Постанова

від 19.11.2024 по справі 380/12842/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/12842/24 пров. № А/857/24229/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В. В.,

при секретарі судового засідання: Коць Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Весттек» на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №380/12842/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Весттек» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій (головуючий суддя першої інстанції - Кузан Р.І., час ухвалення - у порядку письмового провадження, місце ухвалення м. Львів),-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 14.03.2024 № 10724144/39743065, від 26.02.2024 № 10623044/39743065, від 14.03.2024 № 10724130/39743065, від 14.03.2024 № 10724128/39743065, від 14.03.2024 № 10724145/39743065;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕСТТЕК» податкові накладні № 53 від 13.11.2023, № 130 від 10.10.2023, № 184 від 31.10.2023, № 124 від 10.10.2023, № 128 від 21.12.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №10623044/39743065 від 26.02.2024, №10724144/39743065, №10724130/39743065, № 10724128/39743065, № 10724145/39743065 від 14.03.2024. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» податкові накладні №53 від 13.11.2023, №130 від 10.10.2023, №184 від 31.10.2023, №124 від 10.10.2023, №128 від 21.12.2023 датою подання їх на реєстрацію.

03.09.2024 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року заяву задоволено частково. Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Не погодившись із ухваленим додатковим рішенням, його оскаржив відповідач Головне управління ДПС у Львівській області, яке із покликанням на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність обставинам справи та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач належним чином не обґрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Просить скасувати додаткове рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні заяви відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Весттек» не погодившись із ухваленим додатковим рішенням, його оскаржило, яке із покликанням на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність обставинам справи та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у суду були відсутні підстави для зменшення судових витрат, оскільки процесуальним законом суд не наділений правом зменшувати розмір витрат на правнику допомогу з власної ініціативи. Просить змінити додаткове рішення у даній справі, збільшивши суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню із відповідача, до заявлених 12000 грн.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник Головного управління ДПС у Львівській області в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.

Позивач та його представник в судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату судового засідання на офіційну електронну адресу, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що подану скаргу слід залишити без задоволення з наступних мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.

Відповідно до положень ч. 1-2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У ч. 3 ст. 134 КАС України визначено склад та обсяг судових витрат, зокрема, передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Колегія суддів зауважує, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Зміст наведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Дослідивши надані докази, суд апеляційної інстанції зазначає, що з приводу надання правничої допомоги, у наданих документах міститься опис наданих послуг саме по цих спірних правовідносинах, тобто наявні усі дані, які дають можливість ідентифікувати надані послуги та прослідкувати взаємний зв`язок із цим спором.

З матеріалів справи судом встановлено, що стороною позивача було надано докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу: договір про надання правничої допомоги від 22.07.2022, додаткову угоди від 28.05.2024 до договору про надання правничої допомоги, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВО №1046280, акта надання-отримання послуг від 02.09.2024 на суму 12000,00 грн

Сума витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи становить 12000,00 грн.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду (постанова від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.) про те, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, п. 268).

Водночас, у зазначеному рішенні Європейського суду з прав людини також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим часом на надання таких послуг, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заяву про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно задовольнити частково та стягнути на користь позивача 3000 грн.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень відповідача про неспівмірність витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн із складністю цієї справи, а також те, що їх стягнення з Головного управління ДПС у Львівській області становить надмірний тягар для відповідача. У контексті цієї справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, понесених витрат, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії та виконувати свої повноваження у сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення 3000,00 грн на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційні скарги задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Весттек» залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №380/12842/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. НіколінУ зв`язку з перебування судді Гінди О.М. у відрядженні з 24.11.2024 по 01.12.2024 та перебуванням 02.12.2024 у відпустці, повний текст судового рішення складено та підписано 03.12.2024.