Постанова

від 02.12.2024 по справі 580/4880/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4880/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Кобаля М.І.,

Кузьменка В.В.,

При секретарі Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградський областях, ТСЦ МВС №4171 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградський областях, ТСЦ МВС №4171, в якому просив:

- визнати протравною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, Територіального сервісного центру МВС № 7141 щодо відмови ОСОБА_1 (ID - паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 18.04.2022, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) у скасуванні перереєстрації автомобіля марки Nissan, модель PATROL GR TD, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , належному померлому ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5 виданим 05.12.2012 Черкаським ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області, проведену 01.10.2021, територіальним сервісним центром №2643, технологічна операція № 308 - Перереєстрація на нового власника за дог. купівлі-продажу (СГ), та відновленні в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки Nissan, модель PATROL GR TD, кузов № НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , за померлим ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , який належав йому на праві власності згідно з Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , виданим 05.12.2012 Черкаським ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Територіального сервісного центру МВС № 7141 скасувати перереєстрацію автомобіля марки Nissan, модель PATROL GR TD, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , належний померлому ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_8 , виданим 05.12.2012 Черкаським ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області, проведену 01.10.2021, територіальним сервісним центром № 2643, технологічна операція №308 - Перереєстрація на нового власника за дог, купівлі-продажу (СГ);

- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Територіального сервісного центру МВС №7141 відновити в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки Nissan, модель PATROL GR TD, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , за померлим ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , який належав йому на праві власності згідно з Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , виданим 05.12.2012 Черкаським ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час спроби перереєстрації автомобіля, який залишився після померлого батька, в територіальному сервісному центрі НОМЕР_10 на позивача, як на нового власника, йому було відмовлено в перереєстрації автомобіля з тих підстав, що згідно інформації з ЄДРТЗ МВС вказаний автомобіль було перереєстровано на нового власника 01.10.2021 територіальним сервісним центром №2643.

Позивач стверджує, що внаслідок злочинних дій невідомих осіб, працівниками територіального сервісного центру №2643 було зареєстровано «двійника» автомобіля померлого 29.11.2022 ОСОБА_2 , а автомобіль останнього взагалі перестав бути зареєстрованим у реєстрі, як і сам ОСОБА_2 як єдиний його законний власник.

На думку позивача, остання перереєстрації вищевказаного автомобіля, проведена 01.10.2021, територіальним сервісним центром №2643, є неправомірною, такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградський областях, ТСЦ МВС №4171 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Роз`яснено учасникам, що заявлений спір відноситься до юрисдикції загального суду та має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказану ухвалу та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що підставою для звернення до суду з даним позовом стала протиправна перереєстрація автомобіля здійснена на підставі підробленого договору комісії від 29.09.2021 та договору купівлі-продажу від 30.09.2021, що було встановлено вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.07.2024 у справі №346/3648/24.

На думку апелянта, даний спір пов`язаний із захистом прав, свобод та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, а не стосується захисту приватного інтересу, так як наслідок даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2023 позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом померлого ОСОБА_2 на автомобіль марки Nissan Patrol GR TD, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований Черкаським ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області 05.12.2012, який належав померлому на підставі cвідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , виданим Черкаським ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області.

На звернення позивача до ТСЦ 7141 щодо перереєстрації на нього вказаного автомобіля, листом від 29.02.2024 №31/31-32 повідомлено про відмову у такій реєстрації.

Підставою такої відмови слугув факт того, що згідно інформації з ЄДРТЗ МВС вказаний автомобіль перереєстровано на нового власника 01.10.2021 територіальним сервісним центром №2643, технологічна операція №308 - Перереєстрація на нового власника за дог, купівлі-продажу (СГ).

З наданих ТСЦ №2643 РСЦ ГСЦ МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях вбачається, що 29.09.2021 між ТОВ «Авто-Альфа» (комісіонер) та ОСОБА_2 (комітент) укладено договір комісії №7625/21/007335, предметом якого є вчинення комісіонером на користь комітента дій з продажу транспортного засобу - автомобіля марки Nissan Patrol GR TD, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Надалі, 30.09.2021 ТОВ «Авто-Альфа» укладено з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу транспортного засобу №7625/21/007335 щодо продажу останньому транспортного засобу - автомобіля марки Nissan PATROL GR TD, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

На підставі вказаного договору, 30.03.2021 ОСОБА_3 подано ТСЦ №2643 заяву №324140595 про проведення операції « 308 - Перереєстрація на нового власника за дог. купівлі-продажу (СГ)» транспортного засобу - автомобіля марки Nissan Patrol GR TD, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 серії НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

У зв`язку із цим, ОСОБА_3 здано до ТСЦ №2643 свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_9 та номерний знак НОМЕР_4 та отримано нове свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_12 та номерний знак НОМЕР_13 .

