.

Третя особа на стороні позивача орган опіки та піклування Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Про місце, дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином. Однак, представником подано заяву про розгляд справи без його участі.

В межах вимог ст. 280 ЦПК України, суд у даній справі на підставі наявних у ній документів ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Позаяк, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин і без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не подав заперечень проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 листопада 2018 року шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з відповідачки аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України 7 передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII , іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 1-4 статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина 1 статті 155 СК України).

Відповідно до статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною 1 статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини 1 статті 164 СК України, дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява № 70879/11) ЄСПЛ зазначив, що якщо батько не підтримує стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією. У цій справі ЄСПЛ звернув увагу на те, що заявник міг і повинен був усвідомлювати, що таке тривале і повне розставання з його сином, зокрема, враховуючи юний вік останнього в той час, коли їх контакт припинився, може призвести лише до значного ослаблення, якщо не повного розриву, зв`язку між ними і відчуження дитини від нього (§ 52). Саме бездіяльність заявника призвела до розриву зв`язків між ним і його сином і підштовхнула результат справи проти нього. Очевидно, що позбавлення заявника батьківських прав не більше ніж анулювало юридичний зв`язок між заявником і його сином. Враховуючи відсутність будь-яких особистих відносин протягом семи років, що передували цьому рішенню, не можна сказати, що воно негативно вплинуло на ці відносини (§ 54). Існуючі сімейні зв`язки між подружжям і дітьми, про яких вони фактично піклуються, зумовлюють захист відповідно до Конвенції. Більш того, якщо минув значний проміжок часу з того моменту, як дитина жила разом зі своїми біологічними батьками, то інтерес цієї дитини в тому, щоб його de facto сімейна ситуація знову не змінилася, може домінувати над інтересами батьків, щоб їх сім`я возз`єдналася (§ 55).

Факт ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачки ОСОБА_2 по відношенню до своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджено довідкою Берегівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області від 28.05.2024 року, згідно якої встановлено, що заборгованість відповідачки зі сплати аліментів на утримання дітей становить 201980 гривень 00 копійок.

Крім цього, із письмових пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 влітку 2017 року покинула чоловіка та дітей і зникла в невідомому напрямку, не бере ніякої участі у вихованні своїх дітей, не піклується про них та не цікавиться їх життям.

Згідно висновку органу опіки та піклування Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 04.10.2024 року встановлено, що ОСОБА_7 не цікавиться долею своїх малолітніх дітей та не виконує батьківські обов`язки. Батько дітей одноосібно займається вихованням малолітніх дітей, дбає про щоденні потреби, забезпечує їх фізичне, духовне виховання, безпеку та здобуття освіти, що у свою чергу також підтверджується довідкою виданою дирекцією Горонглабської гімназії Батівської селищної ради, де діти навчаються.

Під час обстеження комісією було встановлено, що вихованням і добробутом малолітніх дітей займається тільки батько ОСОБА_1 , який створив всі належні умови для повного і всебічного розвитку малолітніх дітей.

Беручи до уваги інтереси дітей, виконавчий комітет Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, як орган опіки і піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_7 у відношенні до малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Факт проживання неповнолітніх дітей сторін разом із позивачем та ухилення від виконання батьківських прав відповідачкою підтверджено також наданими суду довідкою від 22.05.2024 року, виданою виконавчим комітетом Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області.

Згідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже судом встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітніх доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За таких обставин, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить висновку, що утриманням та вихованням неповнолітніх дітей займається батько самостійно, мати дітей ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, рішення про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає волевиявленню позивача, а тому позовну заяву слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. 29 ЦК України, Декларацією прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року № 1385, Конвенцією ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини» (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», постанова Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі № 459/3411/17, провадження № 61-10531св21, ст.ст. 164, 165 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 260, 261, 262, 265, 267, 268, 280, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в особі представника адвоката Поповича Олександра Олександровича (м. Берегове, вул. Сечені, 23А/1, Закарпатської області) до ОСОБА_2 (мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), третя особа на стороні позивача орган опіки та піклування Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області (смт. Батьово, вул. Кошута, буд. 128, Берегівського району, Закарпатської області) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Копію рішення надіслати до БЕРЕГІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У БЕРЕГІВСЬКОМУ РАЙОНІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗАХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН