Постанова

від 04.12.2024 по справі 725/7288/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/7288/24

Головуючий у 1-й інстанції: Стоцька Л.А.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

04 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 02 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької митниці, в якому просив:

-визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Чернівецької митниці від 24 липня 2024 року №0525/40800/24, а провадження у справі закрити.

Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 02.09.2024 позов задоволено частково:

-постанову заступника начальника Чернівецької митниці від 24 липня 2024 року №0525/40800/24, винесену відносно ОСОБА_1 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Чернівецької митниці.

У іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.11.2023 Чернівецькою митницею отримано лист від 28.11.2023 №20/20-01-01/7.2/1286, в якому повідомлено про можливі факти вивезення за межі митної території України валютних коштів з порушеннями митних правил, а саме-ввезення до Румунії валютних коштів в сумі, що перевищує 100 000 євро.

З метою перевірки наданої інформації та отримання документів, що підтверджують факт ввезення на митну територію Румунії валютних коштів, відповідачем через Департамент міжнародної взаємодії Держмитслужби направлено відповідний запит до митних органів Румунії (вих. №7.2/7.2-20-03/26/9917 від 15.12.2023).

Згідно з отриманою інформацією встановлено, що 26.03.2022 під час в`їзду на митну територію Румунії транспортним засобом р/н НОМЕР_1 (п/п «Сірет-Порубне») громадянин України ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , дата видачі 25.03.2021, задекларував валютні цінності в сумі 210 000 (двісті десять тисяч) доларів США та 205 000 (двісті п`ять тисяч) євро. Грошові кошти були задекларовані на бланку встановленої форми декларації (declaratie de numerar articolul 3 din regulamentul (UE) 2018/1672) №155/2022 від 26.03.2022.

За результатами перевірки інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор» встановлено, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , виїхав за межі митної території України в якості водія транспортним засобом LEXUS LX 570, р/н НОМЕР_1 через пункт пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці.

Згідно інформації модуля «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор», 26.03.2022 громадянин України ОСОБА_2 при переміщенні через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» задекларував валютні цінності в сумі 185 000 (сто вісімдесят п`ять) тисяч доларів США та 165 000 (сто шістдесят п`ять тисяч) євро на «Бланку декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей» №32.

Таким чином, ОСОБА_1 не задекларував валютні цінності, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а саме: 25 000 доларів США, що за курсом НБУ (1 долар США - 29,2549 грн.) станом на 26.03.2022 становить 731 372,5 та 40 000 євро що за курсом НБУ (1 євро - 32,1233 грн.) станом на 26.03.2022 становить 1 284 932 грн., всього на загальну суму 2 016 304,5 грн.

Оскільки зазначені дії підпадають під ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України, посадовою особою відповідача відносно останнього винесено постанову в справі про порушення митних правил від 24 липня 2024 року №0525/40800/24.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно з частиною четвертою статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Частиною першою статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;

3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Згідно із статтею 558 МК України правоохоронні органи зобов`язані письмово повідомляти митні органи про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду.

Факт вчинення позивачем порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 471 МК України, виявлено митними органами 02.02.2024 року з відповіді митних органів Румунії.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 149/2498/17, згідно з якою початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини третьої статті 197 Митного кодексу України (далі - МК України) переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції».

За змістом положень частини першої статті 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За частиною третьою цієї статті закону порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.

Пунктом 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3, передбачено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей» від 27 лютого 2019 року № 203 особа повинна заповнити бланк декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей у випадку здійснення транскордонного переміщення валюти України, іноземної валюти та банківських металів у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро.

Пунктом 18 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, встановлено, що фізичні особи резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/ пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/ пересилання в еквіваленті 10 000 євро, на підставі документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/ пересилання в еквіваленті 10 000 євро.

Таким чином, запровадження в Україні обмежень щодо вільного транскордонного переміщення валютних цінностей на суму понад 10 000 євро без їх письмового декларування є частиною програми фінансового моніторингу та заходом валютного контролю, направленим на забезпечення економічної безпеки країни, а також запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

У частині першій статті 471 МК України закріплено, що недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.

Примітка до статті 471 МК України визначає, що недекларуванням у цій статті вважається не заявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).

За приписами частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей (частина перша статті 266 МК України).

Як встановлено судом, за відомостями протоколу про порушення митних правил №0525/40800/24 провадження розпочато 08.05.2024 згідно ст.488 МК України уповноваженою на те особою за ст. 490 цього Кодексу за наявності до того приводів і підстав, а саме-не задекларовані письмово валютні цінності, в розмірі 25 000 доларів США що за курсом НБУ (1 долар США - 29,2549 грн.) станом на 26.03.2022 становили 731 372,5 та 40 000 євро що за курсом НБУ (1 євро - 32,1233 грн.) станом на 26.03.2022 становить 1 284 932 грн., всього на загальну суму 2 016 304,5 грн.

З матеріалів справи з`ясовано, що ОСОБА_1 повідомлений про необхідність прибуття до Чернівецької митниці для надання пояснень, попереджений про можливість запровадження справи про ПМП та залишено контактні телефони УБК та ПМП Чернівецької митниці (лист від 15.02.2024 №7.2-20/7.2-20-04/10/423).

Як стверджує відповідач, ОСОБА_1 на розгляд справи не прибув, однак до Чернівецької митниці звернувся представник гр. ОСОБА_4 (тел.: НОМЕР_3 ), на електронну адресу якого (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) направлено повторний виклик від 19.04.2024 №7.2-20/20-03/10/1117.

29.04.2024 на адресу Чернівецької митниці надійшов лист адвоката Ранчукова М.Й. щодо надання наявних копій матеріалів про порушення митних правил. Відповідь надано листом від 30.04.2024 вих.№7.2-20/20-01/8.19/1203.

Також, 22.05.2024 до Чернівецької митниці звернувся адвокат Вишка Ф.Ф. із заявою (вх. №9282/8.19) про ознайомлення з матеріалами справи про порушення митних правил відносно гр. ОСОБА_1 запровадженої за ознаками ч.1 ст. 471 МК України. 22.05.2024 адвокат Вишка Ф.Ф. ознайомився з матеріалами вищевказаної справи про порушення митних правил.

18.06.2024 року на адресу Чернівецької митниці надійшла заява (вх.№10651/8.19 від 18.06.2024 року) адвоката Вишки Ф.Ф. в інтересах гр. ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про порушення митних правил №0525/40800/24 у зв`язку із відсутністю складу правопорушення. Зазначену заяву розглянуто та долучено до матеріалів справи про порушення митних правил. Однак, доводи наведені в заяві не спростовують наявності складу порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.471 МК України.

09.07.2024 року до Чернівецької митниці надійшла заява ОСОБА_1 про те, що останній бажає прийняти участь у розгляді справи, однак має можливість після 05.08.2024 року, у зв`язку з чим просить відкласти розгляд справи.

Розгляд справи призначено на 24.07.2024 року о 10:00 год., про що повідомлено гр. ОСОБА_1 листом Чернівецької митниці від 18.07.2024 року №7.2-3/20-03/10/5762.

Вказане свідчить, що право позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваної постанови не порушено, однак останній на розгляд справи повторно не прибув.

Як зазначено в оскаржуваній позивачем постанові, згідно з офіційно отриманою інформацією встановлено, що 26.03.2022 під час в`їзду на митну територію Румунії транспортним засобом р/н НОМЕР_1 (п/п «Сірет-Порубне») гр. України ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , дата видачі 25.03.2021, задекларував валютні цінності в сумі 210 000 (двісті десять тисяч) доларів США та 205 000 (двісті п`ять тисяч) євро. Грошові кошти були задекларовані на бланку встановленої форми декларації (declaratie de numerar articolul 3 din regulamentul (UE) 2018/1672) №155/2022 від 26.03.2022.

За результатами перевірки інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор» встановлено, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , виїхав за межі митної території України в якості водія транспортним засобом LEXUS LX 570, р/н НОМЕР_1 через пункт пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці.

Згідно інформації модуля «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор», 26.03.2022 громадянин України ОСОБА_2 при переміщенні через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» задекларував валютні цінності в сумі 185000 (сто вісімдесят п`ять) тисяч доларів США та 165 000 (сто шістдесят п`ять тисяч) євро на «Бланку декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей» №32.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 не задекларував валютні цінності, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а саме: 25 000 доларів США, що за курсом НБУ (1 долар США - 29,2549 грн.) станом на 26.03.2022 становить 731 372,5 та 40 000 євро що за курсом НБУ (1 євро - 32,1233 грн.) станом на 26.03.2022 становить 1 284 932 грн., всього на загальну суму 2 016 304,5 грн.

Вказане підтверджується відповіддю митних органів Румунії з наданням копій митних декларацій та інших документів, які підтверджують факт ввезення валюти громадянами в Румунію.

При цьому, із наданих документів можливо ідентифікувати особу (прізвище, ім`я, дата та рік народження, серія та номер паспорту, тощо), та проведеною перевіркою встановлено переміщення через митний кордон валюти громадянами, в тому числі гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з доводами відповідача в тій частині, що копія листа Генерального директорату управління ризиками Митної адміністрастрації Румунії Міністерства фінансів Румунії (дата 05.01.2024 року) із відміткою «НЕОФЩІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД», може вважатися належним доказом на підтвердження порушення позивачем ч.1 ст.471 МК України, оскільки дане порушення підтверджується й іншими доказами.

Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, у разі надання посадовою особою суб`єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.

Разом з тим, позивач не надав доказів на спростування доводів відповідача, а лише послався на процедурні порушення, допущені під час розгляду справи про порушення митних правил, які в свою чергу, на суть вчиненого порушення, не впливають.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Чернівецької митниці задовольнити повністю.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 02 вересня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.