Отже, ОСОБА_3 у зв`язку з вищевикладеними діями набув права власності на автомобіль марки Nissan Patrol GR TD, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_3 .

Разом з тим, позивач не погоджуючись з відмовою у скасуванні перереєстрації автомобіля марки Nissan, модель Patrol GR TD, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , належного померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірні правовідносини стосуються права позивача на об`єкт рухомого майна - транспортний засіб, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані саме на захист права власності, відтак даний спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria2» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …».

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 3 пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Так, пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У той же час, при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, цивільних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Наведене нормативне регулювання визначає, за якими критеріями певні спірні правовідносини належить відносити до тих, на які поширюється або не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Вияв і вибір ознак належності спору до відповідної юрисдикції суду в кожному конкретному випадку має провадитися із суб`єктного складу спірних правовідносин, суті та юридичної природи фактичних передумов конфлікту і, що головне, змісту правовідносин між їх суб`єктами.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У свою чергу, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) може бути способом захисту цивільних прав та інтересів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових правовідносин.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.

Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, Велика Палата вказала, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів».

Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій, що не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є скасування перереєстрації автомобіля марки Nissan, модель Patrol GR TD, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , належного померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_8 , виданим 05.12.2012 Черкаським ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області, що проведена 01.10.2021, територіальним сервісним центром № 2643, технологічна операція №308 - перереєстрація на нового власника за дог, купівлі-продажу (СГ).

Так, 29.09.2021 між ТОВ «Авто-Альфа» (комісіонер) та ОСОБА_2 (комітент) укладено договір комісії №7625/21/007335, предметом якого є вчинення комісіонером на користь комітента дій з продажу транспортного засобу - автомобіля марки Nissan Patrol GR TD, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Надалі, 30.09.2021 ТОВ «Авто-Альфа» укладено з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу транспортного засобу №7625/21/007335 щодо продажу останньому транспортного засобу - автомобіля марки Nissan PATROL GR TD, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

На підставі вказаного договору, 30.03.2021 ОСОБА_3 подано ТСЦ №2643 заяву №324140595 про проведення операції « 308 - Перереєстрація на нового власника за дог. купівлі-продажу (СГ)» транспортного засобу - автомобіля марки Nissan Patrol GR TD, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 серії НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

У зв`язку із цим, ОСОБА_3 здано до ТСЦ №2643 свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_9 та номерний знак НОМЕР_4 та отримано нове свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_12 та номерний знак НОМЕР_13 .

У той же час, позивач звертає увагу на вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.07.2024 у справі №346/3648/24, яким визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою та четвертою ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), що є, на думку позивача, підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу ОСОБА_3 вищевказаного транспортного засобу.

У силу вимог частини першої статті 328, частини четвертої статті 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі №683/2694/16-ц право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації.

Статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Відповідно до пункту 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів скасовується, зокрема у разі визнання недійсним правочину, на підставі якого проводилася державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу та на підставі рішення суду.

Отже, вказаною нормою визначено виключний перелік підстав для зняття з реєстрації транспортного засобу, зокрема, у разі визнання недійсним правочину, на підставі якого проводилася державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу та на підставі рішення суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів констатує, що фактично спір направлений на повернення майна у володіння позивача, який вважає, що вищевказаний транспортний засіб належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину, а не ОСОБА_3 , за яким цей транспортний засіб наразі зареєстрований.

У той же час, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - юридичною особою, у якому дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права.

У даному випадку, спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок прийняття рішення про переєстрацію транспортного засобу, який належав покійному батьку позивача, яке порушує, на думку останнього, його права, а тому у позивача виникла необхідність захисту своїх цивільних прав, у зв`язку з чим він звернувся до суду із позовом у даній справі.

Зважаючи на те, що у даній справі спір фактично пов`язаний з реалізацією цивільних прав позивача, компетентним судом для вирішення спору є суд цивільної юрисдикції.

За змістом пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у цій справі на підставі п. 1 частини першої ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді М.І. Кобаль

В.В. Кузьменко